Рішення № 82097974, 23.05.2019, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 486/615/18

Провадження № 2/486/28/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2019 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді Франчук О. Д.

секретаря Деменко К.Л.

за участю відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя,

представник позивача ОСОБА_3 , представник відповідача Прутян О ОСОБА_4 .

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

16 травня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.

Свої позовні вимоги мотивував тим, що з 24.12.1988 року перебував з відповідачем у шлюбі. 23.03.2016 року їх шлюб було розірвано рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області. В період шлюбу ними за 40 000, 00 грн. було придбане автомобіль ВАЗ 2112 0 державний номер НОМЕР_1 , який було оформлено на відповідача. Також, на ім`я відповідача було відкрито депозитний рахунок в ПАТ КБ “ПриватБанк”, на якому на момент фактичного припинення шлюбних відносин, станом на травень 2015 року було накопичено 46 000,00 грн. Вважає зазначене майно спільною сумісною власністю подружжя. В зв`язку з тим, що 09 березня 2016 року відповідач без його згоди продала зазначений автомобіль своїй матері — ОСОБА_5 , просив стягнути з ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2 частки автомобіля ВАЗ 2112 0 державний номер НОМЕР_1 в сумі 33750,00 грн., а також 1/2 частку депозиту накопиченого під час проживання в шлюбі - 23 000,00 грн. Також просив суд стягнути з відповідача на його користь понесені ним судові витрати.

Відповідач ОСОБА_1 надала до суду відзив, в якому зазначила, що автомобіль був придбаний ними за 100 грн., та в період шлюбу 09 березня 2016 року даний автомобіль з відома та згоди позивача був проданий за 2000 грн. Що стосується вимоги про стягнення з неї 1/2 частки депозиту, зазначила, що в період шлюбу 01 липня 2015 року вони з ОСОБА_2 зняли з її рахунку 4646002,15 грн. частину даних коштів - 25050 грн. нею було перераховано їх спільному сину ОСОБА_6 , а решту коштів у 2015 році вона витратила на своє лікування. Просила відмовити в задоволенні позову.

ІІ. Заяви та клопотання учасників справи.

06 липня 2018 року представник позивача ОСОБА_3 надав до суду письмову заяву, в якій просив відкласти розгляд справи.

06 липня 2018 року представник позивача звернувся до суду з клопотанням про витребування доказів, зокрема просив під час судового розгляду оглянути матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

27 липня 2018 року представник позивача звернувся до суду з заявою, в якій просив відкласти розгляд справи.

31 липня 2018 року представник відповідача ОСОБА_7 надав до суду заяву, в якій просив суд вирішувати питання про самовідвід без його участі.

06 вересня 2018 року представник позивача ОСОБА_3 просив суд витребувати та оглянути в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

29 жовтня 2018 року представник відповідача ОСОБА_7 надав до суду письмову заяву про неможливість з`явитись в судове засідання в зв`язку з зайнятістю в іншій кримінальній справі.

20 листопада 2018 року представник позивача ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, в якому просив суд витребувати та оглянути в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

04 грудня 2018 року представник позивача просив відкласти розгляд справи.

17 січня 2019 року представник відповідача ОСОБА_7 надав до суду письмову заяву, в якій просив суд підготовче судове засідання у справі провести без його участі.

06 лютого 2019 року представник відповідача надав до суду письмову заяву, в якій просив суд відкласти розгляд справи.

19 березня 2019 року представник позивача надав до суду клопотання про долучення доказів.

18 квітня 2019 року заява про відкладення розгляду справи надійшла від представника відповідача.

23 травня 2019 року представник позивача надав до суду письмову заяву, в якій просив суд здійснювати розгляд справи без його участі та участі позивача. Позовні вимоги підтримав.

Того ж дня до суду надійшла заява від представника відповідача про розгляд справи без його участі.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Справа була розподілена головуючому судді Савіну О.І.

Ухвалою від 24 травня 2018 року було відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче судове засідання за правилами загального позовного провадження.

06 липня 2018 року суддею Савіним О.І. було заявлено самовідвід у розгляді даної справи.

09 липня 2018 року автоматизованою системою документообігу було здійснено повторний авторозподіл справи та справу розподілено головуючому судді Волковій О.І..

Ухвалою судді від 11 липня 2018 року, суддею Волковою О.І. справу було прийнято до свого провадження та призначено підготовче судове засідання за правилами загального позовного провадження.

