Рішення № 82073624, 29.05.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2019 року м. Ужгород№ 260/401/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І.

при секретарі судового засідання Міца В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Мукачівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Мукачівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (далі - відповідач, Мукачівське ОУПФ), яким просить визнати неправомірними дії Мукачівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області щодо врахування величини оцінки одного року страхового стажу 1 % при перерахунку пенсії з 01.10.2017 та щодо нездійснення перерахунку пенсії на підставі даних про заробітну плату з НОМЕР_1 , без врахування заробітної плати до 2000 року ОСОБА_1 та зобов`язати Мукачівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 01.10.2017 року, обрахувавши її розмір за показниками середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 % та з урахуванням даних про заробітну плату з 2000 по 2010, без врахування заробітної плати до 2000 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в Мукачівському ОУПФ та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 22.12.2010 року. 29.12.2018 року позивач звернулася до відповідача із письмовою заявою щодо застосування коефіцієнту страхового стажу при проведенні перерахунку пенсії з 01.10.2017 року та щодо здійснення перерахунку пенсії на підставі даних з 2000 по 2010 роки. 17.01.2019 року відповідачем надано відповідь та зазначено, що з 01.10.2017 року проведено автоматичні перерахунки пенсій із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з яких сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки, на рівні 3764,40 грн. із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 % та що зарахувати заробіток при перерахунку з 2000 по 2010 роки неможливо, оскільки зазначена норма розрахунку заробітної плати застосовується для призначення пенсії з 01.10.2011 року. Позивач вважає дії відповідача протиправними, а тому, звернулася за захистом своїх конституційних прав з даним позовом до суду.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, згідно якого зазначає, що Законом України від 03.10.2017 року № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 01.10.2017 року перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", проводиться із використанням єдиного показника середньої заробітної плати 3764,40 грн. Показник вартості одного року страхового стажу знижено з 1,35 до 1 відсотка. Щодо проведення перерахунку пенсії з зарахуванням стажу роботи з 2014 по 2016 роки, зазначає, що відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, але відповідно до абз. 6 ч.4 ст. 42 Закону дія цієї частини не поширюється на пенсіонерів, яким призначено пенсію за вислугу років на умовах, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення", та які не досягли віку встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Стосовно врахування заробітку при перерахунку пенсії лише з 2000 по 2010 роки, вказує, що зазначена норма розрахунку заробітної плати для призначення (перерахунку) пенсії прийнята 08.07.2011 року № 3668-VI Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" та застосовується для призначення пенсій з 01.10.2011 року. Так як, позивачка за призначенням пенсії за вислугу років зверталася 22.12.2010 року, дана норма Закону для призначення пенсії не застосовується.

Ухвалою суду від 03.05.2019 року витребувано від Мукачівського ОУПФ пенсійну справу ОСОБА_1 з метою огляду та дослідження необхідних для розгляду адміністративної справи доказів.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Мукачівському ОУПФ, як одержувач пенсії за вислугу років, обчислення якої проводиться відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 22.12.2010 року з урахуванням загального страхового стажу роботи 31 рік 1 місяць 26 днів та заробітної плати визначеної за 60 календарних місяців роботи підряд за період з 01.09.1991 року по 31.08.1996 року та згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу за період роботи з 01.07.2000 року по 30.11.2010 року.

Позивачу призначено пенсію з 22.12.2010 року згідно протоколу УПФ України в Свалявському районі Закарпатської області (після реорганізації Мукачівське ОУПФ) від 23.12.2010 року № 6250 на підставі особистої заяви ОСОБА_1 від 22.12.2010 року.

17.05.2018 року позивач звернулася до відповідача із заявою про видачу розрахунку пенсії, протоколу по розрахунку пенсії, розрахунку заробітної плати та стажу, перерахунки та їх результати.

