Ухвала суду № 82073928, 29.05.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПОЗОВУ

29 травня 2019 рокуСправа № 280/2166/19 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Семененко М.О., розглянувши матеріали позовної заяви

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146)

про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

08.05.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач, заявник) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі – відповідач), в якому позивач просить:

вирішити питання про зупинення виконавчого провадження №58848751 від 10.04.2019 відкритого державним виконавцем Оріхівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Місюрою Ларисою Сергіївною до набрання рішенням суду законної сили.

визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-44400-53 від 21.11.2018 про нарахування недоїмки у розмірі 15819,54 грн.;

визнати протиправним та скасувати нарахування з єдиного соціального внеску у розмірі 15819,54 грн.;

зобов`язати відповідача здійснити коригування індивідуальної картки платника податків з оскаржуваної податкової вимоги, шляхом виключення суми 15819,54 грн. з індивідуальної картки платника податків.

Ухвалою суду від 11.05.2019 (головуючий суддя – Калашник Ю.В.) позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду: 1) позовної заяви (у кількості, відповідно до учасників процесу), оформленої відповідно до вимог ст.ст. 160, 161 КАС України, із уточненою прохальною частиною позову (в частині номеру оскаржуваного рішення) та виключенням клопотання про забезпечення позову із прохальної частини позову;

2) клопотання про забезпечення позову, оформлене відповідно до ст.ст.152, 166, 167 КАС України.

28.05.2019 до суду надійшло клопотання позивача про забезпечення позову, в якому позивач просить суд: зупинити стягнення на підставі виконавчого провадження №58848751 від 10.04.2019 відкритого державним виконавцем Оріхівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Місюрою Ларисою Сергіївною до набрання рішенням суду законної сили.

28.05.2019 за результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи вищевказана заява передана на розгляд судді Запорізького окружного адміністративного суду Семененко М.О.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, заявник зазначає, що 21.11.2018 відповідачем сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-44400-53-У, у якій зазначено, що загальна сума боргу останнього по сплаті єдиного соціального внеску станом на 01.03.2019 становить 15 819,54 грн. 10.04.2019 державним виконавцем Оріхівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Місюрою Л.С. відкрито виконавче провадження №58848751 стосовно стягнення з позивача вищевказаного боргу. Заявник зазначає, що в судовому порядку буде розглянуто питання щодо правомірності зазначеної вимоги про стягнення боргу (недоїмки) відносно позивача. Крім того, вказує що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 21.11.2018 №Ф- 44400-53-У висунута до особи, яка звільнена від сплати даного виду стягнення (єдиного соціального внеску), відтак стягнення даного боргу буде суперечити інтересам останнього, як військовослужбовця. Тому, при початку примусового виконання оскаржуваної вимоги буде ускладнено повернення коштів, що в свою чергу завдасть шкоди, як самому позивачу, так і членам його родини, а саме малолітнім дітям, які знаходяться на його утриманні.

Приймаючи рішення про забезпечення позову, суд оцінює наявність обставин, що зумовлює винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи та керуючись законом.

За правилами ч.1 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до предявлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Тобто, забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Згідно із ч.4 ст.150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення субєкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Таким чином, ст.150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

В розумінні наведеної норми закону, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних критеріїв: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що суд може забезпечити позов лише за наявності двох обов`язкових умов: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову, а також Постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 06.03.2008 року №2 Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Розглядаючи клопотання про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.

У свою чергу, судом не встановлено, а позивачем у заяві не доведено існування жодної з обставин, передбачених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову.

Необхідно звернути увагу, що наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Тобто, на даному етапі суд позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення. Крім того, встановлення ознак протиправності оскаржуваного рішення є фактично вирішенням адміністративного спору по суті, враховуючи предмет позову, що є неприпустимим на даній стадії судового процесу.

Крім того, позивачем не наведено та не надано жодних доказів існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому.

Суд також наголошує, що відповідно до приписів чинного законодавства, у випадку звернення сторони з вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Водночас, як встановлено судом, позивач в обґрунтування доводів клопотання про забезпечення позову вказує про відкриття виконавчого провадження стосовно стягнення з позивача суми боргу за оскаржуваною вимогою.

При цьому з клопотання про забезпечення позову судом встановлено, що наведені позивачем аргументи фактично зводяться до твердження про протиправність оскаржуваної вимоги з огляду на його статус як військовослужбовця, тобто позивач посилається на обставини, які підлягають доказуванню при розгляді даної справи по суті.

Крім того, судом встановлено, що оскаржувана вимога була винесена відповідачем 21.11.2018, а виконавче провадження з її примусового виконання відкрито 10.04.2019. Однак в матеріалах клопотання про забезпечення позову (так само як і в матеріалах справи) відсутні будь-які докази, які б свідчили про вчинення виконавцем дій щодо стягнення боргу з позивача.

Також, до клопотання про забезпечення позову не надано доказів існування обставин, на які посилається позивач, зокрема, що на його утриманні перебувають малолітні діти.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не наведено та не надано жодних доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення у даній адміністративній справі, або доказів того, що ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду буде неможливий; або очевидними є ознаки протиправності рішення суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів позивача таким рішенням.

Отже, перевіривши зазначені у поданій заяві доводи на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з`ясованим судом обставинам, а також оцінивши додані до неї докази, суд прийшов до висновку про необґрунтованість поданої заяви та, як наслідок, про відсутність підстав для її задоволення.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 241, 243, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову, - відмовити.

Копію ухвали направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повне судове рішення складено 29.05.2019

Суддя М.О. Семененко