В зв`язку з відстороненням судді ОСОБА_8 І ОСОБА_9 з 01 жовтня 2018 року від здійснення правосуддя було здійснено повторний авторозподіл судової справи та 10 жовтня 2018 року справу розподілено головуючому судді Франчук О.Д.

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 12 жовтня 2018 року суддею Франчук О.Д. справу було прийнято до провадження, призначено підготовче судове засідання за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 20 листопада 2018 року клопотання представника позивача ОСОБА_3 було задоволено та витребувано у ПАТ КБ “ПриватБанк” виписку по картковому рахунку, відкритому на ім`я ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 станом на травень 2015 року.

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 17 січня 2019 року було закрито підготовче судове засідання у справі та призначено справу досудового розгляду.

ІV.Фактичні обставини встановлені судом та змін спірних правовідносин.

В судовому засіданні, 27 березня 2019 року представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач та її представник заперечували проти задоволення позову.

З досліджених в судовому засіданні письмових доказів судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 24.12.1988 року до 23.03.2016року. (а.с. 3, 115).

Відповідно до копії Договору № 8971 купівлі-продажу транспортного засобу, 11 травня 2010 року ОСОБА_1 за грошові кошти в сумі 100,00 грн. було придбано автомобіль ВАЗ 2112 0 реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 5, 6).

Зазначений автомобіль 09 березня 2016 року, ОСОБА_10 за дорученням Мурогіної О.П., було продано ОСОБА_5 та того ж дня видано останній свідоцтво про державну реєстрацію на нього (а.с. 8, 164, 165).

Як вбачається з копії висновку № 17-628 експертного автотоварозначого дослідження по визначенню середньої ринкової вартості КТЗ, складеного 20 липня 2017 року середня ринкова вартість автомобіля “ВАЗ-2112”, 2002 року випуску на момент розгляду справи, визначається рівною 73 640,00 грн.

Як вбачається з виписки по договору - “Стандарт” на 3 міс. відкритому на ОСОБА_1 за період з 01 травня 2015 року по 31 грудня 2015 року, 01 липня 2015 року було здійснено перерахунок коштів на вклад/ за вимогою для продовження депозитного договору № SAMDNWF**4300 від 25.12.2013 року у сумі 46 002, 15 грн. Залишок на рахунку 00,00 грн. (а.с. 101).

В період з січня 2015 року по липень 2015 року за даним рахунком було нараховано відсотки по депозиту (а.с. 102).

13 серпня 2015 року ОСОБА_1 було здійснено переказ коштів на рахунок ОСОБА_6 в сумі 15 000,00 грн. (а.с. 103)

Також 01 червня 2017 року на рахунок ОСОБА_6 , ОСОБА_1 було здійснено переказ коштів на суму 6000,00 грн. (а.с. 104)

Відповідачем було долучено до справи копію її медичної картки. Відповідно до записів у якій, остання зверталась за медичною допомогою в січні - лютому 2015 року (а.с. 105 — 108).

Як вбачається з висновку МСЕК та копій довідок онкологічного диспансеру, ОСОБА_1 з 12 травня 2016 року по 19 лютого 2018 року знаходилась на лікуванні з приводу захворювання лівої молочної залози (а.с. 109 — 114).

Також відповідачем було долучено до матеріалів справи квитанції про витрати на придбання лікарських засобів за період з квітня 2016 року по 2018 рік (122 — 132).

V. Оцінка суду.

Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатній і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено у статтях 316, 317, 319 ЦК України, аналіз яких свідчить, що право власності має абсолютний характер, його зміст становлять правомочності власника з володіння, користування і розпорядження належним йому майном. Забезпечуючи всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.

Відповідно до частини першої статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Частиною першою статті 69 Сімейного кодексу України (далі - СК України) визначено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до ЦК України (стаття 68 СК України).

За змістом частин першої, другої статті 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.

Згідно положень ст.ст. 76, 77, 78, 80, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що сторонами в період шлюбу було придбано автомобіль ВАЗ 2112 0 державний номер НОМЕР_1 , який відповідачем без письмової згоди ОСОБА_2 було продано. Доказів про те, що кошти від продажу даного автомобіля відповідач витратила в інтересах сім`ї остання до суду не надала, в зв`язку з чим, суд вважає, що позивач має право на грошову компенсацію 1/2 вартості спірних транспортного засобу.

Визначаючи розмір грошової компенсації 1/2 вартості спірного транспортного засобу, суд виходить з наступного Пленум Верховного Суду України у пунктах 22, 30 постанови від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. У випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Наведене дає підстави для висновку, що вартість майна, яке підлягає поділу, необхідно визначати виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 61-9018 сво 18 дійшов висновку, що у випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв`язку з цим - неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв`язку з припиненням її права на спільне майно.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 17 квітня 2019 року у справі № 286/1784/15-ц, провадження № 61-30184 св 18.

