Рішення № 82073929, 29.05.2019, Покровський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 184/284/19

Номер провадження 2/184/214/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2019 рокум. Покров

Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі: головуючої судді – Малашиної Ю.Б., за участю секретаря – Попівніч Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 08.10.2010 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № б/н, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 15000, 00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

В порушення умов договору ОСОБА_1 зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, тому за кредитним договором № б/н, станом на 28.12.2018 року, утворилась заборгованість у розмірі 54176,12 гривень, що складається з наступного: 11054,34 гривень – тіло кредиту, 20091,03 гривень – нараховано відсотків за користування кредитом; 19974,74 гривень – нараховано пені, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 гривень - штраф (фіксована частина), 2556,01 гривень – штраф (процентна складова), яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, а також стягнути з неї судовий збір.

Відповідно до листа від 07.07.2018 року №Е.65.0.0.0/3-365676 АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК», з 21.05.2018 року ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» змінило назву на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (надалі по тексту – КБ «ПРИВАТБАНК»).

Відповідно до ч.2 ст.5 Закону України «Про акціонерні товариства» зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням. Зміна назви юридичної особи не тягне за собою правонаступництва, а лише правовий наслідок проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, пов`язаних зі зміною назви.

В судовому засіданні представники позивача 24.05.2019 року позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Учасники справи у судове засідання 29.05.2019 р. не з`явились, про час, дату, місце розгляду справи повідомлені належним чином, проте, надали до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності.

У попередніх судових засіданням відповідачем ініціювалось питання щодо можливості укладання мирової угоди з позивачем на умовах реструктуризації заборгованості, проте, між учасниками не досягнуто домовленості із зазначеного питання.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, суд дійшов до висновку, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, між КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 08.10.2010 року був укладений кредитний договір № б/н у спосіб подання письмової згоди відповідача на приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. Згідно анкети – заяви від 08.10.2010 р. відповідач погодилася, що вказана заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банка, становлять між ОСОБА_1 і банком договір про надання банківських послуг. Відповідач ознайомилася і згідна з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банка, які були надані їй для ознайомлення у письмовому виді (а/с.8).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №б/н від 08.10.2010 року, укладеного між ПриватБанком та клієнтом – ОСОБА_1 , станом на 28.12.2018 року (а.с.6-7) тіло кредиту становить 11054,34 гривень, нараховані відсотки –20091,03 гривень, нарахована пеня складає 19974,74 гривень, загальна заборгованість за наданим кредитом – 51120,11 гривень, заборгованість по судовим штрафам – 3056,01 гривень, що разом складає 54176,12 гривень.

Оцінивши подані до суду докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківський кредит - будь – яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь – яка гарантія, будь – яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь – яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

П.2.1.1.12.1 Умов та Правил надання банківських послуг сторонами погоджено, що зобов`язання Клієнта з повернення тіла кредиту, процентів за користування кредитом, комісії, пені та штрафів, тобто загальна заборгованість клієнта є борговим зобов`язанням.

У зв`язку із тим, що отримання у кредит грошових коштів відповідачем, на думку суду, підтверджено належними доказами по справі, а саме: анкетою – заявою від 08.10.2010 р., довідкою про видачу кредитних карток, довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти, випискою по рахунку, у ОСОБА_1 в силу укладеного договору виникло зобов`язання повернути такі кошти, то позов в частині стягнення фактично отриманих і не повернутих відповідачем кредитних коштів з урахуванням нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки ґрунтується на законі.

