Постанова № 8207558, 25.02.2010, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

25 лютого 2010 року м. Чернівці Справа № 2а-135/10/2470

09 год. 51 хв. (№ 2а-1204/09/2470)

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі :

головуючого судді: Скакун О.П.           

при секретарі судового засідання: Пишній К.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Кіцманському районі до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Калина»про стягнення заборгованості по податку з доходів фізичних осіб, -

за участю:

представника позивача –Українця Ю.Ю.

представник відповідача –Шемчука В.М., Лукаш Г.Г.

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Кіцманському районі звернулася з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Калина»про стягнення заборгованості по податку з доходів фізичних осіб у сумі 33447,38 грн.

Позов обґрунтовується тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Калина»є платником податків і зборів, визначених Законом України «Про систему оподаткування»і на даний час має заборгованість перед бюджетом з податку з доходів фізичних осіб. Платники податків несуть відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення податку до бюджету відповідно до законодавства України. Позивач зазначає, що специфікою оподаткування по податку з доходів фізичних осіб є те, що заборгованість по цьому податку не відповідає визначенню «податковий борг», оскільки не передбачає подання податкових декларацій чи розрахунків та, відповідно, не є узгодженою сумою податкового зобов’язання. Це унеможливлює стягнення зазначених сум податковими органами в порядку, передбаченому Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. У зв’язку з цим, на думку позивача, стягнути з боржника належні суми податку з доходів фізичних осіб інакше, ніж за рішенням суду, неможливо.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Представники відповідача в судовому засіданні позов визнали повністю. Однак, звернулися до суду з заявою про розстрочення виконання рішення суду, у зв’язку із складним фінансовим становищем та необхідністю погашення поточних платежів.

Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Калина»зареєстроване Кіцманською районною державною адміністрацією 20.01.2004р.

Державною податковою інспекцією у Кіцманському районі було складено акт інвентаризації від 06.03.2009 р. про наслідки сплати суми заборгованості по податку з доходів фізичних осіб, утриманого із виплачених доходів громадянам станом на 01.03.2009р. по ТОВ Агрофірма «Калина». Актом інвентаризації встановлено, що сума заборгованості по податку з доходів фізичних осіб та прибуткового податку з громадян, утриманого із виплачених заробітної плати та інших доходів громадян, станом на 01.03.2009р. становить всього 78218,7 грн., в тому числі сума 24363,64 грн. узгоджена до сплати рішенням Господарського суду від 28.12.2004р., та 20407,68 грн., узгоджена до сплати рішенням Господарського суду від 08.06.2007р.

Таким чином, як вбачається з Акту інвентаризації, 44771,32 грн. стягнуто з відповідача судовими рішеннями, а сума 33447,38 грн. є предметом спору у даній справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно ст.136 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 цього Кодексу. Зазначеною статтею встановлено, що у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Суд приймає визнання адміністративного позову відповідачем, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування»визначено, що платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язанні сплачувати належні суми податків (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Статтею 16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»врегульовано порядок сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Податок, утриманий з доходів резидентів, підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України. Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням своїх підрозділів, а уповноважений підрозділ за своїм місцезнаходженням, одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні розподільчі рахунки, відкриті в територіальних управліннях Державного казначейства України. Контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює податковий орган за місцезнаходженням юридичної особи або її уповноваженого підрозділу. Відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного місцевого бюджету несе юридична особа або її уповноважений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

У відповідності до ст.17 зазначеного Закону, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи). Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України - податковий агент.

Згідно п.1.15. ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Відповідно до п.п. 8.1.1., п.п.8.1.2. п.8.1. ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону. Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Підпунктом 3.2.1. п.3.2. ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, у будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, дивіденди, репатріацію, додану вартість, акцизні збори, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

Таким чином, суд вважає, що відповідач, утримавши із виплачених заробітної плати та інших доходів громадян податок з доходів фізичних осіб, зобов’язаний був його перерахувати до відповідного бюджету.

На момент розгляду справи заборгованість відповідачем не сплачена.

Однією з позовних вимог є вимога про покладення судових витрат на відповідача.

Суд вважає таку позовну вимогу безпідставною, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Крім того, у відповідності до Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», позивач звільняється від сплати державного мита за позовами, з якими він звертаються до суду або господарського суду. А також, позивачем не надано суду підтверджень здійснення ним судових витрат.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовна вимога Державної податкової інспекції у Кіцманському районі до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Калина»про стягнення податку з доходів фізичних осіб у сумі 33447,38 грн. підлягає задоволенню, а позовна вимога про покладення судових витрат на відповідача є безпідставною.

Питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення може бути вирішено судом в порядку, передбаченому ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Керуючись ст.ст.2,3,6-12,17,18,160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд —

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Калина»(ід. код 32013005) заборгованість по податку з доходів фізичних осіб у сумі 33447,38 грн. на користь Брусницької сільської ради.

3. В частині покладення судових витрат на відповідача в позові відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

У судовому засіданні 25 лютого 2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанову виготовлено в повному обсязі 02 березня 2010 року.

Суддя О.П. Скакун