Вирок № 82081282, 22.05.2019, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

22.05.2019

Справа № 359/7449/15-к

Провадження № 1-кп/359/15/2019

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2019 м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

Головуючого судді Кабанячого Ю.В.

при секретарях судового засідання Тоцькій К.О., Вітківському Є.О., Пузирної А.І., Сисовича І.Г.,

Пустовіт А.Б., Петрової О.О., Пугач Д.О., Моргушко Л.В.,

Петрової Я.А.,

за участю:

прокурорів Баклана В.М., Маркицького А.М., Горбаня В.В., Добривечір К.В.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

захисників Бондаренко Я.М., Смоловик М.С., Моргун Д.М., Кохана О.М.,

Швиркова О.С., Джяутова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду з технічною та відео фіксацією кримінальне провадження №12015110100001064, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.05.2015, що надійшло до суду з обвинувальним актом по обвинуваченню:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кийлів Бориспільського району Київської області, українця, громадянина України, неодруженого, офіційно не працюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Бориспільського міськрайонного суду від 05.06.2013 за ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 289, ст. 69 КК України засуджений до покарання у виді 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки, вироком Бориспільського міськрайонного суду від 30.08.2017 за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Вороньків Бориспільського району Київської області, українця, громадянина України, одруженого, маючого на утримані малолітню дитину, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Бориспільським МВ ГУМВС України в Київській області, 22.04.2009, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 186 КК України,

в с т а н о в и в:

Судом встановлено, що 16.05.2015, близько 01.40 год., ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували на перехресті вул. Дзержинського та Київський шлях у м. Борисполі. Поряд з ними, по вул. Дзержинського, у напрямку свого місця проживання, по АДРЕСА_3 , йшла ОСОБА_4 , тримаючи у руках свою жіночу сумку із особистими речами та пакет із продуктами.

Побачивши ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , діючи повторно, вступив у змову з ОСОБА_3 на вчинення відкритого викрадення жіночої сумки ОСОБА_4 з її особистими речами.

Реалізуючи свій корисливий умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим майном, 16.05.2015 о 01.50 год., ОСОБА_2 та ОСОБА_3 попередньо розподілили дії по вчиненню відкритого викрадення майна ОСОБА_4

Так, ОСОБА_2 , відповідно до попередньої змови, спостерігав за появою сторонніх осіб поблизу будинку №1 по вул . Дзержинського в м. Борисполі , щоб завчасно попередити ОСОБА_3 про перешкоду у вчиненні злочину. У цей час ОСОБА_3 підбіг до ОСОБА_4 , яка проходила по вулиці Дзержинського в м. Борисполі біля будинку, 3 та відкрито, за попередньою змовою з ОСОБА_2 , викрав її майно, вирвавши рукою з її лівої руки жіночу сумку з особистими речами, після чого побіг у напрямку вулиці Франка в м. Бориспіль, щоб спільно з ОСОБА_2 розпорядитись викраденим майном на власний розсуд.

Після цього, ОСОБА_2 , продовжуючи виконувати спільний з ОСОБА_5 злочинний умисел, впевнившись, що перешкоди для завершення його спільного з ОСОБА_3 злочинного умислу відсутні, прослідував за ОСОБА_3

Зникши з поля зору ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спільно розпорядились викраденим у ОСОБА_4 майном за власним розсудом.

Таким чином, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відкрито заволоділи майном ОСОБА_4 , а саме: її жіночою сумкою «Vlad Ko», вартістю 246,87 гри., у середині якої знаходились окуляри в футлярі, зарядний пристрій до мобільного телефону «Нокіа», парасолька, флакон жіночих парфумів, жіноча помада, дві церковні ікони, вартість яких встановити не надалося можливим.

В результаті вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заподіяли ОСОБА_4 матеріальних збитків на загальну суму 246,87 гривень.

Таким чином, ОСОБА_3 , обвинувачується у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Разом з цим, судом встановлено, що 02.11.2014 близько 03.50 год., ОСОБА_2 та невстановлена особа, перебували на перехресті вул. Головатого та вул. Київський шлях у м. Борисполі. Поряд ними по вул. Київський шлях у напрямку свого місця проживання по вул. Головатого, 1 , йшла ОСОБА_1 , тримаючи в руках свою жіночу сумку із особистими речами.

Побачивши ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та невстановлена особа вступили у змову між собою на вчинення відкритого викрадення жіночої сумки ОСОБА_1 з особистими речами.

Реалізуючи свій корисливий умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим майном, 02.11.2014 о 04.00 год., ОСОБА_2 та невстановлена особа підбігли до ОСОБА_1 , яка спілкувалася біля під`їзду по вулиці Головатого біля будинку 1, після чого ОСОБА_2 рукою вирвав з її плеча жіночу сумку з особистими речами, а невстановлена особа затуляла рукою рота ОСОБА_1 , щоб остання не змогла покликати на допомогу.

Після цього, ОСОБА_2 та невстановлена особа, заволодівши майном ОСОБА_1 , зникли з місця вчинення злочину.

Таким чином, ОСОБА_2 та невстановлена особа відкрито заволоділи майном ОСОБА_1 , а саме: її жіночою сумкою-клатчем на ланцюжку, вартістю 234 гри. 61 коп., у середині якої знаходились гроші, у сумі 70 грн., металевий ключ від вхідних дверей, вартість якого встановити не надалось можливим, мобільний телефон, марки «НTC», модель ONE S, вартістю 2413 грн. 88 коп., з картою оператора мобільного зв`язку «Київстар», вартість якого встановити не надалось можливим.

У результаті вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_2 та невстановлена особа заподіяли ОСОБА_1 матеріальних збитків, на загальну суму 2718 грн. 49 копійок.

Таким чином, ОСОБА_2 обвинувачується у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненному повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Обвинувачуваний ОСОБА_2 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, не визнав та, у порядку ст. 351 КПК України, по епізоду грабежу у потерпілої ОСОБА_4 , надав наступні пояснення. Так, 16 травня 2015, близько 21.00-22.00 годин, він зустрівся з ОСОБА_3 , який запропонував йому поїхати гуляти, куди саме не сказав. На це ОСОБА_6 відповів ОСОБА_3 ., що в нього немає коштів та бак машини порожній. ОСОБА_3 сказав йому, що всі витрати бере на себе та сам заправив свій мотоцикл. Після цього, ОСОБА_2 надав свою згоду їхати гуляти та на мотоциклі, якій належить ОСОБА_3 , вони поїхали в село Гора, де біля школи на них чекали друзі ОСОБА_3 . Останній випив пляшку пива, він особисто не вживає спиртні напої за станом здоров`я, пив каву. ОСОБА_3 підійшов до нього та сказав, що будемо їхати в Бориспіль, бо його знайомі також будуть їхати в Бориспіль, і вони будуть чекати на них там, щоб продовжити спілкування. Близько 23-00 годин вони були в Борисполі та біля Укрпошти припаркували мотоцикл. Потім, вони пили каву на вулиці К. Шлях, де до них під`їхав знайомий ОСОБА_8 , щоб показати свою нову машину. Планів у нього з ОСОБА_3 не було, просто стояли та спілкувалися. Після того, як ОСОБА_8 поїхав, він разом з ОСОБА_3 пішли до туалету, за «Автошиком», у двір вулиці Дзержинського. Повернувшись, він зрозумів, що ОСОБА_3 зник. Мотоцикл залишився біля Укрпошти, що розташована на вулиці К. Шлях. Він став дзвонити ОСОБА_3 , але той був в не зони досяжності. На який номер телефону він телефонував, не пам`ятає, пройшов значний проміжок часу. Після того, як зрозумів, що не змозі додзвонитися до ОСОБА_3 , він пішов його шукати. Від вулиці К. Шлях він йшов по дорозі у бік водоканалу близько 150 метрів. Під час того, як йшов, на зупинці зустрів якогось незнайомого хлопця, у якого запитав, чи не бачив він хлопця, описавши йому ОСОБА_3 . Отримав відповідь, що не бачив такого, він пішов далі, уверх даної вулиці, назву вулиці він не знає. Зустрів свого товариша ОСОБА_10, у якого також поцікавився чи не бачив той ОСОБА_3 , на що ОСОБА_8 повідомив, що не бачив. Пішовши далі, перейшов через дорогу Дзержинського, побачив ОСОБА_3 , якій біг, у руках останнього нічого не було. Він вирішив бігти за ним. Пробіг він за ОСОБА_3 . 200-300 метрів. ОСОБА_3 зупинився біля багатоквартирного будинку під ліхтарем. ОСОБА_3 показав йому жіночу чорну сумку, яку сказав, що знайшов. Він не встиг нічого зрозуміти та побачив, що на них біжить собака. Злякавшись, вони почали бігти. На той момент жіноча чорна сумка була у нього, але по дорозі він викинув її на стадіонне поле, через яке пробігав. Він зупинився після того, коли відчув поштовх в спину та впав. Собака, яка за ними бігла, звалила його з ніг та порвала курточку зі штанами. Тілесних ушкоджень у нього від укусу собаки не було. Не знайомі йому два чоловіки затримали його біля дерева. У подальшому, ще один чоловік приніс сумку, яку він викинув, і положив її біля нього. ОСОБА_2 мовчав. Коли приїхали працівники міліції, він намагався повідомити, що ні в чому не винуватий, однак його не слухали та відвезли до райвідділку, де його били, примусово вимагали підписати протокол допиту. На третьому поверсі райвідділку його били по голові та тілу, на що він був змушений підписати все, що йому сказали. Також, працівники міліції возили його в Бориспільську ЦРЛ, де він був на прийомному покою, зробили рентген, був оглянутий терапевтом, видали довідку з показником «укуси та травми». Лікар терапевт мав намір його взагалі залишити у лікарні, однак йому хтось зателефонував, щось сказали по телефону і його одразу виписали та знову відвезли до райвідділку. Його адвокатом було написано заяви про застосування до нього насильства з боку правоохоронних органів, однак на даний час позитивних результатів немає.

По епізоду грабежу у потерпілої ОСОБА_1 пояснив, що 02.11.2014 в м. Борисполі він не перебував та злочин не вчиняв. Восени 2014, у нічний період доби у м. Борисполі він не перебував, бо взагалі дуже рідко проводить час у м. Борисполі. У вказаному місці він один день в кінці осені, коли саме не пам`ятає. ОСОБА_1 він бачив лише два рази під час впізнання та в суді. Перша зустріч з ОСОБА_1 відбулася у райвідділку, під час впізнання. Вважає, що потерпіла під час впізнання вказала на нього, лише з вказівки працівників міліції, тому, що коли він перебуваючи у кабінеті слідчого, зайшов працівник міліції ОСОБА_9 та сфотографувавши його на мобільний телефон, вийшов з кабінету. Через 5-10 хвилин ОСОБА_9 повернувся і провів його на другий поверх райвідділку, де ОСОБА_2 дали табличку з номером, після чого зайшла потерпіла і вказала пальцем на нього, промовивши «це він». За якими ознаками та рисами вона зробила саме такій вибір, йому не зрозуміло. Свій день народження він святкував в селі Гора, однак, у який день календаря, він не пам`ятає. Чи то було 01.11.2014, чи 02.11.2014 він не може сказати. Запрошуючи друзів на день народження, назву закладу не обговорював, це вирішили спонтанно. Час та день зустрічі обговорив з друзями, за 2-3 дні до святкування. Точно знає, що то був вихідний день неділі, але який саме, не пам`ятає. Підстроюючись до своїх друзів, приїхавши до ОСОБА_10 , який є мешканцем с. Гора, запропонував відсвяткувати його день народження у кафе, яке розташоване над трасою у селі Гора, на що всі погодилися. Назву даного закладу він не пам`ятає. Можливо, це кафе під назвою «Делайс», однак однозначно не пам`ятає. Святкуючи в тому закладі, сидячи на першому поверсі кафе, вони пили вино, яке він привіз з собою. Чи був алкогольний напій у вигляді «горілки», не пам`ятає. Після святкування вони вирішили їхати додому, їхали трасою через село Мартусівку, не проїжджаючи через м. Бориспіль, розвезли по послідовності: ОСОБА_10, ОСОБА_83, на автомобілі зеленого кольору марки «Жигулі». Він та ОСОБА_11 поїхали далі гуляти, прогулявшись, його завезли до дому. З села Рогозова він на світанку 02.11.2014 поїхав додому. ОСОБА_3 на дні святкуванні його дня народженні не було, бо з ним він відсвяткував раніше. Згадати послідовність компаній, з якими він святкував своє день народження, він не може. Чи то він святкував в с. ОСОБА_12 , чи в с. Вороньків, точно не знає, бо в нього багато друзів, і в які це дні, стверджувати не може. ОСОБА_13 свого дня народження, на початку осені, він зустрічався з ОСОБА_3 , який попрохав дати йому мобільний телефон, бо в останнього не було зв`язку. Знаючи, що в нього є такий тимчасово не потрібний мобільний телефон, марки «Nokia 6300», він дав ОСОБА_3 Восени 2014 він, ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_3 , перебували в кафе «Оболонь» села Глибоке, їли піцу, особисто він спиртні напої не вживав, бо після аварії. Слухав музику на телефоні, який тимчасово надав в користування ОСОБА_3 . Просив виключити музику, бо було шумно, ніхто не прислухався до нього і він попередив, що розіб`є телефон. Взявши даний телефон в руку, кинув його і він розбився. Обіцянок ОСОБА_3 про те, що він нібито дасть йому новий телефон не було. Далі продовжили гуляти. Що з тим мобільним телефоном відбулося, він не знає, бо не вставав дивитися на нього. І взагалі зауважив, що ОСОБА_3 хоч і є його кумом, оговорює його, бо хоче уникнути відповідальності.