Разом із цим, у справі, що розглядається, суд звертає увагу на те, що відповідно до довідки про видачу кредитних карток в межах підписаного кредитного договору відповідачу було надано три кредитних картки, терміном дії останньої – до 01/2018 (а/с82). Проте, відповідно до розрахунку заборгованості за договором від 08.10.2010 р. банком за період з 01.02.2018 по 28.12.2018 р. продовжувалося нарахування процентів та неустойки після закінчення строку кредитування, який відповідає строку дії банківської картки. Вказане суперечить нормам цивільного законодавства, оскільки нарахування процентів за користування кредитними коштами, неустойки тощо поза строком кредитування не передбачено. Зокрема, у постанові Верховного Суду від 28.03.2018 р. у справі № 444/9519/12 Велика Палата дійшла до правового висновку про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняються після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою ст. 1050 УК України.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи із наявної суми заборгованості станом на 31.01.2018 р., а саме: тіла кредиту - 11054,34 грн., нарахованих проценти – 9358,21 грн. (разом 20412,55 грн., що відповідає сумі заборгованості за наданим кредитом, наведеній в останній колонці розрахунку, на дату закінчення строку дії кредитної картки).

Враховуючи зазначене, суд вважає необґрунтованої заявлену позивачем до стягнення суму пені у розмірі 19974,74 грн., оскільки відповідно до наданого банком розрахунку заборгованості, пеня станом 31.01.2018 р. відсутня.

Також, суд вважає необґрунтованою визначену позивачем суму штрафу у розмірі 3056,01 грн., оскільки відповідно до Витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт Універсальна, штраф нараховується за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та розраховується у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості. Враховуючи суму заборгованості станом на 31.01.2018 р. у розмірі 20412,55 грн., фіксована частина штрафу буде становити 500 грн., процентна складова штрафу – 1020,63 грн., разом – 1520,63 грн.

При цьому, ч. 3 ст. 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та наявності інших обставин, які мають істотне значення. Отже, ч.3 ст. 551 ЦК України з урахуванням положень норм процесуального права щодо загальних засад цивільного судочинства дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищую розмір збитків. Такого висновку дійшли Верховний Суд України, зокрема у постанові від 04.11.2015 р. у справі №6-1120цс15, і Велика Палата Верховного Суду у постановах від 12.12.2018 р. у справі №703/1181/16-ц, 20.03.2019 р. у справі № 761/26293/16-ц.

Судом враховуються пояснення відповідача та надані нею докази стосовно скрутного матеріального становища, зумовленого тим, що остання з лютого 2018 року знаходиться у відпустці по догляду за дитиною та перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення, як одержувач соціальної допомоги, місячний розмір якої становить 860 грн., крім того, має ще одну малолітню дитину, інших доходів не має, з чоловіком не проживає з лютого 2018 р., кредитні кошти витрачались на лікування родичів.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність зменшення розміру штрафу до 500 грн., що відповідатиме завданню цивільного судочинства – справедливому розгляду і вирішенню справи.

Враховуючи зазначене, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а з відповідача підлягає стягненню за кредитним договором № б/н від 31.05.2015 року заборгованість за тілом кредиту – 11054,34 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом – 9358,21 грн., штраф – 500,00 грн., а всього разом - 20912,55 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 741,50 грн. (20912,55 грн. х 1921 грн. : 54176,12грн.)

На підставі викладеного і керуючись ст. ст.526,527,530,615,625,1052,1054 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 89, 141,258, 259, 263, 265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНН: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Марганецьким МВ ГУМВС України в Дніпропетровські області 14.06.2017 року, яка зареєстрована за адресою по АДРЕСА_1 , на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» , код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_3 , МФО №305299, розташованого за адресою:01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро АДРЕСА_2 вул. Набережна Перемоги, буд. АДРЕСА_3 , заборгованість за кредитним договором № б/н від 08.10.2010 року в розмірі -20912 (двадцять тисяч дев`ятсот дванадцять) гривень 55 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНН: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Марганецьким МВ ГУМВС України в Дніпропетровські області 14.06.2017 року, яка зареєстрована за адресою по АДРЕСА_1 , на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» , код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_3 , МФО №305299, судовий збір у розмірі 741 (сімсот сорок одна) гривня 50 копійок.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасники справи, яким повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Орджонікідзевського міського суду Ю. Б. Малашина