Рішення № 82077618, 29.05.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 травня 2019 року № 640/3594/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справуза позовомОСОБА_1 доМіністерства внутрішніх справ Українитретя особа проУправління поліції охорони в м. Києві Національної поліції України визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України про:

- визнання протиправними дій Міністерства внутрішніх справ України (ЄДРПОУ 00032684) щодо неприйняття рішення про призначення і виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності 2-ї групи внаслідок захворювання, отриманого під час проходження служби в органах внутрішніх справ та повернення матеріалів про виплату такої одноразової допомоги до Управління поліції охорони в м. Києві без розгляду по їх суті;

- зобов`язання Міністерство внутрішніх справ України (ЄДРПОУ 00032684) розглянути матеріали та прийняти рішення про призначення і виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги в розмірі 275 600, 00 грн., відповідно до «Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 у зв`язку із встановленням інвалідності 2-ї групи внаслідок захворювання, отриманого під час проходження служби в органах внутрішніх справ.

Позов обґрунтовано тим, що позивачу у 2016 році головою Ліквідаційної комісії УДСО при ГУМВС України в м. Києві було підписано висновок про призначення одноразової грошової допомоги в розмірі 275 600, 00 грн. та проінформовано про подачу його матеріалів для призначення до МВС України. Втім, відповідачем рішення про виплату такої допомоги чи про відмову прийнято не було.

Вказані дії позивач вважає протиправними, та з метою захисту своїх прав та законних інтересів вважає за необхідне зобов`язати відповідача прийняти відповідне рішення відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850, у зв`язку із встановленням інвалідності 2-ї групи внаслідок захворювання, отриманого під час проходження служби в органах внутрішніх справ.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.03.2018 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), та надано відповідачу час для надання відзиву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

26.03.2019 року представником Міністерства внутрішніх справ України надано до суду відзив, в якому проти задоволення адміністративного позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні.

Відзив обґрунтовано тим, що Міністерство внутрішніх справ України, згідно постанови КМ України від 27.12.2018 року № 1146, яка набрала законної сили 04.01.2019 року, не має повноважень щодо прийняття рішення про призначення чи відмову в призначені грошової допомоги колишнім працівникам міліції охорони.

Такими повноваженнями, як зазначає відповідач, наділена Національна поліція.

А тому, на думку відповідача, Міністерство внутрішніх справ України є неналежним відповідачем по справі.

Згідно наданих Управлінням поліції охорони в м. Києві Національної поліції України письмових пояснень, останнє зазначило, що ним було виконано вимоги Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, які визначають механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою КМ України від 21 жовтня 2015 року №850 в частині розгляду заяви позивача, складання відповідного висновку та направлення його до Міністерства внутрішніх справ України для прийняття відповідного рішення.

Поряд з цим, представником третьої особи було зазначено, що позивача листами від 14.06.2016 № 1192/43/29/3/01-2016, від 21.06.2017 № 3-10/43/29/03/01-2017 та від 04.02.2019 № 3-1/43/29/05/01-2019 повідомлялося про підстави, що не дають Управлінню поліції охорони в м. Києві Національної поліції України змоги провести нарахування та виплату одноразової грошової допомоги.

А тому, на думку третьої особи, Управлінням поліції охорони в м. Києві було вчинено всі передбачені законодавством дії, пов`язані з оформленням позивачу нарахування та виплати одноразової грошової допомоги. Безпосереднє проведення Управлінням поліції охорони в м. Києві нарахування та виплати позивачу одноразової грошової допомоги за умов відсутності затвердженого МВС України в установленому п.8, 9 Порядку № 850 висновку про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу, ураховуючи неврегульованість на законодавчому рівні питання фінансування виплат з державного бюджету одноразової грошової допомоги, є неможливим та суперечить чинному законодавству.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Наказом начальника управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в м. Києві №49 о/с від 10 травня 2011 року ОСОБА_1 , прапорщик міліції, молодший інспектор 1 взводу спеціального підрозділу груп затримання (на правах роти) батальйону міліції Дніпровського відділу Державної служби охорони, був звільнений з органів МВС у відставку на підставі п.65 «Б» (через хворобу).

