Рішення № 82101417, 24.05.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2019 року Справа № 160/782/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Букіна Л.Є.,

за участі: секретаря судового засідання Бутенко П.В.,

представника позивача - Стрюк Н.О.,

представника відповідача - Чабан О.В.,

розглянувши у місті Дніпрі у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промекогруп» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 25.01.2019 року надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Промекогруп» (далі – Товариство) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 18.12.2018 року № 7316-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Промекогруп» (код ЄДРПОУ 38432345).

В обґрунтування позову Товариство посилалося на протиправність оскарженого наказу, який за позицією позивача, прийнятий податковим органом не зважаючи на відсутність законодавчо визначених підстав для призначення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства згідно з п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодекс України, оскільки ненадання відповідей на запити контролюючого органу, складених з порушеннями пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України з огляду на відсутність у них інформації про порушення позивачем вимог податкового законодавства, не породжує жодних негативних наслідків для останнього та звільняє його від обов`язку надавати пояснення та документи на такі запити. Крім того позивач зазначив, що взагалі не отримував запит відповідача на надання документів по взаємовідносинам із ТОВ «Соцбудтранс» та ТОВ «Кернс Груп».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.01.2018 р. відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд у порядку загального позовного провадження.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в яких останній у задоволенні позову просить відмовити посилаючись на те, що у разі, якщо за наслідками аналізу податкової інформації, що міститься у базах даних контролюючого органу, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства, контролюючий орган вправі надіслати платникові запит щодо такої інформації, а у випадку не надання пояснень та їх документальних підтверджень - здійснити позапланову перевірку. При цьому, як зазначає відповідач, чинним законодавством не передбачено обов`язок контролюючого органу зазначати у запиті, аналіз якої саме податкової інформації став підставою для направлення запиту, у зв`язку з чим вважає, що призначаючи документальну позапланову виїзну перевірку Товариства, у тому числі на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодекс України, діяв у спосіб, що передбачений чинним законодавством.

У судовому засіданні представники учасників справи підтримали свої правові позиції і надали суду пояснення аналогічні тим, що викладені в заявах по суті.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що листами від 29.05.2018 року за № 29709/10/04/-36-14-09 та від 03.05.2018 року № 23788/10/04-36-14-09 «Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень)» Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області витребувано у позивача копії документів та пояснення, що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків (їх відображення обліку і звітності) із ТОВ «Кернс Груп» за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року та із ТОВ «Соцбудтранс» за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року відповідно.

Вказаний листи направлялися позивачу за адресою, яка вказана ЄДРПОУ, та вручено останньому 12.06.2018 року (а.с.81).

Відповідно до приписів пункту 42.2 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

А тому, вказаний запит вважаэться належним чином врученим.

На підставі п.19-1.1 статті 19-1, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1, пп.78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 ПК України, відповідачем прийнято наказ від 18.12.2018 року № 7316-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Промекогруп» (код ЄДРПОУ 38432345), який і є предметом розгляду у цій справі.

Судом також встановлено, що посадовими особами відповідача проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт перевірки від 23.01.2019 року № 2732/04-36-14-09/38432345, на підставі якого податковим органом прийнято податкові повідомлення рішення від 22.02.2019 року № 0005541409 та № 0030391409 відповідно.

При вирішенні спору суд виходить із того, що податкова перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій податковим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України. Лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, в тому числі, документальних позапланових виїзних, є належною підставою для прийняття наказу про проведення перевірки.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених Кодексом.

Згідно із абзацом четвертим підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених Кодексом.

Перелік обставин, за наявності яких контролюючий орган може призначити документальну позапланову перевірку, передбачено пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Так, положення підпункту 78.1.1 визначають таку підставу як отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Положення підпункту 78.1.4 визначають такою підставою недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Аналіз наведених норм обумовлює висновок про те, що підпункти 78.1.1 та 78.1.4 передбачають абсолютно різні підстави для проведення позапланових перевірок, проте спільним для обох підстав є обставина ненадання або надання не у повному обсязі пояснень та документальних підтверджень протягом десяти календарних днів на письмовий запит податкового органу.