Обвинувачуваний ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, не визнав та у порядку ст. 351 КПК України повідомив, що 15 травня 2015 близько 10.00 годин ранку, коли він був на роботі, йому зателефонував ОСОБА_2 , попросив з ним вечором цього дня зустрітися та поїхати гуляти, на що він надав згоду. Після роботи він зібрався, одягнувся у дуту синьо-білу курточку з надписом «Субаро», джинси темно-синього кольору та синьо-сіру шапку. Виходячи з дому, він подзвонив ОСОБА_2 , на що він повідомив, що в нього немає грошей. У той день всі грошові затрати він взяв на себе. Близько 22-00 годин, забравши ОСОБА_2 з його дому, вони сіли на мотоцикл та поїхали в село Гора, до його друзів, яких ОСОБА_2 не знав. Його друзі перебували в центрі села, біля школи. Поблизу школи є магазин, у якому вони взяли каву та пили її: він спілкувався з своїми друзями, а ОСОБА_2 пив каву. Він підійшов до нього і сказав, що йому потрібно терміново повернутися в м. Бориспіль, бо на нього там чекають. Приїхавши до Борисполя, на вулиці Київський Шлях поблизу Укрпошти, ОСОБА_3 припаркував мотоцикл, через 2-3 хвилини приїхав друг ОСОБА_2 , по імені ОСОБА_8 , який поговорив з ними, а потім поїхав по своїх справах. Він та ОСОБА_2 у нічнику, який розташований в м. Борисполі, перехрестя вулиць Дзержинського (Бежівка), підійшли до парапету, де він присів на ноги, а ОСОБА_2 стояв обличчям до нього та пили каву. Спілкуючись про наступні вихідні, вирішуючи, як їм відпочити, ОСОБА_2 , запропонував йому пройтися, на що він погодився, і вони пішли по вулиці Дзержинського. За «Водоканалом», по вулиці Дзержинського, на переході, ОСОБА_2 перебіг дорогу вперед і в ліво в дома, вирвав сумку у жінки і побіг. Все відбулося на стільки швидко, що він не встиг відреагувати та просто побіг за ОСОБА_2 Під час того, як він біг, криків жінки у їх бік не чув. Він вімкнув ліхтарик на телефоні, щоб підсвічувати дорогу, оскільки було темно та мокро. Коли ОСОБА_2 зупинився біля стадіону вулиці Франка 4, кінець багатоповерхового будинку, ліхтарів та освітлення не було і він, підсвітивши вже увімкнутим ліхтариком власного телефону, побачив, що в руках ОСОБА_2 жіноча сумка. Він сказав ОСОБА_2 : «що ти зробив? Потрібно повернути сумку!». Однак відповіді він від ОСОБА_2 не дочекався, бо почув, як у його з ОСОБА_2 бік біжить кимось зпущена собака. Злякавшись, вони почали бігти. Особисто він побіг через двори, у якому є стадіонне поле, переліз через паркан та повернувся на вулицю Дзержинського, взяв таксі на вулиці К. Шлях та поїхав до дому. Наступного дня, будучи переляканим викладеними обставинами, бо це трапилося з ним вперше, нікому не повідомив. Одягнувшись зранку у синьо-жовту курточку, схожу на ту, що була на ньому в ніч з 15.05.2015 на 16.05.2015, джинсові штани, та ту ж саму шапку синьо-сірого кольору, він пішов підстригтися: його зачіска змінилася на 6 сантиметрів, стало меншою довжина волосся. Коли він був на вулиці 16.05.2015, йому зателефонувала мати та повідомила, що прийшов дільничний, та те, що його викликають для надання показів у райвідділок. Він повернувся до дому та був доставлений працівниками міліції у райвідділок. Йому повідомили лише, щоб він не хвилювався. У райвідділку до нього застосовували фізичний тиск, били. Сказали, якщо він не підпише все, що йому дають, то підкинуть наркотики. Хвилюючись за майбутнє своє дитини, ОСОБА_3 підписав все, що йому надавав слідчий. Розуміючи, що він не читав та не погоджуючись з усім, що відбувалося, у нього не було іншого вибору. Потерпіла жінка під час впізнання вказала на нього, лише тому, що він один із статистів був одягнутий в курточку та звичайні джинси. Усі інші статисти були одягнуті у футболки та камуфляжні штани. Крім того, жінка, яка була на впізнанні та вказала на нього, промовила: «Ось цей, така куртка та зачіска», але він 16.05.2015, коли біг за ОСОБА_2 , був у шапці. Під час останнього слова просив його виправдати по вказаному епізоду.

Не зважаючи на те, що обвинувачувані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , не визнають себе винними, їхня вина у вчиненні кримінального правопорушення повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , показала, що у ніч з 01.11.2014 на 02.11.2014, вона разом зі своїм друзями вирішила піти на дискотеку в нічний клуб «Саквояж», що в місті Бориспіль вулиця К . Шлях . Після декретної відпустки вона вирішила обути взуття на підборах. Танцювали в клубі всю ніч, тому в неї боліли ноги. З 20-00 до 03-00 годин вона випила три келихи червоного вина. Близько 03-30 годин, вони вирішили їхати додому, вийшли з клубу та взяли з друзями таксі. На її прохання, її висадили на зупинці «Стара Прага», що в Борисполі вулиця К. Шлях. Вийшовши з таксі, вона розуміла, що в неї дуже болять ноги від підборів, вирішила перейти дорогу в нерегульованому світлофорами місці. Вона почала оглядати дорогу, спостерігати за рухом автомобілів, щоб безпечно перейти вулицю К.Шлях. У той момент ОСОБА_1 помітила двох молодих хлопців, які проходили повз дану зупинку в бік ринку «Зоряний», що в м. Бориспіль вул. К. Шлях, після чого дочекавшись можливості безпечно перейти дорогу, та розпочавши ходу від даної зупинки в напрямку будинку №47 по вулиці К.Шлях, вона помітила молодих хлопців. Один з них - на зріст 180 см, худорлявої тілобудови, одягнутий у курточку, штани, шапку чорного кольору, на шапці білий напис. Другий хлопець - на зріст 170 см, середньої тіло будови, на фоні першого - повніший, одягнутий в курточку оливкового кольору, однак, зазначила, що на фоні ліхтаря колір курточки міг відтінюватися, ніби як «спотворення кольору». Обоє віком від 20-25 років. Дані хлопці переходили в напрямку РАГСу, де сіли на лавочку. Вона почала переходити вулицю Головатого, у напрямку свого будинку, де зупинилася біля РАГСу , бо дані хлопці її насторожили. Вона вирішила перечекати, щоб вони пішли. Вона перейшла на іншу сторону дороги, у напрямку магазину «Маяк», що на вулиці Головатого, бо побачила там машину таксиста, думала, що можливо, побачивши таку ситуацію, дані хлопці підуть, але поки вона дійшла, водій-таксі поїхав. Чоловіку не дзвонила, бо не хотіла розбудити маленьку дитину. У той момент вона помітила, що хлопці, начебто, попрямували на пішохідний перехід дороги вулиці Головатого, у напрямку вулиці Лютнева. Після чого вона знову перейшла на іншу сторону вулиці Головатого, у напрямку свого помешкання будинку №1 вулиці Головатого, та почала бігти, думаючи, що встигне добігти до свого під`їзду, та перебуваючи поблизу свого помешкання, вона спіткнулася та впала на землю. Стоячи на четвереньках, вона намагалася піднятися, підняла голову та, повернувши її в бік зупинки, побачила, що до неї підбігли вказані хлопці та нахилились над нею. У якій позиції були їхні ноги, вона не бачила. Один з них стояв, нахилившись до нею ззаду. Один молодий хлопець той, що стояв від її руки зліва, нахилився до неї на відстані 20 сантиметрів до її обличчя і промовив: «Давай по хорошому!». Хлопець той, що до неї нахилився, був високий на зріст, одягнутий у чорний одяг, мав миловидний голос, тобто, це не був грубий чоловічий бас. Вона зрозуміла, що її хочуть обікрасти, намагалась закричати. Інший хлопець, який, з її слів, був плотнішої по тілобудові і стояв позаду неї, закрив їй своєю рукою рота, щоб вона не кричала. Хлопець, який їй погрожував та попереджав «давай по хорошому», зірвав з плеча належну їй жіночу сумку, чорного кольору, після чого вони побігли. Схаменувшись через декілька секунд від того, що сталося, прийшовши до дому, вона зателефонувала в міліцію та повідомила про факт крадіжки. У неї викрали жіночу сумку, чорного кольору, вироблену з натуральної шкіри, на ланцюжку. Клатч був на сталевому ланцюжку через плече. У середині сумки були гроші у сумі 70 грн., металевий ключ від замка вхідних дверей, був у комплекті із замком фірми «МVМ», мобільний телефон марки «НТС ONЕ S» чорного кольору, який їй повернув слідчий. У мобільному телефоні малась сім-картка мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_3 . Крім того, зауважила, що після їх затримання, до неї телефонував адвокат ОСОБА_21, який пропонував їй гроші про відшкодування моральної та матеріальної шкоди взамін мирової угоди чи навіть зміни її показів. Під час її зустрічі з адвокатом ОСОБА_21, яка тривала недовгий час, він намагався її переконати, що існують розбіжності в її показах, та засумніватися в тому, що вона могла бачити саме ОСОБА_21. Однак, після того, як їй стало відомо, що Леханом було подано заяву до міліції, що нібито вона 02.11.2014 була п`яна та вони, як джентльмени, допомогли їй в 04-00 годин ранку дійти до дому, та повернулися, то побачили на дорозі її сумочку, даний факт її обурив та на ніякий компроміс вона не пішла. Після цього їй телефонував сам ОСОБА_20 та заявив їй, що його взагалі в той день там не було, і щоб вона змінила покази. На що вона відповіла, що змінювати нічого не буде, а якщо є деякі питання, то нехай з нею зв`язується його адвокат. Під час впізнання особи у райвідділку, потерпіла вказала пальцем на ОСОБА_21 . Їй працівники поліції не давали вказівок, і ніякого фото з зображенням ОСОБА_2 перед впізнанням вона не бачила. Вона добре запам`ятала візуально їх обох, а обличчя ОСОБА_21 пам`ятала в деталях: видовжене, гостре підборіддя, так як саме він нахилявся до неї, а щодо його голосу, то додала, що він у нього миловидний, тобто вона розуміє, що це не може бути голос дорослого чоловіка. З упевненістю, без жодних сумнівів вказала, що саме особою, яка зірвала у неї 02.11.2014 за три метри від її місця проживання, під`їзду багатоквартирного будинку в місті Бориспіль вулиця Головатого, 1, з плеча сумочку - клатч, є саме ОСОБА_2 Особу, яка закривала їй рота, у той день в обличчя вона не бачила, а тому надати будь-яких конкретних відомостей відносно того другого хлопця вона не може. На неодноразові питання учасників судового процесу у судовому засіданні про лист -відповідь від працівників міліції з офіційною печаткою щодо руху заяви її грабежу, повідомила, що то була просто відписка, підозрюваної особи не надалося можливим знайти. Засмутившись та не поклавши надії, що її телефон з сумочкою знайдуть і повернуть, вона викинула даний лист у сміття. Через деякий час їй зателефонував слідчий та запросив приїхати до райвідділку для впізнання підозрюваної особи.

У судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_22 показала, що вона проживає в селі Вороньків Бориспільського району Київської області, користується номером мобільного телефону НОМЕР_4 та розуміє, з якого приводу надає покази. Вона перебуває у дружніх відносинах з ОСОБА_2 Познайомилася з ОСОБА_2 за півроку до дня його народження, на який була запрошена, коли зустрілися з ОСОБА_2 в цілодобовому кіоску в с. Вороньків за неділю до його дня народження ІНФОРМАЦІЯ_4 . Святкування дня народження ОСОБА_2 було у вихідний день, 02.11.2014, здається, то була неділя. Він сказав, що забере її та заїхав до неї до дому в с. Вороньків, на власному автомобілі «Жигулі», зеленого кольору. Були сутінки. По дорозі він також забрав свого друга - ОСОБА_83, після чого вони поїхали в с. Гора Бориспільського району Київської області за другом ОСОБА_2 - ОСОБА_10, який проживає в с. Гора . З ОСОБА_10 та ОСОБА_83 вона познайомилася вперше того дня, 02.11.2014. Стоячи біля будинку ОСОБА_10, останній і запропонував відсвяткувати день народження ОСОБА_2 та залишитися в с. Гора в кафе «Деліс», точної адреси якого вона не знає. На це вони погодилися. Вони учотирьох поїхали близько 21.00 годин до кафе, де побачили, що людей було в тому кафе мало та вирішили залишитися. Вони сіли на першому поверсі даного кафе за столик, де замовили їсти та пити. Сиділи, спілкувалися, випили пляшку білого вина на трьох, згодом замовили пляшку горілки. У той день ОСОБА_2 спиртних напоїв не вживав, бо був після аварії і за кермом автомобіля. Він зібрав своїх друзів: її, ОСОБА_10, ОСОБА_83, щоб поспілкуватися. ОСОБА_2 був одягнутий у спортивний костюм темно-синього кольору, на вітровці були червоні полоси, у білій шапці з емблемою на лобі. У кафе вони пробули до 03.00 годин наступного дня, до закриття, бо їх офіціант попросив зібратися. Вийшовши із кафе, ОСОБА_2 почав розвозити їх по домам. Спершу, він підвіз ОСОБА_10 в с. Гора, потім завезли ОСОБА_83, як називається село, де він проживає, вона не пам`ятає. Потім ОСОБА_2 завіз її додому в с. Вороньків, вони поспілкувалися хвилин 15-20 на особисті теми та, попрощавшись з ОСОБА_2 , вона зайшла до будинку, близько 04.00 годин, на світанку. Наступного дня вона не дзвонила ОСОБА_2 , бо була зайнята. Він також з нею не зв`язувався.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_23 показав, що він проживає в селі Рогозів Бориспільського району Київської області, користується номером мобільного телефону НОМЕР_5 , НОМЕР_6 та розуміє, з якого приводу надає покази. Він перебуває у дружніх відносинах з ОСОБА_2 та 28.10.2014 йому зателефонував, щоб привітати його з днем народження на що той сказав, що потім зустрінемося в якийсь вихідний день. У неділю 02.11.2014 ОСОБА_2 зателефонував йому і сказав, що ближче до вечора, заїде за ним в с. Рогозів. Зустріч була обговорена по телефону. Він його забрав на власному автомобілі «Жигулі», зеленого кольору. На вулиці вже темніло. У машині була дівчина - ОСОБА_84. Вони втрьох поїхали в с. Гору за другом ОСОБА_2 , ОСОБА_10. ОСОБА_10 та ОСОБА_24 він того дня бачив вперше. ОСОБА_8 проживає в с. Гора, запропонував залишитися в кафе «Деліс», що в с. Гора на, що вони погодилися. Приїхавши до даного кафе, вони побачили мало людей. Обстановка їм сподобалася. Вони залишилися в кафе, сіли за столик, замовили їсти, пити. Він особисто випив келих білого вина, ОСОБА_2 спиртне не вживав, бо був за кермом автомобіля. Що пили ОСОБА_8 з ОСОБА_25 , він не пам`ятає. Горілки не було за столом. За весь вечір він бачив на столі дві пляшки білого вина. Сиділи вчотирьох, до них ніхто не приєднувався. Сиділи, спілкувалися, музика грала фонова на телевізорі, особисто вони не танцювали. Вони перебували в кафе до закриття, бо їх працівники кафе просили розрахуватися, бо вже закривався заклад. Вони вийшли з кафе, постояли, продовжуючи спілкуватися, після чого ОСОБА_2 підвіз ОСОБА_10 до дому у с. Гора. Потім поїхали в бік с. Рогозову через с. Ревне, с. Мартусівку завезли Вікторію та його. Близько 03.00 години він був дома. Зайшов, подивився на годинник, вирішив перекуняти, та о 07.00 годин почав збиратися на роботу. ОСОБА_2 02.11.2014 був одягнутий у спортивний костюм темно-синього кольору, на вітровці були червоні полоси, у білій шапці з емблемою на лобі, кросівки. 03.11.2014 він не спілкувався з ОСОБА_2 , був на роботі. З ОСОБА_2 знайомі давно, скільки часу назвати не може.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_26 показав, що він проживає в селі Гора Бориспільського району Київської області, користується номером мобільного телефону НОМЕР_7 , НОМЕР_8 та розуміє, з якого приводу надає покази. По першому епізоду обвинувачення ОСОБА_2 він може пояснити, що перебуває у дружніх відносинах з ОСОБА_2 , з яким познайомилися близько трьох років тому, працюючи разом. На даний час він працює водієм в Лісгоспі, що розташований в с. Гора Бориспільського району Київської області вул. Лісова, 1. Має власний автомобіль «ВАЗ 2107». Зупинка його місця парковки як таксиста знаходиться в м. Борисполі вул. Ленінградська. День 02.11.2014 був домовлений з ОСОБА_2 для святкування. Куди саме вони поїдуть святкувати, ОСОБА_2 не сказав, просто вони домовилися зустрітися і на місці все вирішити. ОСОБА_2 повідомив, що заїде до нього зі своїми друзями. Цього ж дня ОСОБА_2 з своїми друзями - дівчиною Вікою, як він її тоді представив, та ОСОБА_27 , заїхали до нього до дому в с. Гора, щоб поїхати святкувати день народження ОСОБА_2 і ОСОБА_83 він в той день бачив вперше. Являючись мешканцем с. Гора, вирішив запропонувати нікуди не їхати та залишитися в селі, поїхати святкувати день народження в кафе « Деліс ». Вони погодилися та, сівши в машину ОСОБА_2 , Жигулі зеленого кольору, поїхали в кафе «Деліс». Де саме припаркувався ОСОБА_2 , йому не відомо, але точно не над трасою, бо за даним кафе є СТО, яке закривається о 18.00 год., а тому він не міг там паркуватися. Зайшовши до кафе, близько 19.00 годин, вони побачили, що людей мало. Вони сіли на першому поверсі, за столик від барної стійки з краю. ОСОБА_2 привіз з собою біле вино, яке вони і пили. Була пляшка горілки, її ніхто не пив, куди вона ділася, йому не відомо. Вийшли з кафе після 24.00 год., точного часу не пам`ятає, було пізно. ОСОБА_2 запропонував його підвести до дому, на що він погодився. О котрій годині він був вдома, не знає, бо на годинник не дивився. Одразу ліг спати, бо цього ж дня 03.11.2014 о 06.00 год. Підстав для того, щоб дзвонити ОСОБА_2 03.11.2014 у нього не було.

По другому епізоду обвинувачення ОСОБА_2 може повідомити, що вночі у травні 2015, він бачив ОСОБА_2 в м. Борисполі на вул. Дзержинського . Уніч з 16.05.2015 на 17.05.2015 року він працював таксистом. Йому зателефонував знайомий, який також є таксистом та повідомив, що є багато людей для поїздок. Він того дня 16.05.2015 ремонтував машину «Урал» - лісовоз на роботі в Лісгоспі. Приїхав до дому, переодягнувся та після 20.00 год. виїхав на своє місце парковки-таксування. Розмовляв із знайомим ОСОБА_28 та побачив, що йде ОСОБА_2 з боку продуктового магазину по вул. Дзержинського 150 у бік центру вул. К. Шлях, по лівій стороні. Близько 02.00 год. ОСОБА_2 підійшов до них. У них утрьох завилася розмова на 10-15 хвилин. Під час розмови перше, що запитав ОСОБА_2 , «чи не бачив він ОСОБА_29 ?» Як саме запитав ОСОБА_2 : «ОСОБА_3 чи по імені ОСОБА_3», згадати не може. Однак він зрозумів, що мова іде саме про ОСОБА_30 , якого він у той день не бачив, так і відповів ОСОБА_2 З ОСОБА_3 він знайомий, тому знає, як він виглядає. ОСОБА_3 є кумом ОСОБА_2 , які в них відносини, він не може сказати. ОСОБА_2 у той день 16.05.2015 він бачив один раз, коли відповів йому, що не бачив ОСОБА_30 . Почувши від нього таку відповідь, ОСОБА_2 пішов у бік центру по вул. К. Шлях., а він залишився спілкуватися з ОСОБА_28 .

Допитаний у судовому засіданні обвинувачуваний ОСОБА_3 у якості свідка відносно епізоду, у якому не є в статусі підозрюваного, показав, що підстав для обговорення ОСОБА_2 у нього немає. 02.11.2014 під вечір, зателефонував йому на мобільний телефон «Nokia», який він взяв у своєї дружини та ОСОБА_2 запропонував відсвяткувати його день народження, який був 28.10.2014. У той день було також свято «День чоловіка». ОСОБА_2 забрав його близько 20.00 години. Вони приїхали до приватного сектор с. Вороньків (Романків) Бориспільського району Київської області, до будинку, який орендує ОСОБА_31 . У той день в даному будинку, крім нього та ОСОБА_2 , були також: господар будинку - ОСОБА_31 , його дружина, Алієв та Ратько. З Ратько особисто він познайомився на СТО, коли ремонтував свій автомобіль. О 24.00 год. його до дому завіз ОСОБА_2 . Наступного дня 03.11.2014 він пішов на роботу. Щодо мобільного телефону «НТС ONЕ S», який був у нього вилучений слідчим, повідомив, що даний мобільний телефон був йому наданий ОСОБА_2 після того, як ОСОБА_2 в кафе «Оболонь», що розташоване в с. Глибокому Бориспільського району Київської області, розбив. Дана подія відбувалася за наступних обставин: він та ОСОБА_2 з спільними дівчатами ОСОБА_32 , ОСОБА_33 та ОСОБА_34 сиділи в жовтні 2014 у вищезазначеному кафе за прямокутним дерев`яним столом. Всі пили пиво, слухали музику з телефону, який належав одній з дівчат. Після цього він включив на своєму мобільному телефону «Fly» музику та положив даний телефон на стіл. ОСОБА_2 не сподобалося, що він включив музику і він зробив його телефон. Він сказав ОСОБА_2 : «Ти мені повинен відати телефон» на, що ОСОБА_2 відповів: «Добре, віддам!». Через деякий час ОСОБА_2 і дав йому в користування мобільний телефон, марки «НТС ONЕ S», де саме він його взяв, ОСОБА_2 не пояснював.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_35 показала, що вона проживає в АДРЕСА_2 , є матір`ю ОСОБА_30 та розуміє, з якого приводу надає покази. Вона, її донька, чоловік та син зі своєю сім`єю - дитиною та жінкою - проживають в одному будинку. 15.05.2015 вона лягла спати о 21.00 годин. ОСОБА_3 перебував вдома. О котрій годині ОСОБА_36 пішов гуляти, вона не знає. Прокинулася, близько о 03.00 години, з 15.05.2015 на 16.05.2015 від стуку в двері. Шуму автомобіля вона не чула, подумала, що то може бути її донька, яка ходила гуляти зі своїм хлопцем та забула ключі. Вона підійшла до дверей, відчинила їх та на на порозі побачила ОСОБА_37 , який був одягнутий у світло-синю курточку, з надписом «субаро», темно-сині джинси, кросівки чорного кольору з синіми полосами та шапку темно-сірого кольору, із зігнутими плечами - ніби, як змерз. У суботу зранку 16.05.2015 близько 10.00 годин, підійшов син на ринку, оскільки коштів на його мобільному телефоні було не достатньо, щоб зателефонувати перукарю. Вона зателефонувала перукарю ОСОБА_38 , для підтвердження того, чи прийме вона ОСОБА_37 на стрижку. ОСОБА_36 залишився чекати, щоб піти на стрижку, а вона з базару пішла додому. З 12.00 до 13.00 годин вона перебувала на городі біля свого домоволодіння, коли почула, що прийшов дільничний. Він запитав « ОСОБА_36 дома, о котрій він вчора прийшов додому?» на що вона відповіла, «що він в баби, а прийшов вчора додому близько 03.00 години та що сталося?». Він сказав: «Дзвоніть йому, нехай іде до дому, а потім вам розповім». Вона зателефонувала ОСОБА_39 та сказала, щоб він ішов до дому негайно. Дільничний повідомив їй, що ОСОБА_36 вночі, зі слів ОСОБА_21 , пограбував жінку у ОСОБА_40 прийшов додому через 25 хвилин. Дільничний запитав ОСОБА_37 : «О котрій годині ти вчора прийшов додому?» Він відповів: «Близько 03.00 годин» Після цього вона чула, як ОСОБА_36 відповідав дільничному, що він з ОСОБА_41 вночі був в с. Гора, де зустрічалися з якоюсь дівчиною та пили каву, а потім вони поїхали в м. Бориспіль. Він та ОСОБА_20 сиділи на якомусь парканчику. ОСОБА_20 зірвався, побіг та вирвав у жінки сумку. ОСОБА_36 перелякався, чуючи крики жінки та побіг за ОСОБА_41 , щоб він повернув сумку. Після чого, визвав таксі та приїхав до дому. Жодних правопорушень він не вчиняв. Після почутої відповіді Євгена дільничний сказав: «Якщо так було, як ти сказав, то тобі потрібно надати покази у райвідділку, та тебе відпустять». Вони поїхали до райвідділку. Близько 22.00-23.00 години їй повідомив дільничний, що ОСОБА_37 затримали.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_42 показала, що проживає в селі Вороньків Бориспільського району Київської області, є майстром-перукарем жіночих та чоловічих зачісок. 09.05.2015 їй зателефонувала ОСОБА_43 щоб підстригти ОСОБА_37 . Вона записала ОСОБА_37 на стрижку 16.05.2015. У даний день ОСОБА_36 прийшов до неї. За півгодини, вона його підстригла коротше, ніж звичайно, як ОСОБА_36 стрижеться. Вона зрізала йому волосся 6 мм зверху та по 3 мм по бокам. Стиль зачіски не змінився, однак зачіска стала коротшою.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_44 , який проживає в АДРЕСА_4 , перший під`їзд багатоквартирного будинку показав, що навесні 2015 близько 24 год. він разом з своїм другом ОСОБА_45 , вирішили вигуляти його собаку породи - «Американский Стаффордширский Терьер». На вулиці побачили за 200 метрів біля першого під`їзду на вулиці Франка, 5, за блоком пристройки підвалу, мерехтіння світла з під ліхтарика. Подумавши, що то можуть бути крадії, вони одразу почали йти в той бік та за 10-15 метрів, будучи біля третього під`їзду вулиці Франка , 5 , чітко побачили двох хлопців, які держали в руках відкриту жіночу сумку чорного кольору та перебирали її. Один хлопець світив в сумку ліхтариком та обоє дивилися, що в знаходиться в сумці. Хлопці побачили, що вони підходять, почали тікати. Володя крикнув «стій», побігши за ними першим. Володя перечепився впав, він з собакою, яка була на повідку, обігнали ОСОБА_46 . Собака біг по переду, він за нею. Невідомі хлопці розбіглися по різним сторонам. Один хлопець, якого він не бачив в обличчя, той, що підсвічував в сумку ліхтариком, був одягнутий в чорну балонову зимову курточку з капюшоном, по тілобудові - більший, крупніший від іншого, побіг у бік вулиці Франка , 4. А інший, в руках якого була сумка, за яким він побіг з собакою, був одягнутий в чорну балонову зимову курточку з капюшоном, джинси, кросівки, шапку та чорні рукавиці, побіг на вулицю Франка, 9-А. Він розумів, що злочинці можуть втекти, спустив собаку з повідка. Він біг за хлопцем, як потім з`ясувалося то був ОСОБА_2 біг позаду нього. ОСОБА_2 побіг навколо будинку вулиці Франка, 9-А у бік АДРЕСА_4 . Під час того, як ОСОБА_2 біг, тримаючи в руках жіночу чорну сумку, він повернувся до нього на вулиці Франка, 9-А та кинувши в нього та собаку дану сумку і побіг далі. Все відбувалося дуже швидко, під час бігу собака лаяв, плутався у ОСОБА_2 в ногах, на що ОСОБА_2 бив собаку і ногами і руками. ОСОБА_6 забіг за будинки, де було темно, бо там не освітлювалося вуличними ліхтарями. Із-за дерева вискочив ОСОБА_2 та вдарив його рукою по голові. Вони стали боротися. ОСОБА_2 звалив його з ніг, та коли він був на ньому зверху, собака накинулася на ОСОБА_2 , порвавши йому джинсові штани. У той час підбіг ОСОБА_47 і вони затримали ОСОБА_2 , якого посадили на землю. Три рази ОСОБА_2 намагався втекти, однак вони одразу його ловили та тримали до приїзду міліції. У міліцію він особисто зателефонував, вони приїхали та затримали ОСОБА_2 Цього ж дня, в обідній час, з 12.00 до 15-00 годин, йому зателефонував слідчий та сказав, що він має прийти до райвідділку для дачі показів та проведення впізнання. У райвідділку його опитали по факту події та сказали, що буде проведено впізнання тих хлопців. Впізнання проводилося двічі, на першому впізнанні серед поставлених людей для впізнання він вказав на ОСОБА_2 , впізнавши його за ознаками, а саме рисами обличчя. Він дуже добре запам`ятав обличчя ОСОБА_2 На другому впізнані він нікого не впізнав, бо іншого хлопця на місці події він не бачив в обличчя, та не може вказати на будь-кого. В кабінеті слідчого він бачив потерпілу жінку, яка йому подякувала, після того він з нею не зустрічався.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_48 показала, що вона проживає в АДРЕСА_5 , користується номером мобільного телефону НОМЕР_9 . Перебуває у дружніх відносинах з ОСОБА_3 , з яким працює на складах в селі Мартусівка Бориспільського району Київської області. Кожного дня вона бачила ОСОБА_3 , однак 15.05.2015 вона зателефонувала ОСОБА_3 в обідній час та вони домовилися зустрітися випити кави. Вона, її сестра - ОСОБА_50 та її друг ОСОБА_51 були на території Гірської школи в селі Гора. Близько 22.00-23.00 годин до неї зателефонував ОСОБА_3 та сказав, що під`їде на каву. ОСОБА_3 приїхав на своєму мотоциклі, зовні схожого на модель «Ява», без коляски, з хлопцем, якого представив кумом, якого в той день вона бачила вперше. Вирішили випити кави та пішли в центр села Гора. Кум сів на мотоцикл та поїхав у центр. Вона, ОСОБА_52 , ОСОБА_53 та ОСОБА_3 , пішли пішки до центру села, щоб випити кави. Взявши у кафе каву, стояли на вулиці, яка освітлена ліхтарями, спілкувалися. Вони стояли, а кум ОСОБА_3 , розмовляв по мобільному телефону. Не допивши каву, поспілкувавшись всього хвилин десять, кум сказав ОСОБА_3 : «ОСОБА_3, поїхали в Бориспіль, нас чекають». Вони попрощалися і ОСОБА_3 з своїм кумом поїхали в м. Бориспіль. 15.05.2015 близько 22.45 годин, ОСОБА_3 був одягнутий у світло-синю курточку, з білими вставками, з надписом «субаро», джинсові сині штани, шапку кольору «асфальт». Кум був одягнутий у все чорне, курточка типу «вітровки», штани, шапку. У судовому засіданні вказала на ОСОБА_2 як на особу, яка приїжджала 15.05.2015 з

