Рішення № 82089749, 16.05.2019, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/2077/16-ц

Провадження № 2/309/67/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2019 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Кемінь В.Д.

з участю секретаря судового засідання Плиска Т.Ю.

представника позивачів ОСОБА_1

третя особа без самостійних вимог: Скундзя М ОСОБА_2 .

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хуст справу за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 до Липецько-Полянської сільської ради, третя особа; ОСОБА_5 про скасування рішень органу місцевого самоврядування та визнання недійсним свідоцтва про право власності на житловий будинок -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися в суд з даним позовом до відповідача та третьої особи про визнання недійсним та скасування рішення виконкому Липецько-Полянської сільської ради від 13.05.2004 року №13 «Про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна в с. Липецька Поляна» в частині оформлення права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_6 , та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серії НОМЕР_1 від 01.06.2004 року, видане Липецько-Полянською сільською радою Хустського району Закарпатської області на ОСОБА_6 на житловий будинок АДРЕСА_1 . Свої вимоги позивачі обґрунтовують тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їхній батько - ОСОБА_6 , який постійно проживав у с.Липецька АДРЕСА_1 вул АДРЕСА_2 Шкільна 88 АДРЕСА_1 району. Після смерті батька позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 22 січня 2016 року подали до приватного нотаріуса Хустського районного нотаріального округу Рошинець Н.П. заяви про те, що відмовляються від спадщини за батьком на користь своєї сестри ОСОБА_4 , яка також проживала разом з померлим батьком у даному житловому будинку. Пізніше вони з`ясували що їхній батько ОСОБА_6 при житті з невідомих причин склав нотаріально посвідчений заповіт 15.03.2011 року, за яким все своє майно заповів ОСОБА_5 , який не являється ні родичем ні приятелем батька, але був його адвокатом по цивільним справам де представляв його інтереси в суді. Дізнавшись про наявність такого заповіту вони відкликали свої заяви про відмову від прийняття спадщини та відповідно прийняли обов`язкову частку у спадковому майні відповідно до ст.1241 ЦК України, так як ОСОБА_3 є пенсіонером по інвалідності, а ОСОБА_1 - пенсіонер по віку і були непрацездатними на момент смерті батька та мають право на обов`язкову частку у спадщині. При зверненні до нотаріуса ними було з`ясовано, що для оформлення спадщини необхідно представити правовстановлюючі документи на майно в тому числі житловий будинок, яке належало на момент смерті спадкодавцю. Так як у будинку де проживав їх батько таких правовстановлюючих документів не було, вони звернулися до Хустського ДПТІ та отримали копію свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 01.06.2004 року, яке видане Липецько-Полянською сільською радою Химишинець ОСОБА_7 на житловий будинок в АДРЕСА_1 , на підставі рішення виконкому Липецько Полянської сільської ради №18 від 16.05.2004 року. Даним рішенням проведено реєстрацією права власності на нерухоме майно за батьком позивачів в цілому. Таку реєстрацію позивачі вважають незаконною, оскільки житловий будинок був спільним майном подружжя їх матері ОСОБА_8 та батька ОСОБА_6 в рівних частинах. Будівництво будинку батьками проводилося за період їхнього шлюбу, і будівельний паспорт був виданий на ім`я їх матері ОСОБА_8 у 1985 році та було прийнято рішення №12 від 21.03.1985 року про виділення їй земельної ділянки для будівництва даного будинку. Однак, не дивлячись на ці обставини виконком Липецько-Полянської сільської ради 13 травня 2004 року прийняв рішення №13 про оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна в с. АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 за ОСОБА_6 одноособово в цілому. 20.01.2006 року мати позивачів ОСОБА_8 померла, але за нею не було оформлено та зареєстровано її право власності на 1\2 частку у їхньому житловому будинку і спадщина на цю частку не відкрилася, також нотаріусом не проводився і виділ частки подружжя. В свідоцтві про право власності на будинок від 01.06.2004 року зазначено що його видано на підставі рішення виконкому Липецько-Полянської сільської ради №18 від 16.05.2004 року, однак за наданою інформацією Липецько- ОСОБА_9 сільської ради в день - 16 травня 2004 року рішення про оформлення права власності за ОСОБА_6 виконавчим комітетом не приймалося, і таким чином свідоцтво було видано на підставі не існуючого рішення виконавчого комітету. Тому позивачі вважають, що рішення виконкому Липецько-Полянської сільської ради №13 від 13.05.2004 року та свідоцтво про право власності видане 01.06.2014 року було видано незаконно з порушенням права на частку подружжя їхньої матері - ОСОБА_8 , з позбавленням їх можливості як спадкоємців на оформлення спадщини на частку матері. Крім цього, саме свідоцтво про право власності від 01.06.2004 року видане на підставі не існуючого рішення виконавчого комітету Липецько - Полянської сільської ради, тому позивачі під час розгляду справи збільшили позовні вимоги та поставили питання про скасування рішення виконкому Липецько-Полянської сільської ради №18 від 16.05.2004 року. В продовж розгляду справи позивачі свої вимоги підтримували та просили суд про задоволення пред`явленого ними позову в повному обсязі.