В разі надсилання запиту, де зазначено порушення платником податків законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та в разі недотримання платником податків вимог щодо надання пояснень та документальних підтверджень, відповідна перевірка може бути призначена на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

У випадку надсилання запиту, в якому містяться відомості про виявлення недостовірності даних і відповідної декларації та не вжиття особою дій щодо надання у встановленому порядку відповіді на вказаний запит, перевірка може бути призначена на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Отримання податкової інформації та направлення запитів контролюючими органами регламентовано статтею 73 Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245 «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом».

У відповідності до положень п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

- податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

Відповідно до приписів пункту 42.2 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Платник податків зобов`язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання (п.п. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України).

У той же час, у разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим – п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Пункт 10 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1245 «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом», яка розроблена у відповідності до пунктів 73.2 та 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, також встановлює, що у запиті щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин обов`язково зазначаються підстави для його надіслання.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що у запитах від 29.05.2018 року за № 29709/10/04/-36-14-09 та від 03.05.2018 року № 23788/10/04-36-14-09 «Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) )», Головне управління ДФС у Дніпропетровській області, посилаючись на проведений аналіз податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також на вироки Печерського районного суду м. Києва від 02.06.2017 року і Шевченківського районного суду м. Києва від 13.09.2017 року дійшло висновку про недотримання Товариством, у тому числі норм п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, а також інших норм податкового законодавства у зв`язку з тим, що позивач співпрацював із суб`єктами господарювання, які мають «ознаки фіктивності».

Тобто, вказані запити містять всю необхідну інформацію, визначену приписами п.73.3 ст.73 ПК України, і обумовлені наявною у контролюючого органу інформацією, яка на його думку, свідчить про порушення платником податків податкового законодавства. При цьому, запити також містять детальний опис обставин, за яких контролюючий орган дійшов висновку про необхідність витребування у позивача певних даних та їх документального підтвердження і які відповідно до наведеної вище норми є підставою для надсилання письмового запиту про подання інформації платнику податків.

Більш того, на виконання вимог п. 73.3 ст. 73 ПК України запити містять перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати, і печатку контролюючого органу.

Отже, направляючи вказані запити позивачу, контролюючий орган реалізував свої повноваження, визначені законом, а у позивача виник обов`язок надати відповідну інформацію у встановленому порядку та строки.

Слід також зазначити, що до матеріалів справи відповідачем був наданий акт перевірки, здійсненої на підставі спірного наказу, з якого вбачається, що такий наказ вичерпав свою дію (висновки перевірки не є предметом розгляду по цій справі), з урахуванням чого суд вважає, що правові наслідки оскаржуваного наказу за таких обставин є вичерпаними та його оскарження не сприяє відновленню порушених прав позивача. Так, аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 12.04.2016 у справі № К/800/34845/14, від 04.10.2016 у справі № К/800/8821/16.

Доводи позивача щодо неотримання зазначених запитів спростовується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.81). Посилання позивача, що на вказане повідомлення підписане не директором Товариства, а невстановленою особою, а також на неможливість здійсненні ідентифікації отриманих документів, суд знаходить необґрунтованими, оскільки позивачем не надано доказів того, що вказаною у повідомленні датою Товариством отримано від податкового органу інші документи ніж запити про надання пояснень та документів.

Відтак, зважаючи на встановлений факт ненадання позивачем запитуваної інформації та документів відносно фінансово-господарських взаємовідносин з вищевказаним контрагентами, тобто невиконання встановленого законодавством обов`язку, а також враховуючи те, що оскаржений наказ вичерпав свою дію шляхом складання акту та прийняття на його підставі податкових повідомлень-рішень, суд дійшов висновку про правомірність оскарженого наказу та як наслідок відсутності підстав для задоволення позову.

Згідно зі статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕКОГРУП»- відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 30.05.2019 року.

Суддя Л.Є. Букіна