ОСОБА_3 опитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_54 показав, що він є помічником депутата та був понятим при проведені слідчих дій пред`явлення для впізнання щодо події крадіжки сумки у жінки. 16.05.2015 в обідній час дня, до нього підійшов працівник міліції і попросив бути понятим, на що він погодився. Вони поїхали до райвідділку, де він бачив жінку, у якої було викрадено на вулиці сумку. Крім того, він побачив двох хлопців яких, як йому стало відомо, затримали в якості підозрюваних. У райвідділку засвідчив впізнання, за участі потерпілої жінки та двох свідків - хлопців. На другому поверсі райвідділку він ще з одним понятим стояли і спостерігали за тим, що відбувалося. Впізнання проводилось з участю статистів - чотирьох хлопців, у руках яких були таблички з номерами, у чому вони були одягнуті, він не пам`ятає. Після впізнання вони підписували протокол, після чого ту людину, яку впізнали, працівник поліції виводив з кімнати. Вони не перебували одразу всі в одній кімнаті. Він та ще понятий залишалися в кімнаті, а особи, які впізнавали, заходили до кімнати по черзі. Потерпіла жінка два рази була заведена до кімнати для впізнання хлопців, які її пограбували. Статистів змінювали інші статисти. Статисти були приблизно одного зросту. Він не приділяв уваги деталям, а тому повністю підтримав те, що зазначено в протоколах впізнання, які ним підписано, та які ним оглянуто у судовому засіданні. Громадянина ОСОБА_55 він знає, бо він є його товаришем. У той день він був статистом, тобто стояв серед хлопців, які упізнавалися з табличкою в руках, одягнутий в камуфляжний одяг. Потерпіла жінка при двох впізнаннях впізнала хлопців, які її пограбували, вказавши на них, за ознаками тілобудови.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_55 показав, що у травні 2015, точної дати він не пам`ятає, він разом зі своїм товаришем - ОСОБА_54 перебували поруч з райвідділом у місті Борисполі. Були одягнуті у камуфляжний одяг. У той день він був статистом, тобто стояв серед інших хлопців в рядку з табличкою в руках, а ОСОБА_54 був понятим, спостерігав за тим, як все відбувалося. Впізнання відбувалося жінко, у якої викрали сумку та хлопцем, який затримав зловмисників. Дані слідчі дії відбувалися за таких умов: він зайшов на другий поверх райвідділку, завели особу, яка була пред`явлена для впізнання. Працівник міліції сказав, щоб вони стали в рядочок під стіною, за бажанням. Коли вони обрали собі місце та стали, їм вручили по черзі таблички з номерками, роз`яснили їх права та обов`язки. Працівник поліції привів жінку, яка пальцем вказала на одного та промовила: «Ось він, я його обличчя ніколи не забуду!». Після того, жінку вивили. Завили іншого хлопця, якій був пред`явлений для впізнання, знову по тій же процедурі вони стали за бажанням, з табличками в руках. Їм роз`яснили права та обов`язки, завели знову ту саму жінку, яка вказала пальцем. Після жінки потерпілої таким же чином проходило впізнання і свідком, хлопцем який, затримав підозрюваних хлопців. Кожне впізнання було зафіксоване в протоколі, які він підписував. Точні деталі він не пам`ятає, оскільки пройшов значний проміжок часу, однак зазначив те, що написано в протоколах особи для впізнання, які ним підписані, відповідає дійсності. Він підтвердив свій підпис в протоколах особи для впізнання. Інших статистів він не знає. В одного із хлопців, який піддавався впізнанню, на обличчі під оком, був синець. У кого саме, він не пам`ятає та звідки він у нього взявся, таким питанням не задавався. Потерпілу жінку він бачив лише під час того, як уже стояли з номерками в руках. Тобто, потерпіла дивилася на них двічі, як на статистів, змінювали лише особи, які упізнавалися. При ознайомлені з протоколом пред`явлення особи для впізнання підтвердив, що було 4 статисти, серед яких стояв і він.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_56 показала, що вона є слідчим СВ Бориспільського МВ ГУМВС України в Київській області. Згідно з вказівкою начальника слідства, у складі групи слідчих, відповідно до витягу з ЄРДР, провела у даному кримінальному провадження 4 слідчі дії, а саме, проведення впізнання потерпілою особою та свідком. Було допитано потерпілу жінку, яка перебувала з ранку в кабінеті слідчого ОСОБА_57 . Нею було повідомлено потерпілій, що за її участі буде проведене впізнання. Завели осіб для проведення впізнання. Вона попросила їх стати за бажанням в довільному порядку в рядок біля стіни. Коли вони стали, вона роз`яснила їхні права та обов`язки, надавши їм в руки таблички з номерами по черзі, як стали особи. Вона завела потерпілу жінку, яка вказала пальцем на особу, яку впізнала. У протоколі пред`явлення особи для впізнання вона зафіксовала те, що сказала потерпіла, нічого іншого вона не дописувала. Потерпілу вивили з кімнати, після чого дана процедура повторилася, однак за участі іншої особи, яка піддавалася впізнанню, що було зафіксовано у відповідному протоколі. Дані слідчі дії проводились і за участі свідка - хлопця, який затримав особу, яка пред`являлася для впізнання. ОСОБА_21 та Махмудову було повідомлено про підозру. Особи , які пред`являлися для впізнання, під час роз`яснення їм прав та обов`язків не виявляли бажання для залучення їм захисників. Фізичний вплив до них не застосовувався. Причину того, що статисти під час слідчої дії були одягнуті не в подібний одяг, не так, як зазначено потерпілою у її допиті, пояснюється тим, що вони не можуть забезпечити таке переодягання статистів. У судовому засіданні уточнила, що у протоколі пред`явлення особи для впізнання - ОСОБА_3, потерпілою ОСОБА_59 , написано №2. Це не є виправлення, це її нечіткий почерк. У даних протоколах ознаки, за якими потерпіла впізнала підозрюваних осіб, були записані нею в протоколі. Нічого іншого вона не дописувала, тільки те, що було нею сказано. Протоколи були нею підписані, зміст їх відповідає тому, що фактично відбувалося під час впізнання.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_60 показав, що 16.05.2015 він, проживаючи в АДРЕСА_6 , близько першої години ночі, зайшов до свого друга ОСОБА_62, який проживає по сусідству. Він та ОСОБА_61 , взяли з собою собаку та пішли прогулятися в бік парку до кафе, яке розташоване в центрі м. Борисполя. Собака на повідку йшла поруч з господарем ОСОБА_62. Вийшовши з під`їзду будинку та пішовши вулицею у дворі, вони побачили двох хлопців, які стояли на вулиці Франка, 5. Одразу вирішили, що то можуть бути їхні знайомі та вирішили підійти ближче. Підходячи побачили, що то зовсім інші хлопці. Вони розглядали вміст жіночої сумки, підсвічуючи ліхтариком телефону та вели себе підозріло. Коли він з ОСОБА_62 та собакою стали підходити ближче до незнайомих хлопців, вони стали бігти та розбіглися у дві різні сторони. Він та ОСОБА_61 побігли за ними. Перший побіг ОСОБА_61 з собакою, а він побіг за ним. Він почав бігти за хлопцем невеликого зросту у темній дутій курточці, однак наздогнати йому його не вдалося, тому він побіг за ОСОБА_62 , який на той час, за допомогою собаки, звалив підозрілого чоловіка на землю і став з ним боротися. Собака гавкав та захищаючи ОСОБА_63 , порвав затриманому хлопцю курточку та штани. Затримавши хлопця, він та ОСОБА_61 посадили його на землю. У руках вказаного хлопця не було чорної жіночої сумочки, бо під час бігу він викинув її на стадіонне поле вулиці Франка 9-А. Через декілька хвилин якийсь хлопчина, який перебував неподалік стадіонного поля та за всім цім спостерігав, приніс дану сумку та положив її біля затриманого. Він знає, що затриманим був ОСОБА_20. Так йому повідомив слідчий у райвідділку, коли його допитували. На столі у слідчого востаннє він і бачив ту саму чорну жіночу сумку. ОСОБА_61 запитав ОСОБА_21 під час затримання, що це за сумочка, на що той відповів, що це сумочка його дівчини. При цьому ОСОБА_20 постійно намагався втекти. Зрозумівши, що його та ОСОБА_64 вводить в оману і це сумочка зовсім не молодої дівчини, а жінки, він та ОСОБА_61 викликали працівників міліції, які приїхали хвилин через п`ять. У його присутності до ОСОБА_21 працівниками міліції фізичний тиск не застосовувався. ОСОБА_21 працівники поліції задали деякі питання, щось писали, у подальшому забрали ОСОБА_21 та жіночу сумку і відвезли до райвідділку.

