Рішення № 82077170, 29.05.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/205/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Чернівецькій області, про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся в суд з позовом до Управління Держпраці у Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 14.02.2019 року № ЧВ - 192/19/426/НД/АВ/П/ТД-1 ФС/062, складену заступником начальника Управління Держпраці у Чернівецькій області ОСОБА_2 .

1. Аргументи учасників справи.

1.1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що посадовими особами відповідача проведено інспекційне відвідування у позивача, за результатами якого складено акт № ЧВ - 192/19/426/НД/АВ від 25 січня 2019 року на підставі якого винесено постанову про накладення штрафу №ЧВ-192/19/426/НД/АВ/П/ТД-1ФС/062 від 14.02.2019 року. Позивач вважає оскаржувану постанову протиправною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню виходячи з наступного.

1.2. В акті інспекційного відвідування, який складений 25 січня 2019 року інспектором праці зазначено, що інспекційне відвідування тривало з 24 січня 2019 року по 25 січня 2019 року включно. При цьому, в описі виявлених порушень під час інспекційного відвідування інспектором праці зазначено, що згідно протоколу обстеження районної робочої групи з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення Заставнівської РДА від 23.01.2019р. встановлено, що громадянка ОСОБА_3 здійснювала обслуговування покупців.

Посилаючись на норми Кодексу законів про працю та Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення позивач зазначив, що відповідач не встановлював фактів порушення трудового законодавства безпосередньо за результатами інспекційного відвідування, а зазначив в акті про начебто встановлене порушення виходячи із інформації - протоколу обстеження районної робочої групи з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення Заставнівської РДА від 23.01.2019р. На думку позивача зазначені обставини не можуть безапеляційно доводити факт наявності порушення законодавства, тим більше в період до проведення інспекційного відвідування.

На думку позивача, під час інспекційного відвідування не був встановлений факт порушення позивачем трудового законодавства, а питання відносин між позивачем та громадянкою ОСОБА_3 взагалі не досліджувалось.

1.3. Крім того зауважив, що між позивачем та громадянкою ОСОБА_3 не було і не має жодних відносин (договірних, трудових тощо). Позивач її до роботи не допускав, будь-яких доручень не давав.

В той же час зазначив, що в одному торговому приміщенні здійснюють діяльність два суб`єкта господарювання, зокрема позивач та ПП “Класік-КООП”. Останні між собою уклали договір про співпрацю в напрямку торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами. За умовами цього договору ПП “Класік-КООП” (у випадках відсутності на робочому місці підприємства та/або його працівника) за винагороду виконує від імені та за рахунок підприємця дії пов`язанні із продажу товарів, які реалізує підприємець, а також надає покупцям консультації щодо характеристик, цін, умов продажу тощо.

Таким чином, на переконання позивача 23 січня 2019 року особи, які не мають прав на проведення інспекційного відвідування, обстежень, не мають знань та досвіду, без вивчення документів господарюючих суб`єктів (підприємця ОСОБА_4 О. ОСОБА_5 . та ПП “Класік-КООІІ”), що здійснюють свою діяльність в приміщенні магазину, дійшли помилкового висновку, що продавець ПП “Класік-КООП” ОСОБА_3 . є працівником позивача. Відтак, висновки відповідача в частині порушення позивачем вимог ст. 24 КЗпП України, а саме наявність неоформлених трудових відносин із громадянкою ОСОБА_3 є необґрунтованими, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого зазначив, що оскаржувана постанова є правомірною і винесена у спосіб передбачений законодавством, з огляду на наступне.

2.1. Заперечуючи проти позову вказав, що відповідачем проведено інспекційне відвідування позивача у відповідності до вимог Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, та відповідно до наказу і направлення на проведення контролюючого заходу від 23.01.2019 року. На підставі рішенням керівника, за результатами аналізу матеріалів районної робочої групи з питань легалізації виплати заробітної плати і зайнятості населення, скерованих листом Заставнівської РДА від 23.01.2019 року.