Листом Мукачівського ОУПФ від 31.05.2018 року № Ц-73/09-31 позивачу надані запитувані документи, а також повідомлено, що до 01.10.2017 року, а саме, до осучаснення пенсії, коефіцієнт страхового стажу, з урахуванням кратності 1,35 вартості величини одного року страхового стажу складав 0,41963. Середня заробітна плата для обчислення пенсії, із урахуванням показника середньої заробітної плати працівників зайнятих у галузях економіки України за 2009 рік - 1650,43 грн. та коефіцієнта заробітної плати 1,39694, складала 2305,55 грн. Із врахуванням зазначених показників, загальний розмір пенсії за віком до 01.10.2017 року складав 1353,53 грн., в т.ч.: 967,49 грн. - основний розмір пенсії за віком обчислений згідно ст. 27 Закону шляхом множення коефіцієнту стажу на величину заробітку (0,41963*2305,55 грн.); 106,42 грн. - доплата за понаднормативний стаж 11 років; 106,51 грн. - доплата до прожиткового мінімуму; 73,11 грн. - загальний розмір підвищення дітям війни; 100,00 грн. - доплата з 01.05.2012 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 року № 327.

Надалі, Законом України від 03.10.2017 року № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 01.10.2017 року перерахунок пенсій, призначених згідно з Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" проводиться із використанням єдиного показника середньої заробітної плати 3764,40 грн. Показник вартості одного року страхового стажу знижено з 1,35 до 1 відсотка. Таким чином, застосувавши при обчисленні пенсії коефіцієнт страхового стажу 1% - 0,31083 (373 місяці), середню заробітну плату працівників зайнятих у галузях економіки України за 2014-2016 роки - 3764,40 грн. та оптимальний заробіток після проведення додаткового вибору встановлено доцільність заробітку за період з 01.09.1991 року по 31.08.1996 року та відповідно з 01.07.2000 року із визначеним коефіцієнтом 1,39950, основний розмір пенсії за віком підвищився та складає 1637,54 грн.

Також, зазначено, що у зв`язку з осучасненням пенсії не збереглася доплата, яка була встановлена з 01.05.2012 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 року № 327 в розмірі 100,00 грн. Зазначена доплата прийнятим Законом України від 03.10.2017 року № 2148-VIII, не передбачена. Отже, з 01.10.2017 року, із врахуванням прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність визначеного Державним бюджетом України на 2017 рік, загальний розмір пенсії склав 1755,68 грн.

Згідно наданої ОСОБА_1 заяви від 17.05.2018 року щодо проведення перерахунку призначеної пенсії у зв`язку із звільненням з роботи, відповідно до п.3 ст. 42 Закону, з 21.12.2016 року, проведено перерахунок пенсії. Після проведення перерахунку розмір пенсії підвищився та склав 1797,26 грн., в тому числі: 1637,54 грн. - основний розмір пенсії; 159,72 грн. - доплата за понаднормативний стаж 11 років.

29.12.2018 року позивач звернулася до відповідача із заявою, якою просила виконати перерахунок пенсії, на основі даних про заробітну плату (які було надано в пенсійний фонд), з 2000 по 2010 роки, а також зарахувати страховий стаж з 2013 по 2016 роки (який не було взято до уваги) і застосувати при розрахунках коефіцієнт страхового стажу 1,35%.

17.01.2019 року позивачу надано відповідь листом № Ц-6/09-31, та зазначено про те, що Законом України від 03.10.2017 року № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 01.10.2017 року перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", проводиться із використанням єдиного показника середньої заробітної плати 3764,40 грн. Показник вартості одного року страхового стажу знижено з 1,35 до 1 відсотка. Таким чином, застосувавши при перерахунку пенсії коефіцієнт страхового стажу 1 % - 0,31083, середню заробітну плату працівників зайнятих у галузях економіки України за 2014-2016 роки - 3764,40 грн. та коефіцієнт заробітної плати 1,39950, основний розмір Вашої пенсії за вислугу років склав 1637,54 грн. (3764,40 грн.*1,39950*0,31083=1637,54 грн.), 164,67 грн. - доплата за понаднормативний стаж за 11 років (11%*1497,00 грн.). Отже, з 01.12.2018 року загальний розмір Вашої пенсії за вислугу років складає 1802,21 грн.

