Рішення № 82096264, 28.05.2019, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №348/2263/17

28 травня 2019 року м. Надвірна

Надвірнянський районнй суд Івано-Франківської області

в складі головуючого-судді: Міськевич О.Я.

секретаря судового засідання: Скоблей О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Надвірна цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

АТ КБ «ПриватБанк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 07.11.2017 р. відкрито провадження по справі та призначено судовий розгляд.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 27.11.2011 р. уточнено прізвище відповідача по справі, та визначено належним відповідачем по справі ОСОБА_1 .

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 04.01.2018 р. здійснено перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII, починаючи зі стадії підготовчого провадження.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 15.08.2018 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву № б/н від 04.09.2015 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 9000.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідно до умов договору відповідач зобов`язався погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

Проте своїх зобов`язань згідно договору відповідач належним чином не виконував. У зв`язку з порушенням зобов`язань за договором відповідач станом на 03.07.2017 року має заборгованість – 16818 грн. 86 коп.

02.01.2018 р. від відповідача ОСОБА_1 поступив відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що він проти позову заперечує повністю, вважає позов незаконним та необгрунтованим через надумані позивачем обставини страви, та без належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів.

Зазначає, що для отримання пенсії він звернувся за вказівкою працівників Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі до відділення ПАТ КБ «Приватбанк» для отримання картки. Про кредитний договір та кредитний ліміт із позивачем він не домовлявся та власноручно заяви про це не писав. Вважає, що вони домовилися із банком про договір банківського рахунку. Пенсійний фонд України перераховував йому пенсію на банківську картку КБ Приватбанку, а він отримував через банкомати свою пенсію. Вважає, що договір банківського рахунку (вкладу) та договір кредиту є різними договорами за своєю юридичною природою.

Копію нібито його анкети - заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку, надану суду позивачем, яка є нечіткою (нерозбірливою) за текстом, вважає неналежним, недопустимим та недостатнім доказом підписання між сторонами кредитного договору. Кредитий договір з позивачем він не підписував. В тексті копії анкети - заяви немає жодного слова про його згоду на те, що підписана власноручно ця конкретна заява разом із конкретними на час підписання Умовами та правилами надання банківських послуг є приєднанням до будь-якого договору (оферта). Із копії анкети-заяви не вбачається укладення договору від 04.09.2015 року, не вказано в якому розмірі надано позивачем кредит, чи ознайомлений він з умовами та правилами надання банківських послуг. В справі не має жодного доказу про отримання ним грошей із каси чи банкомату позивача за рахунок кредитного ліміту. Розмір кредитного ліміту він також не погоджував із позивачем.

Також, розрахунок заборгованості за нібито кредитним договором, долучений позивачем до позову, є не правильним, так як не є первинним доказом боргу, складений самостійно позивачем та не погоджений з ним., суперечить кільком пунктам тексту Умов та правил банку. Також зазначає , що позивач не надсилав претензії по стягненню з нього будь-якого боргу, акти звірки не підсувались ними, про наявність боргу він дізнався із позовної заяви. В листі-відповіді банку на його звернення в листопаді 2016 року зазначений рух коштів, відмінний від доданого в розрахунку станом на листопад 2016 року. Тому вважає, що розрахунок заборгованості не може бути доказом. Стверджує , що в серпні 2017 року між ним та Банком припинено будь-які правовідносини, будь-яких претензій по стягненню заборгованості до нього не пред`являлось, що підтверджується копією листа КБ Приватбанку від 16.08.2017 року № 170816/128.

На підставі наведеного вважає позов ПАТ КБ «Приватбанк» незаконним, необгрунтованим та не підтвердженим належними доказами.

25.01.2018 р. від представника позивача поступила відповідь на відзив, в якій зазначено, що ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву № б/н від 04.09.2015 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 9000.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Банком надані наступні докази на підтвердження факту укладання кредитного договору та наявність не виконаних кредитних зобов`язань: копія кредитного договору; розрахунок заборгованості; копія паспорта Відповідача, за яким був оформлений кредитний договір; виписка по рахунку; фото Клієнта з карткою.

