Рішення № 82092489, 29.05.2019, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/9357/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«28» травня 2019 року Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого – судді Глинської Д.Б.

за участі секретаря Івасюти А.М.

з участю: позивача ОСОБА_1

представника позивача Грищук Т. ОСОБА_2 .

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», третьої особи - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швець Руслана Олеговича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

у листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ПАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк», третьої особи - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швець Р.О., в якому просив суд постановити рішення, яким визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №9409, який вчинений 20 липня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О., про стягнення з нього, ОСОБА_1 , в користь ПАТ «Приватбанк» 56 562,52 грн. та стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог зазначав, що він, ОСОБА_1 , у листопаді 2017 року з копії постанови про відкриття виконавчого провадження дізнався про виконавчий напис, який вчинений 20 липня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О., про стягнення з нього в користь ПАТ «Приватбанк» 56 562,52 грн.

Вважає, що такий виконавчий напис № 9409 від 20 липня 2017 року не підлягає виконанню з наступних підстав.

Зазначає, що заборгованість, вказана у згаданому виконавчому написі на момент його вчинення, була спірною, оскільки з його банківської карточки були викрадені грошові кошти.

Слідчим відділом Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за №12015140090002789 від 15 серпня 2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України.

Він повідомив ПАТ КБ «Приватбанк» про викрадення його банківської карточки та зняття з неї коштів 14 серпня 2015 року.

Відтак, нотаріусом вчинено виконавчий напис за відсутності документів, які встановлюють безспірність заборгованості.

Наведене свідчить про незаконність вчинення приватним нотаріусом виконавчого напису №9409 від 20 липня 2017 року, що, на його думку, є підставою для визнання його таким, що не підлягає виконанню.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник АТ КБ «Приватбанк» в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про місце, час та дату розгляду справи. Однак, подав до суду відзив на позов та заяву про розгляд справи за його відсутності.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце розгляду справи. Однак, скерував на адресу суду лист з проханням розглядати справу за його відсутності.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 та представника позивача ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до положень ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що 20 липня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. вчинено виконавчий напис №409, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 56 562,52 грн.(а.с. 31а).

23 жовтня 2017 року державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Бойчук І.О. відкрито виконавче провадження за спірним виконавчим написом від 20 липня 2017 року (а. с. 44).

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 указав на спірність суми, визначеної відповідачем у виконавчому написі від 20 липня 2017 року, оскільки банківську карточку в нього викрали та кошти були зняті не ним, а злочинцем.

Відповідно до повідомлення Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області від 01 червня 2018 року № 6359/43/10-18, останнім проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12015140090002789 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 185 КК України (а.с. 28).

З Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12015140090002789 вбачається, що у Шевченківський ВП ГУ НП у Львівській області звернувся ОСОБА_4 про те, що невідома особа 14 серпня 2015 року близько 13.00 год. шляхом вільного доступу, таємно викрала з квартир, що по АДРЕСА_1 гроші у сумі 600 грн. та карточку приватбанку (а.с. 29).

14 серпня 2015 року позивач ОСОБА_4 повідомив ПАТ КБ «Приватбанк» про здійснення крадіжки його карточки та зняття коштів 14 серпня 2015 року з банкомата – Лікарня швидкої медичної допомоги, м. Львів, вул. Миколайчука,9, у період часу з 18.03 по 18.12 – три несанкціоновані трансакції на загальну суму 11 652 грн.

Відповідно до статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з пунктом 37.2 статті 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника, з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними..

Відповідно до пунктів 7, 8 Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використання, затвердженого постановою правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705,емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.

Згідно з ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 глави 16 Порядку для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах,що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 3.1. глави 16 Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи:

- якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;

- за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до п. 3.2. глави 16 Порядку вчинення виконавчого напису безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Відповідно до п. 4 глави 16 Порядку вчинення виконавчого напису виконавчий напис має містити:

- дату (рік, місяць, число) вчинення, посаду, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис;

- найменування та місце проживання (місцезнаходження) стягувача;

- найменування та місце проживання (місцезнаходження) боржника, дату й місце його народження, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб);

- строк, за який провадиться стягнення;

- суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, у тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення;

- розмір плати, суму державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника;

- номер, під яким виконавчий напис зареєстровано;

- дату набрання чинності виконавчим написом;

- строк пред`явлення виконавчого напису до виконання;

- підпис нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, скріплений печаткою;

- інші відомості, передбачені статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Враховуючи , що банківську карточку ОСОБА_4 викрали та зняли з неї кошти, він повідомив правоохоронні органи про вчинений злочин, наявність кримінального провадження, у межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, а тому суд приходить до висновку, що заборгованість позичальника перед АТ КБ «Приватбанк» в розмірі 56 562,52 грн. на момент вчинення виконавчого напису № 9409 від 20 липня 2017 року не може вважатись безспірною.

Натомість, відповідачем та третьою особою не надано суду належних допустимих доказів в розумінні ст.ст. 77,78 ЦПК України в спростування доводів позовної заяви про відсутність доказів безспірності суми заборгованості, вказаної у виконавчому написі № 9409 від 20 липня 2017 року.

З огляду на наведене, нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності заборгованості, що підлягає стягненню за написом, та безспірності характеру правовідносин сторін.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.12,13,76,80,81,141,259,263-265 ЦПК України, Законом України «Про нотаріат» суд,

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 9409, який вчинений 20 липня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Русланом Олеговичем, про стягнення з ОСОБА_1 в користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» 56 562,52 гривень.

Стягнути з акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 540 грн. (п`ятсот сорок гривень).

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Відповідно до ч.2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники процесу:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН – НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач: АТ КБ «ПриватБанк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570;

третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, місцезнаходження: м. Київ, вул. Лютеранська, буд.3, офіс 31.

Повний текст рішення виготовлений 29 травня 2019 року.

Суддя Д. Б. Глинська