2.2. Поряд з іншим вказав, що під час інспекційного відвідування встановлено, що позивач здійснює підприємницьку діяльність з роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування в магазині “Класік” за адресою вул. Головна, 62а с.Василів Заставнівського району Чернівецької області. Метою інспекційного відвідування являється - дотримання вимог законодавства України про працю, укладання трудових договорів та оформлення трудових відносин.

Звертав увагу суду на те, що згідно протоколу обстеження районної робочої групи з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення Заставнівської РДА за участю голови РДА Кітаря Ю.В. від 23 січня 2019 року, пояснення сільського голови Гарката М.В. встановлено, що під час інформаційно-роз`яснювальної роботи обслуговування покупців, одноосібно здійснювала діяльність громадянка ОСОБА_3 , яка згідно касових чеків та власноручних пояснень продала продукти харчування, тобто працювала продавцем у позивача, а доказів, які б заперечили вказані обставини позивачем не надано.

3. Доводи учасників справи.

3.1. 13.05.2019 року представник позивача подав заяву, в якій просив суд розглянути справу в порядку письмового провадження.

3.2. Від представника відповідача через канцелярію суду надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

3.3. Враховуючи приписи частини 3 статті 194 КАС України та подання учасниками справи заяв про розгляд справи у порядку письмового провадження без їх участі, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

4. Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

4.1. 23.01.2019 року районною комісією з легалізації виплати заробітної плати та тіньової зайнятості, складено протокол обстеження згідно якого встановлено факт продажу з магазину позивача продуктів харчування громадянкою ОСОБА_3 В протоколі зазначається, що будь – яких договорів щодо оформлення трудових відносин у відношення ОСОБА_3 не надано. (а.с. 94)

4.2. Членами районної робочої групи з питань легалізації виплати заробітної плати і зайнятості населення складено акт від 23.01.2019р., зі змісту якого вбачається, про факт відпуску продуктових товарів касиром ОСОБА_3 у магазині “Класік” за адресою вул. Головна, 62 –а, с. Василів Заставнівського району Чернівецької області. В той же час будь-якої діяльності фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 в магазині “Класік” не зафіксовано. Під час обстеження опитуванням продавця – касира ОСОБА_3 встановлено, що фактичне оперативне керівництво магазином здійснює менеджер ОСОБА_6 . (а.с.95)

4.3. 23.01.2019 року управлінням Держпраці у Чернівецькій області на підставі рішення керівника, за результатами аналізу матеріалів робочої групи з питань легалізації виплати заробітної плати і зайнятості населення, скерованих листом Заставнівської РДА, винесено наказ №47 “Про проведення інспекційного відвідування”.

4.4. Цього ж числа, 23.01.2019 року видано направлення на проведення інспекційного відвідування №04-039 у фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 , місце здійснення господарської діяльності – АДРЕСА_1 Головна, 62-А, с. Василів, Заставнівського району Чернівецької області, тривалістю 2 робочих дні з 24.01.2019 року по 25.01.2019 року. (а.с.80)

4.5. 24.01.2019 року посадовими особами Управлінням Держпраці у Чернівецькій області складений акт №ЧВ-192/19/426/НД/АВ, про неможливість проведення інспекційного відвідування зі змісту якого встановлено, що у присутності фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 здійснено спробу проведення інспекційного відвідування.

Констатовано про те, що інспекційне відвідування неможливо провести у зв`язку з відсутністю документів, ведення яких передбачено законодавством про працю: “№ ЧВ-192/19/426/НД від 24.01.2019”, та відсутність об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходження.

