Рішення № 82077175, 24.05.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2019 року справа № 580/549/19

12 годин 52 хвилини м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді – Трофімової Л.В., за участі секретаря – Безпалого А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу № 580/549/19

за позовом комунального підприємства «Уманьводоканал» Уманської міської ради (вул. Залізняка, 16, м. Умань, Черкаська область, 20300, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 03357174) [представники позивача адвокати Жила А.А., Татарченко К.В. – за ордером, договором]

до Головного управління ДФС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39392109) [представник відповідача Каландирець А.В. – за довіреністю]

про скасування рішення від 13.11.2018 № 0004765213, прийняв рішення.

14.02.2019 комунальне підприємство «Уманьводоканал» Уманської міської ради, звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області, з урахуванням уточненого адміністративного позову, поданого у межах підготовчого провадження 16.04.2019 (а.с.223 т.2), просить:

- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Черкаській області щодо самостійного зарахування сплачених позивачем сум єдиного соціального внеску у рахунок погашення недоїмки, штрафних санкцій та пені, або будь-яких податкових зобов`язань, що не вказані у призначенні платежу під час перерахування платником коштів;

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 13.11.2018 №0004765213 про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, про нарахування КП «Уманьводоканал» пені у сумі 2 850 435 грн 30 коп (0.1% суми недоїмки) та штрафу у сумі 1 658 779 грн 96 коп за період з 21.10.2015 до 31.07.2018.

Ухвалою від 15.02.2019 відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 04.03.2019. Ухвалою від 15.02.2019 відкладено підготовче судове засідання до 13.03.2019. Ухвалою від 13.03.2019 відкладено підготовче судове засідання до 20.03.2019. Ухвалою від 20.03.2019 продовжено термін підготовчого провадження у справі, підготовче засідання призначено на 18.04.2019. Ухвалою від 18.04.2019 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 25.04.2019. Ухвалою від 25.04.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.05.2019. Ухвалою від 15.05.2019 відкладено судовий розгляд до 20.05.2019.

У обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що у період з 01.01.2015 до 28.09.2015 ГУ ДФС у Черкаській області прийнято чотири рішення про застосування пені та штрафних санкцій до КП «Уманьводоканал» Уманської міської ради, що стосуються єдиного соціального внеску (далі – ЄСВ), а саме: 07.10.2016 рішення №0005611401 за період з 23.09.2014 до 18.02.2015; 03.10.2017 рішення №0005591400 за період з 20.05.2015 до 02.10.2017 (справа №823/1973/17); 13.11.2018 рішення №0004765213 за період з 21.10.2015 до 31.07.2018 (справа №580/549/19); 16.01.2019 рішення №0000601304 за період з 05.10.2015 до 28.09.2018. Позивачу надійшла вимога про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДФС у Черкаській області від 11.01.2019 №423-17 згідно якої необхідно сплатити борг (недоїмку) у сумі 4127029 грн 97 коп, у тому числі недоїмка – 332959 грн 86 коп, штраф – 943643 грн 81 коп, пеня – 2850435 грн 30 коп. Згідно рішення відповідача від 07.10.2016 №0005611401 позивачу нараховано пеню у сумі – 66264 грн 25 коп, та застосовано штраф (10%) – 79976 грн 81 коп за період з 23.09.2014 до 18.02.2015. Вимоги зазначені у рішенні було виконано позивачем. Згідно розрахунку штрафів та пені до рішення від 07.10.2016 №0005611401 за КП «Уманьводоканал» Уманської міської ради більше не обліковувалось заборгованості за зазначений період, окрім нарахованої у рішенні від 07.10.2016 №0005611401. Відповідачем прийнято рішення №0005591400 відповідно до якого ГУ ДФС нараховано штраф сумі 617271грн. 71коп. та пеню у сумі 2089547грн 59коп. за період з 20.05.2015 до 02.10.2017. Позивач зазначає, що у рішеннях відповідача №0005611401 та №0005591400 пеня та штрафи в останньому виникли в період з 20.02.2015 по 02.10.2017. Відповідач зазначає, що у графі штраф у сумі – 617271 грн 71 коп застосовується з 01.01.2015, тобто за період, що включено до попереднього рішення контролюючого органу та за станом на 18.02.2015 заборгованості чи недоїмки у позивача не було. 13.11.2018 ГУ ДФС прийнято оскаржуване рішення №0004765213 за період з 21.10.2015 до 31.07.2018 про нарахування пені у сумі – 2850435 грн 30 коп. та штрафу у розмірі 20% – 1658779 грн 96 коп. також з 01.01.2015. За період зазначений відповідачем в оскаржуваному рішенні КП «Уманьводоканал» Уманської міської ради вчасно та у повному обсязі виконувало обов`язки зі сплати ЄСВ, тому недоїмки не могло бути. Позивач зазначає, що згідно вимог Закону України «Про збір та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі – Закон №2464) для того, щоб перерахувати кошти на зарплатні рахунки працівників, підприємству необхідно подати до банку платіжні доручення на сплату податків і зборів утриманих із заробітної плати, тобто щодо ПДФО, військового збору та ЄСВ. Позивач зазначає, що органи ДФС мають право нараховувати пеню та штрафи, надсилати вимогу про сплату суми недоїмки, пені, штрафу, приймати рішення про застосування до платника ЄСВ заходів впливу з надсиланням такого, а платник має право не погодитися з позицією ДФС та оскаржити дії та рішення у порядку передбаченому Законом. Також у частині 6 статті 25 Закону №2464 зазначено, що суми, які надходять від платника ЄСВ зараховуються в рахунок недоїмки, пені та штрафу у порядку черговості їх виникнення і фактично відбувається зміна призначення платежу, у випадку, якщо платник вказує призначення відмінне від погашення недоїмки та штрафних санкцій. Оскільки у відповідача відсутні повноваження змінювати призначення платежу, то дії є неправомірними. Позивач зазначив, що за період з січня 2015 року до серпня 2018 року порушень строку сплати єдиного внеску чи неповної його сплати позивачем не допускалося, що підтверджується копіями платіжних документів, а також розрахунком штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат (авансових платежів), на які нараховується єдиний внесок КП «Уманьводоканал» Уманської міської ради єдиного соціального внеску до акту документальної планової перевірки від 21.12.2018 №467/23-00-14-0107/03357174, що є додатком до рішення від 16.01.2019 №0000601304. Позивачем, зобов`язання зі сплати сум ЄСВ виконані без порушень строків та у повному обсязі, проте Головним управління ДФС в Черкаській області не взято до уваги факт вчасної сплати ЄСВ та на сплачені суми ЄСВ нараховано пеню та штраф. У судових засіданнях представники позивача послалися на рішення у справі № 823/1973/17 за позовом КП «Уманьводоканал» Уманської міської ради до ГУ ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Оскаржувані дії відповідача щодо самостійної безпідставної зміни призначення платежу платника податку є протиправними та незаконними. Позивач перераховував всі необхідні платежі з ЄСВ у сумах, визначених Законом №2464-VI, без порушення строків сплати за весь період, починаючи з 21.10.2015 до 31.07.2018. Представники позивача у судовому засіданні 24.05.2019 просили задовольнити позов повністю.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, 04.03.2019 подав до суду відзив на позовну заяву, 18.04.2019 додаткові пояснення та 25.04.2019 відзив на уточнений адміністративний позов, де зазначив, що приймаючи спірне рішення №004765213, діяв у межах повноважень та у спосіб, встановлений законом. За результатами аналізу ІКП КП «Уманьводоканал» було виявлено, що платником своєчасно не виконувались вимоги статті 9 Закону №2464, а саме ЄСВ за вересень-грудень 2015 року, січень-грудень 2016 року, січень-грудень 2017 року, січень-червень 2018 року сплачено з порушенням законодавчо встановленого строку з урахуванням наявної недоїмки. За результатами розгляду Черкаським окружним адміністративним судом справи №823/1973/17 було прийнято рішення від 24.01.2018, яким у задоволені адміністративного позову відмовлено повністю. Вказане рішення не оскаржувалося КП «Уманьводоканал» в апеляційному порядку та набрало законної сили 23.02.2018, позивачем було визнано факт несвоєчасної сплати ЄСВ за період з 20.05.2015 до 02.10.2017. За порушення термінів сплати ЄСВ ГУ ДФС у Черкаській області прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне) перерахування ЄСВ від 13.11.2018 № 0004765213. Згідно ІКП з ЄСВ за 2013 рік при переході адміністрування єдиного внеску з Пенсійного фонду України до ДФС України за КП «Уманьводоканал» обліковувалась недоїмка у сумі 3164675 грн 41 коп. Станом на 31.12.2013 КП «Уманьводоканал» було сплачено ЄСВ 801719 грн 64 коп. – недоїмка склала 3301849 грн 93 коп.; станом на 31.12.2014 сплачено ЄСВ у сумі 1766469 грн 66 коп – недоїмка за 2014 рік склала 956095 грн 58 коп; станом на 31.12.2015 сплачено ЄСВ у сумі 229462 грн 14 коп – недоїмка склала 5792406 грн 28 коп; станом на 31.12.2016 сплачено ЄСВ у сумі 2374055 грн 39 коп – недоїмка склала 6316135 грн 90 коп; станом на 31.12.2017 сплачено ЄСВ у сумі 187517 грн 40 коп – недоїмка склала 3757278 грн 90 коп; станом на 31.12.2018 (після спірного періоду) сплачено ЄСВ у сумі 7821086 грн 10 коп – недоїмка склала 1276594 грн 70 коп. Представник відповідача з огляду на наявну в обліку недоїмку з ЄСВ просив рішення від 13.11.2018 №0004765213 визнати правомірним, у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково з огляду на таке.

Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Частиною 2 статті 3 Господарського кодексу України визначено, що господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва – підприємцями. Відповідно до частини 1 статті 9 Господарського кодексу України у сфері господарювання держава здійснює довгострокову (стратегічну) і поточну (тактичну) економічну і соціальну політику, спрямовану на реалізацію та оптимальне узгодження інтересів суб`єктів господарювання і споживачів, різних суспільних верств і населення в цілому. Згідно частини 3 статті 10 Господарського кодексу України у соціально-економічній сфері держава здійснює соціальну політику захисту прав споживачів, політику заробітної плати і доходів населення, політику зайнятості, політику соціального захисту та соціального забезпечення. Відповідно до абзацу 2 статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України

Конституцією України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом №2464. Згідно частини 1 статті 3 Закону № 2464 збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються за принципами: законодавчого визначення умов і порядку його сплати; обов`язковості сплати; законодавчого визначення розміру єдиного внеску; прозорості та публічності діяльності органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску; захисту прав та законних інтересів застрахованих осіб; державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску; відповідальності платників єдиного внеску та органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов`язків. Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам ЄСВ, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Відповідно до частини 2 статті 25 Закону № 2464 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники ЄСВ зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (частина 3 статті 25).

Відповідно до статті 1 Закону №2464 єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування – це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. КП «Уманьводоканал» є страхувальником та згідно з пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону №2464 платником ЄСВ. Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Черкаській області прийнято рішення «про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперарахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску» від 13.11.2018 №0004765213, яким до КП «Уманьводоканал» застосовано штраф за період з 01.01.2015 у сумі 1658779 грн 96 коп та за період з 21.10.2015 до 31.07.2018 нараховано пеню у сумі 2850435 грн 30 коп, всього у сумі 4509215 грн 26 коп.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням КП «Уманьводоканал» направлено скаргу до Державної фіскальної служби України від 23.11.2018 за вихідним № 1412/07 та повідомлено Головне управління ДФС у Черкаській області. 02.01.2018 позивачем отримано відповідь про результати розгляду скарги Державної фіскальної служби від 28.12.2018 № 42092/6/99-99- 11-05-02-25, якою оскаржуване рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 13.11.2018 залишено без змін, а скаргу позивача – залишено без задоволення. Вважаючи рішення Головного управління ДФС у Черкаській області протиправним, позивач звернувся до суду про скасування індивідуального акта від 13.11.2018 №0004765213.

