Ухвала суду № 82077548, 29.05.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 О К Р Е М А У Х В А Л А

29 травня 2019 року м. Київ № 826/8850/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шейко Т.І,

розглянувши заяву про визнання протиправними дій відповідача в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києвіпровизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити діїВ С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві о/р №8104 від 12 квітня 2018 року про відмову в призначенні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 на підставі пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити та виплачувати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 на підставі пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ з 28 вересня 2017 року, зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 22 вересня 1986 року по 28 вересня 2007 року;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , моральну шкоду у розмірі 65000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, а саме визнано протиправним та скасовано рішення Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві о/р №8104 від 12 квітня 2018 року про відмову в призначенні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 на підставі пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків, які викладенні у даному рішенні.

Постановою Шостого апеляційного суду міста Києва від 12 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2018 року залишено без змін.

Враховуючи вищенаведене, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2018 року набрало законної сили 12 березня 2019 року.

З метою виконання вищезазначеного рішення, 04 квітня 2019 року видано виконавчі листи.

На виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2018 року, відповідачем повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 28 вересня 2017 року.

За результатами повторного розгляду вищезазначеної заяви, відповідачем 26 квітня 2019 року направлено лист на адресу позивача №90069/03, яким відмовлено у призначені пенсії.

Лист обґрунтований тим, що у позивача відсутній пільговий стаж роботи, для призначення пенсії.

Не погоджуючись з даним рішенням відповідача, позивач звернувся з заявою про визнання протиправними дій відповідача, вчинених на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2018 року у справі №826/8850/18.

Заява обґрунтована тим, що при повторному розгляді заяви відповідачем не враховано висновків суду, викладених у рішення від 26 грудня 2018 року, а саме:

- «У зв`язку з вищенаведеним, позивач має загальний стаж 34 роки, в тому числі 5 років 10 місяців 29 днів пільгового стажу, а тому при зверненні 28 вересня 2017 року до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві мав право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.»

Враховуючи даний факт, позивач вважає дії відповідача протиправними, а тому звернувся з даною заявою до суду.

Розглянувши заяву про визнання протиправними дій відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно з частиною 3 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.

Частиною 6 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Враховуючи, що представником позивача виконано всі вимоги, визначені вищезазначеними нормами, то заява про визнання протиправними дій відповідача, вчинених на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2018 року у справі №826/8850/18 підлягає розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, а саме визнано протиправним та скасовано рішення Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві о/р №8104 від 12 квітня 2018 року про відмову в призначенні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 на підставі пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків, які викладенні у даному рішенні.

Крім того, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2018 року встановлено наступний факт:

- «У зв`язку з вищенаведеним, позивач має загальний стаж 34 роки, в тому числі 5 років 10 місяців 29 днів пільгового стажу, а тому при зверненні 28 вересня 2017 року до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві мав право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.».

Відповідно до частини 1 статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Згідно з частиною 4 статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

Згідно з статтею 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до приписів частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі "Скордіно проти Італії" (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі "Сіка проти Словаччини" (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення "Ліпісвіцька проти України" №11944/05 від 12.05.2011).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002, "Ромашов проти України" від 27.07.2004, "Шаренок проти України" від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України" (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі "Крищук проти України" (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).

Отже, невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за доцільне задовольнити заяву представника позивача про визнання протиправними дій відповідача, вчинених на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2018 року у справі №826/8850/18 та постановити у відношенні Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві окрему ухвалу.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 14, 248, 249, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. Заяву представника позивача задовольнити.

2. Постановити окрему ухвалу щодо Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у зв`язку із виявленими судом під час розгляду справи порушень відповідачем вимог статті 124 Конституції України, статей 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України.

3. Направити дану ухвалу до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню вимог Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства України, вирішення питання щодо виявлення винних у допущені вказаних порушень осіб і вирішення питання щодо притягнення їх до відповідальності у відповідності до вимог законодавства.

4. Про вжиті заходи повідомити Окружний адміністративний суд міста Києва не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена особами, яких вона стосується, в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя Т.І. Шейко