У вказаному акті міститься відмітка (підпис) ФОП ОСОБА_1 (а.с.91-98)

4.6. На підставі вимоги № ЧВ-192/19/426/НД від 24.01.2019 року про надання документів, позивача зобов`язано у строк до 11:30 год. 25.01.2019 року надати документи, які стосуються проведення інспекційного відвідування. (а.с.93)

4.7. 24.01.2019 р. та 25.01.2019 р. учасниками інспекційного відвідування складено акти, зі змісту яких встановлено, про факт відпуску товарів одноосібно гр. ОСОБА_7 у магазині “Класік” за адресою вул. Головна, 62 – АДРЕСА_2 , с. Василів Заставнівського району Чернівецької області. На час інспекційного відвідування будь-якої діяльності фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 в магазині “Класік” не зафіксовано. (а.с.96-97)

4.8. 25.01.2019 року за результатами інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування №ЧВ-192/19/426/НД/АВ, яким встановлено у позивача порушення наступних норм законодавства (окрім іншого):

- ч.3 статті 24 КЗпПУ: зокрема, згідно п. 3.1.1. правил внутрішнього трудового розпорядку від 01.10.2012 р. передбачено виконання роботи особисто без права передоручати її виконання іншим особам, - згідно протоколу обстеження районної робочої групи з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення Заставнівської РДА за участю її голови РДА Кітаря Ю.В. від 23 січня 2019 року, пояснення, сільського голови Гарката М.В. під час інформаційно-роз`яснювальної роботи обслуговування покупців одноосібно здійснювала громадянка ОСОБА_3 , яка згідно касових чеків та власноручних пояснень продала олію, крупу хатинка, "пірожено" на суму 78 грн., йогурт - на 19,50 грн. та інші продукти.

Зазначене є порушенням ч.3 статті 24 КЗпПУ щодо допуску працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. (а.с.13-26)

4.9. 25.01.2019 року позивачем подано заперечення на акт інспекційного відвідування №ЧВ -192/19/426/НД/АВ від 25.01.2019р. (а.с.48-50)

4.10. Цього ж числа (25.01.2019р.) посадовими особами відповідача складено припис про усунення виявлених порушень №ЧВ-192/19/426/НД/АВ/П. (а.с.88-90)

4.11. 14.02.2019 року посадовими особами відповідача на підставі статті 259 КЗпП України, статті 53 Закону України “Про зайнятість населення”, частини 3 статті 34 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, пункту 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509, та на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України - винесено постанову про накладення штрафу на позивача в сумі 125190,00 грн. (а.с.12)

4.12. Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, позивач здійснює підприємницьку діяльність з 30.04.2010 року, вид діяльності (окрім іншого): роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. (а.с.10)

НОМЕР_1 . Відповідно до Договору оренди нежилих приміщень від 10.09.2018 року Кадубовецьке сільське споживче товариство (в подальшому Орендодавець) в особі голови правління ОСОБА_8 Валерія ОСОБА_9 передало ПП ОСОБА_1 (далі- Орендар) у тимчасове, строкове, платне користування нежиле приміщення, яке знаходиться за адресою: с. Василів Заставнівського району та складається з приміщення для використання його в торгівлі продуктами харчування. Вказаний договір вступає в силу з 17.09.2018 року і діє по 17.08.2021 року. (а.с.28-31)

Відповідно до акту приймання – передачі об`єкту оренди за договором оренди № 2 від 10.05.2018 року від 17.09.2018 року Кадубовецьке сільське споживче товариство в особі голови правління Корня Валерія Михайловича передало, а ПП ОСОБА_1 прийняв в оренду нежиле приміщення, яке знаходиться за адресою с АДРЕСА_3 , та складається з приміщення загальною площею 68.4 кв.м. для використання його в торгівлі. (а.с.33)

Згідно листа ПП “Класік КООП” від 29.01.2019 року № 2 вбачається, що ПП “Класік - КООП” орендує частину нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: вул АДРЕСА_4 62 АДРЕСА_5 с.Василів, Заставнівського району, Чернівецької області. Зазначена частина приміщення використовується згідно договору оренди №2, який 10.09.2018 року укладений з Кадубовецьким сільським споживчим товариством. В орендованій частині приміщення виконують свої посадові обов`язки працівники ПП“Класік - КООП”, які перебувають в трудових відносинах з підприємством, а саме ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_3 (а.с.38)

НОМЕР_2 . 02.01.2019 року між ПП “Класік - КООП”, в особі директора ОСОБА_12 , та ФОП ОСОБА_1 укладено договір про співпрацю (надання послуг).