Відповідачем не надано належних доказів не укладення кредитного договору.

Стосовно наданого Банком розрахунку заборгованості зазначає, що розрахунок заборгованості не є первинним документом за своєю природою, а є інформаційним документом по факту обробки фактичного операційного руху грошових коштів по рахунках кредитної угоди, а також відображує стан нарахувань в певні періоди часу.

Тому банком надано виписку по рахунку, яка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін`юсту від 12.04.2012 р. № 578/5, згідно якого до первинних документів, які фіксують факт виконання госоперації та служать підставою для записів у регістрах бухобліку і в податкових документах, віднесені: касові, банківські документи; повідомлення банків; виписки банків; корінці квитанцій і касових чекових книжок.

Із виписки вбачається, що відповідач знімав кредитні кошти, потім частково погашав заборгованість за договором і знову користувався кредитними коштами.

Користуючись кредитними коштами відповідачу були добре відомі і зрозумілі умови договору, а тому його твердження щодо не отримання кредитної картки не відповідають дійсним обставинам справи.

Стосовно посилань відповідача щодо незнання відносно наявності заборгованості зазначає, що при укладанні договору вся необхідна інформація про умови кредитування та сукупну вартість кредиту була доведена до відома позичальника у вигляді другого примірника договору.

Для зручності клієнтів у ПриватБанк організована: Цілодобова служба клієнтської підтримки 0800500003; Цілодобовий онлайн чат, розміщений на сайті www.privatbank.ua; Інтернет-банк Приват24 www.privat24.ua;Термінали самообслуговування, адреси розміщення яких можна подивитися на сайті www.privatbank.ua; Смс-канал-послуга МоbileBanking.

Також, при необхідності отримання інформації (у тому числі виписок, довідок про розмір заборгованості та інше), клієнти ПАТ КБ "ПриватБанк" мають можливість ознайомитися з нею в обслуговуючому відділенні ПАТ КБ "ПриватБанк".

Умовами та правилами надання банківських послуг передбачено обов`язок клієнта стежити за витрачанням коштів в рамках платіжного ліміту, саме тому заперечення відповідача в частині не знання наявності та суми заборгованості являються необгрунтованими.

Також зауважує, що з виписки по рахунку вбачається, що Відповідач до певного часу належним чином виконував свої зобов`язання за кредитом, що свідчить про те, що відповідач знав про умови кредитування та визнав свої зобов`язання за Договором. Тому посилання Відповідача про те, що він не розумів, що користується кредитною карткою не має прийматись судом до уваги. Відповідач на даний час належним чином свої зобов`язання за Кредитним Договором не виконав.

26.07.2018 р. від представника позивача поступила відповідь на заперечення, в якій зазначено, що заключений з Акцент-банком договір, на який посилається у своєму відзиві відповідач, не має жодного відношення до розгляду данної справи, предметом якої є заборгованність за кредитним договіром № б/н від 04.09.2015 року, що був укладений між відповідачем ОСОБА_3 та АТ КБ "ПРИВАТБАНК". Тому посилання відповідача на договір № АВНОR6154090120 між ним та Акцент-Банком є безпідставним.

Щодо ознайомлення відповідача умовами та правилами надання банківських послуг зазначає, що позивачем надана до суду копія анкети-заяви від 04.09.2015 року, з якої чітко вбачається наступна інформація: персональні дані, адреса проживання, та інша додаткова інформація, необхідна для отримання кредитної картки. Відповідачем вказана інформація про себе заповнена особисто, також з копії анкети-заяви чітко вбачається, що останній висловил згоду про укладення договору шляхом отримання кредитної картки "Універсальна" та особистим підписом засвідчив, що "Я згоден з тим, що ця заява, разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між мною та Банком Договір про надання банківських послуг. Я ознайомився і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які були надані мені для ознайомлення в письмовому вигляді...".

Також до матеріалів позовної заяви долучено "Довідку про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 55 днів пільгового періоду" з якої чітко вбачається, що відповідачу встановлено поточну процентну ставку у розмірі 2,5% (30% на рік), вказано розміри комісій та штрафів .Крім того, вищезазначені Умови і Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях Банку та на офіційному сайті Банку.