Допитаний у судовому засіданні у якості свідка старший слідчий ОСОБА_57 , показав, що порушень судового слідства зі сторони правоохоронних органів не було. Підозрюваних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ніхто не примушував підписувати протоколи слідчих дій. Фізичний тиск на них не здійснювався. Усі слідчі дії проводилися в рамках закону з роз`ясненням підозрюваним права на їх захист.

У судовому засіданні допитаний експерт ОСОБА_65 який надавав висновок товарознавчої експертизи у даному кримінальному провадженні. Підставою даного висновку була ухвала суду. Надаючи висновок товарознавчої експертизи, керувався нормативно правовою базою та вимогами законодавства України, а також методикою та порядком розрахунку у Звіті про оцінку, який є невід`ємною частиною висновку. Тобто, для визначення вартості об`єктів оцінки використовувався витратний методичний підхід, згідно з Національними стандартами оцінки №1, 2. У даному висновку рухоме майно він зазначив як нерухоме, з посиланням на Постанови Кабміну, помилково. У дійсності, даних предметів не було, і він про це знав. Керувався Національним стандартом оцінки №1,2. Він вивчав матеріали справи, протоколи допиту потерпілих, які йому надав слідчий, а також особисто телефонував потерпілим. Одна потерпіла - ОСОБА_4 відмовилася говорити та надавати будь-які відомості. Потерпіла ОСОБА_1 повідомила, що всі документи надала слідчому, однак через деякий час потерпіла самостійно надіслала йому фотознімки предметів оцінки. Самих предметів він не бачив та не витребовував їх у слідчого, бо знав, що їх немає. Саме по фотознімках він дійшов висновку товарознавчої експертизи, на підставі Національних стандартів оцінки №1, 2, які дають йому таке право, без наявності предметів встановити вартість даних речей. Ціну речей встановив оцінивши інформацію з Інтернет - магазинів з аналогічними товарами. У висновку товарознавчої експертизи назву Інтернет - магазинів як правове джерело інформації він не зазначив, тому що це його рішення, як експерта.

У судовому засіданні допитаний експерт ОСОБА_66 , що є завідувачем відділу товарознавчого досліджень Київської НДІСЕ. Відповідно до ст. 101 КПК України заявила, що висновок експерта повинен ґрунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження. Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність, а тому будь-якого пояснення вона від імені експерта ОСОБА_67 надати не може. Експерт ОСОБА_67 на даний час перебуває у декретній відпустці. Київській обласний НДЕКЦ МВС України - ліквідований. Експерта АДРЕСА_8 переведено до Київського НДІ.

Крім показань потерпілої, свідків та експертів вина обвинувачуваних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України, підтверджується також наступними доказами:

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 16.05.2015 (т.1 а.с.190), з якого вбачається, що 16.05.2015, близько 01 год. 50 хв., невстановлені особи чоловічої статті, перебуваючи за адресою м. Бориспіль вул. Дзержинського, неподалік буд. 3, діючи умисно та з корисливих мотивів, відкрито заволодів жіночою сумочкою, в якій були особисті речі;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 16.05.2015, (т. 1 а.с.96-100), розпочатого о 14 год. 45 хв., за участю потерпілої ОСОБА_4 В ході цієї слідчої дії потерпіла, серед пред`явлених їй чотирьох чоловіків статистів, впізнала чоловіка з табличкою в руках № 2, за зовнішніми рисами обличчя та тілобудовою, як особу, яка 16.05.2015, близько 02.00 год., біля будинку АДРЕСА_4 вихопив з рук потерпілої ОСОБА_4 її жіночу сумку. Даною особою виявився ОСОБА_3 ;

- протоколом огляду місця події від 16.05.2015 з фотоілюстраціями до даного протоколу (т.1 а.с.191-193), відповідно до якого об`єктом огляду являється земельна ділянка, яка розташована на перехресті вул. Київський шлях та вул. Дзержинського у м. Борисполі, у бік вул. Дзержинського;

- протоколом огляду місця події від 16.05.2015 (т.1 а.с.194-195), об`єктом огляду являється земельна ділянка, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 На даній земельній ділянці, на зеленій зоні виявлено жіночу сумку чорного кольору, яка знаходиться на землі;

- протоколом огляду речових доказів від 03.07.2015 з фотоілюстраціями та протоколом пред`явлення речей для впізнання від 03.07.2015 (т.1 а.с.200-208). Предметом огляду являється жіноча сумка чорного кольору, з ручками середньої довжини. Серед пред`явлених сумок ОСОБА_4 впізнала свою сумку під №3, яка розташована зліва на право. Впізнана сумка була визнана речовим доказом у кримінальному проваджені та під розписку передана на тимчасове зберігання потерпілій ОСОБА_4 ;

- протоколом огляду місця події від 16.05.2015 (т.1 а.с.196-198), з фотоілюстрацією до нього, Об`єктом огляду являється земельна ділянка, яка розташована за адресою: м. Бориспіль вул. Київський шлях, 86. На даній земельній ділянці знаходиться мотоцикл «ІНС» «Планєта 5», д.н.з. НОМЕР_10 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 16.05.2015 (т.1 а.с.213-216), за участю потерпілої ОСОБА_4 У ході цієї слідчої дії потерпіла, серед пред`явлених їй чотирьох чоловіків-статистів, не впізнала особу, яка 16.05.2015 о 02.00 год., неподалік будинку АДРЕСА_4, спостерігала за обстановкою під час того, як інший чоловік відкрито заволодів її сумкою;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 07.07.2015 (т.1 а.с.217-221, 255), проведеного за участю потерпілої ОСОБА_4 Слідчий експеримент проведено за адресою: м. Бориспіль вул. Київський шлях, 83. Під час слідчого експерименту потерпіла ОСОБА_4 повідомила, що близько 02.00 год. ночі 16.05.2015, вона йшла з роботи від кафе «Маріана» на перехресті вулиць Київський шлях та вулиці Дзержинського, побачила двох невідомих її хлопців, одного вищого зросту, іншого меншого на зріст. Як пояснила ОСОБА_4 за нею, коли вона ішла з роботи, йшли двоє хлопців, яких вона побачила на огорожі. Коли вона проходила вхід до гуртожитку по вулиці Дзержинського, 1 , то один із хлопців, вищій на зріст, залишився біля входу до гуртожитку, а інший, менший на зріст, продовжив йти за нею. Потім, ОСОБА_70 ОСОБА_4 повідомила, що коли вона підійшла до вказаного місця, то до неї з боку лівої руки, у якій вона тримала свою жіночу сумку, підбіг хлопець на зріст 170-175 см. худорлявої тілобудови, мав смугляве обличчя. Він руками схопив її жіночу сумку та вирвавши її, побіг у двори, до будинку №3, по вулиці Дзержинського . При слідчому експерименті ОСОБА_85 за участю статиста відтворила, як саме в неї з лівої руки вирвали її жіночу сумку. При цьому, ОСОБА_4 повідомила, що вона добре запам`ятала обличчя нападника та його зріст. Одяг вона запам`ятала частково, бо він був спортивного типу. Інших осіб вона не бачила та направилася до вулиці Київський шлях, де розташована зупинка;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 16.05.2015, з фотоілюстрацією до нього (т.1 а.с.222-225), за участю свідка ОСОБА_44 У ході цієї слідчої дії свідок, серед пред`явлених йому чотирьох чоловіків статистів, впізнав чоловіка під №4, який 16.05.2015 о 02.15 год., з жіночою сумкою був затриманий ним. Ознаки, за якими свідок впізнав особу під №4: зовнішні риси, обличчя та тіло будова. Даною особою був ОСОБА_2 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 16.05.2015, з фотоілюстрацією до нього (т.1 а.с.226-229), за участю свідка ОСОБА_60 У ході цієї слідчої дії свідок, серед пред`явлених йому чотирьох чоловіків статистів, впізнав чоловіка під №3. Даний чоловік 16.05.2015 о 02.15 год., був затриманий ним з жіночою сумкою в руках. Ознаки, за якими свідок впізнав особу під №3: зовнішні риси обличчя та тілобудова. Даною особою був ОСОБА_2 ;

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 05.06.2015, з якого вбачається, що 02.11.2014 близько 03 год. 00 хв., невідомі особи за адресою м . Бориспіль вул. Головатого, 1, відкрито вирвали жіночу сумку з мобільним телефоном «НТS», що належить ОСОБА_1 , та заяви ОСОБА_1 про долучення документів на телефон, марки «HTS One S», ІМЕЛ:НОМЕР_11, до матеріалів провадження (т.1 а.с.231-233);

- протоколом огляду речових доказів від 18.06.2015, з фотоілюстрацією до нього (т.1 а.с.235-236). Предметом огляду являється: мобільний телефон «HTS One», чорного кольору, номер ІМЕЛ: НОМЕР_11 , який являється ідентичний номеру, наданому потерпілою ОСОБА_1 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 05.06.2015, з фотоілюстрацією до нього (т.1 а.с.239-242а), за участю потерпілої ОСОБА_1 У ході цієї слідчої дії потерпіла, серед пред`явлених їй чотирьох чоловіків статистів, впізнала особу під №3, яка напала на неї 02.11.2014, близько 04.00 год. у м. Борисполі по вул. Головатого, а потім відкрито зірвала сумку з телефоном та особистими речами. Ознаки, за якими потерпіла впізнала особу під №3: зріст, тілобудова, риси обличчя, які потерпіла дуже добре запам`ятала, оскільки розмовляла з вказаним нападником.Даною особою був ОСОБА_2 ;

- протоколом огляду місця події від 16.05.2015 (т.1 а.с.243). Об`єктом огляду являється службовий кабінет №319, який знаходиться на третьому поверсі Бориспільського МВ ГУМВС України в Київській області, за адресою: м. Бориспіль вул. Комуністична, 4. В кабінеті знаходилася особа (чоловічої статі), на вигляд 20-25 років, одягнена у синю куртку з жовтими вставками та сині джинси. На вимогу «представитись», останній повідомив, що він ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає в АДРЕСА_7 . У руці даний чоловік тримає мобільний телефон «HTS One S» ІМЕЛ: НОМЕР_11 . Даний телефон було вилучено;

- адвокатським запитом №Б-10/1 від 07.10.2015 та відповіддю на нього від ФОП ОСОБА_73 (власника ресторану Delice) щодо режиму роботи зазначеного ресторану, розташованого за адресою: с. Гора Бориспільський район Київська область. Відповідно до відповіді на адвокатський запит, вказаний заклад працює з 11-00 год. до 23-00 год. (т.2 а.с.176-181), з фотоілюстрацією;

-висновком експерта Київського обласного НДЕКЦ МВС України №19/8-04/353 від 09.11.2016, з додатками до нього, який зроблений на підставі ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21.07.2016, судовим експертом ОСОБА_67 , відповідно до якого ринкова вартість викраденої жіночої сумки «Vlad Kо» зі шкірозамінника, станом на 16.05.2015, могла становити 246,87 грн. при умові, що товарний стан виробу на дату оцінки відповідав визначеному строку експлуатації. Визначити ринкову вартість окулярів в футлярі, зарядного пристрою до мобільного телефону «Нокіа», парасольки, флакону жіночого парфюму, помади, станом на 16.05.2015 не представилось можливим у зв`язку з неможливістю ідентифікації об`єктів експертизи. Визначити ринкову вартість двох ікон паперових ламінованих, розміром 10x5 см не представилось можливим у зв`язку з тим, що датою оцінки є 16.05.2015, а придбані ікони, відповідно до представлених матеріалів, у січні 2016.

Загальна ринкова вартість сумки-клатча жіночого, із натуральної шкіри, мобільного телефону торгової марки «HTS One S», ІМЕЛ:НОМЕР_11, станом на 02.11.2014, за умови працездатності, могла становити 2648,49 грн. при умові, що товарний стан об`єктів, на дату оцінки, відповідав визначеному строку експлуатації. Визначити ринкову вартість ключа металевого від дверей станом на 02.11.2014 не представилося можливим у зв`язку з неможливістю ідентифікації об`єкта експертизи. Ринкова вартість сім-картки оператора мобільного зв`язку «Київстар» не визначалася, оскільки sim-картки відносяться до класу послуг, які надаються операторами мобільного зв`язку. Визначення вартості послуг не входить до компетенції експерта-товарознавця. Закупівельна ціна об`єктів експертизи, станом на дати оцінок, не визначалась, оскільки закупівельні ціни являють собою ціни, за якими сільськогосподарські виробники (кооперативні, державні, фермерські, особисті підсобні господарства) продають свою продукцію державним, кооперативним та приватний заготівельним, переробним та торговельним підприємствам. Об`єкти експертизи не відносяться до сільськогосподарської продукції. Визначення розміру матеріальних збитків, завданих внаслідок викрадення речей, не входить до компетенції експерта-товарознавця.

Також, у судовому засіданні судом були досліджені докази, що посвідчують та характеризують осіб обвинувачуваних, процесуальні витрати у справі та речові докази.

Достовірність та об`єктивність наведених доказів у суда сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, належні, допустимі та достатні, у зв`язку з чим суд їх прийняв. Матеріали досудового розслідування були відкриті сторонам кримінального провадження, відповідно до ст. 290 КПК України, про що свідчить відповідні протоколи, зміст яких не заперечувався сторонами в судовому засіданні.

