Рішення № 82088589, 13.05.2019, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/6805/18

пр. № 2/759/1203/19

13 травня 2019 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Миколаєць І.Ю. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (49027. м. Дніпро, а/с 1800) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2018 р. Савіхіна А.М. , яка представляє інтереси ПАТ КВ «ПриватБанк» на підставі довіреності, звернулася до Святошинського районного суду з позовом до ОСОБА_1 , вимогами якого є стягнення заборгованості. Ціна позову визначена позивачем у розмірі 8932.00 гри. Предметом позову є стягнення заборгованості, підставою позову є невиконання умов кредитного договору.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на те. що між ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № б/н від 26.12.2013 року, за умовами якого позивач надав ОСОБА_3 кредит у розмірі 5000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

ІНФОРМАЦІЯ_1 . позичальник ОСОБА_3 померла, спадкоємець який постійно проживав з спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 Таким чином відповідач прийняв спадщину, до складу якої входить, в тому числі, і кредитні зобов`язання померлого позичальника. Посилаючись на те, що відповідач своїх зобов`язань за вказаним вище договором не виконав, а тому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором^ розмірі 8932.00 грн. та судові витрати у розмірі 1762,00 грн.

Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 18.06.2018 р. відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику)сторін.

Позивач про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчать матеріали справи - заявка про отримання процесуальних документів в електронному вигляді.

Відповідачу було направлено ухвалу суду та встановлено строки для подання відзиву на позов.

Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчать матеріали справи - рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке відповідач отримав 24.07.2018 року.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.

Дослідивши і проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 26.12.2013 року ОСОБА_3 було підписано анкету-заяву про приєднання до умов і правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «Приватбанк», якій зазначено, що вона разом із пам`яткою клієнта, умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг (а.с. 9).

В анкеті-заяві міститься інформація про те. що ОСОБА_3 ознайомився з умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які були надані відповідачу для ознайомлення в письмовому вигляді та погодився з ними. Також відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами складає між ним та банком договір, про що свідчить його підпис у заяві.

Судом встановлено, що між ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № б/н від 26.12.2013 року, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 5000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідно до ст. 525 ІІК України; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання за порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Договір є обов`язковим для виконання сторонами ( ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ІІК України якщо договором позики встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належні йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 20.10.2016 р. (а.с. 47).

Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст. 608. 1218, 1219 ЦК. у зв`язку зі смертю боржника припиняються лише ті зобов`язання, які нерозривно пов`язані з його особою і не можуть бути виконані іншою особою, у той нас як у результаті спадкування до спадкоємця переходять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини й не припинилися у наслідок його смерті.

За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємців; таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржників за зобов`язанням.

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти

спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. З ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (6 місяців від дня відкриття спадщини), він не заявив про відмову від неї.

Виходячи із вищенаведеного, спадкоємці ОСОБА_3 мали право подати заяву про прийняття або про відмову від спадщини у строк з 20.10.2016 р. по 20.04.2017 р.

У даному випадку спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 .

Вказана обставина підтверджується копіями паспортів Позичальника та Відповідача, де зазначена адреса реєстрації : АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 1281 ЦК України, кредитору спадкодавця належить протягом шести місяців з дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

На виконання вимог вищезазначеної норми закону позивачем 09.03.2017 року була направлена претензія кредитора до Дванадцятої київської державної нотаріальної контори.

22.03.2017 року позивачем було отримано відповідь Дванадцятої київської державної нотаріальної контори, в якій зазначалось, що спадкоємці померлої ОСОБА_3 із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались та спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії ПАТ КБ "Приватбанк".

Згідно ч. 1 ст. 1269ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини не надходила.

Таким чином, відповідач прийняв спадщину, до складу якої входять, у тому числі, кредитні зобов`язання померлого позичальника. Спадкування обов`язків відбулося відповідно до ч. З ст. 1268 ЦК України, так як відповідач не відмовився від спадщини у передбачені цивільним законодавством строки, а саме 6 місяців від дня відкриття спадщини.

При цьому позивач зазначає, що згідно ч. З ст. 1296 ЦК, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Таким чином, спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що хоч отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК України є правом, а не обов`язком спадкоємця, однак відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови в задоволенні вимог кредитора.

Відповідно ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

04.10.2017 року до спадкоємця ОСОБА_1 було направлено лист - претензію, згідно яких позивач пред`явив свої вимоги, але ніякий дій не було виконано.

Частиною 1 статті 1282 ЦК України встановлено, що: "'Спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, що відповідає його частці у спадщині.

Відповідно до ч. 2 ст. 1282 ЦК, вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платну, якщо домоаіеністю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

Згідно абзацу 2 ч. 2 ст. 1282 ЦК України у разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Станом на дату смерті заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором № б/н від 26.12.2013 року становить - 8932.00 гри. з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, яка складається з наступного:

-5503.30 грн. - тіло кредиту;

-3178.70 грн. - нараховано процентів за користуванням кредитом;

-250.00 грн. - нараховано пені.

Таким чином, виходячи із вищевикладеного суд прийшов до висновку про те, що позивач виконав усі умови договору належним чином, а відповідач ухиляється від виконання взятих на себе за договором зобов`язань, що є порушенням норм чинного законодавства України та умов вказаного договору.

Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, розрахунок розміру заборгованості, суд вважає, що відомості які вони містять відповідають дійсним обставинам справи.

Отже, зважаючи на наведене вище, суд прийшов до висновку, що позов є законним, таким що відповідає вимогам чинного законодавства України та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЩІК України, з відповідача підлягають стягненню на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» витрати по оплаті судового збору у розмірі 1762.00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 525-527,530, 610. 611, 625, 1054, 1268. 1269, 1270, 1273, 1281, 1282, 1297 ЦК України, ст.ст.6, ч. 13 ст. 7, 8-13, 18, 19,77-79, 89. 259. 263-265, 268. 273. 274. 279. 354 ЦГІК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (49027, м. Дніпро, а/с 1800) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (рах. НОМЕР_1 для погашення заборгованості та для відшкодування судових витрат, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570. адреса: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50) суму заборгованості за кредитним договором № б/н від 26.12.2013 року у розмірі 8932,00 грн. та судовий збір у розмірі 1762.00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15Перехідних положень ЩІКУкраїни в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-УІІІ від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Суддя І. Ю. Миколаєць