А тому, беручи до уваги вищенаведене, а також визначену у висновку № 17-68 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню середньої ринкової вартості КТЗ складеного 20 липня 2017 року середню ринкову вартість автомобіля ВАЗ 2112, 2012 року виготовлення на момент розгляду справи — 73 640, 00 грн., суд вважає за можливе стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості 1/2 частки автомобіля в сумі 36 820 грн.

Що стосується вимоги про стягнення з ОСОБА_1 1/2 частки депозиту, судом встановлено, що за час перебування у шлюбі сторони накопичили на депозитному рахунку 46 002, 15 грн. Дані кошти відповідач зняла з рахунку та 15000,00 грн. у серпні 2015 року перерахувала на рахунок сина. З чого можна дійти висновку, що даними грошовими коштами відповідач розпорядилась в період шлюбу в інтересах сім`ї.

Посилання ОСОБА_1 на ту обставину, що нею було перераховано кошти на суму 4050 грн. та 6000 грн. з коштів депозиту на рахунок сину не заслуговують на увагу, оскільки дані кошти було перераховано у 2017 році, через два роки після їх зняття та вже після розірвання шлюбу.

Відповідач, стверджує, що решту коштів вона витратила на своє лікування, ще на період шлюбу з відповідачем. Однак, як вбачається з досліджених медичних документів та копій квитанцій, на лікуванні в онкологічному диспансері вона перебувала з 12 травня 2016 року по 19 лютого 2018 року, вже після розірвання шлюбу, і квитанції на придбання ліків датовані липнем 2016 року — 2018 роком. Доказів того, що решту коштів від депозиту було витрачено в інтересах сім`ї та в період шлюбу з позивачем ОСОБА_1 не надано, а відтак вони підлягають поділу, як спільне майно подружжя.

На користь позивача ОСОБА_2 підлягає стягненню 1/2 частка накопиченого депозиту у сумі (46002,15 — 15 000,00): 2= 15 501, 07 грн.

VІ. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, підставою для відшкодування відповідних судових витрат є детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а також відповідні докази на підтвердження таких витрат. Ці розрахунки повинні бути надані суду до закінчення судових дебатів.

Як вбачається з матеріалів справи, адвокат Сорочан В.О. надав позивачу ОСОБА_2 професійну правничу допомогу на підставі Договору про надання юридичних послуг адвоката від 24.04.2018 року. Відповідно до акту про надання послуг адвоката від 18 квітня 2019 року, до складу послуг, наданих адвокатом входить ознайомлення з матеріалами справи - 2086,00 грн., та представництва в судових засіданнях — на загальну суму 13559,00 грн.. ОСОБА_2 відповідно до наданої квитанції за надані послуги сплачено 13 645, 00 грн.

Окрім того, позивачем при зверненні до суду був сплачений судовий збір в сумі 704,80 грн. При цьому, вимоги заявлені на суму 56750 грн., а задоволені на суму 52321, 07 грн., тобто позовні вимоги задоволені на 92,2 %, Таким чином, стягненню з відповідача на його користь підлягає частково витрати на правничу допомогу у сумі 12580.69 грн. та частково судові витрати на суму 649,83грн., а всього 13230,52 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 11-13, 76-78, 81, 89, 223, 264-265, 268, 280, 282, 284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки станції Мартинівка Вознесенського району Миколаївської області, зареєстрованої та проживаючої: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Костилево Кіч-Городецького району Вологодської області, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 грошову компенсацію вартості 1/2 частки автомобіля ВАЗ 2112 0 реєстраційний номер НОМЕР_1 в сумі 36 820 (тридцять шість тисяч вісімсот двадцять) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки станції Мартинівка Вознесенського району Миколаївської області, зареєстрованої та проживаючої: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Костилево Кіч-Городецького району Вологодської області, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , 1/2 частку депозиту накопиченого під час шлюбу в сумі 15 501, 07 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот одну) гривню 07 коп., а всього 52321 (п`ятдесят дві тисячі триста двадцять одну) гривню 07 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки станції Мартинівка Вознесенського району Миколаївської області, зареєстрованої та проживаючої: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Костилево Кіч-Городецького району Вологодської області, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , судові витрати в сумі 13230 (тринадцять тисяч двісті тридцять) гривень 52 коп.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Южноукраїнського

міського суду О.Д. Франчук