Ухвала суду № 82101452, 31.05.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

31 травня 2019 року Справа №160/4945/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

ВСТАНОВИВ:

30.05.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Дніпропетровської митниці ДФС, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110000/2019/200072/2, прийняте 03.04.19 Дніпропетровською митницею ДФС.

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До адміністративного позову позивачем не було додано доказів сплати судового збору.

Перевіривши матеріали позовної заяви, суд встановив, що позивач оскаржує рішення Дніпропетровської митниці ДФС України про коригування митної вартості товарів від 03.04.2019 року №UA110000/2019/200072/2.

Суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що збільшення податковим органом зобов`язань особи з податку є втручанням до його майнових прав (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Щокін проти України» (Shchokin v. Ukraine) від 14.10.2010). За практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою. Тобто, адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов`язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.

Таким чином, оскільки прийняття контролюючим органом рішення про коригування митної вартості безпосереднім наслідком має зміну складу майна позивача, суд приходить до висновку, що позовна вимога про скасування рішення про коригування митної вартості є вимогою майнового характеру.

Так, розмір матеріальних вимог становить різницю між розміром митних платежів, обчислених згідно з митною вартістю товару, визначеною відповідачем, та розміром митних платежів, обчислення згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом за рішенням від 03.04.2019 року №UA110000/2019/200072/2: 8 850,00 EUR (коригування) – 6 500,00 EUR (розрахована декларантом митна вартість товару) = 2 350,00 EUR х 30,569427 (курс валюти згідно рішення про коригування) = 71 838,15 грн.

Отже, загальний розмір позовних вимог майнового характеру (ціна позову) складає 71 838,15 грн.

Наведена позиція узгоджується з висновками Верховного суду, які викладені у в ухвалах від 22.03.2018 року у справі №826/13892/16 (провадження №К9901/36086/18), від 02.04.2018 року у справі №826/1497/16 (провадження №К/9901/45245/18) та від 25.01.2019 року у справі №804/5037/17 (провадження №К/9901/2199/19), а також в постановах від 28.03.2018 року у справі №804/155/16 (провадження №К/9901/30860/18), від 20.04.2018 року у справі №820/11160/15 (провадження №К/9901/14623/18) та від 26.03.2019 року у справі №820/3356/16 (провадження №К/9901/18391/18).

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За положеннями частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем – 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 року № 2629-VIII передбачено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2019 року становить 1 921,00 гривня.

Таким чином, враховуючи розмір позовних вимог майнового характеру у сумі 71 838,15 грн., позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 768,40 грн. (71 838,15 грн. х 1%, проте підлягає сплаті 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання цього адміністративного позову у розмірі 768,40 грн.

За наведених обставин позивачу необхідно сплатити судовий збір за наступними реквізитами: отримувач коштів: УК у Чечелівському районі міста Дніпра, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989253, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 34316206084014, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: судовий збір у розмірі 768 гривень 40 копійок, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ (суду) 34824364.

Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути наступні недоліки шляхом надання до суду:

- документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі та в порядку, передбачених чинним законодавством України.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суд, –

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування рішення про коригування митної вартості товарів – залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Юхно