Ухвала суду № 82077514, 28.05.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

28 травня 2019 року м. Київ № 640/8817/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Маруліна Л.О., ознайомившись з позовною заявою

за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області, в якому просить:

- постановити рішення суду, яким бездіяльність Центрального міжрегіонального управління Державної Міграційної служби України в місті Києві та Київській області у вигляді несвоєчасного розгляду заяви від 18.12.2019 року про оформлення набуття ОСОБА_1 індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 ) громадянства України визнати неправомірними.

- зобов`язати Центральне міжрегіональне управління Державної Міграційної служби України в місті Києві та Київській області (ЄДРПОУ 42552598) здійснити (провести) оформлення всіх необхідних документів для надання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 громадянства України за територіальним походженням.

Пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Разом з тим, у відповідності до частини 1 статті 171 цього Кодексу суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).

Частиною першою статті 57 цього Кодексу передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 59 КАС України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

Таким чином, сторона у справі має право на звернення до суду самостійно або через свого представника лише на підставі документу, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.

У свою чергу в силу приписів частини другої статті 59 КАС України довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.

Так, відповідно до пункту 10 частини першої статті 34 та пункту 4 частини першої статті 37 Закону України "Про нотаріат" від 02.09.1993 № 3425-XII засвідчення вірності копій (фотокопій) документів і виписок з них покладається на нотаріусів та посадових осіб органів місцевого самоврядування.

За положеннями статті 75 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси, посадові особи органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, засвідчують вірність копій документів, виданих підприємствами, установами і організаціями за умови, що ці документи не суперечать законові, мають юридичне значення і засвідчення вірності їх копій не заборонено законом. Вірність копії документа, виданого громадянином, засвідчується у тих випадках, коли справжність підпису громадянина на оригіналі цього документа засвідчена нотаріусом або посадовою особою органу місцевого самоврядування чи підприємством, установою, організацією за місцем роботи, навчання, проживання чи лікування громадянина.

Крім того, відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді (частина п`ята статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України).

Аналізуючи наведені вище норми суд дійшов висновку, що повноваження представника сторони мають бути підтверджені оригіналом довіреності або її копією, засвідченою у визначеному законом порядку, а саме: особою, яка має повноваження на засвідчення копії довіреності.

Водночас, судом встановлено, що позовна заява від імені позивача підписана в якості його представника ОСОБА_2 .

При цьому, до позовної заяви в якості доказу, що підтверджує повноваження ОСОБА_2 на підписання зазначеної заяви, приєднано копію нотаріальної довіреності від 24.06.2018 (ННС 816658), вірність якої оригіналу, засвідчено підписом ОСОБА_2 як представником позивача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов підписано особою, право якої на вчинення таких дій від імені ОСОБА_1 не підтверджено у встановленому законом порядку.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена судом касаційної інстанції, зокрема, в ухвалах Верховного Суду від 19.03.2018 в адміністративній справі № 826/8244/16 та 15.01.2018 в адміністративній справі № 490/11396/16-а.

Крім того, відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Разом з тим, позивач просить постановити рішення суду, яким бездіяльність Центрального міжрегіонального управління Державної Міграційної служби України в місті Києві та Київській області у вигляді несвоєчасного розгляду заяви від 18.12.2019 року про оформлення набуття ОСОБА_1 індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 ) громадянства України визнати неправомірними.

Однак, як встановлено з відбитку штемпелю Окружного адміністративного суду міста Києва, позовну заяву подано до суду 21.05.2019 року.

Таким чином, вимоги позивача є передчасними, а тому позивачу необхідно уточнити свої позовні вимоги.

Крім того, в тексті позовної заяви також неодноразово зазначено, що "датою подання документів ОСОБА_1 вважається 18.12.2019 року".

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Зазначені недоліки позовної заяви повинно бути усунено шляхом подання до суду:

- позовної заяви з уточненими позовними вимогами;

- оригінали або належним чином завіреної копії нотаріальної довіреності від 24.06.2018 (ННС 816658).

Виходячи з наведеного, суд вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху, надавши строк для усунення вказаних недоліків протягом трьох днів з моменту отримання ухвали.

Згідно з частиною третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом трьох днів з моменту отримання ухвали.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Л.О. Маруліна