Оцінюючи вищевказані досліджені судом докази по кримінальному провадженню, суд визнає їх належними, допустимими та достовірними, а сукупність зібраних доказів достатніми та взаємозв`язаними між собою, тому покладає їх в основу обвинувального вироку.

При цьому, приєднані стороною обвинувачення до матеріалів справи протоколи слідчих дій, а саме: протоколи допиту потерпілої, свідків, підозрюваних, а також протоколи одночасного допиту потерпілої та підозрюваних, з огляду на те, що в цих протоколах містяться показання підозрюваних, свідків та потерпілої, які суд безпосередньо не сприймав під час судового засідання, ці показання були надані слідчому під час досудового розслідування, враховуючи положення ч. 4 ст. 95 КПК України, про те, що суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору або посилатися на них, судом дані докази оцінюються критично та не приймаються до уваги.

Долучені прокурором як докази рапорти Бориспільського МВ ГУМВС України, в силу положень ст. 86 КПК України, суд не приймає як належний доказ обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні. Даний документ має для працівників правоохоронних органів лише внутрішній інформативний характер щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень. Крім того, проведення будь-якої слідчої або негласної (розшукової) дії фіксуються протоколом, а не рапортом. Ця обставина свідчить про те, що дані рапорт оформлений з порушенням вимог КПК України, та є недопустимим доказом.

Крім того, відповідно до ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Також, безпосередньо, дослідивши наступні докази, суд приходить до висновку, що ці докази прямо чи непрямо не підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, а саме:

-дані, що містяться у висновку товарознавчої експертизи від 14.04.2016, з додатками до нього, який зроблений на підставі ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05.04.2016 (т.3 а.с.4-27), наданого директором ПП «Авто-експрес» Гонцовським В.С., що діє на підставі сертифікату суб`єкта оціночної діяльності, виданого ФДМУ від 26.12.2014 за №17342/14, та який виконав товарознавчу експертизу про оцінку окремо визначеного майна, яким є: жіноча сумка, чорного кольору, невеликого розміру, на ланцюжку, 1 шт. - 400 грн. 00 коп.; ключ металевий, 1 шт. - 9 грн. 00.; телефон мобільний марки «HTS One S» ІМЕЛ:НОМЕР_11, 1 шт. - 3200 грн. 00 коп.; картка оператора мобільного зв`язку «Київстар» 1 шт. - 25 грн. 00 коп. Загальна вартість майна становить 3634 грн. 00 коп., що належить ОСОБА_1 ;

- дані, що містяться у висновку товарознавчої експертизи від 14.04.2016, з додатками до нього, який зроблений на підставі ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05.04.2016 (т.3 а.с.28-50), наданого директором ПП «Авто-експрес» Гонцовського В.С., що діє на підставі сертифікату суб`єкта оціночної діяльності, виданого ФДМУ від 26.12.2014 за №17342/14, та виконав товарознавчу експертизу про оцінку окремо визначеного майна, яким є: жіноча сумка середнього розміру, 1 шт. - 280 грн. 00 коп.; окуляри в футлярі, 1 шт. - 384 грн. 00.; зарядний пристрій до мобільного телефону «Nokia», 1 шт. - 40 грн. 00 коп.; парасолька, 1 шт. - 120 грн. 00 коп.; флакон жіночого парфумів, 1 шт. - 200 грн. 00 коп.; помада, 1 шт. - 80 грн. 00 коп.; ікони церковні (фото), 2 шт. - 24 грн. 00 коп. Загальна вартість майна становить 1128 грн. 00 коп., що належить ОСОБА_4 ;

Отже, вказані докази не містять даних, які б мали значення для кримінального провадження та підтверджували б або спростовували обставини, що підлягають доказуванню, тому є неналежними доказами.

Відповідно до вимог чинного КПК України участь потерпілого в судовим засіданні являється його правом, а не обов`язком.

У частині 1 ст. 325 КПК України закріплено, якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з`ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду.

Так, суд визнає підстави відсутності потерпілої ОСОБА_4 при розгляді даного кримінального провадження, поважними відповідно до вимог статті 325 КПК України, оскільки на момент розгляду кримінального провадження потерпіла є особою похилого віку та можливості прибути до суду за станом здоров`я не надається можливим. При цьому, під час судового розгляду даного кримінального провадження прокурором надано відеоматеріал (т.5 а.с.75) про вручення потерпілій копії зміненого обвинувального акту від 25.03.2019 та підтвердження останньою відсутність у неї наміру скористатися своїм правом надати покази, згідно вимог ст. 56 КПК України. Враховуючи вищевикладене та оцінюючи вищевказані досліджені судом докази по кримінальному провадженню, на думку суду, указані обставини не перешкоджають завершенню судового розгляду в кримінальному провадженні.

Клопотання сторони захисту адвоката Бондаренка Я.М., який діє в інтересах обвинувачуваного ОСОБА_3 , щодо визнання: протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 16.05.2015; підозри у вчиненні злочину від 16.05.2015, оголошену ОСОБА_5 ; протоколу огляду місця події від 16.05.2015, час проведення 12.15-12.30 слідчим Безпалим О.А.; протоколу огляду місця події від 16.05.2015, час проведення 4.00-4.10 слідчим Тютюном Р.А.; протоколу огляду місця події від 16.05.2015, час проведення 12.40-13.10 слідчим Безпалим О.А.; протоколу допиту потерпілої від 16.05.2015, час проведення 10.45-12.00 слідчим ОСОБА_74 ; протоколу пред`явлення особи для впізнання від 16.05.2015, час проведення 14.45-15.00 слідчим ОСОБА_75 ; протоколу пред`явлення особи для впізнання від 16.05.2015, час проведення 15.50-16.00, слідчим Бондаренко А.А.; протоколу проведення слідчого експерименту від 07.07.2015; протоколу залучення відеозапису від. 07.07.2015 недопустимими доказами, то вони задоволенню не підлягають, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 95 КПК України показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження. Частина 4 даної статі зазначає, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Враховуючи зазначені вимоги КПК України, протокол допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 16.05.2015; протокол допиту потерпілої від 16.05.2015, час проведення 10.45-12.00 слідчим Безпалим О.А., суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору або посилатися на них, тому судом дані докази оцінюються критично та не приймаються до уваги.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені.

Враховуючи вищезазначене, у заявленому клопотанні захисника про визнання підозри у вчиненні злочину від 16.05.2015, оголошену ОСОБА_5 слід відмовити, оскільки сторона захисту мала право на досудовому слідстві оскаржити дії слідчого та прокурора.

Відповідно до Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Наказом Генеральної прокуратури України 06.04.2016 № 139 та зареєстрованого в МЮУ 05.05.2016 за №680/28810, яке визначає порядок формування та ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також надання відомостей з нього, до Реєстру вносяться наступні дані: час та дата надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; передача матеріалів та відомостей іншому органу досудового розслідування або за місцем проведення досудового розслідування (частина п`ята статті 36, частина сьома статті 214, статті 216, 218 КПК України); прізвище, ім`я, по батькові керівника прокуратури, органу досудового розслідування, слідчого, прокурора, який вніс відомості до Реєстру та/або розпочав досудове розслідування та/або здійснює досудове розслідування чи процесуальне керівництво; об`єднання та виділення матеріалів досудових розслідувань (стаття 217 КПК України), інше.

Так, у матеріалах кримінального провадження наявна копія витягу з кримінального провадження №12015110100001064 (т.1 а.с.83), відповідно до якого органом досудового розслідування є Бориспільський МРВ ГУ МВС України в Київській області та визначено групу прокурорів: Баклана В.М., Каспрука Д.І., Горбаня В.В. Група слідчих: Юсипенко О.В., Бондаренко А.А., Безпалий О.А., Тютюн Р.А. У суду відсутні підстави ставить під сумнів наданий документ, який сформовано у встановленому законом порядку та з додержанням вимог Положення.

Аналіз положення частини третьої статті 62 Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, дає підстави для висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних не уповноваженою на те особою тощо.

Суд з таким ствердженням сторони захисту не погоджується, оскільки обставини, на які посилаються обвинувачений та захисник, у судовому засіданні не знайшли свого підтвердження. Суд не дійшов висновку про недопустимість доказів: протоколу огляду місця події від 16.05.2015, час проведення 12.15-12.30 слідчим Безпалим О.А.; протоколу огляду місця події від 16.05.2015, час проведення 4.00-4.10. слідчим Тютюном Р.А.; протоколу огляду місця події від 16.05.2015, час проведення 12.40-13.10 слідчим ОСОБА_76 А.; протоколу пред`явлення особи для впізнання від 16.05.2015, час проведення 14.45-15.00 слідчим ОСОБА_75 ; протоколу пред`явлення особи для впізнання від 16.05.2015, час проведення 15.50-16.00 слідчим Бондаренко А.А.; протоколу проведення слідчого експерименту від 07.07.2015; протоколу залучення відеозапису віл 07.07.2015, які бралися до уваги судом при дослідженні, в частині вихідних даних щодо обставин грабежу.

Таким чином, суддя не вбачає порушення процедури законодавства при визначені групи слідчих та групи прокурорів, якими зазначені слідчі дії були проведені у кримінальному провадженні №12014110500001064. Повідомлення про підозру у вчиненні злочину погоджено 16.05.2015 прокурором Бакланом В.М. та проведено, відповідно до вимог КПК України.

Доводи сторони захисту щодо порушення прав на захист ОСОБА_3 під час проведення слідчих дій, а також не вчинення прокурором усіх необхідних дій, направлених на повне, всебічне та неупереджене дослідження обставин справи, є необґрунтованими, тому вважати зазначені докази недопустимим із зазначених захисником мотивів у суда підстав немає.

Суд дійшов до переконання, що у кримінальному провадженні зібрана достатня кількість належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно за попередньою змовою групою осіб.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Таку кваліфікацію дій обвинувачених суд вважає правильною.

Відповідно до ППВСУ № 10 від 06.11.2009 «Про судову практику у справах про злочини проти власності», під грабежем, за статтею 186 КК України, слід розуміти умисні дії, спрямовані на відкрите викрадення чужого майна у присутності потерпілого або інших осіб, які усвідомлюють протиправний характер дій винної особи, яка у свою чергу усвідомлює, що її дії помічені і оцінюються як викрадення.

Так, майно яким заволоділи обвинувачені, було для них чужим, адже не перебувало в їх власності чи законному володінні. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не мали на нього жодного права, цим майном вони заволоділи у спосіб, який заборонений законом. Це означає, що заволодіння майном відбулось протиправно. Викрадення майна здійснювалось обвинуваченими в присутності потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_4 За цією ознакою воно є відкритим та визначається як грабіж. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . досягли віку, з якого наступає кримінальна відповідальність за вчинення грабежу. Їх дії характеризуються умислом та корисливою метою. Зокрема, обвинувачені усвідомлювали, що майно, яким вони протиправно заволодівали, було для них чужим, і вони не мали права на нього. Викрадання цього майна здійснювалось усупереч волі потерпілих, але незважаючи на це, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 бажали ним заволодіти. Корисливий мотив обвинувачених полягав у тому, що при вчиненні кримінального правопорушення вони прагнули обернути чуже майно на свою користь. Унаслідок цих діянь, вони одержали фактичну можливість володіти, користуватись та розпоряджатись викраденим майном, тоді як потерпілі такої можливості були позбавлені. Таким чином, вчинене ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кримінальне правопорушення є закінченим.

Оцінюючи питання наявності попередньої змови між обвинуваченими на вчинення злочину суд враховує, що згідно з п. 24 вищезазначеної ППВСУ, злочин визначається вчиненим за попередньою змовою групою осіб у разі його вчинення декількома (двома і більше) суб`єктами цього злочину, які заздалегідь домовилися про його спільне вчинення. Учасники вчинення злочину групою осіб діють узгоджено, зі спільним умислом, і кожен із них безпосередньо виконує діяння, що повністю чи частково утворює об`єктивну сторону складу злочину. При цьому можливий розподіл функцій, за якого кожен співучасник виконує певну роль у вчиненні злочину. Крім того, як випливає із ч. 2 ст. 28 КК України, вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою означає, що у вчиненні злочину беруть участь дві чи більше особи, які задовольняють вимоги суб`єкта злочину; між цими особами, ще до початку злочину відбулася змова про спільне його вчинення. Форма змови усна чи письмова, або у формі конклюдентних дій для наявності співучасті не має значення. Змова про вчинення злочину може відбутися задовго до вчинення злочину чи прямо перед його вчиненням. Ступінь стійкості взаємовідносин між співучасниками не має значення.

Так, твердження обвинуваченого ОСОБА_3 про відсутність попередньої змови між ним та обвинуваченим ОСОБА_2 на вчинення відкритого викрадення майна потерпілої ОСОБА_4 в повному обсязі спростовуються сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.

Потерпіла ОСОБА_4 у своїх показаннях, які були надані нею в ході проведення слідчого експерименту, вказала, що обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , який був нею впізнаний під час слідчої дії пред`явлення осіб для впізнання, під час нападу на неї діяли узгоджено між собою. Один хлопець той, що нижчого зросту пішов за нею та вирвав із її лівої руки жіночу сумку, інший спостерігав, стоячи поблизу будинку № 1 по вул. Дзержинського у м. Борисполі та коли відбулося її пограбування і вона повернулася, то іншого хлопця того, що вищого зросту не було на тому місці біла паркану, де вони до цього сиділи та спілкувалися між собою. Відповідно до показів, вказаний хлопець побіг у напрямку вул. Франка. Свої злочинні дії обвинувачувані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 припинили після того, як ОСОБА_3 викрав в неї сумку та відразу побіг по вулиці, ОСОБА_2 побіг за ним, щоб розпорядитися викраденим майном на власний розсуд.

