Рішення № 82087852, 30.05.2019, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/370/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2019 року м. Костянтинівка

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді Каліуш О. В.,за участі секретаря судового засідання Франчук А.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись до суду з позовом, АТ КБ «ПриватБанк» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 17972,87 грн. за кредитним договором б/н від 26.02.2016 року, з яких: 1980,49 грн. – заборгованість за кредитом; 8764,43 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 5895,91 грн. – заборгованість за пенею; штрафи: 500,00 грн. – фіксована частина, 832,04 грн. – процентна складова, а також понесені ним судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що відповідно до укладеного договору б/н від 26.02.2016 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 1070,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п.2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.

Відповідно до п.2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Відповідач не надала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст.ст. 509,526,1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконала.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 16.12.2018 року має заборгованість – 17972,87 грн., яка складається з такого:

-1980,49 грн. - заборгованість за кредитом;

-8764,43 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом;

-5895,91 грн. – заборгованість за пенею;

- штрафи: 500,00 грн. – фіксована частина, 832,04 грн. – процентна складова

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав АТ КБ «ПриватБанк».

Ухвалою судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 19 лютого 2019 року відкрито спрощене позовне провадження в даній цивільній справі, відповідачу надано строк на подання відзиву на позовну заяву – 15 днів з дня вручення копії ухвали (а.с.66).

У строк встановлений ухвалою судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 19.02.2019 року відповідач ОСОБА_1 відзив на позовну заяву не подала.

У зв`язку із тим, що відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору б/н від 26 лютого 2016 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (правонаступником якого є Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк») та ОСОБА_1 , остання отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок та отримав кредитну карту «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» (а.с.7-8,50-64).

Відповідно до тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 55 днів пільгового періоду»: пільговий період – до 55 днів; базова % ставка в місяць (нараховується на залишок заборгованості) – 3,6%; обов`язків щомісячний платіж – 5% від заборгованості (але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості).

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами Банку, складає між нею та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується її підписом у заяві.

При укладенні Договору сторони керувались ч.1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно із кредитним договором б/н від 26.02.2016 року ОСОБА_1 отримала картку № НОМЕР_1 зі строком дії до останнього дня 12/2019 року (а.с.43).

Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п.2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт надає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється на рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.

Згідно із довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти, оформленої на ім`я ОСОБА_1 (а.с.44), 26.02.2016 року було встановлено кредитний ліміт 500,00 грн.; 05.07.2016 року кредитний ліміт було збільшено до 7000,00 грн.; 26.10.2017 року кредитний ліміт знижено до 1070,00 грн.; 26.10.2017 року кредитний ліміт знижено до 1000,00 грн.; 02.08.2018 року кредитний ліміт знижено до 0,00 грн.

Відповідно до п.2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, відповідач зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконала.

Із доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості за Договором б/н від 26.02.2016 року (а.с.48-49) вбачається, що станом на 16.12.2018 року заборгованість за кредитом складає 1980,49грн., заборгованість за процентами складає 8764,43 грн.; нарахована пеня складає 5895,91 грн., заборгованість по судовим штрафам складає 1332,04 грн.

Аналізуючи зміст наданого позивачем розрахунку, а також виписки з карткового рахунку відповідача (а.с.45-47), суд погоджується з розміром вказаної у ньому заборгованості за тілом кредиту, що становить 1980,49 грн. (визначена як різниця між сумою витрачених клієнтом кредитних коштів (графа 3 розрахунку) та сумою коштів внесених клієнтом на погашення заборгованості (графа18 розрахунку). Зазначена сума перевірена судом за витягом з особового рахунку відповідача в частині здійснених трат та внесених грошових коштів (а.с.45-47).

А тому з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за тілом кредиту у розмірі 1980,49 грн.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача процентів за користування кредитними коштами, суд дійшов таких висновків.

Згідно із розрахунком заборгованості, розмір процентів за користування кредитним коштами становить 8764,43 грн.

Проте, з зазначеного розрахунку не можливо встановити ані період виникнення такої заборгованості, ані порядок та підстави їх нарахування.