У відповідності до умов цього Договору, Сторони домовились співпрацювати в напрямку торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами, надання консультаційних послуг та взаємного обміну досвідом у сфері торгівлі та маркетингу, співпраця в інших напрямках на основі взаємної зацікавленості сторін. (п.1.1. Договору.)

Згідно пункту 1.2. Договору вбачається, що враховуючи взаємну зацікавленість у співпраці, Сторони домовились спільно діяти з метою об`єднання зусиль у вирішенні проблеми і завдань, що виникають у сфері торгівлі.

У відповідності до п. 1.3. для досягнення цілей за цією Угодою Сторони зобов`язуються обмінюватись наявною у їхньому розпорядженні інформацією з аспектів взаємного інтересу, проводити спільні консультації, встановити комерційно – фінансові зв`язки з третіми особами й інформувати один одного про результати подібних контактів.

При реалізації співробітництва на умовах та в межах цієї Угоди Сторона-1 за необхідності постачає продукцію та надає послуги з реалізації товарів, які є предметом його господарської діяльності та господарської діяльності Сторони-2. (пункт 2.2.ю Договору)

Пунктом 3 Договору передбачено, що Сторони до 05 числа кожного місяця при регулярних послугах або не пізніше 10 днів з моменту завершення одноразового надання послуг, надають одне одному звіт про хід надання послуг за цим Договором, на підставі чого складають та підписують Акт про надання послуг.

Належно оформленні (з підписами та печатками, за наявності) Сторонами Акти про надання послуг є підтвердженням надання послуг.

Акт по надання послуг складається і підписується Сторонами протягом 5 робочих днів з дня надання звіту.

Згідно п.5.2. Ця угода укладена терміном на 1 рік та діє – з 02.01.2019 року по 31.12.2019 року. (а.с. 34-36)

НОМЕР_3 . 31.01.2019 року ОСОБА_13 (замовник ОСОБА_1 та представник виконавця ПП “Класік -КООП”) складено акт № БЦ-0000022 здачі – прийняття робіт (надання послуг), згідно якого виконавцем були проведені такі роботи (надані послуги): надання консультаційних послуг та взаємного обміну досвідом у сфері торгівлі та маркетингу; надання послуг з спільної реалізації товарів та постачання продукції; організація спільної програми лояльності; проведення спільних консультацій. Загальна вартість робіт (послуг) без ПДВ 2500,00 грн. ПДВ 20% - 500,00 грн. Загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ 3000,00 грн. (а.с.61)

4.16. В ході судового розгляду справи судом також дослідженні податкова накладна №1108 від 31.01.2019 року (консультаційні послуги) на загальну суму 3000,00 грн., квитанція про реєстрацію податкової накладної №1108 від 31.01.2019 року розрахунку/коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9022431224 від 14.02.2019 року. (а.с.62, 63)

4.17. Судом досліджений трудовий договір між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю від 10.12.2015 року укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 (далі - Працівник). За умовами якого працівник зобов`язаний виконувати роботу продавця – касира, а його праця оплачується в розмірі 1750,00 грн. (а.с.27)

4.18. Судом досліджений наказ (розпорядження) Приватного підприємства “Класік - КООП” № 142 від 08.12.2016 року про прийняття на роботу ОСОБА_3 з 08.12.2016 року на посаду касир торгівельного залу (с.Василів) відділ збуту. (а.с.40)

4.19. Також в ході розгляду справи судом дослідження письмові пояснення ОСОБА_3 від 23.01.2019 року, зі змісту яких встановлено, що 23.01.2019 року остання продала вино марки “Вілла Крім” від ПП “Класік - КООП” на суму 61,00 грн. та продукти харчування належні ПП ОСОБА_1 на суму 19,50 грн. різним покупцям близько 12:19 год. Зазначила при цьому, що перебуває у трудових відносинах з ПП “Класік -КООП”, з ПП ОСОБА_1 на час обстеження робочої групи у трудових відносинах не перебуває. (а.с.98)

4.20. Жижиян ОСОБА_14 у письмових поясненнях від 20.01.2019р. та 25.01.2019 р. пояснив, що підприємницьку діяльність здійснює в селі Василів по вул. Головна, 62 А в магазині переважно продуктових товарів. Відношення до підакцизних товарів (алкоголь та тютюнові вироби) на даний момент не має. Вказав, що будь-якого відношення до ПП "КООП – Класік" немає, в магазині за адресою: с.Васильків вул. Головна, 62-А працевлаштована ОСОБА_7 , інших працівників немає. Продавці магазину “Класік - КООП” до реалізації будь-яких продовольчих товарів відношення не мають. Також зазначив, що громадянка ОСОБА_3 з грудня 2016 року по даний час (25.01.2019р.) відношення до продажу продовольчих товарів немає. На час інспекційного відвідування доказів ознайомлення найманих працівників з правилами внутрішнього розпорядку від 01.10.2012 року не пред`явлено. (а.с. 100-101)

5. Даючи оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує наступні положення законодавства, та робить висновки по суті спору.

5.1. Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.

Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V).

Відповідно до статті 1 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) це - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідач у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України).

Згідно частини 1 статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96 (далі Положення), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю - визначено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року №295 “Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” (далі - Порядок №295, чинного на час вчинення інспекційного відвідування).

Відповідно до п.2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці - Держпраці та її територіальних органів.

З огляду на встановлені судом обставини, очевидним є те, що предметом перевірки позивача було питання дотримання вимог законодавства про працю, в даному випадку оформлення трудових відносин з найманим працівником.

Законодавством визначено фінансові санкції для роботодавців за порушення в оформленні трудових відносин з працівниками, метою винесення постанов є усунення конкретного виявленого порушення вимог трудового законодавства, які мають на меті забезпечення виконання вимог законів про працю та оплату праці, сплати до бюджету відповідних платежів.

5.2. Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування позивних вимог (окрім іншого), позивач звертав увагу суду на те, що інспекційне відвідування проведено з порушенням вимог законодавства. Обґрунтування в цій частині фактично зводяться до того, що члени районної робочої групи не є фахівцями в галузі трудового законодавства, а інспектор відповідача не здійснював фактичної перевірки обставин працевлаштування.

За змістом підпункту 3 пункту 5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

В ході розгляду справи судом встановлено, що інспекційне відвідування позивача проведено на підставі наказу керівника органу та направлення, які винесені за результатами аналізу матеріалів робочої групи з питань легалізації виплати заробітної плати і зайнятості населення, скерованих листом Заставнівської РДА від 23.01.2019 року.

На час вирішення спірних правовідносин, зазначені розпорядчі документи є чинними і не скасованими. При цьому, вказаний наказ і направлення на інспекційне відвідування винесені на підставі джерела інформації (робочої групи), що не суперечить наведеним вище нормам. Відтак, суд відхиляє доводи позивача в тій частині, що відповідач здійснив інспекційне відвідування з порушенням законодавства. Разом з тим суд погоджується з твердженням позивача про те, що пояснення третіх осіб надані іншим органом (робочою групою) не доводять безапеляційно факт порушення трудового законодавства.

Слід також зазначити і те, що позивач фактично допустив посадову особу відповідача до проведення перевірки, що останнім не заперечувалось.

Крім того, стверджуючи про протиправність процедури проведеної перевірки, позивач не навів достатніх аргументів, які б вказували на порушення в діях посадових осіб відповідача, маючи при цьому можливість не допустити працівника відповідача до проведення інспектування, якщо вважав, що така перевірка проводиться протиправно. З огляду на наведене, суд відхиляє доводи позивача щодо можливого порушення процедури проведення інспекційного відвідування. Також суд не може погодитись з тією обставиною, що посадові особи відповідача провели інспекційне відвідування з порушенням законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

5.3. Надаючи правову оцінку оскаржуваній постанові суд зазначає наступне, згідно встановлених обставин справи вбачається, що позивача притягнуто до відповідальності відповідачем за допуск працівника гр. ОСОБА_3 до роботи без укладення трудового договору, що не відповідає законодавчо встановленим вимогам.

Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників (стаття 1 КЗпП України).

Частиною 3 статті 24 КЗпП України встановлено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як зазначалось вище та встановлено в ході розгляду справи, позивач здійснює діяльність з роздрібної торгівлі в частині нежитлового приміщення, що знаходиться в с.Василів Заставнівського району Чернівецької області. В іншій частині цього ж нежитлового приміщення здійснює торгівельну діяльність Приватне підприємство “Класік-КООП”, згідно договору оренди. В частині приміщення здійснює діяльність позивач та гр.-ка ОСОБА_7 згідно трудового договору.

Також в приміщенні здійснюють діяльність працівники Приватного підприємства “Класік-КООП”, в т.ч. ОСОБА_3

Встановлені обставини справи дають підстави дійти висновку, що в одному торговому приміщенні здійснюють діяльність два суб`єкти господарювання, позивач та Приватне підприємство “Класік-КООП”, які між собою уклали договір про співпрацю в напрямку торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами № 1 від 02.01.2019р. За умовами цього договору ПП “Класік-КООП” (у випадках відсутності на робочому місці підприємця та/або його працівника) за винагороду виконує від імені та за рахунок підприємця дії, пов`язані із продажем товарів, які реалізує підприємець; надає покупцям консультації щодо характеристик, цін, умов продажу тощо.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору від 02 січня 2019 року сторонами договору складено акт здачі-прийняття робіт (послуг) на суму 3000,00 грн., в т.ч. ПДВ. На зазначену операцію (надану послугу) ПП “Класік - КООП” складено податкову накладну та зареєстровано її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Податкове зобов`язання з податку на додану вартість з цієї операції знайшло своє відображення і у податковій звітності ПП “Класі - КООП”.

Відповідно до ст.6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Основні засади господарювання в Україні та господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб`єктами господарювання, а також між цими суб`єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання регулюються Господарським кодексом України. (ст.1 ГК України).

Відповідно до вимог статті 128 ГК України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

Громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність самостійно або спільно з іншими особами.

Громадянин здійснює управління заснованим ним приватним підприємством безпосередньо або через керівника, який наймається за контрактом. У разі здійснення підприємницької діяльності спільно з іншими громадянами або юридичними особами громадянин має права та обов`язки відповідно засновника та/або учасника господарського товариства, члена кооперативу тощо, або права і обов`язки, визначені укладеним за його участі договором про спільну діяльність без створення юридичної особи.

Відповідно до ч.4 ст.176 ГК України суб`єкти господарювання мають право разом здійснювати господарську діяльність для досягнення спільної мети, без утворення єдиного суб`єкта господарювання, на умовах, визначених договором про спільну діяльність. У разі якщо учасники договору про спільну діяльність доручають керівництво спільною діяльністю одному з учасників, на нього може бути покладено обов`язок ведення спільних справ. Такий учасник здійснює організаційно-управлінські повноваження на підставі доручення, підписаного іншими учасниками.

Судом встановлено, що позивач здійснював індивідуальну підприємницьку діяльність на власний ризик, така діяльність не була спільною з іншим суб`єктом господарювання, оскільки ці суб`єкти господарювання по відношенню один до одного не мали прав та обов`язків засновників або ж учасників суб`єкта господарювання.

Разом з тим, судом достовірно встановлено, що між суб`єктами господарювання в одному торговому приміщенні склались договірні відносини, які по своїй суті полягають в тому, що один або ж інший суб`єкт господарювання може використовувати найманого працівника в межах індивідуальної господарської діяльності без укладеного трудового договору безпосередньо з цим працівником.

Як зазначалось вище, а так само і не заперечувалось відповідачем, присутні працівники торгівельного закладу за адресою с.Василів Заставнівського району Чернівецької області під час перевірки робочої групи, а так само і під час інспекційного відвідування являлись офіційно працевлаштованими особами. При цьому, такі особи виконували (могли виконувати) роботи пов`язані з продажем товарів (надання послуг) у іншого суб`єкта господарювання з яким безпосередньо трудові стосунки не оформляли та не працювали за сумісництвом.