У справі проводилися процесуальні дії по забезпеченню позову, а саме за клопотанням позивачів, суд ухвалою від 22.06.2016 року вжив заходів забезпечення позову шляхом накладення заборони на оформлення та видачу свідоцтва про право на спадкове майно за заповітом, що розташоване в АДРЕСА_1 № АДРЕСА_1 району Закарпатської області на ім`я третьої особи у даному провадженні – Скундзя М.І.

В судовому засіданні під час завершення розгляду справи представник позивачів ОСОБА_1 також повністю підтримала позовні вимоги позивачів, і на підставі наданих доказів, які перевірені в судовому засіданні просила суд поновити позивачам строк давності для звернення з даним позовом до суду та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представник позивачів просила суд не брати до уваги твердження третьої особи про те, що даний спір між сторонами вже вирішувався, оскільки це не відповідає дійсності, так як у даній справи є інші позивачі, які пред`явили позовні вимоги після того коли їм стало відомо про існування заповіту складеного на третю особу. Фактично даний предмет спору між тими самими сторонами не розглядався.

Представник відповідача Липецько-Полянської сільської ради Гобан О.В. в продовж розгляду справи визнавала пред`явлені позовні вимоги. В своїх поясненнях у судовому засіданні представник відповідача стверджувала, що виконком сільської ради при прийнятті рішення від 13 травня 2004 року за №13 про оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна в АДРЕСА_1 за ОСОБА_6 не отримував від заявника будівельного паспорту на будинок, який у нього був оформлений та виданий на дружину - ОСОБА_8 Таким чином, виконком Липецько-Полянської сільської ради не мав фактично відомостей про те, що оформлення права на забудову та проведення будівництва будинку здійснено з участю дружини заявника - ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внаслідок цих обставин неправомірно було прийнято рішення від 13.05.2004 року за №13 про оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна за Химишинець Симком ОСОБА_10 одноособово. Стосовно рішення виконкому Липецько-Полянської сільської ради №18 від 16.05.2004 року, представник відповідача ствердила, що такого рішення виконкому не приймалося і за обліками сільської ради вказаного рішення не існує. Крім цього, до суду подано клопотання за підписом Липецько-Полянського сільського голови Прокупцянич В.В. з проханням проводити розгляд даної справи в подальшому без участі представника сільської ради, та вирішити справу по суті на підставі матеріалів справи та поданих раніше поясненнях їхнього представника.

