Ухвала суду № 82082160, 30.05.2019, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 387/458/17

Провадження № 2/396/344/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2019 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Гарбуз Ольги Анатоліївни,

за участю секретаря судового засідання Пономаренко Р.В.,

представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Боруша А.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі судових засідань Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області заяву представника Фермерського господарства "Волков В.В." про відвід головуючого судді по цивільній спраі №387/458/17 за позовом ФГ «Волков В.В.» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 про визнання договору про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) № НОМЕР_1 від 13.05.2016 року недійсним з моменту укладення,

ВСТАНОВИВ:

До Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області 13.05.2019 року надійшла цивільна справа за позовом ФГ «Волков В.В.» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Селянське ( ОСОБА_4 про визнання договору про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) № НОМЕР_1 від 13.05.2016 року недійсним з моменту укладення, згідно постанови Кропивницького апеляційного суду від 24.04.2019 року для продовження розгляду судом першої інстанції.

Ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 14.05.2019 року справу було прийнято до свого провадження та призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 30.05.2019 року.

28.05.2018 року до суду назійшла заява від представника позивача ФГ "Волков В.В." про відвід головуючого судді. Свою заяву обгрунтовує тим, що ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 05.02.2019 року у складі головуючого судді Гарбуз О.А., по даній цивільній справі позов залишено без розгляду, постановою Кропивницького апеляційного суду від 24.04.2019 року вищевказану ухвалу скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, 13.05.2019 року протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду передано на розгляд судді Гарбуз О.А.. Однак представник позивача не має довіри до судді Гарбуз О.А., оскільки нею раніше винесено ухвалу про залишення позову без розгляду та заявляє відвід з підстав передбачених п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, оскільки при прийнятті справи до свого провадження не дотримано правил територіальної юрисдикції (підсудності) та автоматизованого розподілу судових справ між суддями, що викликає сумніви в неупередженості або об"єктивності судді.

В підготовче судове засідання представник позивача не з"явився по невідомим суду причинам, про дату, час та місце пілготовчого судового засідання повідомлявся належним чином.

Відповідач ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з"явився з невідомих суду причин, про дату, час та місце підготовчого судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку. Про причини неявки суд не повідомив.

В підготовчому судовому заіданні представник відповідача ОСОБА_5 - адвокат Боруш А.О. заперечував щодо задоволення заяви про відвід головуючого судді.

Представник третьої особи Селянсько (фермерського) господарства Стойкова Леоніда Дмитровича в підготовче судове засідання не з"явився по невідомим суду причинам, про дату, час та місце пілготовчого судового засідання повідомлявся належним чином.

При вирішенні питання про відвід головуючого судді встановлено наступне.

Розглянувши матеріали справи, встановлено, що дану справу було передано до Новоукраїнського районного суду у відповідності ч.4 ст. 31 ЦПК України та на підставі розпорядження в.о. голови Добровеличківського районного суду Кіровоградської області Майстра І.П. від 13.08.2018 року, з підстав того, що суддя Добровеличківського районного суду Майстер І.П. виносив попередньо рішення в справі, а суддя Цоток В.В. з 13.08.2018 року перебуває у відпустці та неможливо призначити суддю через відсутність потрібної кількості суддів для розподілу справи.

05.02.2019 року ухвалою Новоукраїнського районного суду цивільну справу за позовом ФГ «Волков В.В.» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 про визнання договору про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) № НОМЕР_1 від 13.05.2016 року недійсним з моменту укладення було залишено без розгляду.

24.04.2019 року постановою Кропивницького апеляційного суду апеляційну скаргу ФГ «Волков» задоволено частково, ухвалу Новоукраїнського районного суду від 05.02.2019 року скасовано та справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Статтею 2 ЦПК України визначено завдання та основні засади цивільного судочинства справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Однією з процесуальних гарантій реалізації завдань цивільного судочинства і ухвалення законних та обґрунтованих рішень у цивільних справах є право відводу судді, що має на меті відсторонення від участі у справі судді, щодо неупередженості якого є сумніви. Виходячи з цього, ефективність даного інституту пов`язана із застосуванням як національного законодавства, так і Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, про що зазначено в постанові Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01.03.2013 року. Зокрема, суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції 1950 року, а також практики Європейського Суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ, як джерело права.

Відповідно до п.1 ст. 6 Конвенції 1950 року при вирішенні спору щодо цивільних прав та обов`язків, сторони мають право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що на даний час в суді фактично здійснює судочинство один суддя Гарбуз О.А., а тому згідно положень ч.5 ст. 40 ЦПК України вказаний відвід вирішується самим суддею.

