Вирок № 82100281, 31.05.2019, Маневицький районний суд Волинської області

Справа № 167/1001/18

п/с 1-кп/164/34/2019

Категорія: 411100000

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2019 року Маневицький районний суд Волинської області

в складі: головуючого-судді Невара О.В.,

з участю секретаря судового засідання Оліферчук І.В.,

прокурорів Гудкова М.В., Стасюка А.П.,

Кирди А.М., Панасюка В.В.,

Сацик Т.П.,

потерпілої та цивільного позивача ОСОБА_1 ,

обвинуваченого та цивільного відповідача ОСОБА_2 ,

захисника Юнчик О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016030150000552 від 2 листопада 2016 року, про обвинувачення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого,раніше судимого: 23 квітня 2009 року Приморським районним судом м. Одеси за ч. 3 ст. 185 КК, ч. 2 ст. 186 КК, ч. 1 ст. 263 КК, ст. 70 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі; 17 вересня 2010 року Суворовським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 186 КК України на 5 років позбавлення волі; 13 жовтня 2016 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України - із звільненням від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та встановленням іспитового строку 1 рік; 30 січня 2019 року Подільським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі, покарання не відбув, ухвалою слідчого судді Рожищенського районного суду Волинської області від 8 вересня 2018 року відносно ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 5 листопада 2018 року включно із визначенням застави в розмірі 80000 гривень, ухвалою Маневицького районного суду Волинської області від 1 листопада 2018 рокуОСОБА_2 було продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 30 грудня 2018 року включно, ухвалою Маневицького районного суду Волинської області від 26 грудня 2018 рокуОСОБА_2 було продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 23 лютого 2019 року включно, ухвалою Маневицького районного суду Волинської області від 20 лютого 2019 рокуОСОБА_2 було продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 20 квітня 2019 року включно, ухвалою Маневицького районного суду Волинської області від 16 квітня 2019 рокуОСОБА_2 було продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 14 червня 2019 року включно,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_2 2 листопада 2016 року, біля 20 год., в м. Любомль Волинської області, перебуваючи в приміщенні супермаркету „Наш Край”, що по вул. Незалежності, 31, з метою таємного викрадення чужого майна, повторно, переконавшись, що його ніхто не бачить, шляхом вільного доступу, таємно викрав грошові кошти на суму 7800 гривень, які знаходились у касовому апараті № 1, чим завдав ТзОВ „І-Торг” майнову шкоду на вищевказану суму.

Крім того, 10 грудня 2016 року, біля 8 год. 10 хвилин, в с. Козин Рожищенського району Волинської області, обвинувачений ОСОБА_2 , перебуваючи в приміщенні АЗС „Аветра”, що по вул. Ковельська, 72, з метою таємного викрадення чужого майна, повторно, переконавшись, що його ніхто не бачить, шляхом вільного доступу, таємно викрав мобільний телефон „Lenovo А600”, вартістю 2296 гривень 67 копійок, в якому були встановлені картка мобільного оператора „Білайн” та картка мобільного оператора „Київстар”, які для потерпілої майнової цінності не становлять, на рахунку яких знаходились грошові кошти на суму 16 гривень, флеш-карта „Kingston”, об`ємом 16 Гб, вартістю 150 гривень, чим завдав потерпілій ОСОБА_1 майнову шкоду на загальну суму 2462 гривень 67 копійок.

Обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, визнав повністю, показавши, що 2.11.2016 року, біля 20 год., він перебував в приміщенні супермаркету „Наш Край”, що по вул. Незалежності, 31 в м. Любомль Волинської області. Виявивши відсутність касира та переконавшись, що його ніхто не бачить, шляхом вільного доступу, він таємно викрав грошові кошти на суму 7800 гривень, які знаходились у касовому апараті № 1, після чого залишив приміщення супермаркету. Викрадені грошові кошти він витратив на власні потереби. Просив суд врахувати при призначенні покарання, що на даний час завдана цим злочином шкода відшкодована у повному обсязі.