Відповідач підписанням Анкети-заяви позичальника приєднався до Умов та Правилами надання банківських послуг. Заява разом з Умовами та Тарифами є договором про надання банківських послуг.

Позивачем надано до суду виписку з карткового рахунку, де чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт та вбачається, що відповідач користувався грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже й отримав кредитну картку "Універсальна", оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки.

З розрахунку заборгованості та виписки про рух коштів чітко вбачається, що позивач частково сплачував заборгованість за договором (погашення відображені в графі «Сума погашення за наданим кредитом»).

Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку відповідача — баланс станом на дату укладання договору (надана сума кредиту), всі операції за картковим рахунком (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після поведеної операції).

Виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості, є належними та допустимими доказами по справі.

Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, судово-економічні експертизи по справі не призначались.

Оскільки в цьому договорі передбачено всі істотні умови, необхідні для кредитного договору, то зобов`язання з надання кредиту є дійсним із моменту укладення кредитного договору - договору про відкриття кредитної лінії.

Оскільки, банк надав кошти шляхом встановлення кредитного ліміту, таким чином між банком і відповідачем було укладено договір, який ніким не оспорений, а отже є всі законні підстави для стягнення заборгованості з відповідача.

Щодо твердження відповідача стосовно укладення кредитного договору з Банком третьою особою зазначає, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70, складає між ним та Банком Договір банківського обслуговування, що підтверджується підписом у заяві.

Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав.

Протягом дії кредитного договору відбувалася сплата щомісячних платежів по кредиту, що підтверджується розрахунком заборгованості. Відповідач не спростував доводів банку щодо часткового здійснення ним погашення заборгованості по кредитному договору.. Відповідачем на сьогоднішній день не заявлялося клопотання про проведення почеркознавчої експертизи та експетриза не проводилася. Оскільки питання щодо підписання відповідачем договору не відносяться до предмету заявленого позову , наявність тверджень відповідача про те що підпис виконаний не ним, а іншою особою, не мають правового значення по даній справі.

Доводи відповідача про те, що договір ним не підписувався та не укладався, можуть бути підставою для визнання його судом недійсним. Однак позов про визнання кредитного договору недійсним у встановленому порядку не заявлявся і предметом судового розгляду не був. Правом на оспорення даного договору у судовому порядку ще до звернення позивача з позовом жодна зі сторін не скористалася. З огляду на викладене відсутні підстави для з`ясування обставин, за яких можливе визнання правочину недійсним у зв`язку із не підписанням договору, невідповідності даних у анкеті-заяві та встановлення будь-яких висновків з приводу їх існування при вирішенні спору про стягнення заборгованості.

Відсутність в матеріалах справи оригіналів кредитного договору не є підставою для відмови в позові за наявності його копії та інших доказів, які свідчать про укладення кредитного договору і часткове його виконання. Інше має бути спростовано особою, яка не виконує умови договору.

Предметом позову, який підлягає доказуванню є розмір заборгованості за кредитним договором. АТ КБ "ПРИВАТБАНК" надав суду докази щодо наявності заборгованості за Договором (розрахунок заборгованості), Відповідач, в свою, чергу, не спростував докази надані Банком щодо цього факту. Відповідачем не доведено та матеріалами справи не встановлено, що грошовими коштами протиправно заволоділа інша особа.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак від нього поступила заява, в якій просить справу слухати в його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному об`ємі. Просить стягнути в користь АТ КБ «Приватбанк» з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 16818 грн. 86 коп., та стягнути сплачені судові витрати по справі.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином, у відповідності до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України, з опублікуванням якого особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.Крім того, відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження своїх заперечень у відзиві на позов від 02.01.2018 року (а.с. 43-44).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, надані сторонами на виконання вимог ст.ст. 76, 81 ЦПК України і, які сторона вважає достатніми для обгрунтування і заперечення своїх позовних вимог, та, з`ясувавши фактичні обставини приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву № б/н від 04.09.2015 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 9000.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідно до умов договору відповідач зобов`язався погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором. (а.с. 7-23).

