Ухвала суду № 82074350, 12.03.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

12 березня 2019 року м. Київ № 810/4217/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Київській області про визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка виявилась невиготовленні довідки для перерахунку пенсії з врахуванням всіх складових грошового забезпечення та зобов`язання виготовити та направити довідку про перерахунок до ГУ ПФУ у Київській області.

Ухвалою суду від 15.08.2018 р. подана позовна заява була залишена без руху, заявникові визначено спосіб та встановлено десятиденний строк з дня одержання ухвали на виправлення виявлених недоліків позову шляхом подання позовної заяви, яка відповідає вимогам, встановленим ст.ст.160-161 КАСУ, в тому числі із зазначенням відповідача; обставин, якими обґрунтовано позов та доказів, які підтверджують кожну обставину з обґрунтуванням порушення його прав, свобод та інтересів допущеною бездіяльністю.

На виконання вимог ухвали позивачем було подано позов за змістом аналогічний тому, який судом визнано невідповідним вимогам процесуального законодавства та заяву про зміну предмета позову.

Дослідивши подані документи, суд констатував часткове виконання вимог рішення суду, тому, для забезпечення права позивача на доступ до правосуддя, ухвалою від 17.09.2018 р., процесуальний строк для усунення виявлених недоліків продовжено на п`ять днів з моменту одержання копії ухвали.

Так, недоліки позовної заяви повинні були бути усунені шляхом оформлення позову з дотриманням положень ч.4 ст.160 КАСУ із зазначенням в ньому: правильного ЄДРПОУ відповідача та його засобів зв`язку; конкретизації підстав для звільнення від сплати судового збору; викладення обставин позову з наданням доказів, якими ці обставини підтверджені, зокрема, але не виключно, доказу того, що позивач є пенсіонером органів ВС та перебуває на обліку у відповідному УПФУ; що йому була призначена пенсія відповідно до ст.ст.12-13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби та деяких інших осіб"; що позивач був задіяний у виконанні особливо важливих завдань та, що на нього розповсюджується право на одержання надбавки за оперативно-розшукову роботу; обґрунтування порушення бездіяльністю відповідача його прав, свобод та інтересів із визначенням змісту цих прав та конкретного обґрунтування, в чому полягає їх звуження; викладення обставин протиправності дій відповідача у співвідношенні до алгоритму дій, який передбачено Порядком № 45; доказ того, що посада, яку займав позивач до звільнення включена до переліку, затвердженого наказом 17.02.2017 №138, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.03.2017 за №348/30216.

В порядку виконання вимог ухвали ОСОБА_1 , 11.03.2019 р., подав заяву про усунення недоліків, позовну заяву з копією для відповідача; ксерокопію конверту.

Дослідивши вміст поданих документів, суд стверджує про систематичне ігнорування позивачем вимог судових рішень, які набрали законної сили, з огляду на що звертає увагу на таке:

положеннями ч. ст. 14 Конституції України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Вказана норма кореспондується зі ст.370 КАСУ. Ухвала суду, згідно ст.241 КАСУ є різновидом судового рішення.

Згідно ч.5 ст. 44 КАСУ, учасник справи зобов`язаний виявляти повагу до суду; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати наявні у нього докази в порядку та строки, встановлені судом, не приховуючи їх.

Практика Європейського суду з прав людини, відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-IV від 23.02.2006, є джерелом права.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов`язаної з його правами та обов`язками. У рішенні Європейського суду з прав людини "Чуйкіна проти України" ((CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) 13 січня 2011 року ОСТАТОЧНЕ) вказано, що "стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28- 36, Series A № 18)".

Доступ до правосуддя включає не лише можливість подати заяву до суду, йому відповідає обов`язок суду розглянути справу по суті з винесенням остаточного рішення по справі, яке підлягає обов`язковому виконанню. Виконання в розумний термін також є невід`ємною частиною права на доступ до суду.

На відміну від права на справедливий суд, право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може бути обмежено, зокрема, задля забезпечення нормального функціонування судової системи. Це включає часові обмеження, фінансовий тягар, вимоги щодо форми звернення тощо.

У справі Trukh v. Ukraine ((dec.), no. 50966/99, 14 October 2003) Європейський суд дав оцінку застосуванню процесуальних обмежень у вигляді обов`язку сплатити мито, надати копії документів у певній кількості та направити звернення до конкретного суду. Європейський суд не виявив жодних підстав вважати, що застосування згаданих процесуальних обмежень у справі було свавільним чи невиправданим. Відповідно, скарга заявника про відсутність доступу до суду була відхилена як необґрунтована.

В рішенні Конституційного Суду України у справі №1-9/2011 за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, від 13 грудня 2011 року (17-рп/2011) зазначено, що "вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі". Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання".

Вирішення судом питання про наявність матеріальних передумов звернення особи до суду на стадії відкриття провадження у справі, не може свідчити про обмеження у доступі до правосуддя.

У даному випадку право на доступ до правосуддя позивача було поставлено в залежність від його особистої волі виконати чи не виконати вимоги судового рішення, яке набуло законної сили.

Позивач на власний розсуд та свідомо розпорядився своїм правом та не надав суду витребувані документи, зокрема доказ того, що він як пенсіонер НОМЕР_1 перебуває на обліку у відповідному УПФУ; доказ призначення та одержання пенсії відповідно до ст.ст.12-13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби та деяких інших осіб"; доказ задіяності його в період служби у виконанні особливо важливих завдань та, що на нього розповсюджується право на одержання надбавки за оперативно-розшукову роботу; визначенням змісту порушених прав та конкретного обґрунтування, в чому полягає їх звуження; викладення обставин протиправності дій відповідача у співвідношенні до алгоритму його дій відповідача, вчинених згідно Порядком № 45; доказ того, що посада, яку займав позивач до звільнення включена до переліку, затвердженого наказом 17.02.2017 №138, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.03.2017 за №348/30216.

Суд наголошує, що вказані документи були обов`язковою передумовою для вирішення питання про можливість відкриття провадження у справі та витребувані із розрахунком того, що дана категорія справ розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, а ефективний розгляд справ, який є основним завданням адміністративного судочинства, забезпечується в тому числі, і належною підготовкою справи з дотримання положень про її відкриття, економії часу для своєчасного ухвалення рішення.

За приписами частини п`ятої статті 169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

У зв`язку з неусуненням позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява підлягає поверненню.

Керуючись статтями 169, 171, 243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 (код НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області (код 08592218, м. Київ, вул. Володимирська 15, 01601) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - повернути позивачеві.

2. Роз`яснити , що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Брагіна О.Є.