Третя особа без самостійних вимог ОСОБА_5 в судовому засіданні повністю заперечив позовні вимоги, вважає їх безпідставними, а мотиви для задоволення позову надуманими з боку представника позивачів. Заперечуючи позовні вимоги ОСОБА_5 пояснив, що у законний спосіб має намір реалізувати своє право на спадкування нерухомого майна за померлим 19 грудня 2015 року ОСОБА_6 . Останній при житті склав заповіт від 15.03.2011 року, за яким все своє майно заповів йому - ОСОБА_5 . Померлий ОСОБА_6 згідно свідоцтва серії НОМЕР_1 від 01.06.2004 року, виданого Липецько-Полянською сільською радою Хустського району Закарпатської області був власником в цілому житловий будинку АДРЕСА_1 . Після його звернення до нотаріуса з метою оформлення свого спадкового права, позивачі в черговий раз звернулися до суду з даними позовом, який на його думку нічим не обґрунтований і всі обставини щодо спору про право власності позивачам відомі, оскільки Хустським районним судом в 2009 році розглядалася справа позивачів з такими ж позовними вимогами. За заявою ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_1 . судом винесена ухвала від 25.11.2009 року у справі № 2-16/2009 р., про залишення позову без розгляду відповідно до ст. 207 п. 5 ЦПК України. Тому позивачі поза межами строку позовної давності знову звернулися до суду без будь-яких на те правових підстав. На його думку представник сільської ради діє в інтересах позивачів у даній справі, тому її виклад пояснень стосовно предмету даного спору сформульований на визнання цього позову, що насправді не відповідає фактичним обставинам справи. Оформлення права власності за померлим спадкодавцем проведено правомірно, тому за помилки, які допустила сільська рада не взявши до уваги наявність права у померлої дружини спадкодавця в рівній частці на нерухоме майно, а також існування правовстановлюючих документів у виді будівельного паспорту на померлу дружину спадкодавця та невірне зазначення дати та номеру рішення виконкому на підставі якого видано свідоцтво на ОСОБА_11 , повинна нести посадова особа, що здійснювала таке оформлення. Вважає, що його право на спадкування за вище наведених обставини не може бути порушеним, а тому просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Суд заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В ході судового розгляду позивачі та їхній представник навели докази в обґрунтування частини своїх вимог, які дають суду підстави для часткового задоволення позовних вимог.

Вирішуючи позовну вимогу позивачів про поновлення строку позовної давності для звернення до суду із даним позовом, суд виходив з того що така вимога позивачів обґрунтована і підлягає до задоволення, оскільки позивачі про існування оскаржуваних рішень виконкому Липецько-Полянської сільської, на підставі яких було видано свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 від 01.06.2004 року, на ОСОБА_6 в цілому на житловий будинок АДРЕСА_1 дізналися після смерті батька, коли звернулися в червні місяці 2016 року до нотаріуса для оформлення спадщини. Твердження третьої особи – ОСОБА_5 про обізнаність позивачів щодо оскаржуваних рішень виконкому Липецько-Полянської сільської ради та свідоцтва яке було видане на померлого батька позивачів, через те що вони вже зверталися з аналогічним позовом до суду в 2009 році суд до уваги брати не може. Так, при дослідженні в судовому засіданні матеріалів цивільної справи № 2-16/2009 р., що знаходилася в провадженні Хустського районного суду встановлено, що дана справа розглядалася за позовом ОСОБА_12 , ОСОБА_4 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 до ОСОБА_6 про визнання права власності на частку в домоволодінні. Позовні вимоги позивачів були збільшені в ході розгляду справи з доповненням вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 01.06.2004 року, що видавалося на ОСОБА_6 в цілому на житловий будинок АДРЕСА_1 . Ухвалою суду від 25.11.2009 року позов залишено без розгляду відповідно до ст.207 п.5 ЦПК України. В даному випадку судом розглядається справа за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 до Липецько-Полянської сільської ради, третя особа: ОСОБА_5 про скасування рішень органу місцевого самоврядування та визнання недійсним свідоцтва про право власності на житловий будинок, тобто у даній справі беруть участі інші позивачі та відповідач і предметом розгляду є оскарження рішень органу місцевого самоврядування, а також свідоцтво про право власності з підстав, які судом не розглядалися. З огляду на встановлене, суд відповідно до підстав наведених в ст.267 ЦК України вважає за можливе задовольнити вимогу позивачів про поновлення строку позовної давності для звернення до суду із даним позовом.