Частиною 5 статті 8 Закону №2464 передбачено, що ЄСВ для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування ЄСВ. Згідно пункту 7 статті 9 Закону №2464 ЄСВ сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. За період, що зазначений у рішенні №0004765213, позивач сплатив ЄСВ 14602925 грн 93 коп., тобто сторонами не оспорюється своєчасна сплата ЄСВ за строками сплати (а.с.16 – а.с.265 т.1 – а.с. 1 – а.с.98 т.2), проте суд зазначає, що рішення відповідача про нарахування пені щодо наявної недоїмки від 07.10.2016 №0005611401 за період з 23.09.2014 до 18.02.2015 та від 16.01.2019 №0000601304 за період з 05.10.2015 до 28.09.2018 позивачем не оскаржені.

Суд критично аналізує аргументи відповідача у відзиві (а.с.106 т.2), що згідно частини 14 статті 25 Закону № 2464 «рішення органу доходів і зборів про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом» у контексті того, що рішення від 13.11.2018 №0004765213 прийнято на підставі частини 10 статті 25 Закону № 2464. Конструкція норми, що рішення органу доходів і зборів про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом міститься у частині 15 статті 25 Закону № 2464, тобто позивач допускає перекручування змісту правового регулювання спірних правовідносин.

Суд не надає оцінку правовідносинам, що не охоплюють період прийняття оскаржуваного рішення, зокрема щодо проведення у подальшому 21.12.2018 ГУ ДФС у Черкаській області документальної планової перевірки за результатами якої складено акт від 21.12.2018 №467/23-00-14-0107/03357174 та прийнято рішення 16.01.2019 №0000601304 (а.с.99 т.2) згідно якого позивачу нараховано: штраф 10% у сумі – 662097 грн 16 коп згідно пункту 6 частини 11 статті 25 Закону №2464 – за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум. До вказаного рішення відповідач додає розрахунок санкцій, що доданий до акту документальної планової перевірки від 21.12.2018 №467/23-00-14-0107/03357174 за період з 05.10.2015 до 28.09.2018, що співпадає з періодом нарахування пені та штрафних санкцій у оскаржуваному рішенні №0004765213. Варто зазначити що зміст п.6 ч.11 ст.25 не є тотожним змісту п.2 ч.11 ст.25 Закону №2464, тому аргумент не є переконливим у контексті спірних відносин.У подальшому згідно ІКП 17.12.2018 збільшено борг за штрафними санкціями у сумі 27567 грн 72 коп, облікована відповідачем сума недоїмки становить 27567 грн 72 коп (а.с.117 т.2). Згідно відомостей облікової картки у період з 17.12.2018 до 19.12.2018 (а.с.115-121 т.2) стосовно позивача прийняті рішення про нарахування штрафних санкцій та застосування пені за несплату або несвоєчасну сплату ЄСВ у сумі 1287195 грн 30 коп. Станом на 31.12.2018 сплачено ЄСВ у сумі 7 821 086 грн 10 коп. – недоїмка становить 1 276 594 грн 70 коп (а.с.62 т.3). Судом встановлено, що відповідачем рішення від 13.11.2018 №0004765213 прийнято на підставі частини десятої (на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу) та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 (за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум) Закону №2464 у сумі 4509215,26 грн (штраф у розмірі 20% з 01.01.2015 у сумі 1658779,96 грн та пеня за період з 21.10.2015 до 31.07.2018 у сумі 2850435,3 грн).

Оскільки у відзиві на позов (а.с.106 т.2) зазначено, що за порушення термінів сплати ЄСВ прийнято рішення від 13.11.2018 №0004765213, то перевіряючи правомірність застосування штрафу у рішенні №0004765213 суд враховує таке.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Згідно пункту 1 частини 1 статті 7 Закону №2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу 7) частини 1 статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі у натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. Відповідно до пунктів 5, 8 статті 9 Закону №2464 платники ЄСВ, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини 1 статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. Сплата ЄСВ здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум на рахунки фіскальних органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування. Відповідно до пункту 2 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.15 №449 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.05.15 за №508/26953) сплата ЄСВ здійснюється за місцем обліку платника. Згідно пункту 1 частини 10 статті 9 Закону №2464 днем сплати ЄСВ у разі перерахування сум ЄСВ з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів вважається день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Згідно з підпунктом 168.1.2 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі – Кодекс № 2755) ПДФО повинен сплачуватись (перераховуватись) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом, банк має право прийняти платіжний документ на виплату доходу лише за умови, одночасно наданих підтверджуючих документів на перерахування ЄСВ до бюджету. Під час виплати заробітної плати одночасно надаються підтверджуючі документи про перерахування відповідних сум ЄСВ або ж документи, що підтверджують фактичну сплату таких сум (частина 2 статті 24 Закону №2464). Факт надання до банку платіжних доручень щодо сплати/своєчасної сплати ЄСВ не оспорюється учасниками та підтверджується копіями платіжних доручень, доданими до матеріалів справи (а.с.16 – а.с.265 т.1 – а.с. 1 – а.с.98 т.2), а також розрахунком штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат (авансових платежів) на які нараховуються ЄСВ КП «Уманьводоканал» (а.с.100-104 т.2) за реєстром виплаченої заробітної плати та сплаченого єдиного внеску (а.с.12-15 т.1).

Згідно пункту 2 частини 11 статті 25 Закону №2464 органом доходів і зборів за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) на платника єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Законом України №77-VІІІ від 28.12.2014 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов`язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці») до пункту 2 частини 11 статті 25 Закону №2464 були внесені зміни, згідно з якими встановлено штраф у розмірі 20%.

Судом встановлено, що розмір штрафу за несвоєчасну сплату єдиного внеску за період з 05.10.2015 до 28.09.2018 не відповідає встановленим обставинам, хоча підтверджується арифметичним розрахунком штрафної санкції (а.с.35-38 т.1). Рішення про застосування штрафних санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску складається згідно з додатком 12 до Інструкції №449. Розрахунок фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи контролюючого органу. Натомість, позивач і відповідач по різному тлумачать зміст пункту 2 частини 11 статті 25 Закону №2464 і процедуру застосування штрафу у спірних правовідносинах.

