Ухвала суду № 82101650, 31.05.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

31 травня 2019 року Справа №179/286/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Царікова О.В. перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Жданівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, Сільського голови Жданівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

18 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Жданівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, Сільського голови Жданівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльності відповідачів в частині порушення законодавства про звернення громадян та не розгляду поданих ОСОБА_1 клопотань та звернень; зобов`язання відповідачів розглянути подані позивачем заяви від 11.04.2016 та 13.03.2018 року.

Ухвалою Магдалинівського районного суду позовну заяву ОСОБА_1 до Жданівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, Сільського голови Жданівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльності відповідачів в частині порушення законодавства про звернення громадян та не розгляду поданих ОСОБА_1 клопотань та звернень; зобов`язання відповідачів розглянути подані позивачем заяви від 11.04.2016 та 13.03.2018 року разом з позовними матеріалами передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду

Вивчивши подані позовні матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява подана з порушенням вимог, встановлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), і підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

З матеріалів позовної заяви видно, що підставою для звернення до суду з означеним позовом став нерозгляд клопотаня позивача від 11.04.2016 року та 13.03.2018 року.

Відповідно до ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Вирішуючи питання поважності пропуску строку звернення суд вважає, що позивачем не підтверджено жодним доказом поважності причин пропуску звернення з позовною заявою у період з 11.04.2016 року та 13.03.2018 року по день звернення з позовом - 18 лютого 2019 року

Таким чином, позивачу не надано суду доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Згідно з ч.1 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, суд приходить до висновку про недотримання позивачем вимоги ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не надання позивачем заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Для звернення до суду в порядку цивільного, господарського та адміністративного судочинства обов`язковою умовою є сплата судового збору, що передбачено Законом України «Про судовий збір».

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" №2629-VIІI від 23.11.2018р. визначено, що у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2019 року становить 1921,00 грн.

Позовні матеріали не містять доказів сплати позивачем судового збору у розмірі 768,40 грн.

Отже, при зверненні до суду з даною позовною заявою позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 768,40 грн..

Разом з тим, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

У прохальній частині позовної заяви позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідачів в частині порушення законодавства про звернення громадян та не розгляду поданих ОСОБА_1 клопотань та звернень; зобов`язати відповідачів розглянути подані позивачем заяви від 11.04.2016 та 13.03.2018 .

Проте, позивачем не зазначено ким саме з відповідачів допущено бездіяльність щодо розгляду заяв, та кого саме з відповідачів суду необхідно зобов`язати здійснити розгляд поданих позивачем заяв.

З доданих до позовної заяви документів встановлено, що заяви від 11.04.2016 та 13.03.2018 позивачем подавались не в порядку Закону України «Про звернення громадян», а в порядку, визначеному Земельним кодексом України.

Таким чином, позивачу слід визначитись із способом захисту своїх прав та уточнити зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Згідно з ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 122, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Жданівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, Сільського голови Жданівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії- залишити без руху.

Встановити позивачу термін для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом надання до суду:

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.

- документу про сплату судового збору за подання позовної заяви в розмірі 768,40 грн. на реквізити суду (отримувач коштів – УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, банк одержувача – Казначейство України (ЕАП), код отримувача 37989253, Рахунок отримувача 34316206084014, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету – 22030101) або, у разі сплати судового збору до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області, надати суду докази сплати судового збору в розмірі 768,40 грн.;

- належним чином оформленої позовної заяви із визначеним способом захисту прав позивача та з уточненим змістом позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Копію даної ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Царікова