В свою чергу, предметом договору позивача та ПП «Класік-КООП» є співпраця сторін в напрямку торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами, надання консультаційних послуг та взаємного обміну досвідом у сфері торгівлі та маркетингу, співпраця в інших напрямках на основі взаємної зацікавленості сторін. (п.1.1. Договору.)

Згідно пункту 1.2. Договору вбачається, що враховуючи взаємну зацікавленість у співпраці, Сторони домовились спільно діяти з метою об`єднання зусиль у вирішенні проблеми і завдань, що виникають у сфері торгівлі.

У відповідності до п. 1.3. для досягнення цілей за цією Угодою Сторони зобов`язуються обмінюватись наявною у їхньому розпорядженні інформацією з аспектів взаємного інтересу, проводити спільні консультації, встановити комерційно – фінансові зв`язки з третіми особами й інформувати один одного про результати подібних контактів.

Аналіз наведеного вище дає підстави дійти висновку, що в учасників господарських відносин (позивач-ПП «Класік-КООП») фактично склались змішані господарські відносини з ознаками аутстафінгу та аутсорсингу.

Зазначені терміни «аутстафінг та аутсорсинг» в законодавстві України не закріплені. Проте, норми ст.39 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 року № 5067-VІ поширюються на правовідносини, що виникають під час провадження діяльності суб`єктів господарювання, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, що є тотожним природі договору, який укладено позивачем та ПП «Класік-КООП».

В Податковому кодексі України містить визначення поняття послуги з надання персоналу - господарська або цивільно-правова угода, відповідно до якої особа, що надає послугу (резидент або нерезидент), направляє у розпорядження іншої особи (резидента або нерезидента) одну або декількох фізичних осіб для виконання визначених цією угодою функцій. Угода про надання персоналу може передбачати укладання зазначеними фізичними особами трудової угоди або трудового контракту із особою, у розпорядження якої вони направлені. Інші умови надання персоналу (у тому числі винагорода особи, що надає послугу) визначаються угодою сторін. (п.п. 14.1.183 п.14.1 ст. 14 ПК України)

Слід зауважити, що незважаючи на договірні відносини суб`єктів господарювання, працівники торгового приміщення, яке відвідане робочою групою та інспектором відповідача, мали свої робочі місця у роботодавців, які виплачують щомісячну заробітну плату цим працівникам, та з яким офіційно оформлені трудові відносини.

Суд зауважує, що приписами ст. 627 ЦК України - відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду на встановлені судом обставини, очевидним є те, що договір укладений між позивачем та ПП «Класік-КООП» не суперечить вимогам чинного законодавства України, а допущені до роботи працівники є працівниками, які допущені до роботи у відповідності до вимог ст.24 Кодексу законів про працю України.

5.4. Вирішуючи даний спір, суд вважає за необхідне також зазначити і те, що за приписами ч.1 ст.39 Закону України «Про зайнятість населення» діяльність суб`єктів господарювання - роботодавців, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця на умовах трудових договорів, здійснюється на підставі дозволу, виданого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

Порядок видачі дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 та п.2 Порядку формування та ведення переліку суб`єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, та суб`єктів господарювання, які здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в інших роботодавців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2013 № 400 (далі - Порядок № 400) - цей Порядок визначає процедуру формування та ведення переліку суб`єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, та суб`єктів господарювання, які здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в інших роботодавців (далі - перелік).

Включенню до переліку підлягають суб`єкти господарювання, які відповідно до статей 36 - 39 Закону України "Про зайнятість населення" надають послуги з посередництва у працевлаштуванні та здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в інших роботодавців (далі – посередники).

Вказаний Порядок №400 також визначає процедуру дій суб`єкта господарювання, який має на меті використовувати найманих працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в інших роботодавців.

Зокрема, формування та ведення переліку здійснюється Державною службою зайнятості за формою згідно з додатком.

