Ухвала суду № 82092136, 29.05.2019, Городоцький районний суд Львівської області

441/821/19

2/441/518/2019

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

29.05.2019 року суддя Городоцького районного суду Львівської обл. Українець П.Ф., вивчивши матеріали позовної заяви керівника Городоцької місцевої прокуратури Львівської обл. в інтересах держави, в особі Управління соціального захисту населення Городоцької районної державної адміністрації Львівської обл. до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, -

в с т а н о в и в:

08.05.2019р. керівник Городоцької місцевої прокуратури Львівської обл. Т.Білинська в інтересах держави, в особі Управління соціального захисту населення Городоцької районної державної адміністрації Львівської обл., звернулась з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування 26 200 грн. матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Ухвалою судді від 13.05.2019р. вищеозначену позовну заяву залишено без руху з тих підстав, що керівником Городоцької місцевої прокуратури при зверненні в суд із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування 26 200 грн. матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, належно не обґрунтовано наявність підстав представництва та не зазначено доказів на підтвердження того, що Управління соціального захисту населення Городоцької районної державної адміністрації Львівської обл., яке мало б самостійно захищати інтереси держави, не здійснювало або неналежним чином здійснювало свої повноваження.

На усунення недоліків позову, 22.05.2019р. керівник Городоцької місцевої прокуратури подала лист, в якому зазначила, що Управління соціального захисту населення Городоцької районної державної адміністрації Львівської обл. не вжило заходів, спрямованих на відшкодування ОСОБА_1 26 200 грн. матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тому прокурор звернулась із означеним позовом в суд, інше, між тим вимог ухвали від 13.05.2019р. по суті не виконала.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Звернувшись в суд із позовною заявою в інтересах держави в особі Управління соціального захисту населення Городоцької районної державної адміністрації Львівської обл. про відшкодування ОСОБА_1 26 200 грн. матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, керівник Городоцької місцевої прокуратури, не вказала підстави для такого представництва, зокрема не зазначила та не подала належних та допустимих доказів про те, що Управління соціального захисту населення Городоцької районної державної адміністрації Львівської обл. не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження.

Так, роль прокурора у сфері представництва інтересів держави має допоміжний характер і основну роль згідно чинного законодавства України відіграють профільні органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, які самостійно звертаються до суду.

Згідно положень ч. 1 ст. 167 ЦК України держава діє у цивільних правовідносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

З метою представництва інтересів громадянина або держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з дотриманням вимог процесуального закону, та зобов`язаний надати суду документи, які підтверджують наявність поважних причин, що унеможливлюють самостійне звернення цих осіб до суду для захисту своїх прав, свобод та інтересів.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві повинен визначити, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві (заяві) необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (Рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року N 3-рп/99)

Із змісту позову убачається, що керівник Городоцької місцевої прокуратури Львівської обл. Т.Білинська, в порядку ст. 56 ЦПК України, ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» в інтересах держави, в особі Управління соціального захисту населення Городоцької районної державної адміністрації Львівської обл., звернулась з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування 26 200 грн. матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

15.07.2015р. набрав чинність розділ IV Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014р. № 1697-VII, який визначає повноваження прокурора з виконання покладених на нього функцій, в тому числі, ст. 23, що встановлює підстави представництва інтересів громадянина або держави в суді.

Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором.

Звертаючись до суду, прокурор повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва у порядку, передбаченому ч. 2 або 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру».

Слід враховувати, що прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду із представництвом інтересів держави або громадянина, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Зазначені обставини повинні перевірятися судом при зверненні прокурора з відповідною заявою або скаргою до суду.

Отже, після 15.07.2015р., прокурор звертаючись до суду з позовом в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва.

Відповідно, наявність одного факту порушення інтересів держави недостатньо для здійснення представництва прокурором інтересів держави в суді.

Таке право, в т.ч. право подавати позов, прокурор має лише, якщо орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження.

При цьому, у випадках відсутності органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або відсутності у такого органу повноважень щодо звернення до суду, прокурор безсумнівно має право на подання позову в інтересах держави.

Якщо ж такий орган існує, то в такому разі прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати та довести наявність підстав для здійснення представництва.

За положеннями ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях відстоює позицію про можливість участі прокурора у справі тільки за наявності на це підстав.

Так, Європейський суд у низці справ роз`яснював, що одна лише участь ("активна" чи "пасивна") прокурора або іншої співмірної посадової особи може розглядатися як порушення п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення у справі "Мартіні проти Франції" від 12.04.2006 року). Оскільки прокурор, висловлюючи думку з процесуального питання, займає одну зі сторін спору, його участь може створювати для сторони почуття нерівності (рішення у справі "Кресс проти Франції" від 07.06.2001 року). Підтримка прокуратурою однієї зі сторін, безумовно, може бути виправданою за належних обставин, наприклад, зокрема, коли захисту потребують державні інтереси.

Слід також відзначити нагадування Європейського суду, що принцип рівності сторін є одним із елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції. Останній потребує "справедливої рівноваги сторін": кожна сторона повинна мати розумну можливість надати свою позицію в умовах, які не створюють для неї суттєвих незручностей порівняно з іншою стороною (рішення у справі "Івон проти Франції" від 24.07.2003 року, рішення у справі "Нідерест-Хубер проти Швейцарії" від 18.02.1997 року).

Керівник місцевої прокуратури, звернувшись в суд із вищеозначеним позовом, належно не обгрунтувала підстав для такого представництва, як і не зазначила доказів про те, що орган уповноважений на звернення із позовом до суду, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження.

Саме лише посилання в заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, не достатньо для прийняття судом цієї заяви та рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абз. 2 ч. 4 ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після встановлення судом правових підстав для представництва.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене, позовну заяву слід визнати неподаною та повернути.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, -

у х в а л ю ю:

позовну заяву керівника Городоцької місцевої прокуратури Львівської обл. в інтересах держави, в інтересах держави, в особі Управління соціального захисту населення Городоцької районної державної адміністрації Львівської обл. до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення – визнати неподаною та повернути.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів.

Суддя Українець П.Ф.