Рішення № 82088389, 30.05.2019, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/964/19

Провадженя№ 2/266/485/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2019 року м. Маріуполь Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі головуючої судді Шишиліна О.Г. за участі секретаря Воропаєвої О.Є. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за користування тепловою енергією, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення боргу за спожиту теплову енергію, вказуючи на те, що відповідач зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 є споживачем теплової енергії. У зв`язку з несплатою за спожиту теплову енергію за період з 01.12.2012 року по 01.02.2019 року має заборгованість в сумі 13112,50 грн., у добровільному порядку заборгованість не погашає. З метою захисту своїх інтересів позивач у грудні 2018 р. звертався до Приморського районного суду м. Маріуполя з заявою про видачу судового наказу у видачі якого було відмовлено. Крім основного боргу відповідач має сплатити на користь позивача суму інфляційних витрат за весь час прострочи зобов`язання, яка складає 4718,86 грн., та 3 % річних, які складають 988,36 грн. Просить стягнути з відповідача на його користь вказані суми, та судові витрати.

Згідно ст.81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.3, 4 ст. 12, ч.1, 2 ст.13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін.

Ухвалу суду від 11.03.2019р. про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі відповідачу направлено за визначеною адресою та визначено строк для подання відзиву на позовну заяву. (а.с.18)

У визначений строк відповідач відзив на позовну заяву не подав, доказів на спростування вимог, що викладені в позовній заяві в порядку ст. 83 ЦПК України суду не надав.

Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, але ним у позовній заяві зазначено про розгляд справи у його відсутності, задоволення позову, крім того представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився без поважних причин, хоча про час, місце та дату розгляду справи була повідомлена належним чином замовною кореспонденцією, про причини неявки суд не повідомила, відзив не подала. Приймаючи до уваги думку представника позивача, який не заперечував проти заочного вирішення справи, суд ухвалив рішення про заочний розгляд справи відповідно до положень ст. ст. 280-283 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши докази, дійшов висновку про таке.

Судом встановлено, що відповідно до особового рахунку № НОМЕР_1 , та довідки відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Департаменту адміністративних послуг №0312-2167 відповідач зареєстровано в квартирі АДРЕСА_2 .

Відповідно до поданого позивачем розрахунку відповідач має заборгованість за спожиту теплову енергію за період з 01.12.2012 року по 01.02.2019 рік в сумі 13112 гривень 50 копійки (а.с.7-8).

До комунальних послуг згідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносяться в тому числі послуги з центрального опалення, постачання гарячої води.

Згідно ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 68 ЖК України наймач зобов`язаний своєчасно сплачувати квартирну плату та плату за комунальні послуги.

За умовами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За п. 20 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань приладів обліку води і теплової енергії, або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документу.

Виходячи з наведених вимог діючого законодавства, суд приходить до висновку, що відповідач має перед позивачем зобов`язання вносити плату за спожиту теплову енергію, оскільки відповідачем отримувалися надані позивачем послуги, та між сторонами існували фактичні договірні відносини, які регулюються зокрема Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, п. 18 яких передбачений обов`язок споживача сплатити надані йому послуги в термін не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. На зазначені правовідносини поширюється і дія Закону України «Про захист прав споживачів». Відсутність письмового договору в цьому випадку не позбавляє споживачів обов`язку щодо оплати за надані їм послуги.

Суд вважає, що розрахунок боргу, зроблений позивачем, відображує офіційні дані позивача щодо наданих послуг та їх вартості, здійснений з урахуванням опалювальної площі в квартирі відповідача відповідно до діючих тарифів та показників приладів обліку, що підтверджується наданими представником позивача розшифровками нарахувань за період з 01 грудня 2012 року по 01 лютого 2019 року, у зв`язку з чим приходить до висновку про обґрунтованість позову в сумі 13112 гривень 50 копійки, тому позовні вимоги в цієї частині задовольняє.

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки встановлений законом обов`язок споживача щодо внесення щомісячної плати за надані комунальні послуги є грошовим зобов`язанням, а відповідач у встановлені строки та належним чином його не виконував, у зв`язку з чим утворилася заборгованість перед позивачем, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суму інфляційних втрат за період в межах заявлених позовних вимог прострочки зобов`язання за період з 01 грудня 2012 р. по 01 лютого 2019р., яка складає 4718,86 грн., та 3 % річних, які складають 988,36 грн. (розрахунок інфляційних та 3% річних додається).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, задовольняючи позов, суд стягує з Відповідача на користь Позивача судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 1921 гривень.

На підставі ст. 64, 68, 162, 179 ЖК України, ст.ст. 7,13, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 320, 526, 625 ЦК України, п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 року, п. 18, 21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, керуючись ст. ст. 1,2,5,7, 141, 274,278,279 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за користування тепловою енергією, – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (іпн НОМЕР_2 ), на користь Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа» на розрахунковий рахунок № НОМЕР_3 АТ «ПУМБ», ЄДРПОУ 3376027, МФО № 334851, борг за спожиту теплову енергію за період з 01 грудня 2012 р. по 01 лютого 2019 року в сумі 13112,50 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (іпн НОМЕР_2 ), на користь Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа» на розрахунковий рахунок № НОМЕР_4 АТ «ПУМБ», ЄДРПОУ 33760279, МФО № 334851, суму інфляційних витрат за весь час прострочки зобов`язання 4718,86 грн.; 3 % річних в сумі 988,36 грн.. сплачений судовій збір в сумі 1921,00 гривень.

Копію судового рішення направити сторонам.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивачем може бути подана апеляційна скарга на рішення суду, яка подається до Донецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його проголошення, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Шишилін О. Г.