10.12.2016 року, біля 8 год. 10 хвилин, ОСОБА_2 перебував в приміщенні АЗС „Аветра”, що по вул. Ковельська, 72 в с. Козин Рожищенського району Волинської області. Скориставшись неуважністю оператора ОСОБА_1 та переконавшись, що його ніхто не бачить, шляхом вільного доступу, він таємно викрав мобільний телефон „Lenovo А600”, в якому були встановлені картка мобільного оператора „Білайн” та картка мобільного оператора „Київстар”, на рахунку яких знаходились грошові кошти на суму 16 гривень, флеш-карта „Kingston”, об`ємом 16 Гб, після чого залишив приміщення АЗС. На даний час завдана цим злочином шкода не відшкодована. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди він визнає частково - на суму 2462 гривень 67 копійок, як вказано у зміненому обвинуваченні, а позов про відшкодування моральної шкоди він визнає у повному обсязі - на суму 3700 гривень.

Підтвердив, що на час вчинення кримінальних правопорушень він не перебував в стані сп`яніння. У вчиненому розкаюється, просив його суворо не карати.

Показання обвинуваченого ОСОБА_2 відповідають фактичним обставинам справи, які ним не оспорюються.

Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_2 вини в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, його винуватість у вчиненому підтверджується іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні та встановленими під час досудового розслідування по даному кримінальному провадженню.

Так, потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердила, що 10.12.2016 року, біля 8 год. 10 хвилин, ОСОБА_2 , перебуваючи в приміщенні АЗС „Аветра”, що по вул. Ковельська, 72 в с. Козин Рожищенського району Волинської області, скориставшись тим, що вона відволіклась, показуючи цигарки, які були на продаж, шляхом вільного доступу, таємно викрав належний їй мобільний телефон „Lenovo А600”, в якому були встановлені картка мобільного оператора „Білайн” та картка мобільного оператора „Київстар”, які для неї майнової цінності не становлять, на рахунку яких знаходились грошові кошти на суму 16 гривень, флеш-карта „Kingston”, об`ємом 16 Гб, вартістю 150 гривень. Крадіжку мобільного телефону ОСОБА_1 виявила, коли ОСОБА_2 вже поїхав з території АЗС. Про вчинення крадіжки вона повідомила в поліцію. На записах з камери відеоспостереження в приміщенні АЗС зафіксовано вчинення обвинуваченим крадіжки належного їй телефону, який був придбаний ОСОБА_1 в 2015 році за 3700 гривень. На даний час завдана їй злочином шкода не відшкодована. Цивільний позов про відшкодування майнової та моральної шкоди на загальну суму 7400 гривень ОСОБА_1 підтримує у повному обсязі та просила суд його задовольнити.

Свідок ОСОБА_3 суду підтвердив, що коли 10.12.2016 року о 9 год. він прибув на роботу в приміщення АЗС „Аветра”, що по вул. Ковельська, 72 в с. Козин Рожищенського району Волинської області, то дізнався від ОСОБА_1 про крадіжку належного їй мобільного телефону „Lenovo А600”.Про вчинення крадіжки було повідомлено в поліцію. На записах з камери відеоспостереження в приміщенні АЗС зафіксовано вчинення обвинуваченим, який відволік увагу оператора на цигарки, крадіжки належного ОСОБА_1 мобільного телефону.

Свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 підтвердили, що 2.11.2016 року, біля 20 год., ОСОБА_2 , перебуваючи в приміщенні супермаркету „Наш Край”, що по вул. Незалежності, 31 в м. Любомль Волинської області, скориставшись відсутністю касира ОСОБА_5 , яка пішла фасувати товари, не забравши ключі з каси, та переконавшись, що його ніхто не бачить, шляхом вільного доступу, таємно викрав грошові кошти на суму 7800 гривень, які знаходились у касовому апараті № 1, після чого залишив приміщення супермаркету. На записах з камери відеоспостереження в приміщенні супермаркету зафіксовано вчинення обвинуваченим крадіжки коштів. Касир ОСОБА_6 , яка відпускала товари на іншій касі, крадіжки не помітила, так як між касами стояли покупці і вона за ними не побачила дій ОСОБА_2 Касир ОСОБА_5 виявила відсутність коштів у касі, коли повернулась на своє робоче місце. ОСОБА_2 тоді вже в супермаркеті не було.Викрадені кошти в грудні 2016 року було повернуто у повному обсязі.