При підписанні 04.09.2015 року анкети-заяви ОСОБА_2 заповнено відповідні розділи вказаної анкети-заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг та поставлено свій підпис про згоду на укладення договору. Справжність підпису, що міститься в анкеті-заяві, відповідачем не оскаржувалось.

Таким чином, відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», затверджених наказом № СП-2010-256 від 06 березня 2010 року та «ТарифамиБанку», які викладені на банківському сайті http://рrivatbank/ua/terms/ раges/70/, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

Згідно копії свідоцтва про зміну імені від 27.01.2017 р. серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінив прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 », про що 27.01.2017 р. Надвірнянським районним відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області зроблено актовий запис № 10 (а.с. 36).

З матеріалів справи вбачається, що укладений кредитний договір за № б/н від 04.09.2015 р. складається з анкети-заяви позичальника, пам`ятки клієнта, якою є витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом голови правління ПАТ КБ «Приватбанк» №СП-2010-256 від 06 березня 2010 року та тарифів банку. В анкеті-заяві відповідач своїм підписом засвідчив, що він ознайомився і погодився із Умовами та правилами надання банківських послуг.

Окрім цього, з розрахунку заборгованості (а.с. 6) та виписок про рух коштів (а.с. 64, 118-120, 135-136, 163-164, 168-169) вбачається, що отримавши кредит, відповідач тривалий час здійснював його часткове погашення.

З огляду на вище вказане суд прийшов до висновку про існування між сторонами кредитних правовідносин, оскільки встановлено, і це не заперечується сторонами, що відповідач підписав анкету-заяву, тобто прийняв пропозицію позивача та приєднався до договору згідно з Умовами та правилами надання банківських послуг на умовах, викладених у зазначеній анкеті-заяві. Отже, факт наявності кредитних правовідносин між сторонами доведений належним чином.

З урахуванням наведеного суд вважає, що між сторонами було укладено договір на отримання кредиту, що підтверджується наявними у справі матеріалами, а саме: розрахунком заборгованості та випискою про рух коштів, з яких вбачається, що отримавши кредит відповідач тривалий час користувався коштами, отримував їх через банкомат, здійснював розрахунки через термінали, в касах магазинів та здійснював часткове погашення кредиту, що свідчить про визнання ним свого боргу та що відповідач є активним користувачем банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк» та його було неодноразово ідентифіковано у програмних комплексах банку.

Окрім цього, факт видачі кредитної картки відповідачу, що було зафіксовано фотографуванням (а.с. 65, 165-167).

Таким чином, анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами банку складає між відповідачем та банком договір, за яким ОСОБА_1 отримавши від банку кошти у кредит, своїх зобов`язань з їх повернення і сплати процентів за користування грошима не виконав.

При укладенні даного Договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Пунктами 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що Клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням за банку Клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою Позичальника на прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого банком.

Власник картрахунку зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, що передбачено п.2.1.1.5.7 Договору.

Овердрафт (п.1.1.1.52 зазначених Умов) це короткостроковий кредит, який надається банком клієнту у разі перевищення суми операцій по платіжній картці над сумою залишку коштів на його рахунку в розмірі ліміту кредитування.

Згідно п.2.1.1.12.6 «Умов та правил надання банківських послуг», Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами банку», що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті www.privatbank.ua/terms/pages/70/, з розрахунку 360 календарних днів на рік.

Пунктом 1.1.3.2.4 зазначених Умов передбачено, що Банк має право здійснювати зміну Тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому Банк, за виключенням випадків зміни розміру наданого Кредиту (кредитного ліміту), зобов`язаний не менше ніж за 7 днів до введення змін проінформувати Клієнта, зокрема у виписці по картковому рахунку згідно з п.1.1.3.1.9. Якщо на протязі 7 днів Банк не отримав повідомлення від клієнта про непогодження із змінами, то вважається, що Клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку Кредиту (кредитного ліміту) Банк залишає за собою в односторонньому порядку, за власним рішенням банку без попереднього повідомлення клієнта.