Згідно з довідки до акту огляду МСЕК серії АВ №0439810 від 27 січня 2016 року та свідоцтва про хворобу №212 від 26 квітня 2011 року, виданого госпітальною військово-лікарською комісією ЦГ МВС України вбачається, що за сукупністю захворювань ОСОБА_1 непридатний до військової служби, дані захворювання пов`язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ та у зв`язку з цим ОСОБА_1 , встановлено другу групу інвалідності, внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в ОВС.

08 квітня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до голови ліквідаційної комісії УДСО при ГУМВС України в м. Києві з заявою щодо призначення одноразової грошової допомоги через встановлення інвалідності.

Згідно висновку голови ліквідаційної комісії УДСО при ГУМВС України в м. Києві від 15 квітня 2016 року ОСОБА_1 призначена одноразова грошова допомога як працівнику міліції в разі встановлення інвалідності у розмірі 275 600 гривень.

Як зазначає позивач, у позовній заяві, 21.01.2019 року він звернувся до третьої особи із заявою з проханням надати інформацію щодо направлення до МВС України документів, згідно встановленого переліку та інформацію про прийняте останнім рішення про призначення або відмову у призначенні грошової допомога позивачу, на що листом від 04.02.2019 року №3-1/43/29/05/01-2019 було проінформовано, що матеріали неодноразово надсилались до МВС України для прийняття рішення, натомість МВС України документи повертались без прийняття рішення в установленому порядку.

Вважаючи дії МВС України протиправними, та необхідністю останнього зобов`язати вчинити певні дії, ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про міліцію», Законом України «Про Національну поліцію», який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, які визначають механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (п.1 Порядку).

Згідно п.2 цього Порядку днем виникнення права на отримання грошової допомоги є у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Підпунктом 2 п.3 наведеного Порядку передбачено, що грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі, зокрема, 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Пунктами 7-9 вказаного Порядку визначено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.

МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Як було встановлено матеріалами справи, 15.04.2016 року Головою ліквідаційної комісії УДСО при ГУМВС України в м. Києві було підписано висновок про призначення одноразової грошової допомоги в розмірі 275 600, 00 грн.

На викладання п. 8 Порядку № 850 висновок та матеріали про призначення позивачу одноразової грошової допомоги були надіслані до Департаменту фінансово-облікової політики МВС України для прийняття рішення про призначення або про відмову у призначенні та виплаті у випадках, передбачених п. 14 Порядку № 850.

Таким чином, суд дійшов до висновку про те, що третя особа виконала вимоги Порядку № 850 щодо вирішення питання про призначення одноразової грошової допомоги за заявою позивача від 08.04.2016 року, склавши висновок про призначення одноразової грошової допомоги в розмірі 275 600, 00 грн.

У той же час, матеріалами справи встановлено, що листом від 20 квітня 2017 року Департамент фінансово-облікової політики МВС України повідомив третю особу, що матеріали на призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 направлено за належністю та для розрахунку потреби в коштах до Управління поліції охорони в м. Києві.

В свою чергу, Департамент поліції охорони Національної поліції України за результатом розгляду матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 листом від 16 травня 2017 року повідомило, що покриття витрат на таку допомогу колишнім співробітникам Державної служби охорони при МВС України має здійснюватися поліцією охорони за рахунок власних надходжень. Включення до ціни послуг охорони витрат на виплату соціальної виплати, яка гарантується державою, буде порушенням законодавства України з питань ціноутворення, оскільки обов`язки держави не можуть бути перекладені на споживачів послуг охорони.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що 07 листопада 2015 року набрав чинності Закон України «Про Національну поліцію», відповідно до п.5 р. ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про міліцію».

Пунктом 15 р. ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону встановлено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Порядок призначення та отримання поліцейськими одноразової грошової допомоги, розміри та підстави, за яких призначення та виплата допомоги не здійснюється, визначено статтями 97-101 Закону України «Про національну поліцію».

Згідно ч.2 ст.97 Закону України «Про Національну поліцію» порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Таким чином, враховуючи вказані вище норми, за позивачем зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію" відповідно до Порядку № 850, який діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію"; обов`язок з прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги покладено саме на Міністерство внутрішніх справ України.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 30 січня 2018 року по справі № 822/1579/17, від 13 лютого 2018 року по справі № 808/1866/16 та від 13 лютого 2018 року по справі № 806/845/16.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, Міністерство внутрішніх справ України, розглянуло заяву та документи про виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності, у спосіб, що не передбачені ні Законом № 565-ХІІ, ні Порядком № 850, а тому відповідач при вчиненні таких дій діяв поза межами повноважень та у спосіб, що визначених Конституцією та законами України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), необґрунтовано, упереджено, недобросовісно, не розсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.