Під час розгляду даної справи у судовому засіданні встановлено, що за рішенням виконкому Липецько-Полянської сільської ради від 13 травня 2004 року №13 дозволено оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна в АДРЕСА_1 за Химишинець ОСОБА_15 Микулашовичем одноособово в цілому. Однак, при прийнятті цього рішення орган місцевого самоврядування не встановив усі обставини стосовно підстав оформлення права власності на житловий будинок іншими членами сім`ї ОСОБА_6 Так під час розгляду справи було досліджено будівельний паспорт який виготовлено 20.06.1985 року ім`я матері позивачів - ОСОБА_8 , з рішенням №12 від 21.03.1985 року про виділення їй земельної ділянки для будівництва даного будинку. Наведене свідчить про проведення будівництва будинку при житті подружжям ОСОБА_8 та ОСОБА_6 . На час прийняття рішення виконкому №13 від 13.05.2004 року вказані особи ще проживали разом у їхньому спільному житлі. Інформацію про наявність будівельного паспорту на ім`я померлої матері позивачі отримали з Хустського ДПТІ в червні 2016 року, після чого звернулися до суду з даним позовом.

В матеріалах справи також наявна заява посвідчена в нотаріальній формі, про відкликання позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 раніше поданих заяв про відмову від прийняття спадщини за померлим батьком та відповідно визначено їхній намір на прийняття обов`язкової частки у спадковому майні відповідно до ст.1241 ЦК України, так як ОСОБА_3 є пенсіонером по інвалідності, а ОСОБА_1 - пенсіонер по віку і були непрацездатними на момент смерті батька та мають право на обов`язкову частку у спадщині.

Мати позивачів - ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , батько позивачів - ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При наявності зазначених обставин, та не врахувавши інтереси співвласника спільного майна подружжя, а саме ОСОБА_16 , яка на час прийняття рішення виконкому Липецько-Полянської сільської ради від 13 травня 2004 року №13 та видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 01.06.2004 року була живою та проживала однією сім`єю в шлюбі з ОСОБА_6 , виконавчий комітет Липецько-Полянської сільської ради безпідставно без згоди іншого співвласника розглянув звернення ОСОБА_6 та своїм рішенням за №13 від 13 травня 2004 року оформив останньому право власності в цілому на будинок в АДРЕСА_1 .

При житті ОСОБА_6 склав нотаріально посвідчений заповіт 15.03.2011 року, за яким все своє майно заповів ОСОБА_5 , що не має жодних родинних відносин з сім`єю позивачів та ніколи не був членом їхньої родини і не проживав з померлим спадкодавцем.

Наведені обставини свідчать про порушення прав позивачів передбачених ст.1296,1299 ЦК України на одержання свідоцтва про право на спадщину та реєстрацію права власності на спадкове майно за померлими батьками, і таку реєстрацію вони не зможуть здійснити, оскільки таке право в цілому на будинок зареєстроване лише за ОСОБА_6 на підставі рішення виконкому Липецько-Полянської сільської ради за №13 від 13 травня 2004 року.

Крім цього, суд при досліджені самого свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серії НОМЕР_1 від 01.06.2004 року, виданого Липецько-Полянською сільською радою Хустського району Закарпатської області на ОСОБА_6 на житловий будинок АДРЕСА_1 встановив його невідповідність, оскільки оформлення та видача цього свідоцтва проведена на підставі рішення №18 від 16 травня 2004 року, а не фактичного рішення яке приймалося 13.05.2004 р. за №13. Наведена обставина свідчить про невідповідність оформленого свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серії НОМЕР_1 від 01.06.2004 року на ОСОБА_6 фактичним обставинам визначеним у рішенні виконавчого комітету на підставі якого воно оформлялося, що є безумовною підставою для визнання такого свідоцтва недійсним.

Відповідно до вимог ч.1 ст.393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Беручи до уваги те, що реєстрацію та видачу свідоцтва про право власності на об`єкт нерухомого майна в АДРЕСА_1 вул. Шкільна АДРЕСА_1 за Химишинець ОСОБА_17 оформили на підставі правового акту органу місцевого самоврядування, який не відповідав закону та підлягає скасуванню, недійсним слід визнати і вище зазначене свідоцтво про право власності на нерухоме майно на ОСОБА_18 М.

Оцінивши в сукупності встановлені по справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині скасування рішення виконкому Липецько-Полянської сільської ради за №13 від 13 травня 2004 року та визнання недійсним свідоцтва серії НОМЕР_1 від 01.06.2004 року про право власності на нерухоме майно ОСОБА_6 слід задовольнити, з підстав та обґрунтування наведеного в мотивувальній частині цього рішення.

Позивачами також заявлена позовна вимога про скасування рішення №18 виконавчого комітету Липецько-Полянської сільської ради від 16.05.2004 року про оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна - житловий будинок в АДРЕСА_1 ОСОБА_6 . Позивачі зазначали, що дане рішення вказано у самому свідоцтві серії САА №939664 від 01.06.2004 року про право власності на нерухоме майно ОСОБА_6 , хоча виконкомом приймалося рішення про оформлення права власності на нерухоме майно від 13.05.2004 року за №13.

Під час дослідження в судовому засіданні інвентарної справи №258 наданої з Хустського ОСОБА_19 на житловий будинок в АДРЕСА_1 встановлено, що сама справа заведена на громадянку ОСОБА_8 . Однак у справі наявні в оригіналах свідоцтво серії НОМЕР_1 від 01.06.2004 року про право власності на нерухоме майно ОСОБА_6 в цілому на вказаний будинок та витяг з рішення виконавчого комітету Липецько-Полянської сільської ради за №18 від 16.05.2004 року про оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_6 .

Під час розгляду справи в судовому засіданні представник відповідача ствердила, що рішення виконавчого комітету Липецько-Полянської сільської ради за №18 від 16.05.2004 року про оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_6 ніколи не приймалося і його взагалі ніколи не існувало.

Дане пояснення представника відповідача також знайшло своє підтвердження при дослідженні в судовому засіданні оригіналу протоколу №5 засідання виконавчого комітету Липецько-Полянської сільської ради від 13травня 2004 року.

Таким чином судом встановлено, що рішення виконавчого комітету Липецько-Полянської сільської ради за №18 від 16.05.2004 року про оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_6 цим виконавчим органом не приймалося і такого рішення не існує. За таких обставин суд вважає, що вимога позивачів про скасування неіснуючого рішення органу місцевого самоврядування є необґрунтованою та не підлягає до задоволення.

Питання про стягнення судових витрат по справі сторонами не ставилося.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. ст.ст.10,12,81,211,223,247,259,263-265 ЦПК України, ст.ст.261,267,331,356,357,380,393,1216-1222,1226,1233,1241,1268,1269 ЦК України, ст.ст.60,61,70 СК України суд –

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 до Липецько-Полянської сільської ради, третя особа: ОСОБА_5 про скасування рішень органу місцевого самоврядування та визнання недійсним свідоцтва про право власності на житловий будинок – задовольнити частково.

Поновити позивачам ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 строк позовної для звернення до суду з даним позовом.

Визнати недійсним та скасувати рішення Липецько-Полянської сільської ради від 13.05.2004 року №13 «Про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна в с. Липецька Поляна» в частині оформлення права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_6 .

Визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, серії НОМЕР_1 від 01.06.2004 року, видане Липецько-Полянською сільською радою Хустського району Закарпатської області на ОСОБА_6 на житловий будинок АДРЕСА_1 .

В частині позовних вимог позивачів про визнання недійсним та скасування рішення Липецько-Полянської сільської ради від 16.05.2004 року №18 - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Хустського

районного суду: Кемінь В.Д.