Об?єктивність показань вказаних свідків підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження, зокрема, протоколом огляду місця події від 10.12.2016 року та фототаблицею до нього (а.с. 22-23), яким підтверджується, що в ході проведення даної слідчої дії було зафіксовано обстановку в приміщенні АЗС „Аветра”, що по вул АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 . Козин Рожищенського району Волинської області, після вчинення крадіжки; протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 20.12.2016 року (а.с. 32-34), з якого встановлено, що під час проведення слідчої дії було вилучено записи з камер відеоспостереження в приміщенні АЗС „Аветра”, що по вул. Ковельська, 72 в с. Козин Рожищенського району Волинської області, за період з 7 год. 30 хвилин по 8 год. 30 хвилин 10.12.2016 року; протоколом пред?явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.12.2016 року (а.с. 35-36), яким підтверджується, що в ході проведення слідчої дії ОСОБА_1 вказала на ОСОБА_2 як особу, яка, перебуваючи в приміщенні АЗС „Аветра”, що по вул АДРЕСА_3 , 72 в с. Козин Рожищенського району Волинської області, таємно викрала належний ОСОБА_1 мобільний телефон „Lenovo А600”;протоколом огляду документу (відеозапису) від 10.01.2017 року та фототаблицею до нього (а.с. 37-42), з якого встановлено, що під час проведення слідчої дії було оглянуто записи з камер відеоспостереження, вилучених 20.12.2016 року з приміщення АЗС „Аветра”, за період з 7 год. 30 хвилин по 8 год. 30 хвилин 10.12.2016 року, на яких зафіксовано вчинення обвинуваченим ОСОБА_2 крадіжки належного ОСОБА_1 мобільного телефону „Lenovo А600”; протоколом огляду місця події від 2.11.2016 року та фототаблицею до нього (а.с. 51-52), яким підтверджується, що в ході проведення даної слідчої дії було зафіксовано обстановку в приміщенні супермаркету „Наш Край”, що по вул. Незалежності, 31 в м. Любомль Волинської області, після вчинення крадіжки, виявлено відсутність грошових коштів у касовому апараті № 1; відношенням ТзОВ „І-Торг” від 3.11.2016 року, протоколом огляду речей від 4.11.2016 року та фототаблицею до нього (а.с. 55-59), з яких встановлено, що під час проведення слідчої дії було оглянуто записи з камер відеоспостереження, надані 3.11.2016 рокуТзОВ „І-Торг” за період з 20 год. по 20 год. 30 хвилин 2.11.2016 року, на яких зафіксовано вчинення обвинуваченим ОСОБА_2 крадіжки грошових коштів з касового апарату № 1; протоколом проведення слідчого експерименту від 17.12.2016 рокута фототаблицею до нього (а.с. 79-80), яким підтверджується, що в ході проведення слідчої дії ОСОБА_2 на місці показав як він 2.11.2016 року викрав грошові кошти з касового апарату № 1 в приміщеннісупермаркету „Наш Край”, що по вул. Незалежності, 31 в м. Любомль Волинської області, та розповів про обставини вчинення кримінального правопорушення; протоколами пред?явлення особи для впізнання від 17.12.2016 року та фототаблицями до них (а.с. 81-86), з яких встановлено, що під час проведення слідчих дій свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_6 вказали на ОСОБА_2 та повідомили, що саме його вони бачили 2.11.2016 року в приміщеннісупермаркету „Наш Край”, що по вул. Незалежності, 31 в м. Любомль Волинської області;висновком судової товарознавчої експертизи № 541 від 25.09.2018 року, яким підтверджується вартість мобільного телефону „Lenovo А600”, який був викрадений ОСОБА_2 10.12.2016 року з приміщення АЗС „Аветра”, що по вул. Ковельська, 72 в с. Козин Рожищенського району Волинської області; повідомленням ТзОВ „І-Торг” про вчинення кримінального правопорушення № 74 від 3.11.2016 року (а.с. 18), з якого встановлено, що 2.11.2016 року, біля 20 год., невідома особа, перебуваючи в приміщенні супермаркету „Наш Край”, що по вул. Незалежності, 31 в м. Любомль Волинської області, таємно викрала грошові кошти на суму 7800 гривень, які знаходились у касовому апараті № 1; протоколом прийняття заяви від ОСОБА_1 про вчинене кримінальне правопорушення від 10.12.2016 року (а.с. 20), яким підтверджується, що 10.12.2016 року, біля 8 год. 10 хвилин, невідома особа, перебуваючи в приміщенні АЗС „Аветра”, що по вул. Ковельська, 72 в с. Козин Рожищенського району Волинської області, таємно викрала мобільний телефон „Lenovo ОСОБА_7 ”, який належав ОСОБА_1 ; довідкою про вартість флеш-карти „Kingston”, об`ємом 16 Гб (а.с. 21).