Згідно частини 10 статті 9 Закону № 2464 під час застосування штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки, незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди. Перевіряючи твердження позивача «за станом на 18.02.2015 заборгованості чи недоїмки у позивача не було», з аналізу облікової картки встановлено, що за станом на 18.02.2015 (а.с.105 т.3) за операцією 2 zz зменшення боргу у минулих періодах – сплачено 14806,06 та обліковується недоїмка – 760114,76 грн. Під час сплати ЄСВ поле «призначення платежу» розрахункового документа заповнюється, зокрема таким чином: 1 – службовий код («*»); 2 – код виду сплати (« 101» – сплата суми єдиного внеску) http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/375378.html. ЄСВ належить сплаті незалежно від фінансового стану платника податків – частина 12 статті 9 Закону № 2464-VI. Відповідальність у вигляді штрафу згідно п.2 ч.11 ст.25 Закону №2464 настає, якщо платник ЄСВ не сплатив нараховану суму / несвоєчасно перерахував за наявних платіжних доручень. Проте представником відповідача за оспорюваний період визнано перерахування КП «Уманьводоканал» ЄСВ за строками сплати і зворотне не підтверджено іншими належними і достатніми доказами, крім пояснень про зарахування сплаченого ЄСВ у рахунок погашення недоїмки у порядку календарної черговості за попередні періоди: якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми ЄСВ зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

ДФС у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства. Презумпція правомірності рішень платника податку: в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Враховуючи системний аналіз норм законодавства, встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 13.11.2018 №0004765213 у частині визначення штрафу у розмірі 20 % за наявності підтверджуючих документів щодо сплачених позивачем сум ЄСВ діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, без використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Перевіряючи правомірність застосування пені у рішенні №0004765213 варто зазначити про таке.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону №2464 суми ЄСВ своєчасно не нараховані та/або не сплачені є недоїмкою. На суму недоїмки нараховується пеня у розмірі 0,1% суми недоплати за кожний день прострочення (частина 10 статті 25 Закону № 2464).

Заборгованість з ЄСВ виникла внаслідок наявного залишку недоїмки та з огляду на встановлені факти рішенням суду (823/1973/17), що вбачається з аналізу облікової картки, де встановлено, що за станом на 08.01.2015 за позивачем рахується недоїмка у сумі 945095 грн 58 коп (а.с.162 т.2).

Відповідно до пункту 10 статті 25 Закону №2464 на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1% суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Частиною 3 статті 25 Закону №2464 передбачено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Судом враховано, що рішенням ГУ ДФС у Черкаській області від 07.10.2016 №0005611401 застосовано до КП «Уманьводоканал» за період з 23.09.2014 до 18.02.2015 штраф у сумі 79976 грн 81 коп та нараховано пеню у сумі 66264 грн 25 коп. 03.10.2017 ГУ ДФС у Черкаській області прийнято рішення №0005591400 (справа № 823/1973/17), яким застосовано до КП «Уманьводоканал» за період 20.05.2015 - 02.10.2017 штраф у сумі 617271 грн 71 коп та нараховано пеню у сумі 2089547 грн 59 коп. Рішенням ГУ ДФС у Черкаській області від 13.11.2018 №0004765213 застосовано до КП «Уманьводоканал» за період з 21.10.2015 до 31.07.2018 штраф у сумі 1658779 грн 96 коп та нараховано пеню у сумі 2850435 грн 30 коп.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 24.01.2018 (справа №823/1973/17) у задоволенні адміністративного позову КП «Уманьводоканал» Уманської міської ради до ГУ ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій відмовлено. У рішенні зазначено, що Головним управлінням ДФС у Черкаській області (позивачем) прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ від 03.10.2017 №0005591400, яким до комунального підприємства «Уманьводоканал» Уманської міської ради (відповідач) застосовано штраф у сумі 617271 грн 71 коп за період з 20.05.2015 до 02.10.2017 та пеню у сумі 2 089 547 грн 59 коп, а всього у сумі 2 706 819 грн 30 коп. Позивач визнав той факт, що дійсно несвоєчасно сплачував єдиний внесок у період з 20.05.2015 до 03.10.2017, відтак, до нього правомірно застосовано відповідальність, передбачену Законом №2464. Розмір штрафу та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску за період з 20.05.2015 до 02.10.2017 підтверджується розрахунком штрафної санкції. При цьому доводи позивача про те, що відповідачем не в повній мірі враховано сплату єдиного внеску суд вважає необґрунтованими, оскільки вони спростовуються копією службової записки від 27.12.2017 начальника відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб та єдиного внеску території обслуговування Уманської ОДПІ управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Черкаській області К.Ф. Мовчан та розрахунком штрафної санкції, згідно яких платіжні доручення від 31.07.2017 №759 у сумі 237530 грн 48 коп, від 30.08.2017 №867 у сумі 244994 грн 19 коп, від 29.09.2017 №1012 у сумі 252725 грн враховано при розрахунку штрафних санкцій до рішення від 03.10.2017 №0005591400 в рахунок погашення недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення, а платіжне доручення від 31.10.2017 №1195 у сумі 260246 грн 35 коп не могло бути враховане, оскільки рішення про застосування штрафних санкцій було сформоване раніше, а саме: 03.10.2017. За наявності у платника ЄСВ одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу). Посилання позивача на неврахування відповідачем оскарження рішення в 10-денний термін при його передачі на примусове виконання також є необґрунтованим, оскільки стосується вже прийнятого рішення і об`єктивно не може впливати на його прийняття. Дане рішення від 24.01.2018 у справі № 823/1973/17 набрало законної сили 06.03.2018.

Судом взято до уваги платіжні доручення надані у якості доказів сплати ЄСВ (а.с.39-265 т.1 – а.с.1-99 т.2) оскільки зазначені документи стосуються періоду з 20.05.2015 до 02.10.2017, що досліджено у адміністративній справі №823/1973/17 за позовом КП «Уманьводоканал» Уманської міської ради до ГУ ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення від 03.10.2017 № 0005591400 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені. У рішенні від 24.01.2018 у справі № 823/1973/17 зазначено: «Судом встановлено, що розмір штрафу та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску за період з 20.05.2015 по 02.10.2017 підтверджується розрахунком штрафної санкції (а.с. 29-34). При цьому доводи позивача про те, що відповідачем не в повній мірі враховано сплату єдиного внеску суд вважає необґрунтованими, оскільки вони спростовуються копією службової записки від 27.12.2017 начальника відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб та єдиного внеску території обслуговування Уманської ОДПІ управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Черкаській області ОСОБА_2 та розрахунком штрафної санкції (а.с.46), згідно яких платіжні доручення №759 від 31.07.2017 на суму 237530 грн. 48 коп., №867 від 30.08.2017 на суму 244 994 грн. 19 коп., №1012 від 29.09.2017 на суму 252 725 грн. були враховані при розрахунку штрафних санкцій до рішення №0005591400 від 03.10.2017 в рахунок погашення недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення, а платіжне доручення №1195 від 31.10.2017 на суму 260 246 грн. 35 коп. не могло бути враховане, оскільки рішення про застосування штрафних санкцій було сформоване раніше, а саме: 03.10.2017» (ЄДРСР 71977209).

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються під час розгляду іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Надаючи оцінку твердженням позивача, що у податкового органу відсутнє право самостійно змінювати призначення платежу, визначеного платником податків, та змінювати призначення платежу з метою погашення податкового боргу чи інших зобов`язань, варто зазначити про таке.

Реквізит «призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж і документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України (пункт 3.8 Інструкції № 22 НБУ). Заповнення поля «призначення платежу» врегульоване Порядком заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженим наказом Міндоходів від 22.10.2013 № 609. У разі перерахування коштів в рахунок погашення боргу з ЄСВ під час заповнення призначення платежу у полі № 2 платіжного доручення необхідно друкувати код виду сплати « 140», що означає «надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу/недоїмки з єдиного внеску». Банки виконують доручення клієнтів, що містяться у документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів (стаття 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 № 2346-III). Переказ вважають завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача (стаття 30 Закону № 2346). Після списання коштів з рахунку платника інформацію, зазначену в реквізиті «призначення платежу», сторони переказу уточнюють без участі банку (лист НБУ від 09.06.2011 № 25-111/1438-7141).

Згідно пункту 22.4 статті 22 Закону № 2346-III під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Частиною 6 статті 25 Закону № 2464 встановлено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник єдиного внеску не сплатив зазначені в рішенні суми протягом десяти календарних днів, а також не повідомив у цей строк орган доходів і зборів про оскарження рішення, таке рішення передається державній виконавчій службі в порядку, встановленому законом. Суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати ЄСВ, стягуються в такому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати ЄСВ. Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов`язано з виникненням та сплатою недоїмки.

Частиною 16 статті 25 Закону № 2464 строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Частиною 1 статті 67 Конституції України закріплено обов`язок кожного сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених Законом.

Відповідно до пункту 2 порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 07.04.2016 № 422 терміни в цьому Порядку вживаються у таких значеннях: інтегрована картка платника (далі – ІКП) – форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Відповідно до «Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за № 974/27419 із змінами 2016 року під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійсненні бюджетного відшкодування податку на додану вартість, поверненні помилково або надміру зарахованих коштів поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином: поле № 1: друкується службовий код (знак) «*» (ознака платежу); поле № 2: друкується розділовий знак «;»; друкується код виду сплати (формат ссс - тризначне число), код виду сплати « 101» – сплата суми податків і зборів / єдиного внеску).

31.07.2018 у обліковій картці (а.с.56 т3.) міститься така інформація: код операції 101; опис операції – зараховано 31.07.2018 (324027.67) сплата суми податків і зборів/ єдиного внеску платіжне доручення від 31.07.2018 № 624: сума операції «—» (графу не заповнено); нараховано/зменшено «—»; повернуто з бюджету «—»; сплачено до бюджету «—»; недоїмка «—»; переплата «—»; сума пені «—»; з «—»; до «—»; сплачено/повернуто «—»; залишок несплаченої пені (гр. 13) «—»; всього внесено з початку року «—»; списано основного платежу «—»; списано фінсанкцій «—»; списано пені, що нарахована «—»; списано пені за актами «—»; списано пені за актами (з ЄСВ бан) «—»; списано пені з ЄСВ за актами (ріш) «—»; списано податкового кредиту «—»; розстрочено платежу «—»; відстрочено платежу «—».

31.07.2018 – код операції 250 (50758,05) погашення недоїмки нарахування єдиного внеску № 9018690403 платіжне доручення від 31.07.2018 № 624: сума операції — 50758,05; нараховано/зменшено «—»; повернуто з бюджету«—»; сплачено до бюджету «—»; недоїмка – 625049,68; переплата «—»; сума пені «—»; з «—»; до«—»; сплачено/повернуто «—»; залишок несплаченої пені (гр. 13) «—»; всього внесено з початку року «—» – 625049,68; списано основного платежу «—»; списано фінсанкцій «—»; списано пені, що нарахована «—»; списано пені за актами «—»; списано пені за актами (з ЄСВ бан) «—»; списано пені з ЄСВ за актами (ріш) «—»; списано податкового кредиту «—»; розстрочено платежу «—»; відстрочено платежу «—».

31.07.2018 (опис операції 360382) нараховано довідково пені ЄСВ невизначений документ № AUTOPEN 22.05.18 по 31.07.18 на нарахування єдиного внеску N 9086190403 від 08.05.18: сума операції — 3603,82; нараховано/зменшено «—»; повернуто з бюджету «—»; сплачено до бюджету «—»; недоїмка — 625049,68; переплата «—»; сума пені «—»; з«—»; до «—»; сплачено/повернуто «—»; залишок несплаченої пені (гр. 13) «—»; всього внесено з початку року — 625049,68; списано основного платежу «—»; списано фінсанкцій «—»; списано пені, що нарахована«—»; списано пені по актам «—»; списано пені за актами (з ЄСВ бан) «—»; списано пені з ЄВ за актами (ріш) «—»; списано податкового кредиту «—»; розстрочено платежу «—»; відстрочено платежу «—».