З огляду на наведені докази встановлено, що сукупність всіх вказаних обставин вчинення злочину, спосіб, кількість, причини, послідовність та злагодженість злочинних дій обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також їх поведінка після вчинення нападу на потерпілу, вказують на те, що їхні дії були цілеспрямованими та обдуманими, що у свою чергу свідчить про єдину направленість їх умислу на досягнення протиправного результату, а саме заволодіння майном потерпілої. При цьому, жодний із співучасників не відмовився від злочину, не зупинив або не стримував дії іншого співучасника, а навпаки, активними діями та своєю присутністю, створюючи перевагу у більшості, сприяли тому, щоб подавити волю потерпілої з єдиною ціллю, а саме досягти кінцевої мети заволодіти майном потерпілої, яке було, після відкритого викрадення, оглянуто ними у підвальній прибудові одного із багатоповерхових будинків вулиці Франка, 5 м . Бориспіль. Це повністю підтверджується наданими показами свідків ОСОБА_60 та ОСОБА_44 , які безпосередньо затримали ОСОБА_2 на місці вчинення злочину, у той час, як ОСОБА_3 вдалося втекти.

За встановлених судом фактичних обставин, така узгодженість дій обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вказує на те, що вони діяли за попередньою домовленістю, яка виникла до початку виконання об`єктивної сторони злочину, що у свою чергу, виключає виникнення спонтанних дій. Тому, викрадення майна має ознаку його вчинення за попередньою змовою групою осіб.

З цих підстав, показання обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що відкрите викрадення майна у потерпілої ОСОБА_4 вчинив ОСОБА_2 , а ОСОБА_3 не вчиняв, суд вважає неправдивими та відкидає їх, оскільки вони повністю спростовані дослідженими судом доказами, аналіз яких наведено вище. Тому, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_3 надав показання в цій частині з метою введення суда в оману, переслідуючи при цьому мету уникнення більш суворого покарання.

Також, суд критично ставиться до показів свідка ОСОБА_35 , яка є матір`ю ОСОБА_3 , у частині того, що в ніч з 15.05.2015 на 16.05.2015, її син був одягнутий в сіру шапку та біло-синю куртку з написом «SUBARU» та сіру шапку. 16.05.2015, коли до них до дому прийшов дільничний інспектор, ОСОБА_3 Є.М. відразу розказав, що відбулось вночі в м. Бориспіль, а саме як ОСОБА_2 викрав сумку в невідомої жінки, оскільки вони повністю спростовуються сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, а саме протоколом пред`явлення особи для впізнання від 16.05.2015.

Надані у судовому засіданні покази свідка ОСОБА_42 яка повідомила, що 16.05.2015 вона в планову порядку постригла ОСОБА_3 Волосся після стрижки стало коротким, що суттєво змінювало його зовнішність, суд в цій частині оцінює критично, оскільки вони не відповідають встановленим судом фактичним обставинам справи, які підтверджуються всіма зібраними у справі доказами. Разом з цим, потерпіла ОСОБА_4 впізнала ОСОБА_3 за рисами обличчя та тіло будови, а не за зачіскою чи одягом.

Натомість доводи захисника Джяутова В.В., який діє в інтересах обвинувачуваного ОСОБА_3 , щодо обставин допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_35 , ОСОБА_48 , ОСОБА_42 , які надали суду свідчення, про невинуватість ОСОБА_3 у вчиненні злочину, який йому інкримінується, є безпідставні, оскільки покази зазначених свідків узгоджуються з доказами, які підтверджують винуватість ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Очевидцями даних обставин справи вчинення кримінального правопорушення обвинувачуваними ОСОБА_2 та ОСОБА_3 свідки не були, а тому їх покази не можуть бути покладені в основу вироку.

Крім того, надані покази обвинувачуваним ОСОБА_2 щодо того, що він не вчиняв відкрите викрадення майна потерпілої ОСОБА_4 , суд вважає неправдивими та відкидає їх, оскільки вони повністю спростовані дослідженими судом доказами, аналіз яких наведено вище.

Так, різні за своїм змістом твердження обвинувачуваних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обставин відкритого викрадення жіночої сумки у потерпілої ОСОБА_4 повністю спростовуються наданими показами свідків ОСОБА_60 та ОСОБА_44 , які 16.05.2015 безпосередньо затримали ОСОБА_2 , та бачили, як перед цим ОСОБА_2 разом з іншим хлопцем переглядали зміст сумки потерпілої ОСОБА_4

При цьому дані показання свідків є конкретними, послідовними, узгоджуються між собою в деталях, а також підтверджуються сукупністю досліджених судом доказів: протоколами пред`явлення осіб для впізнання, які під час слідчої дії проведення впізнань свідки ОСОБА_44 та ОСОБА_60 впізнали ОСОБА_2 як особу, яку затримали на АДРЕСА_4 з жіночою сумко. У свою чергу, під час слідчої дії пред`явлення впізнання потерпіла ОСОБА_4 впізнала ОСОБА_3 , як особу, яка у неї вирвала сумку, за рисами обличчя та тілобудові.

Суд, у встановленому законом порядку, з додержанням вимог КПК України, перевіряв, за клопотаннями сторони захисту, законність проведення вказаних впізнань, шляхом допиту в якості свідків понятого ОСОБА_54 , статиста ОСОБА_55 та слідчого ОСОБА_56 , яка проводила дані слідчі дії. У зв`язку з цим, суд прийшов до переконання, що вимоги закону під час проведення слідчих дій у кримінальному провадженні №12015110100001064 дотримані у повному обсязі та є такими, що відповідають дійсності. Зокрема, допитаний у якості свідка понятий ОСОБА_54 зазначив ту обставину, що під час впізнання потерпіла впізнала ОСОБА_3 як особу, яка у неї викрала сумку, і дуже сильно лаялась на нього.

Також судом встановлено, що потерпіла ОСОБА_4 не виявила бажання брати участь у судовому розгляді даного кримінального провадження, водночас, вона надала вичерпні показання на слідчому експерименті із застосуванням відеозапису. До того ж, потерпіла впізнала ОСОБА_3 як особу, яка вирвала у неї з рук сумку, а також вилучену у ОСОБА_2 жіночу сумку.

Крім того, суд критично оцінює показання ОСОБА_2 про те, що він не вчиняв відкритого заволодіння майном потерпілої ОСОБА_1 спростовуються показаннями вказаної потерпілої, протоколом впізнання, відповідно до якого вона впізнала ОСОБА_2 як особу, яка відкрито заволоділа її майном та іншими доказами.

Такі покази потерпілої є послідовними, логічними, змістовними та такими, що узгоджуються з дослідженими матеріалами кримінального правопорушення, зокрема протоколом огляду від 16.05.2015, в приміщенні Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області, де у ОСОБА_3 вилучено мобільний телефон «HTS One S» ІМЕЛ:НОМЕР_11, номер якого співпадав з номером викраденого телефону у ОСОБА_1 На підтвердження власника мобільного телефону, потерпілою ОСОБА_1 до матеріалів справи було надано коробку від мобільного телефону згідно якого назва та ІМЕЛ є ідентичними. У відповідь на данні обставини ОСОБА_3 з цього приводу повідомив, що цей телефон йому подарував ОСОБА_2 у листопаді 2014.

Доводи захисника ОСОБА_2 . - адвоката Швиркова О.С. про те, що обвинувачуваний ОСОБА_2 свою вину у вчинені кримінального правопорушення, за епізодом відкритого викрадення майна потерпілої ОСОБА_1 , визнає частково, суперечать наданим показам самого обвинувачуваного ОСОБА_2 , який у судовому засіданні вину за даним епізодом не визнав. Крім того, захисник в судових дебатах посилається на покази свого підзахисного ОСОБА_2 , а саме: ОСОБА_20 пояснив, що жодним чином не причетний до інкримінованого йому відкритого викрадення майна ОСОБА_1 ., оскільки в період часу з 10.00 годин 01.11.2014 до 05.00 годин 02.11.2014 він разом із своїми знайомими ОСОБА_23 , ОСОБА_26 та ОСОБА_77 знаходилися в с. Гора Бориспільського району Київської області, де відпочивали в придорожній кафе.

Таким чином, суду є не зрозумілим, яким чином обвинувачуваний ОСОБА_2 визнає свою вину частково у даному епізоді грабежу, так як покази надані обвинувачуваним, містять в собі протилежне, а його захисник просив суд виключити даний епізод із обвинувачення ОСОБА_2

З огляду на вищевикладені обставини, суд критично оцінює доводи захисника ОСОБА_78 та покладає в основу вироку, епізоду відкритого викрадення сумки з речами і грошовими коштами ОСОБА_1 , 02.11.2014 ОСОБА_2 , за попередньою змовою з невстановленою особою, суд покладає достовірні та послідовні показань потерпілої ОСОБА_1 щодо відкритого протиправного заволодіння ОСОБА_2 її особистими речами; протокол пред`явлення особи для впізнання від 05.06.2015, з фотоілюстрацією до нього за участю потерпілої ОСОБА_1

Під час судового розгляду, відповідно до ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області, проведено експертизу, висновок якої наданий експертами Київського обласного НДЕКЦ. У ході даної експертизи змінено вартість викраденого майна, а деякі предмети оцінити не надалось можливим. Водночас, законодавством не встановлено мінімальної вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 186 КК. Для проведення товарознавчої експертизи прокурором, за дорученням суду, були зібрані та надані експерту додаткові докази щодо деталізації опису викраденого майна, а саме, заява потерпілої ОСОБА_1 та фотознімки. Ці документи, у подальшому були відкриті стороні захисту, відповідно до ст.290 КПК України та досліджені у судовому засіданні.

На підставі вищезазначеного, процесуальним керівником - прокурором Бориспільської місцевої прокуратури Бакланом В.М., змінено у встановленому законом порядку обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12015110100001064 за обвинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у вчинені ними кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, на підставі вимог ст. 338, 341 КПК України. Доводи адвоката Моргуна Д.М. про неприйняття судом зміненого обвинувального акту, є безпідставними та таким, що не підлягають задоволеною, враховуючи, що прокурор дійшовши до переконання, що обвинувачення потрібно змінити, має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується особа

При цьому, обвинувачуваний ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів проти власності. Як вбачається з примітки до ст. 185 КК України, у статтях 185, 186 та 189-191, повторним визначається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачений цими статтями.

Отже, обвинувачуваний ОСОБА_2 , маючи не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість за корисливі злочини, знову вчинив корисливий злочин проти власності. Тому, вчинення обвинуваченим відкритого викрадення чужого майна має ознаку повторності.

Таким чином, сукупність доказів у справі свідчить про доведення обвинуваченням всіх вищезазначених ознак злочину.

З огляду на ці обставини суд дійшов до переконання, що ОСОБА_2 повинен бути засудженим:

- за ч. 2 ст. 186 КК України, за відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

ОСОБА_3 повинен бути засудженим:

- за ч. 2 ст. 186 КК України, за відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Призначаючи покарання обвинуваченим, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, обставини його вчинення, дані про осіб обвинувачених й обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, у зв`язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання покарання, визначеного санкцією ч. 2 ст. 186 КК України.

Так, судом враховується те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчинили тяжкий умисний злочин.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченим, в порядку ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При цьому, суд не визнає обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченим, щире каяття.

Так, під час допиту в судовому засіданні як обвинувачуваний ОСОБА_2 , так і обвинувачуваний ОСОБА_3 , вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнали, оспорюючи фактичні обставини висунутого проти них обвинувачення, та даючи не повністю правдиві показання, які протягом усього розгляду кримінального провадження постійно змінювалися.

Лише згодом, у судових дебатах обвинувачуваний ОСОБА_2 свою вину у скоєнні зазначеного кримінального правопорушення за епізодом відкритого викрадення майна, належного потерпілій ОСОБА_4 , визнав в повному обсязі. При цьому обвинувачуваний пояснив, що дійсно вчинив злочин за вказаних в обвинувальному акті обставин та діяв з метою відкритого викрадення майна потерпілої ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_3 Поряд з цим, захисник Швирков О.С. висловив позицію свого підзахисного ОСОБА_2 . у судових дебатах зазначивши, що його підзахисний ОСОБА_2 , незважаючи на брак доказів проти нього, у цьому кримінальному провадженні, свою вину визнав повністю, згідно повідомленням про підозру та у вчиненому розкаявся. При цьому, він визнав обставини відкритого викрадення майна ОСОБА_4 , яка ані на досудовому, ані в судовому засіданні, його не впізнала як особу, яка причетна до відкритого викрадення у неї жіночої сумки з особистим майном.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що обвинувачуваний ОСОБА_2 визнав свою вину за епізодом відкритого викрадення майна ОСОБА_4 тільки під тиском беззаперечних доказів, що не може свідчить про його бажання визнати вину добровільно, та вказує на те, що дані показання він дав з метою введення суду в оману, переслідуючи при цьому мету уникнення більш суворого покарання.

