Ухвала суду № 82098605, 30.05.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/11424/19

Провадження № 1-кс/520/6116/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2019 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Цвігун А.В., за участю прокурора Русу А.Л., захисника підозрюваного – адвоката Щербакова С.Ю., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області Бондаренко Ю.Г., яке погоджене прокурором відділу прокуратури Одеської області Трофимовим В.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12017160000000989 від 26.12.2017 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Озерне Ізмаїльського району Одеської області, громадянина України, молдованина, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, працюючого підсобним робітником в ТОВ «СМУ-56», раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, 26.12.2017 близько 17.35 год в м. Ізмаїл Одеської області, в темну пору доби, при достатньому штучному освітленні, в умовах мокрого, слизького асфальтобетонного покриття, водій ОСОБА_1 куруючи автомобілем «Богдан-211040», реєстраційний номер НОМЕР_1 , грубо порушив «Правила дорожнього руху» України (введені в дію 01.01.2002 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001), а саме:

п. 2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

п. 12.3. «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди»;

п. 13.1. «Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу»,

здійснював рух по вул. Телеграфній з боку вул. Аврамівської у напрямку вул. Папаніна, зі швидкістю не менше 27,4…34,4 км/год.

Водій ОСОБА_1 , під час руху, вкрай уважним не був, заходів, що виключають виникнення та розвиток аварійної ситуації не вжив, при відсутності будь-яких перешкод технічного або іншого характеру, не переконався в безпеці, хоча зобов`язаний був це передбачити, чим виявив злочинну самовпевненість, тобто, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків легковажно розраховував на їх відвернення, наближаючись до буд. 76 АДРЕСА_2 . Ізмаїл, маючи об`єктивну можливість вчасно помітити пішохода ОСОБА_2 , яка здійснювала рух по правому краю проїзної частини в попутному з автомобілем напрямку, не дотримався безпечного інтервалу, вчасно не прийняв заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди та маючи об`єктивну можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_2 , яка йшла у попутному напрямку.

В наслідок події ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми формі масивного крововиливу в м`які оболонки обох півкуль головного мозку і мозочка, лінійного перелому склепіння черепу в правій лобно-тім?яній області з забитою раною в проекції перелому, вираженого набряку головного мозку, масивного підшкірного крововиливу в правій лобно-тім?яно-скроневій області, садна правої половини обличчя (вилична область і область щоки), закритих однотипних поперечних переломів стегнових кісток верхніх третин обох гомілок, садна внутрішньої поверхні лівої гомілки. Смерть ОСОБА_2 настала на місці дорожньо-транспортної пригоди в результаті травми голови, яка супроводжувалася переломом кісток склепіння черепу і внутрішньочерепним крововиливом при явищах набряку головного мозку.

У даній дорожній ситуації водій автомобіля «Богдан-211040», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 , дотримуючись п. 12.3 Правил дорожнього руху України, мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_3 ..

Сторона обвинувачення звертається до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи клопотання тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, розуміючи тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, останній може переховуватись від суду, також незаконно впливати на потерпілих, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотанні, надав письмове заперечення, зазначивши, що підозрюваний сприяє слідству, приймав добровільно участь у слідчому експерименті, завжди з`являвся на виклики протягом всього слідства, ризики не підтверджені доказами, підозрюваний позитивно характеризується, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, крім того, вихідні дані надані слідчим не співпадають з показами свідків.

Підозрюваний в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, з підозрою не погодився, зазначивши, що не має наміру ухилятися, співпрацює зі слідством.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

У п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» зазначено: «Тримання особи під вартою буде свавільним, оскільки національні суди не обґрунтували необхідність такого тримання і не було розглянуто можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу», про це ж вказується у п.29 рішення Європейського суду з прав людини від 11.10.2010 року по справі «Хайреддінов проти України».

При цьому на користь звільнення свідчать відсутність судимостей, наявність постійного місця проживання, роботи, усталений спосіб життя, наявність утриманців, відсутність спроб ухилитися від правосуддя (Справа Європейського суду з прав людини «Пунцельт проти Чехії»).

У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

23.05.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за кваліфікуючими ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України підтверджується: протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 26.12.2017 року, схемою та додатками до нього, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 23.05.2019 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_4 від 26.12.2017 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 26.12.2017 року, висновком експерта №539 від 09.02.2018 року, протоколом проведення слідчого експерименту від 18.04.2019 року, висновком експерта №346-А від 15.05.2019 року, та іншими матеріалами клопотання в сукупності.

При розгляді клопотанні сторони обвинувачення, слідчий суддя бере до уваги те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, яке призвело до загибелі людини, життя та здоров`я якої визнаються найвищою соціальною цінністю. Крім того, вказане кримінальне правопорушення, відповідно до клопотання та долучених матеріалів, ОСОБА_1 вчинив грубо нехтуючи Правилами дорожнього руху, вкрай уважним не був, заходів, що виключають виникнення та розвиток аварійної ситуації не вжив, не переконався в безпеці, що призвело до загибелі людини та поставило під загрозу життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху.

Таким чином, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, те що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке призвело до тяжких наслідків, враховуючи суспільно-небезпечний характер такого кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

В частині наявності ризику незаконного впливу на потерпілого та свідків, слідчий суддя приходить до переконання про необґрунтованість таких доводів сторони обвинувачення, з огляду на відсутність доказів, підтверджуючих даний ризик, а також належного обґрунтування.

Крім того, відповідно до клопотання та долучених до нього матеріалів, досудове розслідування кримінального правопорушення триває з 26.12.2017 року, тобто минуло майже півтора роки, проте відсутні будь-які відомості про те, що ОСОБА_1 протягом цього часу якимось чином намагався впливати на потерпілого чи свідків.

Також, сторона обвинувачення, попри встановлені в судовому засіданні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, всупереч п. 6 ч. 1 ст. 184 КПК України, жодним чином не обґрунтовує неможливість запобігання таким ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, зокрема, у вигляді домашнього арешту.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 182 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбаченого покарання у виді позбавлення волі.

Беручи до уваги обставини ймовірного вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, а також характеризуючи дані підозрюваного, відповідно до яких останній раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце реєстрації та проживання, одружений, працює, що вказує на наявність міцних соціальних зв`язків та свідчить про можливість запобігання встановленим ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

На підставі вищевикладеного, враховуючи позитивні характеризуючи дані підозрюваного та встановлені в судовому засіданні обставини, слідчий суддя приходить до переконання, що відносно підозрюваного ОСОБА_1 слід застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки вказаний запобіжний захід є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та в повній мірі здатний запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам.

Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області Бондаренко Ю.Г., яке погоджене прокурором відділу прокуратури Одеської області Трофимовим В.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – відмовити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 23.07.2019 року, в межах строку досудового розслідування, із забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 .

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 строком до 23.07.2019 року, наступні обов`язки:

- прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора чи суду на визначений ними час;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Копію ухвали про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання до Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області.

Контроль за виконанням ухвали про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту покласти на прокурора відділу прокуратури Одеської області Трофимова В.С..

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.