На пропозицію суду надати аргументований розрахунок, позивачем надані письмові пояснення, в яких позивач навів загальну формулу нарахування процентів, та зазначив що розрахунок заборгованості не є первинним документом за своєю природою, а є інформаційним документом по факту обробки фактичного операційного руху грошових коштів по рахунках кредитної угоди, а також відображає стан нарахувань в певні періоди часу.

За таких обставин, суд приходить до висновку, суд заявлений позивачем до стягнення розмір процентів за користування кредитними коштами у розмірі 8764,43 грн. недоведений належними та допустимими доказами у справі.

У відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження розміру процентів за користування кредитними коштами та виходячи з правовідносин, які склалися між сторонами, суд вважає необхідним визначити розмір процентів за користування кредитними коштами виходячи з такого.

Згідно із розрахунком заборгованості, останнє користування кредитними коштами відповідач здійснила 05.02.2018 року у розмірі 77,51 грн., 10.02.2018 року здійснено погашення коштів у розмірі 80,10 грн. Зазначене свідчить, що сталого характеру заборгованість за кредитними коштами у розмірі 1980,49 грн. набула 11 лютого 2018 року.

А тому, проценти за користування кредитними коштами, суд розраховує за період з 11 лютого 2018 року по 16 грудня 2018 року, виходячи із погодженої між сторонами процентної ставки.

Таким чином, проценти за користування кредитними коштами дорівнюють:

1980,49 грн. х 0,12% (43,20%/365 днів) х 308 днів прострочки = 739,20 грн.

Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути проценти за користування кредитними коштами у розмірі 739,20 грн.

Суд також вважає неправомірним нарахування позивачем за даним Договором неустойки (штрафів) у розмірі 1332,04 грн. нарахованих при подачі позову та пені у розмірі 5895,91 грн., оскільки 02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який набув чинності з 15 жовтня 2014 року (далі - Закон № 1669 -УП).

Відповідно до ст. 2 Закону № 1669-УП на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому КМУ переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особа підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому КМУ переліку, де проводилася антитерористична операція (ч.1). Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції (ч.2).

Відповідно до ч.1, ч.2 ч.3 ст. 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669 –УП цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 ст.11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.

На виконання абзацу 3 п. 5 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».

02 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України».

Пунктом 1 та 3 вказаного розпорядження, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком та визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція»; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053».

Як встановлено судом, відповідач зареєстрована у м АДРЕСА_1 Донецької області, яке відповідно до розпорядження КМУ від 02.12.2015 року входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач звільняється від сплати неустойки (штрафів) у розмірі 1332,04 грн., а також пені у розмірі 5895,92 грн. на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитним договором б/н від 26.02.2016 року, а тому в задоволенні позовних вимог в частині стягнення судових штрафів та пені слід відмовити.

Таким чином, без врахування нарахованої пені та штрафів, загальний розмір заборгованості відповідача за договором б/н від 26.02.2016 року становить 2719,69 грн., та складається з такого: 1980,49 грн. – заборгованість за кредитом; 739,203 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом.

За таких обставин, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 26.02.2016 року у загальному розмірі 2719,69 грн.

Отже позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» слід задовольнити частково.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд пропорційно до розміру задоволених вимог (позов задоволено на 15,13 %) присуджує стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 290,65 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 263-265 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (ідентифікаційний код 14360570, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.50) до ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 26 лютого 2016 року станом на 16 грудня 2018 року у розмірі 2719 (дві тисячі сімсот дев`ятнадцять) грн. 69 коп., яка складається з такого:

- 1980 (одна тисячі дев`ятсот вісімдесят) грн. 49 коп. - заборгованість за кредитом;

- 739 (сімсот тридцять дев`ять) грн. 20 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЕДРПОУ 14360570 на розрахунковий рахунок НОМЕР_3 , МФО 305299) судовий збір у розмірі 290 (двісті дев`яносто) грн. 65 коп.

Повний текст рішення складено 30 травня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: О.В.Каліуш