Для забезпечення ведення переліку Державна служба зайнятості взаємодіє з Укрдержреєстром у порядку, визначеному Мінсоцполітики та ОСОБА_15 .

Для включення до переліку посередники подають до Державної служби зайнятості рекомендованим листом з повідомленням про вручення заяву за формою, встановленою Мінсоцполітики.

Державна служба зайнятості протягом п`яти робочих днів з дня отримання заяви, зазначеної в пункті 5 цього Порядку, включає наведені у ній відомості про посередників до переліку та оприлюднює їх на веб-сайті Служби.

Абзацом 3 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що суб`єкти господарювання - роботодавці, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, направляють працівників за умови, якщо це передбачено колективним договором такого роботодавця, та за наявності згоди первинної профспілкової організації і зобов`язані: укласти договір з роботодавцем про застосування праці працівника; виплачувати працівникові заробітну плату в розмірі, не нижчому, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом, та заробітної плати, яку отримує працівник у роботодавця за виконання такої ж роботи; забезпечувати працівнику час роботи та відпочинку на умовах, визначених для працівників роботодавця, що передбачено умовами колективного договору та правилами внутрішнього трудового розпорядку; нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на користь працівника; не перешкоджати укладенню трудового договору між працівником та роботодавцем, у якого виконувалися ним роботи.

Аналіз наведених норм та встановлених обставин справи дає підстави дійти висновку, що позивачем не дотримано вимог Порядку №400, однак зазначені обставини аж ніяк не вказують на те, що позивачем допущено порушення вимог ст.24 КЗпП, оскільки останнім з його працівником укладений трудовий договір, а іншим суб`єктом господарювання ПП «Класік-КООП», який діяв на підставі договору «Про співпрацю» врегульовано трудові відносини з гр. ОСОБА_3 , що підтверджується Наказом №142 від 08.12.2016 року. (а.с.40)

Підсумовуючи наведе, суд вважає, що фактичним роботодавцем громадянки ОСОБА_3 виступає ПП “Класік-КООП”, а не позивач, відтак порушення трудового законодавства в даному випадку може перевірятись відповідачем відносно особи (осіб), з якою саме позивач перебуває у трудових відносинах.

5.5. Відповідно до абзацу 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

З аналізу норм абзацу 2 статті 265 КЗпП України вбачається, що законодавець у гіпотезі статті визначив окремі складові, які формують в кожному випадку окремий склад порушення. Метою такої відповідальності на думку суду є ціль: щодо належного впорядкування і оформлення трудових відносин між роботодавцем і працівником; забезпечення оплати праці; сплата в повному обсязі єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків.

Що ж стосується вказаного спору, то на позивача накладено штраф за допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору. Разом з тим, оцінюючи спірні правовідносин, суд дійшов висновку, що в діях позивача відсутня будь-яка складова абзацу 2 статті 265 КЗпП, а тому останній не може нести відповідальність у вигляді фінансових санкцій, які накладені спірним рішенням.

Враховуючи викладене, а також встановивши в судовому засіданні факт відсутності в діях позивача порушень визначених у акті інспекційного відвідування, суд вважає, що накладення відповідачем на позивача штрафу не може вважатись правомірним.

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 1 та частини 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем по справі, як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятого рішення, а тому суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова є необґрунтованою, прийнятою не у відповідності до норм чинного законодавства, у зв`язку із чим підлягає скасуванню.

6. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи наявність підстав для задоволення адміністративного позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача суму сплаченого ним судового збору у повному обсязі.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Чернівецькій області - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу Управління Держпраці у Чернівецькій області від 14.02.2019 року № ЧВ - 192/19/426/НД/АВ/П/ТД-1ФС/062.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Чернівецькій області на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судові витрати - судовий збір в сумі 768,40 грн.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 , код РНОКПП: НОМЕР_4 )

Відповідач - Управління Держпраці у Чернівецькій області (вул. Зелена, 3, м. Чернівці, 58003, код ЄДРПОУ: 39888333)

Суддя Боднарюк О.В.