Рішення № 82075480, 28.05.2019, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

справа № 274/975/17

провадження № 2/0274/223/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.05.19 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді Замеги О.В., за участю секретаря судового засідання Павлюк - Жук А.В., розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Бердичівської міської ради Житомирської області в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: приватний нотаріус Бердичівського міського нотаріального округу Оленюк Дмитро Якович, про визнання договору купівлі-продажу недійсним,-

в с т а н о в и в:

В березні 2017 року Орган опіки та піклування Бердичівської міської ради звернувся в суд із вказаною заявою, в подальшому збільшивши свої позовні вимоги, просить визнати недійсним договір купівлі-продажу, серії та номер 248, квартири АДРЕСА_1 вчинений 25.02.2018 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; також просить визнати недійсним договір купівлі-продажу серії НМА № 317601 р.№ 317, квартири АДРЕСА_1 вчинений 03.03.2017 між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , як такі, що вчинені із порушенням прав та інтересів неповнолітніх дітей.

Позовні вимоги мотивує тим, що рішенням Бердичівського міськрайонного суду від 17.11.2016, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 позбавлено батьківських прав відносно їх дітей: ОСОБА_1 , 2005 р.н., та ОСОБА_2 , 2008 р.н.. Рішенням виконавчого комітету Бердичівської міської ради за № 595 від 16.12.2016 обом дітям надано статус дітей позбавлених батьківського піклування, встановлено опіку та призначено опікуном ОСОБА_7 .. Діти зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1 , яка на момент позбавлення їх батьків батьківських прав, належала ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .. 16.02.2017, ОСОБА_3 , оформивши спадкові права на 2/3 частки квартири АДРЕСА_1 після сметрі ОСОБА_11 , яка в свою чергу успадкувала частину квартири яка належала ОСОБА_10 , та продала її ОСОБА_4 , а та в свою чергу 03.03.2017 продала ОСОБА_5 ..

В судове засідання сторони не з`явились.

Представник позивача не з`явився, спрямував на адресу суду заяву про розгляд справи в його відсутності, вимоги заяви підтримує в повному обсязі з підстав викладених в позові. Не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка ОСОБА_3 причин неявки не повідомила. Відзиву не подала. Про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.

Відповідачка ОСОБА_4 причин неявки не повідомила. Відзиву не подала. Про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.

Відповідач ОСОБА_5 причин неявки не повідомив. Відзиву не подав. Про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Третя особа: приватний нотаріус Бердичівського міського нотаріального округу Оленюк Дмитро Якович в судове засідання не з`явився. В наданих суду письмових поясненнях зазначив, що 25.02.2017 посвідчення ним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 відбулося з дотриманням норм чинного законодавства. Серед інших документів, йому була надана довідка ОСББ "Наше майбутнє" м. Бердичів про відсутність зареєстрованих у відчужуваній квартирі малолітніх, неповнолітніх та дітей сиріт(а.с. 163).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального Кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зі згоди представника позивача, судом ухвалено рішення при заочному розгляді, відповідно до статті 280 Цивільного процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 224 ЦК України, правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування (стаття 71 цього Кодексу) є нікчемним. Нікчемний правочин є недійсним через його невідповідність вимогам законодавства. Такий правочин недійсний з моменту його вчинення незалежно від того, чи визнав його таким суд. Що ж стосується оспорюваного правочину, то він може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Судом встановлено, що у свідоцтвах про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , їх батьками записані ОСОБА_6 та ОСОБА_3 (а.с.8, 9).

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду від 17.11.2016, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 позбавлено батьківських прав відносно їх дітей ОСОБА_1 , 2005 р.н., та ОСОБА_2 , 2008 р.н.. ОСОБА_12 передати малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на опікування органу опіки та піклування - виконкому Бердичівської міської ради (а.с. 11-13).

Рішенням виконавчого комітету Бердичівської міської ради за №595 від 16.12.2016 ОСОБА_1 , 2005 р.н., та ОСОБА_2 , 2008 р.н., надано статус дітей позбавлених батьківського піклування, встановлено опіку та призначено опікуном ОСОБА_7 (а.с. 14).

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 29.09.1994, квартира АДРЕСА_1 на праві приватної спільної сумісної власності належить ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 (а.с. 16).

Станом на лютий 2017 року за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить довідка про склад сім`ї видана ОСББ "Наше майбутнє-4".

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.06.2017, зареєстрованого в реєстрі за № 183, ОСОБА_3 є спадкоємицею майна ОСОБА_11 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 . Спадщина складається з 2/3 частин квартири АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавиці на підставі свідоцтва про право власності на житло від 29.09.1994 відділом ЖКГ міськвиконкому, з них 1/3 частку спадкодавиця успадкувала після ОСОБА_10 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , прийняла спадщину, але не оформила спадкових прав(а.с.15).

Згідно інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.02.2017, квартира АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить ОСОБА_4 . Підставою виникнення права власності став договір купівлі-продажу.

03.03.2017 право власності на вартиру АДРЕСА_1 , було зареєстровано за ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу серії НМА № 317601 р.№ 317(а.с.180, 201-202).

14.12.2017 ухвалою Бердичівського міськрайонного суду позов забезпечено шляхом накладення арешту на квартири АДРЕСА_1 , та забороною вчиняти будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь які дії, щодо вказаної квартири(а.с. 153, 176).

Рішенням виконавчого комітету Бердичівської міської ради від 16.06.2016 за № 228, будинок АДРЕСА_1 передано на баланс ОСББ "Наше майбутнє-4". (а.с. 205, 206).

Із роз`яснень КП "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" від 04.05.2018 за № 207 вбачається, що правильним є номер будинку є 4/9(а.с. 204).

