Рішення № 82087828, 29.05.2019, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/5777/19

Провадження № 2-о/219/865/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2019 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Медінцевої Н.М.,

при секретареві Волохіній Г.С.,

за участі заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бахмуті цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – Бахмутський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про встановлення факту смерті,

В С Т А Н О В И В:

29 травня 2019 року заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту смерті її чоловіка – громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шуміхінське Гремячинського району Пермської області, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Антрацит Луганської області, Україна (тимчасово окупована територія України).

Для реєстрації в законному порядку факту смерті ОСОБА_2 та отримання свідоцтва про смерть заявник звернувся до Бахмутського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, однак, йому відмовили, оскільки ним отримані документи, які не мають юридичної сили на території України.

Встановлення факту смерті ОСОБА_2 необхідно заявнику для отримання свідоцтва про смерть та оформлення спадщини.

Заявник ОСОБА_1 у судовому засіданні заяву підтримала та просила її задовольнити.

Заінтересована особа – Бахмутський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, будучи повідомленим належним чином, свого представника до суду не направив, надавши суду заяву про розгляд справи без участі представника. Проти задоволення заяви не заперечує. Звертає увагу суду, що відсутність під час державної реєстрації смерті даних щодо місця народження померлої особи може, в подальшому, унеможливити її ідентифікацію. Просить ухвалити рішення відповідно до діючого законодавства України.

Допитана у судовому засіданні в якості свідка заявник ОСОБА_1 суду пояснила, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її чоловіком та він помер 30 ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Антрацит Луганської області. Вона займалася його похованням.

Заслухавши пояснення заявника, врахувавши думку заінтересованої особи, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 315 ЦПК України, суд в порядку окремого провадження розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Серед таких юридичних фактів у ст. 315 ч. 1 п. 8 ЦПК України визначений факт смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Як зазначено в ст. 317 ч. 1 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Відповідно до ст. 316 ЦПК України, заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 (а.с. 4, 12).

Листом № 15.14-96/3165 від 26 квітня 2019 року Бахмутський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області відмовив ОСОБА_1 у реєстрації смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , посилаючись на пред`явлення документа, який не відповідає вимогам законодавства (а.с. 14).

На підтвердження факту смерті ОСОБА_2 30 квітня 2019 року суд приймає такі докази, надані заявником.

Згідно з копією паспорту серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Шуміхінське Гремячинського району Пермської області (а.с. 8).

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 149 від 30 квітня 2019 року та довідки про причину смерті № 149 від 30 квітня 2019 року, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Антрацит Луганської області. Причина смерті: ішемічна хвороба серця, дифузний кардіосклероз, гостра серцева недостатність (а.с. 13).

Крім того, як виняток, суд бере до уваги та оцінює разом з іншими доказами в їх сукупності: свідоцтво про смерть ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 від 03 травня 2019 року недержавного зразка, видане у м АДРЕСА_1 Антрацит Луганської області (а.с. 11).

Дослідженими у судовому засіданні фотознімками з місця поховання суд знаходить підтвердженим факт поховання ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 15).

Згідно положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року, будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий цими органами та/ або особами є недійсним і не створює правових наслідків.

Разом із тим, суд вважає за необхідне, вирішуючи питання щодо оцінки доказів по справі про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, брати до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права. Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення.

Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що, виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади.

Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Таким чином, документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку під час розгляду справ у порядку статті 317 ЦПК України.

Згідно з пп.1 п.1, п.3 Наказу Міністерства юстиції України від 17 червня 2014 року № 953/5 «Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції», доступ користувачів до Єдиних та Державних реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України, а саме: Державного реєстру актів цивільного стану громадян на території Луганської області – м. Антрацит тимчасово припинено, до закінчення антитерористичної операції на сході України. Тимчасово призупинено проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану та видачу витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян відділами державної реєстрації актів цивільного стану, що знаходяться, зокрема, на території міста Антрацит. Проведення зазначених дій здійснюється будь-яким відділом державної реєстрації актів цивільного стану, що знаходиться за межами вказаної території.

Встановлення факту смерті має юридичне значення, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою, рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

На підставі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими у судовому засіданні, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про встановлення факту смерті особи в певний час у зв`язку із неможливістю реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Керуючись ст.ст. 4, 18, 42, 258-259, 263-265, 268, 272, 315-319, 317 ч. 4, 430 ч. 1 п. 8 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа – Бахмутський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про встановлення факту смерті – задовольнити.

Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шуміхінське Гремячинського району Пермської області, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Антрацит Луганської області, Україна.

Місце реєстрації заявника ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 ; місце фактичного проживання: АДРЕСА_3 .

Місцезнаходження заінтересованої особи – Бахмутського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області: Донецька область, м. Бахмут, вул. Незалежності, 62; код ЄДРПОУ 22034637.

Відповідно до ст.ст. 317 ч. 4, 430 ч. 1 п. 8 ЦПК України, рішення підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Згідно ст. 272 ч. 1 ЦПК України, копію повного судового рішення вручити учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції – Донецького апеляційного суду, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Медінцева