Вирок № 82096633, 30.05.2019, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/6559/18

Провадження № 1-кп/645/351/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2019 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Горпинич О.В.,

секретар судового засідання – Кривеженко М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження № 12018220460001799 від 07.08.2018 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, що має середню-спеціальну освіту, не працює, не одружена, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – Мосейко Л.М.,

захисника обвинуваченого – адвоката Дугіної Д.О.,

обвинуваченої – ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 року, приблизно о 21 год. 30 хв., знаходячись на вул. Печенізькій у м. Харкові познайомилася з ОСОБА_2 , разом з яким на його запрошення, прослідувала за місцем мешкання останнього: АДРЕСА_3 , де вони в двох проводили час, після чого залишилася у потерпілого на ніч. Зранку 29.07.2018 року, приблизно об 11 годині за адреосю: АДРЕСА_3 , ОСОБА_2 пішов у ванну кімнату, залишивши без нагляду його мобільний телефон Samsung galaxy J7 SM-J710FZKUSEK 16 Gb Black. В цей час у ОСОБА_1 виник злочинний намір на таємне викрадення вищевказаного мобільного телефона. Так, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_2 знаходиться у ванній кімнаті, взяла вищевказаний мобільний телефон Samsung galaxy, вартістю згідно висновку судово – товарознавчої експертизи № 3929 від 24.10.2018 року – 2707 грн., після чого з місця вчинення злочину зникла, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 2707 грн..

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчинені кримінального правопорушення визнала повністю, щиро розкаялася та пояснила суду, що наприкінці липня 2018 року вона познайомилися з ОСОБА_2 , який запросив її до себе у гості, та на що вона погодилася. Прийшовши до потерпілого за адресою: м. Харків АДРЕСА_4 вул. Дружби, б. 29-а, вони вдвох вживали спиртні напої, після чого вона залишилася у останнього ночувати. Наступного дня, зранку, вона скориставшись тим, що потерпілий знаходився у ванній взяла його мобільний телефон Samsung galaxy, та покинула житло потерпілого, після чого продала телефон за 400 грн., гроші витратила на власні потреби.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду, у тому числі потерпілий ОСОБА_2 , не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин та відсутності сумнівів щодо добровільності та істинності їх позицій, роз`яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та розглядає справу у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України.

При цьому судом з`ясовано правильність розуміння ОСОБА_1 змісту вказаних обставин, відсутність сумнівів у добровільності їх позицій та роз`яснено про правові наслідки, а саме позбавлення права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Дії обвинуваченої ОСОБА_1 , суд кваліфікує за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Вину обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, суд вважає доведеною.

Згідно ст. 65 КК України, особі, що вчинила злочин, призначається покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_1 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Вивченням особи обвинуваченої встановлено, що ОСОБА_1 раніше не судима, згідно довідка КНП «Міський психоневрологічний диспансер № 3» ХМР впродовж останніх п`яти років за медичною допомогою не зверталася, згідно довідки КЗОЗ «Обласний наркологічний диспансер» на диспансерному обліку не перебуває, не одружена, не працює.

Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими її змінами, суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження вчинення нових злочинів.

Згідно досудової доповіді філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі, для окремих осіб, оцінюється як середній. Орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_1 без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства. У разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушниці від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладення на правопорушника обов`язків відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України без погодження з органом пробації.

Судом, враховуються вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Що стосується призначення покарання у виді штрафу, то відповідно до рекомендацій, які містяться у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання у виді штрафу і визначаючи його розмір, суди мають враховувати майновий стан підсудного, наявність на його утриманні неповнолітніх дітей, батьків похилого віку тощо.

Майновий стан винного є поняттям оціночним. Для оцінки майнового стану винного слід, зокрема, враховувати розмір заробітної плати, пенсії чи стипендії такої особи; грошових доходів від підприємницької чи іншої законної діяльності; доходів у вигляді відсотків за банківськими вкладами; доходів від цінних паперів; нерухомого та іншого майна; а також брати до уваги наявність на утриманні непрацездатних осіб тощо.

Але, як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 не працює.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченій, суд керується вимогами ст. 65 КК України, а саме: враховується ступінь тяжкості вчиненого злочину, особа винної, обставини, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, негативне ставлення ОСОБА_1 до вчиненого, а також вимоги ст. 50 КК України, згідно з якою метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 та запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень, призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік. При цьому, суд вважає, що виправлення обвинуваченої можливе без ізоляції від суспільства, в зв`язку з чим, звільняє від відбування покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України на один рік, і покладає обов`язки відповідно до ст. 76 КК України.

За змістом п. 1 ч. 4 ст. 374 КПК України у резолютивній частині вироку, зокрема, зазначаються рішення суду щодо заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

Під час досудового розслідування та під час судового розгляду відносно ОСОБА_1 запобіжний захід не застосовувався, підстав для обрання запобіжного заходу не вбачається.

Цивільний позов не заявлений.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349, 369-371, 373-374, 394-395 КПК України, -

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді 1 року позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з іспитовим строком на один рік та покласти на неї наступні обов`язки, передбачені ч. 1 п.п. 1, 2, ч. 3 п. 2 ст. 76 КК України:

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази – мобільний телефон Samsung galaxy J7 SM-J710FZKUSEK 16 Gb Black, переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_2 , після набранням вироком законної сили, вважати повернутими потерпілому.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Держави судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 3929 від 24.10.2018 року у кримінальному провадженні № 12018220460001799 від 07.08.2018 року в сумі 572 грн. (стягувач: Держава, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 899998, отримувач платежу УК Слобідсь/мХар Слобідськи/24060300, банк Казначейство України).

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий -