Ухвала суду № 82097059, 31.05.2019, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/1424/19

УХВАЛА

31 травня 2019 року м. Вінниця

Колегія суддів Вінницького районного суду Вінницької області

в складі: головуючого- судді Ганкіної І.А.,

суддів Васильєвої Т.Ю., Карпінської Ю.Ф.

при секретарі - Жигаровій Д.О.,

за участю прокурора:Іщука М.Ю.

адвоката: Корпала В.М.

обвинуваченого : ОСОБА_1 ,

розглядаючи у відкритому підготовчому засіданні в м. Вінниці обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченим за погодженням з потерпілим у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019020000000240 від 24.05.2019 року відносно обвинуваченого:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Десна, Вінницького району Вінницької області, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 06.12.2016 Вінницьким міським судом за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 510 грн.. В силу ст. 89 КК України є раніше не судимий

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч.5 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

27.05.2019 року до провадження Вінницького районного суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченим за погодженням з потерпілим у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019020000000240 від 24.05.2019 року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч.5 ст.185 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор Іщук М.Ю. заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді утримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , враховуючи, що ризики, які стали підставою для встановлення міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою не зникли, так обвинувачений вчинив тяжкі злочини, завдавши значної матеріальної шкоди, ніде не працює, не має постійного джерела доходів, може переховуватися від суду.

ОСОБА_1 та його захисник Корпало В.М. заперечили проти клопотання прокурора. Захисник Корпало В.М. зазначив, що його підзахисний вину у вчиненні злочинів визнав, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочинів, допомагав слідству в установленні істини у кримінальному провадженні, добровільно відшкодував збиток, в зв`язку з чим між ним та прокурором було укладено угоду про визнання винуватості, яку погоджено з потерпілою стороною. Тому просив у задоволені клопотання прокурора щодо продовження строку тримання під вартою його підзахисному відмовити, та змінити йому запобіжний захід на більш м`який, а саме домашній арешт.

Щодо зустрічного клопотання сторони обвинуваченого прокурор зазначив, що в цілому підтримує своє клопотання, а щодо клопотання про зміну запобіжного заходу – поклався на розсуд суду.

Представник потерпілої сторони - ТОВ « Лайфселл» адвокат Стасенко А.В. в підготовче засідання не з`явилася, проте через канцелярію суду подала заяву про проведення підготовчого засідання в її відсутність.

Представник потерпілої сторони ПрАТ «ВФ Україна» в підготовче засідання не з`явився, повідомлявся завчасно та належним чином про день та час проведення підготовчого засідання.

Заслухавши думку учасників судового процесу, колегія суддів враховує, що відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, суд зобов`язаний розглянути питання продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двохмісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання уд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно до п.п.4,5 ч.2 ст.183 КПК, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років та до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.

Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожна людина має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, у випадку законного арешту або затримання особи, здійсненого з метою її присутності перед компетентним судовим органом на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні злочину або якщо обґрунтовано визнається за необхідне запобігти вчиненню нею злочину або її втечі після його вчинення.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_1 застосовано за рішенням суду, а саме, за ухвалою Вінницького міського суду від 28.12.2018р. з визначенням застави в розмірі 140 960 грн., тобто у спосіб, встановлений кримінальним процесуальним законодавством України.

Вирішуючи питання щодо заявлених сторонами клопотань, колегія суддів враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.

При цьому, колегія суддів зважає на те, що злочини, в яких обвинувачується ОСОБА_1 віднесені відповідно до ст.12 КК України, до тяжких та особливо тяжких злочинів. ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, постійного самостійного заробітку не має. Докази наявності соціальних факторів, як то робота, сім`я, стороною обвинуваченого не подано. Під час проведення досудового розслідування, ухвалою суду від 10.12.2018р. до ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Однак, ОСОБА_1 порушив умови домашнього арешту, та згідно обвинувального акту обвинувачується у вчинені ще 3-х епізодів умисних корисних злочинів по події від 21.12.2018р. та 25.12.2018р., які кваліфікуються державним обвинуваченням за ч.5 ст.185 КК України. В зв`язку з порушенням умов запобіжного заходу у виді домашнього арешту, слідчий увійшов до суду з клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вказана обставина свідчить про наявність ризику, передбаченого п.п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України.

За таких обставин обрання відносно ОСОБА_1 іншого більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить на думку колегії запобігання вказаним ризикам.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відтак, для запобігання вказаним ризикам, та враховуючи суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, які передбачені ст.2 КПК України, зокрема, у захисті інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та інтересів інших учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинувачених, превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п.79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року, колегія суддів вважає виправданим тримання ОСОБА_1 під вартою та недостатнім застосування щодо нього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Доводи захисника Редченко ОСОБА_2 П ОСОБА_3 – адвоката Корпало В.М. щодо зміни запобіжного заходу на домашній арешт лише на підставі наявності укладеної угоди, визнання вини на стадії досудового розслідування, та відшкодування шкоди, не спростовують висновків суду щодо наявності ризиків передбачених п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України.

Обставин, які є перешкодою для застосування до ОСОБА_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою, передбачених ч.2 ст.183 КПК України - не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.128, 177, 183, 199, 314, 331 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Клопотання прокурора Іщука М.Ю. щодо продовження строку дії запобіжного заходу – задоволити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу – тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч. 5 ст. 185 КК України строком до 2 місяців – до 29 липня 2019 року включно.

Розмір застави, визначений за ухвалою Вінницького міського суду від 28.12.2018р. в сумі 140 960 грн., залишити попередній, з покладення обов`язку (у випадку внесення застави): не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В задоволенні клопотання захисника Редченко Максима Петровича – адвоката Корпало В.М. щодо зміни запобіжного заходу на домашній арешт – відмовити.

Копію ухвали направити для виконання начальнику УВП № 1 м. Вінниці.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.А. Ганкіна

Судді Т.Ю. Васильєва

Ю.Ф. Карпінська