Стосовно проведення перерахунку пенсії з зарахуванням стажу роботи з 2013 по 2016 роки повідомлено, що відповідно до абз. 1 ч.4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, але відповідно до абз. 6 ч.4 ст. 42 Закону дія цієї частини не поширюється на пенсіонерів, яким призначено пенсію за вислугу років на умовах, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення", та які не досягли віку встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Отже лише у разі досягнення пенсійного віку передбачено статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (60 років) Ви набудете право на перерахунок пенсії з добавленням стажу.

Стосовно врахування заробітку при перерахунку пенсії лише з 2000 по 2010 року повідомлено, що зазначена норма розрахунку заробітної плати для призначення (перерахунку) пенсії прийнята 08.07.2011 року № 3668-VI Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" та застосовується для призначення пенсій з 01.10.2011 року. Так як Ви за призначенням пенсії за вислугу років звертались 22.12.2010 року, тому дана норма закону для призначення Вашої пенсії не застосовується.

Не погоджуючись із рішенням Мукачівського ОУПФ, ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом за захистом своїх прав.

Зі змісту ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 частини першої Європейської соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Статтею 46 Конституції України також передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.

Згідно ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, що діяли як офіційні особи.

Спірним питанням у справі, в тому числі, є правомірність дій відповідача щодо здійснення перерахунку пенсії позивача з 01.10.2017 року із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1%.

Згідно ст. 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон 1058) розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп x Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Коефіцієнт страхового стажу - величина, що визначається відповідно до цього Закону для обрахування страхового стажу при обчисленні розміру пенсії у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (ст. 1 Закону 1058).

Відповідно до ст.4 Закону 1058 законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу.

Для обчислення розміру пенсії позивача до 01.10.2017 року відповідно до ст. 25 Закону 1058 враховано коефіцієнт страхового стажу, який визначається із заокругленням до п`яти знаків після коми за формулою: Кс = (См х Вс) : (100% х 12), де: Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35%.

З матеріалів справи встановлено, що з урахуванням наведених норм при призначенні пенсії позивачу для обчислення розміру його пенсії враховано коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії" від 03.10.2017 року № 2148-VІІІ, який в цій частині набрав чинності з 01.10.2017 року, до частини 1 ст. 25 Закону 1058 внесені зміни та визначено, що за період участі в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.

З урахуванням внесених Законом 2148 змін до ст. 25 Закону 1058 з 01.01.2017 року коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п`яти знаків після коми за формулою: Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%. Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням періодів до набрання чинності цим Законом не може перевищувати 0,75, а з урахуванням страхового стажу, передбаченого абзацом десятим ч. 3 ст. 24 цього Закону, - 0,85.

Законом 2148 Прикінцеві положення Закону 1058 доповнено пунктом 4-3, яким передбачено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Пенсію позивачу призначено у грудні 2010 року, тобто до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", тому відповідач правомірно здійснив її перерахунок з 1 жовтня 2017 року відповідно до пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону 1058 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Згідно з Преамбулою Закону 1058 саме цей Закон регулює відносини щодо призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Частиною 1 ст. 7 Закону 1058 передбачено, що загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється, зокрема, за принципом законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Частиною 1 ст. 58 Закону 1058 передбачено, що Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 63 Закону 1058 виконавчими органами правління Пенсійного фонду є виконавча дирекція Пенсійного фонду та підвідомчі їй територіальні органи, до яких відносяться головні управління Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах.

Відповідно до ч.2 ст. 64 Закону 1058 на виконавчу дирекцію Пенсійного фонду покладено обов`язок здійснювати функції щодо призначення (перерахунку), забезпечення своєчасного та в повному обсязі фінансування і виплати пенсій та надання соціальних послуг.

