Ухвала суду № 82077646, 29.05.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

29 травня 2019 року м. Київ № 320/70/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Васильченко І.П., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали

за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів Українипро визнання протиправним та скасування рішенняВ С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Кабінету Міністрів України про визнання протиправними застосування до інвалідів війни п.п. 2 п. 2 Постанови КМУ № 409 від 06.08.2014, яка протирічить Конституції України та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту, та застосування для інвалідів війни, п.п. 3 п. 2 Постанови де вказано пільгова норма становить 42 м-2 на одну особу, а не дискримінаційні 21 м-2 та зобов`язання вчинити певні дії по втіленню в життя даної норми".

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.01.2019 року адміністративну справу №320/70/19 передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2019 адміністративну справу №320/70/19 передано судді Васильченко І.П.

Відповідно до п.п. 3 та 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Ознайомившись із позовною заявою позивача, суд встановив, що вона не відповідає вимогам ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на наступне.

За приписами пункту 4 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Суд звертає увагу на те, що зміст позовних вимог - це вимоги позивача (предмет позову). Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Нормами цієї ж статті Кодексу визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

З аналізу наведеної правової норми вбачається, що Кодексом адміністративного судочинства України встановлено способи захисту порушених прав осіб, що звертаються до суду з позовом.

Дослідивши зміст поданої позовної заяви суд встановив, що заявлена позивачем прохальна частина позову не узгоджується з наведеними вище вимогами Кодексу адміністративного судочинства України, позаяк запропонований позивачем спосіб захисту публічного права та інтересу не відповідає вимогам ч. 1 ст. 5 КАС України.

Таким чином, позивачу необхідно подати до суду уточнену позовну заяву, в тексті якої привести зміст позовних вимог у відповідність до вимог ч. 1 ст. 5 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли особа дізналась про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Як встановлює частина перша статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частиною третьою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Суд звертає увагу на те, що позивачем до позовної заяви долучено клопотання про поновлення строку звернення до суду, однак доказів на підтвердження останнього позивачем не надано.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне зазначити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Із аналізу вказаних норм статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що початком обчислення строку звернення до суду із адміністративним позовом вважається день, коли особа дізналася про порушення своїх прав.

Тобто, процесуальний закон обмежує право звернення до адміністративного суду певними часовими рамками, що сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Зазначена позиція також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, який вказав, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, "Стаббігс на інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії").

В даному випадку позивач оскаржує дії Кабінету Міністрів України щодо застосування до інвалідів війни п.п. 2 п. 2. Постанови КМУ № 409 від 06.08.2014.

Статтею 57 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом.

Згідно листа Міністерства юстиції України від 08 липня 2008 року №5928-0-33-08-34 "Про набрання чинності нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України" постанови Кабінету Міністрів публікуються в офіційних виданнях - "Офіційному віснику України" та газеті "Урядовий кур`єр". Постанова набирає чинності після її опублікування в тому офіційному виданні, яке вийшло раніше.

Суд звертає увагу на те, що постанову Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року №409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування» опубліковано 11 вересня 2014 року у офіційному виданні "Урядовий кур`єр" та 19 вересня 2014 року у офіційному виданні "Офіційний вісник України".

Також судом встановлено, що згідно даних Державного реєстру судових рішень (справа №876/3321/15) позивач у 2015 році звертався із позовною заявою до УСЗН Свалявської РДА про скасування і визнання нечинними рішення щодо незаконного зменшення у отриманні соціальних пільг. Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що «позивач є ветераном війни і має відповідно до чинного законодавства пільги по газопостачанню. Відповідачем зменшено норми по газопостачанню в зв`язку з тим, що в квартирі з позивачем проживає та зареєстрована донька. Позивач вважає, що дії працівників УСЗН Свалявського РДА порушують його права в отриманні пільг». Постановою Свалявського районного суду Закарпатської області від 06 березня 2015р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.

З наведеного вбачається, що про існування обставин, які на думку позивача порушують його права, в контексті заявлених у даному адміністративному позові вимог, позивачу відомо з 2015 року, однак, згідно відмітки служби діловодства суду, позивач звернувся із даним позовом лише у січні 2019 року.

Наведене підтверджує, що позовна заява ОСОБА_1 подана поза межами шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України.

В даному випадку, з позовної заяви та доданих до неї матеріалів не вбачається таких обставин, які б непереборно перешкоджали позивачу вчасно звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів, якщо позивач вважав їх порушеними, суд приходить до висновку про відмову у задоволені клопотання про поновлення пропущеного строку та залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху для надання інших обґрунтованих доводів на підтвердження обставин поважності пропуску звернення до суду .

Наведене вище у сукупності свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 цієї ж статті).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вищевказаним вимогам положень ст. 161 КАС України і позивачу належить усунути вищенаведені недоліки у п`ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання до суду із супровідним листом: уточненої позовної заяви, приведеної у відповідність до вимог ч. 1 ст. 5, п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, з урахуванням зауважень суду (разом з копіями такої заяви для направлення сторонам); заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з посиланням на обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого КАС України, навести доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку та надати докази на підтвердження таких доводів.

Керуючись ст.ст. 121, 122, 123, 160, 161, 169, 248 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя І.П. Васильченко