Враховуючи, що дії відповідача щодо надсилання матеріалів на призначення одноразової грошової допомоги за належністю, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, суд приходить до висновку, що вимога позивача про визнання протиправними дій Міністерства внутрішніх справ України (ЄДРПОУ 00032684) щодо неприйняття рішення про призначення і виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності 2-ї групи внаслідок захворювання, отриманого під час проходження служби в органах внутрішніх справ та повернення матеріалів про виплату такої одноразової допомоги до Управління поліції охорони в м. Києві без розгляду по їх суті, підлягає до задоволення.

Щодо вимоги про зобов`язання Міністерство внутрішніх справ України (ЄДРПОУ 00032684) розглянути матеріали та прийняти рішення про призначення і виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги в розмірі 275 600, 00 грн., відповідно до «Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 у зв`язку із встановленням інвалідності 2-ї групи внаслідок захворювання, отриманого під час проходження служби в органах внутрішніх справ, суд зазначає наступне.

Суд звертає увагу, що відповідно до змісту статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до абз. 2 ч. 4 статті 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З системного аналізу вказаної норми Кодексу адміністративного судочинства України можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Як встановлено матеріалами справи відповідач протиправно ухиляється від прийняття рішення, прийняття якого є обов`язком Міністерства внутрішніх справ України згідно Порядку від 21 жовтня 2015 року № 850.

У той же час, суд не бере до уваги посилання відповідача на постанову КМ України від 27.12.2018 року № 1146 «Про внесення змін до Положення про Національну поліцію», оскільки нею було внесено зміни до Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 р. № 877 наступні зміни, а саме:

у пункті 4 підпункт 14 1 після слів "виконавчому провадженні" доповнити словами ", здійснює розшук боржника чи дитини у виконавчому провадженні у випадках, передбачених законом або рішенням суду";

підпункт 23 викласти в такій редакції: "23) вживає заходів для запобігання та протидії домашньому насильству або насильству за ознакою статі;";

підпункт 9 пункту 5 після слова "поліцейського" доповнити словами "або колишнього працівника міліції".

Тобто, вказаною постановою не було внесено змін до Порядку від 21 жовтня 2015 року № 850 в частині позбавлення чи покладення на іншого суб`єкта владних повноважень обов`язку з прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги.

Таким чином, за вказаних обставин, суд вважає за необхідне визначити спосіб захисту порушеного права позивача, з урахуванням ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом зобов`язання Міністерства внутрішніх справ України у відповідності до п. 8 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850 розглянути надіслані Управлінням поліції охорони в м. Києві Національної поліції України матеріали Зайця Олега Віталійовича та прийняти рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надіслати його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови, з урахуванням правової оцінки суду, наданої ним у цьому рішенні.

У той же час, за вказаних обставин, вимога позивача про зобов`язання Міністерство внутрішніх справ України (ЄДРПОУ 00032684) розглянути матеріали та прийняти рішення про призначення і виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги в розмірі 275 600, 00 грн., відповідно до «Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 у зв`язку із встановленням інвалідності 2-ї групи внаслідок захворювання, отриманого під час проходження служби в органах внутрішніх справ, задоволена бути не може, оскільки поновлення його прав здійснено в інший вищевказаний спосіб.

У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України (ЄДРПОУ 00032684, 01024, м. Київ, вул. академіка Богомольця, 10) щодо неприйняття рішення про призначення і виплату ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності 2-ї групи внаслідок захворювання, отриманого під час проходження служби в органах внутрішніх справ та повернення матеріалів про виплату такої одноразової допомоги до Управління поліції охорони в м. Києві без розгляду по їх суті.

3. Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України (ЄДРПОУ 00032684, 01024, м. Київ, вул. академіка Богомольця, 10) у відповідності до п. 8 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850 розглянути надіслані Управлінням поліції охорони в м. Києві Національної поліції України матеріали ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) та прийняти рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надіслати його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови, з урахуванням правової оцінки суду, наданої ним у цьому рішенні.

4. В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) понесені ним витрати по сплаті судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України (ЄДРПОУ 00032684, 01024, м. Київ, вул. академіка Богомольця, 10) у розмірі 768, 40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень, 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.М. Погрібніченко