Органом опіки та піклування виконавчого комітету Бердичівської міської ради порушено питання захисту майнових інтересів перед Бердичівським відділом поліції та Бердичівською місцевою прокуратурою.

Бердичівським ВП відкрито кримінальне провадження за № 42017061340000015 від 09.03.2017(а.с. 209, 210, 211)

Згідно ч. 4 ст. 17 ЗУ "Про охорону дитинства", суд у разі позбавлення батьків батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав одночасно накладає заборону на відчуження майна та житла дітей, про що повідомляє нотаріуса за місцем знаходження майна та житла.

Згідно вимог ч. 2 ст. 18 СК України, діти - члени сім`ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

На момент позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вона не мала у власності нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 . Даний факт підтверджується рішенням Бердичівського міськрайонного суду від 17.11.2016, яким суд відмовив у задоволенні позову в частині про накладення заборони відчуження житла за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки письмовими доказами, доданими до позову не доводиться належність вказаного житла матері чи батькові дітей. Відповідачка не була наймачем нерухомого майна, проживала та була зареєстрована з дітьми в квартирі яка на праві власності належала ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 (а.с. 16).

Частиною третьою, четвертою ст. 29 ЦК України, визначено, що місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.

Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Станом на момент набуття ОСОБА_3 прав власності на 2/3 частини квартира АДРЕСА_1 , 16.02.2017, вона була позбавлена батьківських прав відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , і втратила статус матері, перестала бути їх законним представником. З 16.12.2016 опікуном дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є ОСОБА_7 (а.с. 14).

Стаття 166 Сімейного Кодексу України, передбачено правові наслідки позбавлення батьківських прав. Отож особа, позбавлена батьківських прав:

1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання;

2) перестає бути законним представником дитини;

3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми;

4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником;

5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування);

6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

За нормами ст. 17, 18 Закону України «Про охорону дитинства» та ст. 177 СК України, орган опіки та піклування проводить перевірку заяви про вчинення правочину щодо нерухомого майна дитини та надає відповідний дозвіл, якщо в результаті вчинення правочину буде гарантоване збереження права дитини на житло.

З аналізу вказаних норм випливає, що вчинення батьками неповнолітньої дитини певного правочину за відсутності попереднього дозволу органу опіки та піклування порушує установлену статтею 177 СК України заборону. Правочин, що вчинений батьками (усиновлювачами) стосовно нерухомого майна, право власності на яке чи право користування яким мають діти, за відсутності обов`язкового попереднього дозволу органу опіки та піклування може бути визнаний судом недійсним (частина шоста статті 203, частина перша статті 215 ЦК України) за умови, якщо буде встановлено, що оспорюваний правочин суперечить правам та інтересам дитини, звужує обсяг існуючих майнових прав дитини та/або порушує охоронювані законом інтереси дитини, зменшує або обмежує права та інтереси дитини щодо жилого приміщення, порушує гарантії збереження права дитини на житло. Сам по собі факт відсутності обов`язкового попереднього дозволу органу опіки та піклування на укладення оспорюваного правочину не є безумовною підставою для визнання його недійсним.

Укладення батьками правочинів, предметом яких є житлові приміщення, право користування якими мають малолітні або неповнолітні діти, без попередньої згоди органу опіки та піклування є підставою для визнання цих правочинів недійсними, як передбачено приписами ст.ст. 203, 215 ЦК України, то б то зазначені правочини є оспорюваними.

За таких обставин вчинення батьками малолітньої дитини певного правочину без попереднього дозволу органу опіки та піклування порушує установлену ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства» заборону.

При вирішенні справ за позовом в інтересах дітей про визнання недійсними договорів купівлі - продажу на підставі порушення приписів ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства» (яка була чинною на час укладення спірного договору купівлі - продажу квартири) суду необхідно перевіряти наявність у дитини права користування житловим приміщенням на момент укладення оспорюваного договору, а також місце її фактичного постійного проживання, при цьому необхідно з`ясовувати наявність фактичного порушення законних прав дитини внаслідок укладення договору.

Відповідно до матеріалів справи, як на момент набуття права власності на нерухоме майно, так і на момент його відчуження ОСОБА_3 була позбавлена батьківських прав відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , не була їх законним представником, а тому для укладення оспорюваного договору купівлі-продажу квартири згоди органу опіки і піклування не потребувалося, і в такому випадку майнові інтереси дітей не були порушені.

Така позиція суду узгоджується із висновком ВС/КЦС № 1612/2343/12 від 20.03.2019.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Згідно з ч.1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Так, ОСОБА_4 набувши право власності на квартиру АДРЕСА_1 в м.Бердичеві , розпорядилась нею на власний розсуд, та продала ОСОБА_5 ..

Враховуючи, що права та інтереси неповнолітніх дітей вчиненням оспорюваними правочинами не порушені, то відсутні правові підстави для визнання їх недійсними.

Відповідно до ч.9, 10 ст.158 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 258, 259, 264, 265, 273, 315-317, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

У задоволенні позовних вимог Органу опіки та піклування Бердичівської міської ради Житомирської області в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договіру купівлі-продажу, серії та номер 248, квартири АДРЕСА_1 вчинений 25.02.2018 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - відмовити

У задоволенні позовних вимог Органу опіки та піклування Бердичівської міської ради Житомирської області в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договіру купівлі-продажу серії НМА №317601 р.№317, квартири АДРЕСА_1 вчинений 03.03.2017 між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , як такі, що вчинені із порушенням прав та інтересів неповнолітніх дітей - відмовити.

Скасувати вжиті ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 14.12.2017, заходи забезпечення позову, у вигляді накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , та заборони вчиняти будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь які дії, щодо вказаної квартири.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач, якому рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 28.05.2019.

Головуючий суддя О.В.Замега