Рішення № 82078842, 29.05.2019, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/709/19

Єдиний унікальний № 742/1275/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2019 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого судді - Павлова В.Г.

при секретарі судового засідання - Тищенко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Прилуки цивільну справу

за позовом органу опіки та піклування Прилуцької міської ради в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1

до

відповідача ОСОБА_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Комунальний заклад Чернігівська загальноосвітня школа-інтернат 1-3 ступенів»

вимоги позивача: про позбавлення батьківських прав,

за участі:

представника позивача- Кулій Л.М. ,

відповідача - ОСОБА_2 ,

після закінчення судового розгляду, ухвалив рішення про наступне:

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

15.04.2019 року Орган опіки та піклування Прилуцької міської ради (далі- позивач) звернувся з позовною заявою до ОСОБА_2 (далі- відповідач) з вимогою про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не піклується про фізичний та розумовий розвиток дівчинки, не виявляє інтересу до її зовнішнього світу та неї самої в цілому. Мати схильна до вживання алкогольних напоїв, постійно змінює місце проживання, веде бродячий спосіб життя. На даний час дитина ОСОБА_1 навчається та проживає в Чернігівській загальноосвітній школі-інтернаті, за інформацією закладу мати дитині не телефонує, не відвідує, не цікавиться життям, навчанням та поведінкою, станом здоров`я та розвитком дитини, не підтримує контакту з вихователями та адміністрацією школи.

Представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Відповідач позовні вимоги визнала, не заперечувала щодо позбавлення її батьківських прав відносно її доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, свої пояснення надав в режимі відеоконференції.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Начальником служби у справах дітей Прилуцької міської ради через канцелярію суду подано заяву з проханням посприяти у проведенні судового засідання в режимі відео конференції та заслухати неповнолітню ОСОБА_1 для врахування її думки з приводу доцільності позбавлення батьківських прав матері ОСОБА_2 /а.с.30/.

Начальником служби у справах дітей Прилуцької міської ради через канцелярію суду подано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції /а.с.41-42/.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 15.04.2019 року було відкрито провадження та призначено до розгляду /а.с.17/.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 02.05.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті /а.с.23/.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20.05.2019 року постановлено судове засідання у справі проводити в режимі відео конференції , проведення якої доручено Новозаводському районному суду м. Чернігова для допиту неповнолітньої ОСОБА_1 /а.с.41/.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

ОСОБА_2 є матір`ю неповнолітньої дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 /а.с.6/.

Згідно з довідкою КЛПЗ «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» наркологічне диспансерне відділення №185 від 11.03.2019 року ОСОБА_2 знаходиться на «Д» обліку з 2013 року з діагнозом поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю /а.с.11/.

Відповідно до довідки Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області проведена перевірка за клопотанням служби у справах дітей та на ОСОБА_2 , 1977 року народження було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.184 КУпАП, який було направлено на розгляд до Прилуцького міськрайонного суду /а.с.12/.

Згідно з довідкою-характеристикою №024/03-09/3958 від 05.04.2019 року на гр. ОСОБА_2 ,1977 року народження, остання зарекомендувала себе з негативного боку, схильна до зловживання спиртними напоями, не працює, веде аморальний спосіб життя, з невідомих причин протягом тривалого часу не проживає вдома, маючи доньку ОСОБА_1 не займається її вихованням, не піклується та не виконує свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, протягом 2018-2019 року не забирала дитину додому з навчального закладу /а.с. 13/.

Відповідно до листа Прилуцького міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, зазначено, що ОСОБА_2 періодично мешкає у випадкових знайомих з сумнівною соціальною історією, має психічні поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, під час спілкування з нею повідомила, що не має наміру забирати дочку додому, оскільки не може забезпечити їй належних умов проживання. Незважаючи на профілактичну роботу з ОСОБА_2 здійснену Центром, остання нічого не змінила і не планує змінювати у своєму житті та житті доньки, пиячить, не відвідує доньку у закладі, не цікавиться її життям, веде аморальний спосіб життя /а.с. 14/.

Як вбачається з Акту про не відвідування №01-05/169 від 08.04.2019 року, складеного комісією КЗ «Чернігівська ЗОШ - інтернат 1-3 ступенів», неповнолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 народження навчається в ЗОШ -інтернаті з 01.09.2012 року. За час перебування мати дитини до навчального закладу приходила кілька разів, а в 2018-2019 роках в телефонній розмові повідомила, що донька їй не потрібна, забирати її на святкові та вихідні вона відмовляється, дає згоду на те, щоб доньку забирала до себе тітка ОСОБА_6 З того часу мати на зв`язок не виходить, та не цікавиться життям дитини /а.с.10/.

Згідно з відповіддю на лист КЗ «Чернігівської загальноосвітньої школи -інтернату» у їх закладі з 2012 року навчається та проживає ОСОБА_1 , 2005 року народження. Мати дівчини, ОСОБА_2 до навчального закладу не приходить, матеріально доньку не підтримувала, не цікавилася життям та здоров`ям дитини /а.с.9/.

Згідно характеристики щодо учениці 6-го класу КЗ «Чернігівська ЗОШ -інтернат 1-3 ступенів», зазначено, що ОСОБА_1 , 2005 року народження за час навчання зарекомендувала себе як старанна, активна,комунікабельна, працелюбна, але незібрана учениця, має риси характеру: акуратність, ввічливість, відповідальність, доброзичливість, працелюбність, тактовність, толерантність, чемність, чуйність. Мати ОСОБА_2 безвідповідально ставиться до виконання своїх батьківських обов`язків, не цікавиться навчанням дитини, школу не відвідує, ігнорує дитину, нехтує вихованням /а.с.19/.