31.07.2018 код операції 281; опис операції — (10151,61) необхідна штрафна санкція за невчасну сплату платежу по ст. 126 ПКУ та ст. 25 ЗУ 2464 (20%) невизначений документ № ST 17 INFO з 22.05.2018 до 31.07.2018 на нарахування єдиного внеску N 9086190403 від 08.05.2018: сума операції — 10151,61; нараховано/зменшено«—»; повернуто з бюджету«—»; сплачено до бюджету«—»; недоїмка — 625049,68; переплата«—»; сума пені«—»; з«—»; по«—»; сплачено/повернуто«—»; залишок несплаченої пені (гр. 13) «—»; всього внесено з початку року — 625049,68; списано основного платежу«—»; списано фінсанкцій «—»; списано пені, що нарахована «—»; списано пені за актами «—»; списано пені за актами (з ЄСВ бан) «—»; списано пені з ЄСВ за актами (ріш) «—»; списано податкового кредиту «—»; розстрочено платежу «—»; відстрочено платежу «—».

31.07.2018 код операції 950; опис операції — (273269,62) погашено недоїмки нарахування єдиного внеску № 9118848510 по платіжне доручення 624 від 31.07.2018: сума операції — 273269,62; нараховано/зменшено «—»; повернуто з бюджету «—»; сплачено до бюджету «—»; недоїмка — 351780,06; переплата «—»; сума пені «—»; з «—»; до «—»; сплачено/повернуто «—»; залишок несплаченої пені (гр. 13) «—»; всього внесено з початку року — 351780;06 списано основного платежу «—»; списано фінсанкцій «—»; списано пені, що нарахована «—»; списано пені за актами «—»; списано пені за актами (з ЄСВ бан) «—»; списано пені з ЄСВ за актами (ріш) «—»; списано податкового кредиту «—»; розстрочено платежу «—»; відстрочено платежу «—».

31.07.2018 код операції 28S; опис операції — (11204.05) Нараховано довідково пені ЄВ невизначений документ № AUTOPEN з 21.06.2018 до 31.07.2016 на Нарахування єдиного внеску № 9118848510 від 14.06.2018: сума операції — 11204.05; нараховано/зменшено «—»; повернуто з бюджету «—»; сплачено до бюджету «—»; недоїмка — 351780,06; переплата «—»; сума пені «—»; з «—»; до —; сплачено/повернуто «—»; залишок несплаченої пені (гр. 13) «—»; всього внесено з початку року — 351780,06; списано основного платежу «—»; списано фінсанкцій «—»;списано пені, що нарахована «—»; списано пені за актами «—»; списано пені за актами (з ЄСВ бан) «—»; списано пені з ЄСВ за актами (ріш) «—»; списано податкового кредиту «—»; розстрочено платежу «—»; відстрочено платежу «—».

31.07.2018 код операції 281; опис операції — (54653,92) Необхідна штрафна санкція за не вчасну сплату платежу по ст.126 ПКУ та ст.25 ЗУ 2464 (20%) невизначений документ № ST 17 INFO від 21.06.2018 до 31.07.2018 на Нарахування єдиного внеску № 9118848510 від 14.06.2018: сума операції — 54653,92; нараховано/зменшено «—»; повернуто з бюджету «—»; сплачено до бюджету «—»; недоїмка — 351780,06; переплата «—»; сума пені «—»; з «—»; до «—»; сплачено/повернуто «—»; залишок несплаченої пені (гр. 13) «—»; всього внесено з початку року — 351780,06; списано основного платежу «—»; списано фінсанкцій «—»; списано пені, що нарахована «—»; списано пені по актам «—»; списано пені за актами (з ЄСВ бан) «—»; списано пені з ЄСВ за актами (ріш) «—»; списано податкового кредиту «—»; розстрочено платежу «—»; відстрочено платежу «—».

31.07.2018 код операції 101; опис операції — зараховано 31.07.2018 [680000] Сплата суми податків і зборів / ЄСВ платіжне доручення від 31.07.2018 № 617: сума операції — 680000; нараховано/зменшено «—»; повернуто з бюджету «—»; сплачено до бюджету «—» 680000; недоїмка — 351780,06; переплата «—»; сума пені «—»; з «—»; до «—»; сплачено/повернуто «—»; залишок несплаченої пені (гр. 13) «—»; всього внесено з початку року — 351780,06; списано основного платежу — 680000; списано фінсанкцій «—»; списано пені, що нарахована «—»; списано пені за актами «—»; списано пені за актами (з ЄСВ бан) «—»; списано пені з ЄСВ за актами (ріш) «—»; списано податкового кредиту «—»; розстрочено платежу «—»; відстрочено платежу «—».

31.07.2018 код операції 950; опис операції — (14237.85) Погашено недоїмки Нарахування єдиного внеску № 9118848510 платіжне доручення від 31.07.2018 №617: сума операції — 14237.85; нараховано/зменшено «—»; повернуто з бюджету «—»; сплачено до бюджету «—»; недоїмка — 337542,21; переплата «—»; сума пені «—»; з «—»; до «—»; сплачено/повернуто «—»; залишок несплаченої пені (гр. 13) «—»; всього внесено з початку року — 337542,21; списано основного платежу «—»; списано фінсанкцій «—»; списано пені, що нарахована «—»; списано пені за актами «—»; списано пені за актами (з ЄСВ бан) «—»; списано пені з ЄСВ за актами (ріш) «—»; списано податкового кредиту «—»; розстрочено платежу «—»; відстрочено платежу «—».

31.07.2018 код операції 28S; опис операції — (583.75) Нараховано довідково пені ЄВ невизначений документ № AUTOPEN з 21.06.2018 до 31.07.2018 на Нарахування єдиного внеску № 9118848510 від 14.06.2018: сума операції — 583,75; нараховано/зменшено «—»; повернуто з бюджету «—»; сплачено до бюджету «—»; недоїмка — 337542,21; переплата «—»; сума пені «—»; з «—»; до «—»; сплачено/повернуто «—»; залишок несплаченої пені (гр. 13) «—»; всього внесено з початку року — 337542,21; списано основного платежу «—»; списано фінсанкцій «—»; списано пені, що нарахована «—»; списано пені за актами «—»; списано пені за актами (з ЄСВ бан) «—»; списано пені з ЄСВ за актами (ріш) «—»; списано податкового кредиту «—»; розстрочено платежу «—»; відстрочено платежу «—».