Тому немає підстав вважати, що зі сторони обвинуваченого ОСОБА_2 має місце дійсно щире каяття, оскільки щире каяття, характеризуючи суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого нею злочину означає, що особа беззаперечно визнає свою вину за усіма пунктами висунутого проти неї обвинувачення, дає правдиві показання, щиро жалкує про вчинене, критично та негативно оцінює свої дії, бажає виправити ситуацію, яка склалася, співчуває потерпілому та дійсно бажає виправити ситуацію, що склалася з її вини, демонструє готовність відшкодувати завдану шкоду та понести заслужене покарання.

Щодо наявності пом`якшуючих відповідальність ОСОБА_3 обставин, судом, у відповідності до ст. 66 КК України, не встановлено.

Аналіз даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 вказує на те, що він раніше судимий та неодноразово притягався до кримінальної відповідальності. Має місце реєстрації та місце постійного проживання, де відповідно до характеристики голови сільської ради ОСОБА_79 від 01.07.2015, характеризуються з посередньої сторони, алкогольними напоями не зловживає, хуліганські дії не вчиняє. До виконкому Головурівської сільської ради скарг на ОСОБА_2 не надходило. У лікаря-нарколога та лікаря-психіатра за місцем проживання не перебуває, офіційно не працевлаштований, не одружений.

Аналіз даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 вказує на те, що він раніше не судимий, одружений та має на утримані малолітню дитину ОСОБА_80 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , працевлаштований у ТОВ «Заммлер Склад» на посаді комірника. Відповідно до характеристики за місцем роботи наданої заступником директора ТОВ «Заммлер Склад» ОСОБА_81 , ОСОБА_3 працює з 16.07.2015. Знає основні принципи роботи, добре орієнтується в технології обробки вантажів та розміщення їх на території складу. Є здібним фахівцем, вміє ставити мету і досягати її послідовними та логічними діями. Активно бере участь в заходах відділу складської логістики виконуючи всі вимоги та завдання керівництва. У лікаря-психіатра та лікаря-нарколога за місцем проживання не перебуває. Має місце реєстрації та місце постійного проживання, де відповідно до характеристики голови сільської ради ОСОБА_82 від 18.05.2015, характеризуються з позитивної сторони, спиртними напоями не зловживає, громадський порядок не порушує, до адміністративної відповідальності не притягувався, скарг до виконкому Вороньківської сільської ради на ОСОБА_3 не надходило.

Згідно з поданими до суду матеріалами, викрадене майно повернуто потерпілим. Цивільні позови потерпілими до обвинувачуваних не пред`явлено, що свідчить про відсутність у потерпілих претензій до обвинувачуваних морального чи матеріального характеру.

Разом з тим, суд не визнає обставиною, що пом`якшує покарання обвинувачуваним, добровільне відшкодування завданої шкоди, оскільки викраденим майном вони не встигли розпорядитися на власний розсуд, з причин, що не залежали від їх волі.

Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченим, оскільки мають істотне значення щодо вивчення особистості та відношення останніх до скоєного ними.

Обвинувачені не є інвалідами, не досягли пенсійного віку та не є військовослужбовцями.

Враховуючи аналіз даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 , ту обставину, що він раніше неодноразово був засуджений за корисливі злочини, проте знову вчинив корисливий злочин проти власності, свідчить про те, що він на шлях виправлення не став та належних висновків для своєї поведінки не зробив.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що перевиховання та виправлення обвинувачуваного ОСОБА_2 не можливе без ізоляції від суспільства. Підстави для звільнення обвинувачуваного від відбування покарання з випробуванням відсутні.

Із урахуванням обставин вчинення злочину, його тяжкості, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих обставин та даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 , суд приходить до висновку, що за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, йому належить призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк, визначений в санкції даної статті.

Крім того, вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області 30.08.2017 обвинувачуваний ОСОБА_2 був засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі.

Тому, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30.08.2017 обвинуваченому ОСОБА_2 належить призначити остаточне покарання у виді 6 років 2 місяців позбавлення волі.

До набрання вироком суду законної сили ОСОБА_2 утримувати в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, на підставі ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13.12.2017.

Так, обвинувачуваний ОСОБА_2 надав до суду клопотання від 22.01.2019 та 18.02.2019 про перерахування йому строку попереднього ув`язнення з розрахунку один день такого ув`язнення за два дні позбавлення волі. Звільнити з під варти враховуючи, що термін перебування його під вартою перевищує граничний термін позбавлення волі передбаченого, санкцією ч. 2 ст. 186 КК України.

Разом з цим, захисник ОСОБА_78 . просив суд зарахувати ОСОБА_2 , згідно із Законом України «Про внесення змін до кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання» від 26.11.2015, весь період перебування ОСОБА_2 у СІЗО, з розрахунку - один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, оскільки злочини, які інкримінуються ОСОБА_2 , вчинені до 21.06.2017, і останній утримувався під вартою під час проведення досудового і судового слідства періоди, а саме: з 07.10.2010 по 15.06.2011; з 29.12.2011 по 18.08.2012; з 16.05.2015 по 16.12.2015; з 10.04.2017 по 26.04.2019.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Обвинувачуваний ОСОБА_2 засуджений вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05.06.2013 за ч. 2, 3 ст. 289 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_2 був звільнений від відбування покарання, йому був призначений іспитовий строк тривалістю 3 роки, з покладенням на нього відповідних обов`язків, передбачених ст. 76 КК України (т. 1 а.с.48-52).

Разом з цим, судом при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 не застосовується ст.71 КК України за вищезазначеним вироком з огляду на наступне.

Під час іспитового строку, за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05.06.2013, ОСОБА_2 вчинив новий злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України.

03.03.2018 Бориспільським міськрайонним судом Київської області засудженого ОСОБА_2 за поданням Бориспільського міськорайонного відділу з питань пробації ЦМУпВКПП Міністерства юстиції звільнено від покарання у виді 4 років позбавлення волі, призначеного вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05.06.2013, у зв`язку із закінченням іспитового строку.

Вказана ухвала набрала законної сили 13.03.2018 та не скасована (т. 5 а.с.166-107).

Отже, у відповідності до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 якщо про вчинення під час іспитового строку нового злочину стало відомо після винесення постанови про звільнення засудженого від покарання ч.1 ст.78 КК України, суд, який розглядає справу про новий злочин, вправі призначити покарання за сукупністю вироків лише за умови скасування цієї постанови в установленому порядку.

З огляду на зазначене, відсутні законні підстави для застосування ст. 71 КК України при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , а також перерахунок строку з 07.10.2010 по 15.06.2011 та з 29.12.2011 по 18.08.2012, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, є не можливим, оскільки ухвала суду від 03.03.2018 не скасовано.

Під час судового розгляду кримінального провадження №1201710100000759 від 03.04.2017, ОСОБА_2 повторно вчинив два епізоди грабежів. На підставі ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області, до ОСОБА_2 16.05.2015 у кримінальному провадженні за №12015110100001064 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (т. 1 а.с.45).

16.12.2015 ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області міру запобіжного заходу у виді триманні під вартою ОСОБА_2 змінено на запобіжний захід у виді домашнього арешту (т.2 а.с.139).

Так, у постанові від 29 серпня 2018 Великої Палати Верховного Суду колегією суддів у справі №663/537/17, викладено висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо застосування ч. 5 ст. 72 КК України. У випадку внесення змін Законом України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув`язнення» до ч. 5 ст. 72 КК України визначено, що зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі, в межах того самого кримінального провадження, у якому до особи було застосовано попереднє ув`язнення, проводиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. Щодо дії закону про кримінальну відповідальність у часі. Зворотна дія полягає в тому, що новий нормативно-правовий акт або нова правова норма застосування до фактів та правовідносин, які існували до набрання цим актом (нормою) чинності. Так, відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

При цьому, Європейський суд з прав людини вважає, що стаття 7 Конвенції є важливою складовою принципу верховенства права. ЄСПП також підтвердив, що зазначена стаття Конвенції допускає принцип ретроспективності більш м`якого кримінального закону. На цьому принципі ґрунтується правило, згідно з яким, за наявності відмінностей між чинним на час вчинення злочину кримінальним законом та законом, який набрав чинності перед винесенням остаточного судового рішення, суди мають застосовувати той із них, положення якого є більш сприятливими для обвинуваченого (рішення у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009, заява № 10249/03).

З огляду на вищевикладене та на підставі вимог статей 4, 5 КК України, суд приходить до висновку, що при зарахуванні засудженому ОСОБА_2 у строк відбування покарання строку його попереднього ув`язнення правильно застосувати редакцію закону, яка діяла з 24.12.2015, у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення.

Строк попереднього ув`язнення ОСОБА_2 , виходячи з аналізу ст. 72 КК України та Закону України «Про попереднє ув`язнення», складає період з моменту його фактичного взяття під варту, а саме: з 16.05.2015 по 16.12.2015 (ухвала Бориспільського міськрайонного суду Київської області про зміну запобіжного заходу).

Крім того, 30.08.2018 ОСОБА_2 вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області був засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 06.12.2017 вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30.08.2018 залишено без змін. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону від 26.11.2015), ОСОБА_2 зараховано в строк покарання строк попереднього ув`язнення з 10.04.2017 по 06.12.2017 включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Статтею 90 Кримінально-виконавчого кодексу України передбачено, що у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, засуджений, у разі необхідності провадження слідчих дій у кримінальному провадженні про кримінальне правопорушення, вчинене іншою особою або цією ж особою, за яке вона не була засуджена, чи у зв`язку з розглядом справи в суді, може бути тимчасово залишений у слідчому ізоляторі або переведений з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора.

Так, після набрання вироку Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30.08.2017 законної сили - 06.12.2017, засудженого ОСОБА_2 , на підставі ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13.12.2017, у відповідності до п.12 ч.1 ст. 537 КПК України, залишено у слідчому ізоляторі, у зв`язку з розглядом кримінального провадження №12015110100001064 в суді (т.4 а.с.71-72).

Це свідчить про те, що термін, який ОСОБА_2 перебуває у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, а саме з 13.12.2017 по день винесення судом вироку, не є попереднім ув`язненням, а є строком відбування засудженим кримінального покарання, оскільки вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30.08.2017 набрав законної сили 06.12.2017, у зв`язку з чим підстави для зарахування вказаного строку з розрахунку: один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, відсутні.

З огляду на наведене та з урахуванням вимог ч. 5 ст.72 КК України та ст. 1 Закону України «Про попереднє ув`язнення», суд приходить до висновку, що засудженому ОСОБА_2 у строк відбування покарання необхідно зарахувати строк його попереднього ув`язнення, а саме період з 16.05.2015 по 16.12.2015, з розрахунку: один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Із урахуванням обставин вчинення злочину, його тяжкості, пом`якшуючих та обтяжуючих обставин та даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , додержуючись принципу законності, індивідуалізації, справедливості та обґрунтованості покарання, а також враховуючи, що згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, та з огляду на всі обставини в цілому, суд приходить до висновку, що за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, йому належить призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк, визначений в санкції даної статті.

Разом з тим, перевиховання та виправлення ОСОБА_3 залишається можливим без ізоляції від суспільства. На підставі ст. 75 КК України, обвинуваченого ОСОБА_3 допустимо звільнити від відбування покарання з випробуванням, йому доцільно встановити іспитовий строк певної тривалості та покласти на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Суд вважає, що дана міра покарання відносно обвинувачуваних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є достатньою для виправлення та попередження вчинення ними нових злочинів, враховуючи тяжкість злочину та дані про осіб обвинувачуваних.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати в кримінальному провадженні становлять 1731 грн. 44 коп.: на залучення експертів та проведені експертиз, а тому підлягають стягненню з обвинувачених солідарно.

Керуючись: ст. ст. 95, 100, 122, 124, 303, 318, 322, 337, 342-351, 358, 364-368, ч. 1 ст. 369, ст. 370, ч. 1, ч. 2 ст. 371, ч. 2, ч. 3 ст. 373, ст. ст. 374-376 КПК України, ст. ст. 50, 65-69, 70, 72, 75-76, ч. 2 ст. 186 КК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком 6 (шість) років.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, частково приєднати строк не відбутого покарання, згідно з вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30.08.2017, терміном чотири роки шість місяців позбавлення волі, та остаточно визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покарання у виді 6 (шести) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 рахувати з моменту вступу вироку в законну силу.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону від 26.11.2015), зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебування в установах попереднього ув`язнення в період з 16.05.2015 по 16.12.2015, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

До набрання вироком суду законної сили ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , утримувати в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від основного покарання у виді позбавлення волі та призначити йому іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

Покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 обов`язки, передбачені ст. 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_2 на користь Держави України Одержувач: Держбюджет м. Бориспіль, ЄДРПОУ: 38007070, Банк одержувача: УДК у Київській області. МФО: 899998 КБК: 21081100 р/р 31114106010004, призначення платежу: адміністративний штраф та інші санкції), солідарно - 1731 (одну тисячу сімсот тридцять одну) грн. 44 коп. витрат, пов`язаних із залученням експертів.

Речові докази: жіночу сумку чорного кольору в середині якої знаходяться парасолька в чохлі та дві іконки в ламінуванні, залишити у власності потерпілої ОСОБА_4 ; розкладний мобільний телефон «HTC ONE» чорного кольору номер ІМЕЛ : НОМЕР_11 , залишити у власності потерпілої ОСОБА_1

Вирок суду може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Засудженим в той же строк та в такому ж порядку з моменту вручення йому копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинувачуваному та прокурору.

Суддя: Ю.В. Кабанячий