Довідкою КЗ «Чернігівська ЗОШ -інтернат 1-3 ступенів» підтверджується те, що ОСОБА_1 , навчається у 6 класі та проживає в їх закладі з 01.09.2012 року і по даний час за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.7/.

Віповідно до висновку органу опіки та піклування Прилуцької міської ради вважається за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно її неповнолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.5/.

Під час судового розгляду відповідно до статті 12 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року на виконання права дитини бути заслуханою з питань, що її торкаються, реалізуючи приписи статті 171 Сімейного кодексу України (далі СК) Судом в режимі відеоконференції була заслухана думка дитини. Зокрема, неповнолітня ОСОБА_1 пояснила, що вона вважає за доцільне позбавити батьківських прав її матір ОСОБА_2 ..

V. Оцінка суду.

Суд звертає увагу, що втручання в право відповідача на сімейне життя здійснюється згідно законом, зокрема на підставі ст.ст.164-167 СК України, є вочевидь необхідним та обумовлене захистом прав, інтересів неповнолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з ст.ст.9,18 Конвенції про права дитини держави-сторони дбають про те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їхньому бажанню. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Положеннями ч.3 ст.51 Конституції України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Відповідно до ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом із батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Право дитини на отримання належного сімейного виховання виникає у неї від народження.

Відповідно до статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, зокрема якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. Положеннями ст.150 СК України визначено, що батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватись про її стан здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. При цьому факт проживання когось з батьків окремо від дітей не впливає на обсяг їх батьківських прав та обов`язків по вихованню дитини.

Згідно із ст.166 СК України позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька, так і для дитини.

Системний аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не дають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ч.2 ст.51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Аналогічна позиція зазначена у ст.180 СК України, якою передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в п.п.15,16 постанови від 30 березня 2007 року N 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач по справі протягом тривалого часу свідомо ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню неповнолітньої доньки, визначених ст.150 СК України, фактично самоусунувшись від них, зловживає спиртними напоями, веде аморальний спосіб життя, не надає дитині матеріальної допомоги, не піклується ані про її здоров`я, ані про моральний стан, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу. Слід також зауважити, що відповідач погодилася з позовними вимогами в повному обсязі, просила позбавити її батьківських прав відносно своєї доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вище зазначені докази, що були повно та всебічно досліджені під час судового засідання є переконливими, достатніми і свідчать про системне та тривале ухилення ОСОБА_2 від виконання власних батьківських обов`язків, а відтак наявні беззаперечні правові підстави, з огляду на вимоги ст.164 СК України, для позбавлення її батьківських прав.

Проте, в цій ситуації суду залишається дослідити найважливіше і найскладніше питання наскільки позбавлення батьківських прав буде відповідати інтересам неповнолітньої дитини і чи не має в даному випадку підстав для попередження відповідача щодо зміни свого відношення до виховання дитини без позбавлення батьківських прав, з огляду на приписи п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав».

Згідно з п.1 ст.3 Конвенції дитина наділяється правом на те, щоб її найкращі інтереси оцінювалися і бралися до уваги в якості першочергового міркування при прийнятті в її відношенні будь-яких дій або рішень як в державній, так і в приватній сфері. Більш того, в ньому втілений один з фундаментальних принципів Конвенції.

Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

За фактичних обставин справи встановлено, що проживання з відповідачем є вочевидь неприйнятним, оскільки відповідач має негативну характеристику, не працює, веде аморальний спосіб життя, з невідомих причин протягом тривалого часу не проживає вдома, не займається вихованням доньки, не виконує свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, протягом 2018-2019 року не забирала дитину додому з навчального закладу.

Згідно до вимог ст.9 Конвенції, держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Враховуючи конкретні обставини справи, що підтверджується наданими в розпорядження суду доказами, думку дитини, суд не вбачає можливості для застосування до ОСОБА_2 попередження про необхідність змінити ставлення до виховання дитини.

В зв`язку з тим, що поведінка відповідача може мати зворотній характер, а інтереси дитини наразі мають першочергове значення в даній справі, суд приходить до переконання про необхідність на даний момент застосування саме крайнього заходу впливу - позбавлення ОСОБА_7 батьківських прав. Застосування ж інших заходів впливу, на думку суду, буде становити загрозу психологічному стану та здоров`ю дітей, що є неприпустимим. Окремо суд наголошує, що застосовуваний захід не є виключно безстроковим і відповідач має право у випадку зміни своєї поведінки на поновлення батьківських прав в порядку передбаченому статтею 169 СК України, окрім того даний захід не виключає і можливість побачення останньої з власними малолітніми дітьми.

Таким чином, в даній конкретній ситуації існують виключні обставини, за яких відповідач може бути позбавлений батьківських прав, що не суперечить статті 9 Конвенції і в такому випадку судом на перше місце ставляться «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включала в себе оцінку і знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення в даному випадку стосовно даної особи.

Керуючись ст.ст.19,150,164-167 СК України, ст.ст.81,141,247,265,268,273,280 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов органу опіки та піклування Прилуцької міської ради в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Комунальний заклад Чернігівська загальноосвітня школа-інтернат 1-3 ступенів» про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо неповнолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 3.

Заочне рішення може бути переглянуте Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Прилуцького

міськрайонного суду В.Г. Павлов