31.07.2018 код операції 281; опис операції — (2847,57) Необхідна штрафна санкція за невчасну сплату платежу по ст.126 ПКУ та ст. 25 ЗУ 2464 (20%) новизначений документ № ST 17 INFO від 21.06.2018 до 31.07.2018 на Нарахування єдиного внеску № 9118848510 від 14.06.2018: сума операції — 2847,57; нараховано/зменшено «—»; повернуто з бюджету «—»; сплачено до бюджету —; недоїмка — 337542,21; переплата «—»; сума пені «—»; з «—»; до «—»; сплачено/повернуто «—»; залишок несплаченої пені (гр. 13) «—»; всього внесено з початку року — 337542,21; списано основного платежу «—»; списано фінсанкцій «—»; списано пені, що нарахована «—»; списано пені за актами «—»; списано пені за актами (з ЄСВ бан) «—»; списано пені з ЄСВ за актами (ріш) «—»; списано податкового кредиту «—»; розстрочено платежу «—»; відстрочено платежу «—».

31.07.2018 код операції 950; опис операції — (337542,21) Погашено недоїмки нарахування єдиного внеску № 9134929637 платіжне доручення від 31.07.2018 №617: сума операції — 337542,21; нараховано/зменшено «—»; повернуто з бюджету «—»; сплачено до бюджету «—»; недоїмка «—»; переплата «—»; сума пені «—»; з «—»; до «—»; сплачено/повернуто «—»; залишок несплаченої пені (гр. 13) «—»; всього внесено з початку року «—»; списано основного платежу «—»; списано фінсанкцій «—»;списано пені, що нарахована «—»; списано пені по актам «—»; списано пені за актами (з ЄСВ бан) «—»; списано пені з ЄСВ за актами (ріш) «—»; списано податкового кредиту «—»; розстрочено платежу «—»; відстрочено платежу «—».

31.07.2018 код операції 28S; опис операції — (3712.96) нараховано довідково пені ЄВ невизначений документ № AUTOPEN з 21.07.2018 по 31.07.2018 на нарахування ЄСВ N 9134929637 від 04.07.2018: сума операції — 337542,21; нараховано/зменшено «—»; повернуто з бюджету «—»; сплачено до бюджету «—»; недоїмка «—»; переплата «—»; сума пені «—»; з «—»; до «—»; сплачено/повернуто «—»; залишок несплаченої пені (гр. 13) «—»; всього внесено з початку року «—»; списано основного платежу «—»; списано фінсанкцій «—»;списано пені, що нарахована «—»; списано пені за актами «—»; списано пені за актами (з ЄСВ бан) «—»; списано пені з ЄСВ за актами (ріш) «—»; списано податкового кредиту «—»; розстрочено платежу «—»; відстрочено платежу «—».

31.07.2018 код операції 281; опис операції — (67508,44) Нео6хідна штрафна санкція за невчасну сплату платежу по ст.126 ПКУ та ст.25 ЗУ 2464 (20%) невизначений документ № ST 17 INFO з 21.07.2018 по 31.07.2018 на Нарахування єдиного внеску N 9134929637 від 04.07.2018: сума операції — 67508,44; нараховано/зменшено «—»; повернуто з бюджету «—»; сплачено до бюджету «—»; недоїмка «—»; переплата «—»; сума пені «—»; з «—»; до «—»; сплачено/повернуто «—»; залишок несплаченої пені (гр. 13) «—»; всього внесено з початку року «—»; списано основного платежу «—»; списано фінсанкцій «—»;списано пені, що нарахована «—»; списано пені за актами «—»; списано пені за актами (з ЄСВ бан) «—»; списано пені з ЄСВ за актами (ріш) «—»; списано податкового кредиту «—»; розстрочено платежу «—»; відстрочено платежу «—».

31.07.2018 код операції 990; опис операції — (328219,94) збільшено переплату +z платіжне доручення №617 сума операції — 328219,94; нараховано/зменшено «—»; повернуто з бюджету «—»; сплачено до бюджету «—»; недоїмка «—»; переплата «—» 328219,94; сума пені «—»; з «—»; до «—»; сплачено/повернуто «—»; залишок несплаченої пені (гр. 13) «—»; всього внесено з початку року «—»; списано основного платежу «—»; списано фінсанкцій «—»;списано пені, що нарахована «—»; списано пені по актам «—»; списано пені за актами (з ЄСВ бан) «—»; списано пені з ЄСВ за актами (ріш) «—»; списано податкового кредиту «—»; розстрочено платежу «—»; відстрочено платежу «—».

31.07.2018 код операції М07; опис операції — (не зазначено - зміст відсутній), проте зазначено: сума операції — ; нараховано/зменшено — 2016194,13; повернуто з бюджету «—»; сплачено до бюджету — 6101693; недоїмка «—»; переплата — 328219,94; сума пені «—»; з «—»; до «—»; сплачено/повернуто «—»; залишок несплаченої пені (гр. 13) «—»; всього внесено з початку року — 6101693; списано основного платежу «—»; списано фінсанкцій «—»; списано пені, що нарахована «—»; списано пені по актам «—»; списано пені за актами (з ЄСВ бан) «—»; списано пені з ЄСВ за актами (ріш) «—»; списано податкового кредиту «—»; розстрочено платежу «—»; відстрочено платежу «—».

Судом встановлено, що згідно ІКП з ЄСВ внеску за 2013 рік при переході адміністрування ЄСВ від Пенсійного Фонду України до ДФС України КП «Уманьводоканал» мало недоїмку за платежем ЄСВ у сумі 3 164 675 грн 41 коп (а.с.3 т.3). Станом на 31.12.2013 КП «Уманьводоканал» було сплачено 801 719 грн 64 коп. – недоїмка склала 3 301 849 грн 93 коп (а.с.6); станом на 31.12.2014 було сплачено ЄСВ у сумі 1 766 469 грн 66 коп – недоїмка за 2014 рік становила 956 095 грн 58 коп (а.с.31 т.3); станом на 31.12.2015 було сплачено 4 229 462 грн 14 коп – недоїмка становила 5 792 406 грн 28 коп (а.с.115 т.3); станом на 31.12.2016 було сплачено ЄСВ у сумі 2 374 055 грн 39 коп – недоїмка склала 6 316 135 грн 90 коп (а.с.102 т.3); станом на 31.12.2017 було сплачено ЄСВ у сумі 5 187 517 грн 40 коп (а.с.75 т.3)- недоїмка склала 3 757 278 грн 90 коп; станом на 31.07.2018 в обліковій картці нараховано 2016194 грн 13 коп: із виплаченої заробітної плати 1204556 грн 34 коп сплачено ЄСВ за строком сплати 1004027 грн 68 коп (а.с.13 т.1) – 31.07.2018 (а.с.115 т.2) значиться заборгованість з початку року, що облікована у сумі 3757278 грн 90 коп (а.с.112 т.2).