Право сторін на справедливий суд закріплений в нормах міжнародного права, зокрема в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При розгляді заяви про відвід слід виходити саме з суб`єктивної оцінки сторони у справі щодо дій головуючого у справі. Іншими словами, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об`єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд. Отже, незадоволення заяви про відвід може сприйматися стороною як порушення її прав.

У Конвенції про захист прав і основних свобод людини (ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 р.) передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п. 1 ст. 6).

Визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб`єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід визначити суб`єктивний та об`єктивний аспект, та їх розмежовувати, при цьому суб`єктивною складовою, як видно з рішення ЄСПЛ у справі «Хаушильд проти Данії», можуть бути докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи, а суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного, що можливо при встановлені наявності певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. Об`єктивний же аспект, як видно з рішення ЄСПЛ у справі «Фей проти Австрії» полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що право особи забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди мають у демократичному суспільстві та яка повинна апріорно існувати в учасників процесу.

Відповідно до практики ЄСПЛ (рішення від 09.11.06. у справі «Білуга проти України», від 28.10.98. у справі «Ветштан проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Інститут відводу має важливе значення для реалізації демократичних принципів цивільного процесу, сприяє ефективному розгляду справи і забезпечує правильне вирішення спору.

Норма про відвід гарантує неупередженість у здійсненні правосуддя, запобігає можливості скасування рішень за мотивами незаконності складу суду, заінтересованості певних суб`єктів, що з`ясувалися під час перевірки справи вищестоящими інстанціями.

Водночас неприпустимою є поведінка суддів (зборів суддів), які умисно, маючи за мету уникнути розгляду складних справ, створюють обставини за яких не здійснюється автоматизований розподіл справ.

Беручи до уваги та керуючись інформаційним листом Апеляційного суду Кіровоградської області від 27.08.2018 року №01-21/10/2018, в якому зазначено, що відповідно до п.2.3.27 Положення про автоматизовану систему документообігу суду (в редакції 2016 року) яким визначено, що у разі одночасного перебування всіх суддів у відрядженнях, відпустках, їх тимчасової непрацездатності та в інших передбачених законом випадках, у яких суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ, автоматизований розподіл судових справ здійснюється автоматизованою системою у робочий день, наступний за днем, коли відпали відповідні обставини. Виняток з цього правила може бути лише у випадку, коли спливає строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого і його звільнення може зашкодити інтересам правосуддя.

Таким чином, суд вважає, що дану справу було передано до Новоукраїнського районного суду з порушенням вищезазначених вимог п.2.3.27 Положення про автоматизовану систему документообігу суду (редакція 2016 року), та розгляд даної справи Новоукраїнським районним судом станом на 30.05.2019 ркоу призведе до порушення правил підсудності встановлених ч.1 ст.27 ЦПК України.

Крім того, при розгляді заяви про відвід судді, слід виходити з суб`єктивної оцінки сторони у справі щодо дій головуючого у справі. Іншими словами, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об`єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини (справи «Пуллар проти Сполученого Королівства» і «Томанн проти Швейцарії», а також «Екедемі Трейдинг ЛТД та інші проти Греції» і «Дактарас проти Литви») наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено, як порушення права особи на справедливий суд.

Отже, незадоволення заяви про відвід може сприйматися стороною як порушення її прав.

При цьому, суд не може погодитися з доводами представника позивача, що прийняття суддею попереднього рішення по справі №387/458/17про залишення позову без розгляду, може вплинути на об`єктивність та неупередженість судді в розгляді даної позовної заяви, але щоб у сторін не виникало будь-яких сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді, та з метою виключення всіх обставин, які можуть викликати сумнів в об`єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, суд вважає за необхідне задовольнити заяву про відвід головуючого.

Керуючись ст. ст. 33, 36, 39,40, 260 ЦПК України , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача О.О.Васільєва про відвід судді Гарбуз О.А. у цивільній справі №387/458/17 за позовом ФГ «Волков В.В.» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Селянське ОСОБА_6 про визнання договору про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) НОМЕР_2 НОМЕР_1 від 13.05.2016 року недійсним з моменту укладення - задовольнити.

Передати справу в канцелярію Новоукраїнського районного суду для повторного автоматичного перерозподілу іншому судді Новоукраїнського районного суду, в порядку встановленому ст.33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний ткст ухвали складено 30.05.2019 року.

Головуючий: О.А.Гарбуз