Рішення № 82092417, 12.06.2017, Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/448/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2017 року Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Самсін М. Л.

при секретарі Грубій Л. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам`янка-Бузька справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернет Інвест», Голови Громадської ради при Міністерстві внутрішніх справ України ОСОБА_3 , Приватного акціонерного товариства «Картель», за участю третіх осіб: Міністерства молоді та спорту України, Федерації футболу Львівської області про захист честі, гідності, ділової репутації,

у с т а н о в и в:

Позивач з урахуванням заяви про залучення співвідповідача та поданих уточнень у справі пред`явив позов до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернет Інвест», Голови Громадської ради при Міністерстві внутрішніх справ України ОСОБА_3 , Приватного акціонерного товариства «Картель» за участю третіх осіб: Міністерства молоді та спорту України, Федерації футболу Львівської області, вказуючи, що відповідачі розповсюдили широкому колу громадян недостовірну інформацію у стверджувальній формі, яка принижує його честь, гідність і ділову репутацію при наступних обставинах.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 15 лютого 2016 року на веб-сайті http://www.depo.ua/, власником якого є ПрАТ «Картель», було розташовано матеріал, автором якого є ОСОБА_2 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 з «баригами»: Директора «Арени Львів» звинуватили у відмиванні коштів» та її підзаголовком «Голова Громадської ради при МВС ОСОБА_4 Мартиненко розповів, чому в Україні не боряться з квитковими спекулянтами, а також звинуватив директора «Арени Львів» ОСОБА_5 Ринського у відмиванні коштів. Вказує, що в матеріалі, зокрема, зазначається, що квитки на матч збірних України та ОСОБА_6 потрапили в руки спекулянтам. Аби прокоментувати наведену ситуацію автор статті звернувся до правоохоронців, а вже від правоохоронців взяв слово голова Громадської ради при міністерстві внутрішніх справ Володимир Мартиненко. Автор подає в статті діалог з головою Громадської ради при міністерстві внутрішніх справ ОСОБА_7 , в якому В. Мартиненко звинувачує директора ДП «Арена Львів» у спекуляції квитками, зокрема в наступній цитаті: « ОСОБА_8 вивчав ситуацію з продажем перепусток на матч збірних України та Словенії на «Арені Львів». Пригадуєте, тоді вболівальники перекривали дороги і билися просто біля кас. А все тому, що директор стадіону ОСОБА_9 зі своєю командою лише на квитках «відмили» мільйон двісті тисяч гривень. Вболівальники чітко свідчать, що квитків в касах було значно менше, аніж декларували у Федерації футболу. І коли призначили міністерську перевірку, керівника раптово забрала швидка допомога з гіпертонічним кризом.». Позивач вказує, що таку інформацію, що зазначається в даній статті, передрукували майже усі провідні українські медіа.

Позивач вважає, що вище поширена Відповідачами інформація є недостовірною та не відповідає дійсності, оскільки на матч збірних України та Словенії Федерацією футболу України було виділено малу квоту квитків, працівники поліції кримінальне провадження не відкривалось, згідно проведеної Міністерством молоді та спорту України перевірки не встановлено жодних порушень та розбіжностей бухгалтерського обліку в рамках виконання договору від 30.10.2015 року №30-10/15-01 на проведення зазначеного матчу.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги з урахуванням редакції уточненого позову підтримав та просив позов задоволити.

Відповідачі: ОСОБА_2 , представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернет Інвест», Голова Громадської ради при Міністерстві внутрішніх справ України ОСОБА_3 , представник Приватного акціонерного товариства «Картель» в судове засідання не з`явились, хоча належно були повідомлені про дату та час розгляду справи, зокрема через публікаю в газетах – Урядовий кур`єр та Високий замок, не попередили суд про причину неявки.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтернет Інвест» подано заперечення на позовну заяву, в якій просить відмовити Позивачеві у задоволенні позовних вимог повністю, оскільки зазначає, що відповідальність за публікацію недостовірної інформації несе власник доменного імені, не являється ані власником доменного імені depo.ua, ані користувачем веб-сайту depo.ua, та надає лише послуги з реєстрації доменних імен в доменні першого публічних доменах другого рівня UA, тобто є лише реєстртором.

Оскільки відповідачі в судове засідання не з`явились, а тому суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів, за відсутності відповідачів та їх представників.

Дослідивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення часткового з наступних підстав.

Згідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ч.1 ст. 11 ЦПК суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 лютого 2016 року о 9:00 на веб-сайті http://www.depo.ua/, було опубліковано статтю під назвою «Скандал з «баригами»: Директора «Арени Львів» звинуватили у відмиванні коштів» та підзаголовком «Голова Громадської ради при МВС Володимир Мартиненко розповів, чому в Україні не боряться з квитковими спекулянтами, а також звинуватив директора «Арени Львів» ОСОБА_10 у відмиванні грошей. Той все заперечує», автором якої є ОСОБА_11 . Надалі в зазначеній статті містяться наступні фрагменти: «Достеменно вивчав ситуацію з продажем перепусток на матч збірних України та Словенії на «Арені Львів». Пригадуєте, тоді вболівальники перекривали дороги і билися просто біля кас. А все тому, що директор стадіону ОСОБА_9 зі своєю командою лише на квитках «відмили» мільйон двісті тисяч гривень. Вболівальники чітко свідчать, що квитків в касах було значно менше, аніж декларували у Федерації футболу. І коли призначили міністерську перевірку, керівника раптово забрала швидка допомога з гіпертонічним кризом» - пряма мова голови Громадської ради при міністерстві внутрішніх справ Володимира ОСОБА_12 . «Зрештою представники Мінспорту заявили, що без допомоги правоохоронців розібратися не можуть. Відтак окремі народні депутати залучили до справи і поліцію. Поки вивчають усі деталі. Але і моїх задокументованих фактів вистачить, аби щонайменше ОСОБА_10 звільнити» - пряма мова голови Громадської ради при міністерстві внутрішніх справ ОСОБА_13 .

Однак, як вбачається із довідки перевірки комісії зі зясування обставин щодо ситуації з продажу квитків на футбольний матч «України - Словенія», що відбувся 14 листопада 2015 року на стадіоні державного підприємства «Арена Львів» від 28 грудня 2015 року (а.с.) комісією Міністерства молоді та спорту України не встановлено жодних порушень та розбіжностей бухгалтерського обліку в рамках виконання договору від 30.10.2015 року №30-10/15-01 укладеного між ПрАТ «Україна Футбол Інтенешнл» та ДП «Арена Львів» про надання послуг з організації та проведення матчу плів-офф УЄФА ЄВРО 2016 між національними збірними командами з футболу України та Словенії 14 листопада 2015 року о 19:00. За загальну кількість квитків переданих ПрАТ «УФІ» до ДП «Арена Львів» на матч збірних «Україна-Словенія» на підставі видаткових накладних у розмірі 7241 шт. оплачено повністю, а 21 квиток повернуто на підставі зворотної накладної.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_1 не притягували ні до адміністративної, ні до кримінальної відповідальності за фоктом «відмивання грошей» чи зникнення квитків при організації та проведенні матчу плів-офф УЄФА ЄВРО 2016 між національними збірними командами з футболу України та ОСОБА_6 14 листопада 2015.

Таким чином, вищезазначена інформація опублікована на веб-сайті http://www.depo.ua/, під назвою «Скандал з «баригами»: Директора «Арени Львів» звинуватили у відмиванні коштів» та підзаголовком «Голова Громадської ради при МВС ОСОБА_4 Мартиненко розповів, чому в Україні не боряться з квитковими спекулянтами, а також звинуватив директора «Арени Львів» ОСОБА_5 Ринського у відмиванні коштів. Той все заперечує» є недостовірно.

За приписами ст. 200 ЦК України інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Згідно з ч. 1 ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Статтею 297 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканими. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її честі та гідності.

У Постанові Пленуму Верховного суду України № 1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» зазначено, що чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.

Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.

Відповідно до ст. 277 ЦК України особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена. Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. Тобто, цією нормою встановлюється презумпція недостовірності негативної інформації про особу.

Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» при розгляді справ про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

З матеріалів справи вбачається, що у спірній статті дійсно була викладена інформація, яка стосується позивача, та мало місце поширення такої інформації через публікацію у всесвітній мережі інтернет, тобто доведення такої інформації до відома багатьох осіб. Опублікована недостовірна інформація завдає шкоди честі, гідності, діловій репутації позивача. Будучи керівником Державного підприємства «Арена Львів», де проведятся футбольні матчі та заходи на найвищому рівні, шкода завдана його діловій репутації опублікованю статтею безумовно є суттєвою.