Судом встановлено, що згідно платіжного доручення від 31.07.2018 № 617 (а.с.85 т.2) позивачем сплачено 680 000 грн – призначення платежу *;101;03357174; ЄСВ за липень місяць 2018 року. Згідно платіжного доручення від 31.07.2018 № 624 (а.с.86 т.2) позивачем сплачено 324027 грн 67 коп – призначення платежу *;101;03357174; ЄСВ за липень місяць 2018 року. Судом встановлено, що у призначенні платежу (а.с.39-265 т.1 і а.с.1-98 т.2) значиться код 101.

Наказ МФУ від 24.07.2015 № 666 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за № 974/27419 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів» із змінами і доповненнями, внесеними наказом МФУ від 05.09.2016 № 811 визначає, що код виду сплати «101» - сплата суми податків і зборів / єдиного внеску; проте код 140 – надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу / недоїмки з єдиного внеску. З аналізу наявних матеріалів справи та досліджених доказів встановлено, що код 140 у обліковій картці платника не значиться.

Натомість, за станом на 31.07.2018 за кодом операції 950 та 281 обліковано недоїмку — 337542,21, а за кодом недоїмка — 351780,06 за описом оплати за платіжним дорученням від 31.07.2018 №617 (а.с.56 т3.).

Кошти, сплачені позивачем згідно платіжних доручень з 21.10.2015 до 31.07.2018 (а.с.42-265 т.1, а.с.1-86 т.2), зараховувались у погашення суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення, згідно частини 6 статті 25 Закону № 2464.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно частини 2 статті 77 вказаного Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень передбачає, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Оскільки ЄСВ у період з 01.01.2015 сплачувався позивачем вчасно, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.39-265 т.1, а.с.1-98 т.2), проте зараховувався у порядку календарної черговості, відповідачем неправомірно застосовано штраф у сумі 1658779 грн 96 коп, оскільки згідно пункту 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464 штраф застосовується за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ.

Враховуючи системний аналіз норм законодавства, встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, суд дійшов висновку, що відповідач приймаючи оскаржуване рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 13.11.2018 №0004765213 у частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 20 % з 01.01.2015 у сумі 1658779 грн 96 коп діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, позаяк судом не встановлено згідно призначення платежу несплати або несвоєчасної сплати ЄСВ у спірному періоді.

Разом з тим, враховуючи, що пеня нараховується на суму недоїмки (яка значилась в обліку за кодами операцій та підтверджена рішенням суду, що набрало законної сили у справі № 823/1973/17) з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу, а сплачений згідно платіжних доручень ЄСВ зараховувався у порядку календарної черговості на виконання вимог частини 6 статті 25 Закону № 2464 та пункту 8 розділу VI Інструкції №449, то пеня у сумі 2850435 грн 30 коп нарахована відповідачем правомірно.

Суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача щодо штрафу у розмірі 20% у сумі 1658779 грн 96 коп є обґрунтованими, а позов таким, що належить до часткового задоволення у частині визнання протиправним нарахування штрафних санкцій у розмірі 20 % з 01.01.2015 у сумі 1658779 грн 96 коп з огляду на недоведеність відповідачем несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасне перерахування) ЄСВ від КП «Уманьводоканал» Уманської міської ради.

ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України, № 4909/04, пункт 58 зазначив, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 ЄКПЛ зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі Ruiz Torija проти Іспанії від 09.12.1994, № 303-A, пункт 29).

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які належать розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Згідно частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Суд зазначає, що представником позивача 24.05.2019 під час судових дебатів зроблено заяву, що докази витрат, повязаних із розглядом справи буде подано відповідно до частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вирішуючи питання стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Черкаській області на користь позивача судових витрат із сплати судового збору суд зазначає про таке.

Згідно частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою встановлюється ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Законом України «Про державний бюджет України на 2019 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено у сумі 1921 грн. Враховуючи зазначене, сума судового збору, що належала сплаті під час звернення з даним позовом до суду становить 21131 грн (1921 х 10 (майнова вимога) + 1921 (немайнова вимога)). Згідно платіжного доручення від 31.01.2019 № 129 позивачем сплачено судовий збір у сумі 67638,23 грн.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено частково, судом розраховано суму судових витрат із сплати судового збору, що належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Черкаській області на користь комунального підприємства «Уманьводоканал» Уманської міської ради пропорційно до задоволених позовних вимог. 1 658 779 грн становить 36,80 % від загальної суми 4509215,26 грн, визначеної у рішенні від 13.11.2018 № 0004765213, у зв`язку з чим до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача належать судові витрати із сплати судового збору у сумі 7776 грн 21 коп (21131 грн х 36,80 %).

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 73-78, 90, 99, 118, 139, 242-245, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 13.11.2018 №0004765213 у частині застосування до комунального підприємства «Уманьводоканал» Уманської міської ради (вул. Залізняка, 16, м. Умань, Черкаська область, 20300, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 03357174) штрафу у розмірі 20 % за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування КП «Уманьводоканал» у сумі 1 658 779 (один мільйон шістсот п`ятдесят вісім тисяч сімсот сімдесят дев`ять) грн 96 коп за період з 01.01.2015.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39392109) на користь комунального підприємства «Уманьводоканал» Уманської міської ради (вул. Залізняка, 16, м. Умань, Черкаська область, 20300, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 03357174) судові витрати із сплати судового збору у сумі 7776 (сім тисяч сімсот сімдесят шість) грн 21 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

позивач: комунальне підприємство «Уманьводоканал» Уманської міської ради [вул. Залізняка, 16, м. Умань, Черкаська область, 20300, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 03357174];

відповідач: Головне управління ДФС у Черкаській області [вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39392109].

Повне судове рішення складено 29.05.2019.

Суддя Л.В. Трофімова