Згідно ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

В ході судового розгляду даного кримінального провадження прокурором було змінено обвинувачення, а тому суд при розгляді зазначеного кримінального провадження виходить із зміненогоОСОБА_2 обвинувачення відповідно до обвинувального акта від 7 травня 2019 року. Потерпіла ОСОБА_1 відмовилась підтримувати обвинувачення у попередньому обсязі.

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки вчинив таємне викрадення майна ТзОВ „І-Торг” на загальну суму 7800 гривень, повторно; а також вчинив таємне викрадення майна ОСОБА_1 на загальну суму 2462 гривень 67 копійок, повторно.

При призначенні покарання суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив два злочини, які відносяться до злочинів середньої тяжкості.

Разом з тим суд приймає до уваги дані про особу обвинуваченого, а саме: посередню характеристику за місцем реєстрації, що він в минулому неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, ніде не працює, є раніше судимий.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , суд відносить щире каяття, часткове добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , судом не встановлено.

Враховуючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, обставини їх вчинення, дані про особу обвинуваченого, які викладені вище, а також те, що ОСОБА_2 є раніше судимий, в минулому неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, однак належних висновків для себе не зробив і знову вчинив умисні злочини середньої тяжкості під час звільнення від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та встановленням іспитового строку за вчинення умисного злочину середньої тяжкості, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення та підвищену суспільну небезпечність, суд вважає, що призначення покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, по якій він притягується до кримінальної відповідальності, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 , а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами можливе лише при ізоляції його від суспільства шляхом призначення покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, по якій він притягується до кримінальної відповідальності.

Остаточне покарання обвинуваченому визначити з урахуванням положень ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом приєднання до покарання за даним вироком частково невідбутого покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2016 року, а також з урахуванням положень ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Подільського районного суду м. Києва від 30 січня 2019 року, більш суворим, призначеним за даним вироком.

Оскільки обвинуваченому ОСОБА_2 призначається покарання у виді позбавлення волі реально, міру запобіжного заходу відносно нього до вступу вироку в законну силу слід залишити у вигляді тримання під вартою.

Згідно ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до ст.ст. 1166, 1167, 1168 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Суд вважає, що заявлений ОСОБА_1 до обвинуваченого ОСОБА_2 цивільний позов про відшкодування майнової та моральної шкоди на загальну суму 7400 гривень підлягає до часткового задоволення. Матеріалами, приєднаними до позовної заяви, показаннями потерпілої та цивільного позивача ОСОБА_1 , висновком судової товарознавчої експертизи № 541 від 25 вересня 2018 року, а також матеріалами кримінального провадження доведено, що вартість викраденого у ОСОБА_1 мобільного телефону „Lenovo А600” станом на час вчинення злочину становила 2296 гривень 67 копійок. В телефоні були встановлені картка мобільного оператора „Білайн” та картка мобільного оператора „Київстар”, які для потерпілої майнової цінності не становлять, на рахунку яких знаходились грошові кошти на суму 16 гривень, флеш-карта „Kingston”, об`ємом 16 Гб, вартістю 150 гривень. Враховуючи вищевикладене, діями ОСОБА_2 було завдано потерпілій ОСОБА_1 майнову шкоду на загальну суму 2462 гривень 67 копійок. Вказана сума майнової шкоди не оспорюється обвинуваченим, а тому підлягає стягненню з ОСОБА_2 , як винної особи, на користь потерпілої ОСОБА_1

Суд вважає, що внаслідок винних дій обвинуваченого ОСОБА_2 потерпілій ОСОБА_1 було спричинено моральну шкоду, яка полягала у нервовому потрясінні, моральних переживаннях в зв`язку з викраденням належного їй майна, вимушених змінах у звичному способі життя, втраті важливої для неї інформації, яка зберігалась у викраденому телефоні. Враховуючи вимоги розумності та справедливості, обставини вчинення кримінального правопорушення, ступінь вини обвинуваченого, завдану ОСОБА_1 моральну шкоду суд оцінює в сумі 3700 гривень. Вказана сума моральної шкоди не оспорюється обвинуваченим, а тому підлягає стягненню з ОСОБА_2 , як винної особи, на користь потерпілої ОСОБА_1 .

Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Виходячи з вищевикладеного, з обвинуваченогоОСОБА_2 підлягають стягненню судові витрати, пов`язані з проведенням по кримінальному провадженню судової експертизи.

Відповідно до ч. 8 ст. 182 КПК України у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

В судовому засіданні встановлено, що 16грудня 2016 року ОСОБА_2 було затримано згідно ст. 208 КПК України по підозрі у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України. 19 грудня 2016 року слідчим суддею Любомльського районного суду Волинської області відносно ОСОБА_2 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб до 13 лютого 2017 року з можливістю внесення застави в розмірі 27560 гривень. 26 грудня 2016 року ОСОБА_2 на підставі ухвали слідчого судді Любомльського районного суду Волинської області від 19 грудня 2016 року було звільнено з Луцького слідчого ізолятора в зв`язку із внесенням застави заставодавцем ОСОБА_8 згідно квитанції № 117 від 26 грудня 2016 року. 14 лютого 2017 року ОСОБА_2 , який самовільно залишив місце проживання, вказане в судовому рішенні, порушив покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу з визначенням розміру застави обов`язки,було оголошено в розшук, в зв?язку з чим зупинялось досудове розслідування по кримінальному провадженню. Ухвалами слідчого судді Рожищенського районного суду Волинської області від 14 лютого 2017 року та 4 вересня 2018 року було надано дозвіл на затримання ОСОБА_2 з метою його приводу для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. На виконання вказаних ухвал ОСОБА_2 було затримано лише 7 вересня 2018 року в м. Київ.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що ОСОБА_2 в період дії запобіжного заходу порушив покладені на нього при обранні запобіжного заходу обов`язки, заставув розмірі 27560 гривень слід звернути в дохід держави та зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 124 КПК України, ст. 141 ЦПК України з обвинуваченого ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 704 гривень 80 копійок судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову.

Речові докази: CD-R-диск, DVD-R-диск із записами з камер відеоспостереження слід залишити в матеріалах кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 98, 100, 110, 118, 122, 124, 126, 127-128, 182-183, 194, 369-371, 373-374, 395 КПК України, ст.ст. 23, 1166-1167 ЦК України, ст. 141 ЦПК України, ст. 72 КК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, призначивши покарання - 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання за даним вироком частково приєднати невідбуте покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2016 року - 6 (шість) місяців позбавлення волі і остаточно визначити до відбування 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Подільського районного суду м. Києва від 30 січня 2019 року, більш суворим, призначеним за даним вироком, остаточно визначити до відбування 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу відносно засудженого ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити у вигляді тримання під вартою.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з моменту затримання - 7 вересня 2018 року.

Заставу в розмірі 27560 (двадцять сім тисяч п?ятсот шістдесят) гривень - звернути в дохід держави та зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зарахувати засудженому ОСОБА_2 в строк відбування покарання відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України строк попереднього ув`язнення з 31 травня 2016 року по 13 жовтня 2016 року, з 16 грудня 2016 року по 26 грудня 2016 року, з 7 вересня 2018 року по дату набрання вироком законної сили включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Цивільний позов ОСОБА_1 до обвинуваченого ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3700 (три тисячі сімсот) гривень у відшкодування завданої моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2462 (дві тисячі чотириста шістдесят дві) гривень 67 копійоку відшкодування завданої майнової шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 704 (сімсот чотири) гривень 80 копійок судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави 572 (п?ятсот сімдесят дві) гривень судових витрат за проведення судової товарознавчої експертизи.

Речові докази: CD-R-диск, DVD-R-диск із записами з камер відеоспостереження - залишити в матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду через Маневицький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя районного суду О.В. Невар