В ч.1, 2, 3 ст. 297 Цивільного кодексу України зазначено, що кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

В п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» зазначається, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.

Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» у випадку, коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, ця особа також є належним відповідачем.

Згідно статті 1 Закону України «Про телекомунікації» під доменом розуміють частину ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, яка має унікальну назву, що її ідентифікує, обслуговується групою серверів доменних імен та централізовано адмініструється; під доменним ім`ям - позначення (словесне, цифрове, словесно-цифрове), яке використовується для ідентифікації діяльності юридичних і фізичних осіб в мережі Інтернет, з будь-якою метою.

Суб`єктами правовідносин з реєстрації доменного імені є: реєстрант, реєстратор та адміністратор адресного простору українського сегмента мережі Інтернет у відповідному домені. Реєстрантом вважається особа, що бажає користуватися та розпоряджатися певним доменним іменем в публічному домені, реєстратором - суб`єкт господарювання, який надає реєстранту послуги, необхідні для технічного забезпечення делегування і функціонування доменного імені, адміністратором - адміністратор публічного домену, в якому відбувається делегування.

Таким чином власником веб-сайту є особа, на яку зареєстроване відповідне доменне ім`я. Європейський суд з прав людини, в своєму рішенні у справі «Паеффген проти Німеччини», вказав на те, що власник доменного імені вправі самостійно визначати способи його використання (розмістити рекламу, сайт про послуги і товари, зробити доступ платним або безкоштовним, здавати доменне ім`я в оренду, продати його). Тому виключне право на використання доменного імені має економічну цінність, а відповідно являється правом власності в змісті статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Як вбачається з відповіді наданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтернет Інвест» вих. № 300 від 20 вересня 2016 року, останнє надає послуги з реєстрації доменного імені depo.ua на підставі публічного (сервісного) договору, прийняттям умов якого є факт оплати послуги. Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтернет Інвест» ініціювало процедуру реєстрації домену за наявності свідоцтва на знак для товарів та послуг № 150513, власним якого є ПрАТ «Картель». При реєстрації доменного імені depo.ua реєстранотом, а відповідно і власником веб-сайту виступає ПрАТ «Картель» (ЄДРПОУ 31201893, адреса: 01135, м. Київ, вул.. Павлівська, 29).

Таким чином, враховуючи положення п. 8,12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» належними відповідачами у зазначеній справі є ОСОБА_2 , Голова Громадської ради при Міністерстві внутрішніх справ України ОСОБА_3 , Приватне акціонерне товариство «Картель». Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернет Інвест» про захист честі, гідності, ділової репутації задоволенню не підлягають, оскільки останній є лише реєстратором, тобто надає реєстранту послуги, необхідні для технічного забезпечення делегування і функціонування доменного імені.

Оскільки суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково, то судові витрати слід стягнути з відповідачів пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 209, 212-215, 218, ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, порушує права ОСОБА_1 та свободи, ганьбить його честь, гідність та ділову репутацію інформацію, опубліковану на веб-сайті http://www.depo.ua/, власником якого є ПрАТ «КАРТЕЛЬ» (ЄДРОПОУ 31201893), що міститься в матеріалі під назвою «Скандал з «баригами»: Директора «Арени Львів» звинуватили у відмиванні коштів» від ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (адреса реєстрації проживання: АДРЕСА_1 , Голови Громадської ради при Міністерстві внутрішніх справ України ОСОБА_3 (службова адреса: АДРЕСА_2 . Київ, вул.Академіна Богомольця, 10), Приватного акціонерного товариства «Картель» (код за ЄДРОПОУ 31201893, адреса місцезнаходження юридичної особи: 01135, м. Київ, вулиця Павлівська, будинок 29) в користь ОСОБА_1 551 грн. 21 коп. судових витрат.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (адреса реєстрації проживання: АДРЕСА_1 , Голови Громадської ради при Міністерстві внутрішніх справ України ОСОБА_3 (службова адреса: АДРЕСА_2 . Київ, вул.Академіна Богомольця, 10), Приватного акціонерного товариства «Картель» (код за ЄДРОПОУ 31201893, адреса місцезнаходження юридичної особи: 01135, м. Київ, вулиця Павлівська, будинок 29) в користь ОСОБА_1 830 грн. витрат, пов`язаних із публікацією в пресі оголошення про виклик відповідачів до суду.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області через Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копій рішення.

Суддя :