Ухвала суду № 82077203, 30.05.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

30 травня 2019 року м. Чернігів Справа № 620/995/19

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Тихоненко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними та скасування індивідуального акту,

У С Т А Н О В И В:

В провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» (далі – ПАТ «Чернігівгаз», позивач) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП, відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови від 29.03.2019 №472 про накладення штрафу на ПАТ «Чернігівгаз» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання.

09.04.2019 на адресу Чернігівського окружного адміністративного суду від ПАТ «Чернігівгаз» надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою суду від 10.04.2019 відмовлено у задоволенні заяви ПАТ «Чернігівгаз» про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.04.2019 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

29.05.2019 року на адресу Чернігівського окружного адміністративного суду від ПАТ «Чернігівгаз» повторно надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови НКРЕКП від 29.03.2019 №472 про накладення штрафу на ПАТ «Чернігівгаз» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання.

Основною підставою для повторного звернення з заявою про вжиття заходів забезпечення позову позивач зазначає про прийняття НКРЕКП постанови від 14.05.2019 № 735 «Про проведення позапланової перевірки ПАТ «Чернігівгаз»» щодо перевірки виконання вимог постанови НКРЕКП від 29.03.2019 №472, яка є предметом оскарження в даній справі.

Крім того зазначає, що НКРЕКП протиправно зобов`язано ПАТ «Чернігівгаз» вчинити дії із здійснення перерахунку всім побутовим споживачам, обсяги споживання яких були приведені до стандартних умов, що не було предметом позапланової перевірки, за результатами якої НКРЕКП було складено акт від 29.03.2019 № 107.

На думку представника позивача, такими діями НКРЕКП втручається та перешкоджає ПАТ «Чернігівгаз» здійснювати господарську діяльність із розподілу природного газу у відповідності до вимог Ліцензійних умов з розподілу природного газу, Кодексу газорозподільних систем та інших нормативно-правових актів, що здійснюють державне регулювання діяльності суб`єктів господарювання на ринку природного газу, та порушує права ПАТ «Чернігівгаз», як оператора газорозподільної системи в частині достовірного обліку природного газу, а невжиття заходів істотно ускладнить та/або унеможливить відновлення порушених НКРЕКП прав та інтересів позивача.

Також зазначено, що оскаржуваною постановою порушено принцип рівності побутових споживачів на ринку природного газу, а саме рішення НКРЕКП порушує права та інтереси не лише ПАТ «Чернігівгаз» як суб`єкта господарювання на ринку природного газу, але й побутових споживачів, оскільки частину газу, спожитого мешканцями квартир з індивідуальними лічильниками, фактично будуть оплачувати інші споживачі, які не забезпечені індивідуальними лічильниками газу і розраховуються за показами загальнобудинкового лічильника газу.

Окрім того позивач зазначає, що відповідно до Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» суб`єкти господарювання, на яких накладено штраф, зобов`язані сплатити його у 30-денний строк з дня одержання копії рішення про накладення штрафу, крім випадків, встановлених частиною п`ятою статті 13 нього Закону. За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5 відсотка суми штрафу. У разі відмови від сплати штрафу та пені їх примусове стягнення здійснюється на підставі відповідного рішення суду.

У випадку реалізації постанови НКРЕКП від 29.03.2019 № 472 позивач в зв`язку з проведенням перерахунку наданих послуг побутовим споживачам починаючи з жовтня 2018 року, зазнає фінансових втрат, які неможливо буде компенсувати навіть у разі прийняття судового рішення на користь позивача.

З урахуванням співмірності із заявленими вимогами про скасування постанови про накладення штрафу, позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови НКРЕКП від 29.03.2019 № 472, оскільки саме такий захід забезпечення позову спрямований на збереження існуючого становища до розгляду справи, має запобігти заподіянню значної шкоди правам, свободам та інтересам позивача, не спричинить порушення інтересів жодної із сторін спору та відповідає меті інституту забезпечення позову.

Визначаючись щодо заяви про забезпечення позову, суд виходив із наступного.

Відповідно до вимог ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом ч. 4 ст. 150 КАС України подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Частиною 1 ст. 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

На підставі ч. 2 ст. 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Із системного аналізу вимог наведених норм випливає, що забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову.

Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ`я сторін.

Законодавець встановив три підстави для постановлення ухвали про забезпечення позову у справі, зокрема такими є:

- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

- наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності;

- наявні ознаки очевидного порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду.

