Ухвала суду № 82084973, 30.05.2019, Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 638/1403/19

УХВАЛА

30 травня 2019 року м.Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі судді Зінченко О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

в с т а н о в и в:

Позивач, ОСОБА_2 , звернулася з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_3 заборгованість у розмірі 140 681,25 грн. за договором позики від 20.03.2012 року, яка складається із: заборгованості з урахування індексу інфляції - 112 545 грн., штраф в розмірі 25% від неповерненої суми боргу – 28 136, 25 грн., та стягнути судові витрати у розмірі 1406,82 грн.

Позивач подала заяву, у якій просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_3 , а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити відповідачу продавати або купувати будь-яке майно; заборонити відповідачу залишати територію України до повного погашення боргу.

Згідно ч.2 ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України, невжиття забезпечувальних заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Суд вважає, що обраний позивачем захід забезпечення позову у вигляді арешту майна відповідача, а також заборона продавати або купувати будь-яке майно, з огляду на обсяг прав відповідача, які підлягають обмеженню в результаті такого забезпечення позову, не є співмірними змісту заявлених позовних вимог. Крім того, враховуючи наявність іпотечного зобов`язання у відповідача відносно квартири на яку просять накласти арешт, вжиття зазначених заходів може істотно вплинути на права інших осіб, які не беруть участь у справі. Наявність іпотечного зобов`язання підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 154528134 від 31.01.2019 р., доданої до заяви про забезпечення позову, відповідач уклав договір іпотеки № 2513, виданий 10.12.2018.

За змістом ч. 1 ст. 150 Цивільного процесуального кодексу України такий вид забезпечення позову як заборона відповідачу залишати територію України до повного погашення боргу - відсутній, тому застосування засобу забезпечення позову є неможливим.

Отже, суд вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову, прийшов до висновку, що заява не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 150, 153 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її проголошення. до Апеляційного суду Харківської області.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Люботинський міський суд Харківської області.

СуддяО.В. Зінченко