Відповідно до п.1.1.7.12 Умов та правил надання банківських послуг, договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього ж терміну жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично пролонгується на такий же термін.

Відповідно до п.2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, Позичальник зобов`язуєгься погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно п.2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг, у разі невиконання зобов`язань за Договором, на вимогубанку виконати зобов`язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.

Відповідно до п.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, у випадку незгоди із зміною Правил та/або тарифів банку, позичальник зобов`язується звернутись до банку для розірвання Договору і погасити заборгованість, що виникла перед банком.

Відповідно до п.2.1.1.12.11 Умов та правил надання банківських послуг, Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в цілому або у встановленої банкоом частці в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов`язків за цим Договором.

Як вбачається із виписки про рух коштів по рахунку відповідача за період з 01.09.2015 року по 20.07.2018 року, наданої позивачем, відповідачем із відкритого йому карткового рахунку знімались періодично кредитні кошти, він проводив ним розрахунки за придбані товари, а також здійснювалось погашення кредитної заборгованості.

Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (стаття 11 ЦК України).

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ст. 207 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права і обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статями 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання мають виконуватися належним чином та у встановлений законом строк.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Таким чином, у силу статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.2 ст.1054 та ч.2ст.1050 ЦК України наслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Умови кредитного договору (а.с.7-23), наданий АТ КБ «Приватбанк» розрахунок заборгованості (а.с. 6), та виписки про рух коштів на рахунку (а.с. 64, 118-120, 135-136, 163-164, 168-169) є зрозумілими та достатніми для висновку, що відповідач не виконує належним чином узяті на себе зобов`язання, внаслідок чого станом на 03.07.2017 року відповідач ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань за кредитним договором не виконав, в зв`язку із чим в нього виникла заборгованість в сумі 16818 грн. 86 коп., яка складається з: 6337,91 грн. заборгованості по тілу кредиту; 7257,36 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом; 1946,50 грн. заборгованості за пенею; 500,00 грн. штрафу (фіксована частина); 777,09 грн. штрафу (процентна складова).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Відповідач ОСОБА_1 не спростував заборгованість належними та допустимими доказами, тому її слід стягнути з останнього на користь позивача в частині 6337,91 грн. заборгованості по тілу кредиту, 7257,36 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 1946,50 грн. заборгованості за пенею.

Щодо стягнення шрафів суд виходить з наступного:

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вище викладене та відповідно до приписів ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення.

Вказане відповідає правовій позиції, що висловлена Верховним Судом України 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення 500,00 грн. штрафу (фіксована частина) та 777,09 грн. штрафу (процентна складова) не підлягає до задоволення.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову АТ КБ «ПриватБанк» шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № б/н від 04.09.2015 р. у відповідача заборгованості по кредитному договору на загальну суму: 15541 грн. 77 коп., зокрема – 6337,91 грн. заборгованості по тілу кредиту; 7257,36 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом; 1946,50 грн. заборгованості за пенею.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати підлягають стягненню з відповідача, зокрема: 1600 грн. 00 коп. судового збору в користь позивача згідно платіжного доручення № PROM0B8ХZ3 від 30.10.2017 р.

На підставі ст.ст .204, 207, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 629, 634, 638, 1050, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 4, 19, 80, 81, 141, 247, 258, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (р/р НОМЕР_3 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) – 15541 грн. 77 коп. (п`ятнадцять тисяч п`ятсот сорок одну гривню сімдесят сім копійок) заборгованості за кредитним договором б/н від 04.09.2015 року, з яких: 6337,91 грн. заборгованості по тілу кредиту; 7257,36 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом; 1946,50 грн. заборгованості за пенею.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 500,00 грн. штрафу (фіксована частина) та 777,09 грн. штрафу (процентна складова) – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (р/р НОМЕР_3 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) – 1600 грн. 00 коп. (одну тисячу шістсот гривень) сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд.

Суддя Міськевич О.Я.