У пункті 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" № 2 від 06.03.2008 надано роз`яснення, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

Розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову, на думку суду, неможливо стверджувати про очевидну протиправність рішення відповідача, оскільки очевидна протиправність рішень суб`єкта владних повноважень - це прийняття ним таких рішень, які взагалі не передбачені законодавством України, або прийняття рішень суб`єктами, які не наділені компетенцією у відповідній сфері.

Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» прямо передбачено повноваження відповідача – накладення штрафів за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері.

Питання обґрунтованості чи необґрунтованості застосування штрафу, в теперішній час є спірним, і ще повинно бути ретельним чином досліджено та доведено.

У будь-якому випадку, суд не вбачає на сьогодні ознак очевидної протиправності прийнятої постанови.

Разом з тим, суд погоджується з поясненнями заявника, що позапланове проведення перевірки на предмет виконання оскаржуваної постанови НКРЕКП від 29.03.2019 № 472 може стати підставою для застосування санкцій у вигляді зупинення дії ліцензії або її анулювання.

Крім того, відповідно ч. 5 ст. 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» встановлено, що суб`єкти господарювання, на яких накладено штраф, зобов`язані сплатити його у 30-денний строк з дня одержання копії рішення про накладення штрафу. За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5 відсотка суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Регулятора.

Звернення позивача із позовом до суду про оскарження постанови НКРЕКП від 29.03.2019 № 472 «Про накладення штрафу на ПАТ «Чернігівгаз» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання» не зупиняє її дію, а розгляд справи у суді буде тривати більше ніж 30 днів, а отже, у випадку звернення відповідача з вимогами про стягнення штрафних санкцій, позивач буде змушений його сплатити.

Вказане не є самостійною підставою для введення заходів забезпечення позову, однак в сукупності з наявністю постанови НКРЕКП від 14.05.2019 № 735 «Про проведення позапланової перевірки ПАТ «Чернігівгаз»» щодо перевірки виконання вимог постанови НКРЕКП від 29.03.2019 №472 суд погоджується з позивачем, що у випадку виконання ним постанови до вирішення питання про її законність та обґрунтованість може призвести до істотних складнощів та неефективності поновлення порушення прав, за захистом яких він звернувся до суду.

Враховуючи встановлені судом обставини, які підтверджуються доказами, що містяться в матеріалах справи, суд прийшов до висновку про наявність достатніх підстав для вжиття заходів забезпечення позову та задоволення заяви позивача щодо забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови НКРЕКП від 29.03.2019 № 472 про накладення штрафу на ПАТ «Чернігівгаз» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання.

Суд зауважує, що звертаючись до адміністративного суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову, зацікавлена особа повинна переконливо обґрунтувати, що існує очевидна загроза її правам, свободам чи інтересам, або їх захист стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль або понести відповідні витрати. Крім того, конкретний спосіб в який позивач просить забезпечити позов має співвідноситись з заявленими позовними вимогами. Заходи забезпечення позову мають бути розумними, обґрунтованими та адекватними заявленим позовним вимогам. Такими заходами має бути забезпечено збалансованість інтересів сторін, а також інших осіб, що беруть участь у справі.

Отже, вимоги заяви про вжиття заходів забезпечення позову є співмірними заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

При цьому, ухвала суду про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії постанови НКРЕКП від 29.03.2019 № 472 «Про накладення штрафу на ПАТ «Чернігівгаз» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання» не скасовує чинність оскаржуваної постанови відповідача, не змінює обсягу прав та обов`язків сторін у спорі та зацікавлених осіб, а лише тимчасово забороняє застосування передбачених цим актом заходів до вирішення спору по суті.

Заходи забезпечення позову у такий спосіб, який просить позивач, відповідають предмету позову та, водночас, застосовуючи заходи забезпечення позову судом не розглядається питання правомірності заявлених позовних вимог і наявності обставин, як підстав для задоволення позову. У даному випадку судом встановлюється саме існування спору та обрано адекватні заходи для забезпечення позову, які будуть діяти до моменту вступу у законну силу судового рішення.

Відтак, вжиті судом заходи забезпечення позову відповідають меті застосування інституту забезпечення адміністративного позову, та є ефективним засобом до набрання законної сили рішенням прийнятим по цій справі.

Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне задовольнити заяву публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» про забезпечення позову.

Керуючись статтями 150, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити.

Зупинити дію Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 29.03.2019 №472 про накладення штрафу на ПАТ «Чернігівгаз» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання - до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 620/995/19.

Копію ухвали направити сторонам до відома.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя О.М. Тихоненко