За змістом вказаних норм органи Пенсійного фонду України здійснюють призначення та перерахунок призначених пенсій виключно на умовах і у порядку, визначених законом.

Оскільки умови перерахунку пенсій з 01.10.2017 року, призначених відповідно до Закону № 1058, врегульовано пунктом 4-3 Прикінцевих положень Закону 1058, відповідач правомірно застосував при перерахунку пенсії позивача величину оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1%.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений пунктом 4-3 Прикінцевих положень Закону 1058, тому перерахунок пенсії позивача з 01.10.2017 року та в подальшому із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% є правомірним.

Згідно статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в рішенні від 26 грудня 2011 року N 20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

Також, відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в рішенні від 25.01.2012 №3-рп/2012, зміна механізму нарахування соціальних виплат та допомоги повинна відбуватися відповідно до критеріїв пропорційності та справедливості і є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів власне сутність змісту права на соціальний захист.

Таким чином, законодавець має право в залежності від фінансової ситуації в державі зменшувати обсяг встановлених прав, але до тієї межі, за якою ставиться під сумнів сутність права на соціальний захист.

Відповідно до наведених норм розмір перерахованої позивачу пенсії з 01.10.2017 року визначено на підставі коефіцієнту страхового стажу позивача з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1%, а не з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35%, враховуючи відповідні зміни в законодавстві.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2148-VIII визначено, у разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону, розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. Аналогічні положення містить також пункт 4 Прикінцевих положень Закону 1058.

Відтак, після призначення пенсії позивачу, її розмір до виплати складає 1797,26 грн., після перерахунку з урахуванням Прикінцевих положень Закону 1058.

Крім того, при зменшенні величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% одночасно було підвищено розмір середньої заробітної плати, який використовується при обчисленні пенсій. З 01.10.2017 року перерахунок раніше призначених пенсій здійснено з використанням більшого показника середньої заробітної плати, як при попередньому перерахунку.

Також, на виконання пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України 2148 та пункту 4 Прикінцевих положень Закону 1058 розмір пенсії позивача не зменшився. Отже, вказані зміни не погіршили умов отримання пенсії позивачем, а тому посилання позивача на звуження його права є необґрунтованим.

Згідно частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював свою позицію щодо обмеження (звуження) соціальних прав та гарантій державами - учасницями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, в рішенні від 3 червня 2014 року (заява № 43331/12, справа "Великода В.Н. проти України") Європейський суд з прав людини зауважив на змінюваності законодавства про соціальне забезпечення, а також наголосив на тому, що положення статті 1 Першого протоколу до Конвенції не встановлює жодних обмежень свободи Договірних держав вирішувати, запроваджувати чи ні будь-які форми системи соціального забезпечення та не гарантує як таке право на будь-які соціальні виплати у певному розмірі.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" (рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчувати виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство.

Отже, зменшення величини оцінки одного року страхового стажу, визначене законом, не порушує правових позицій Європейського Суду з прав людини.

Одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

З урахуванням викладеного, суд констатує про відмову у задоволенні позову в цій частині, оскільки судом не встановлено порушень прав позивача з боку відповідача.

Що стосується позовної вимоги про визнання неправомірними дій відповідача щодо нездійснення перерахунку пенсії на підставі даних про заробітну плату з 2000 по 2010, без врахування заробітної плати до 2000 року ОСОБА_1 та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 01.10.2017 року, обрахувавши її розмір за показниками середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 % та з урахуванням даних про заробітну плату з 2000 по 2010, без врахування заробітної плати до 2000 року, суд зазначає наступне.

Як вказує позивач у позовній заяві, розрахунок її пенсії здійснюється на підставі довідки про заробітну плату з 01.09.1991 року по 31.08.1996 року та врахування вказаної довідки є невигідним для позивача. Тобто, в даному випадку наявна дискримінація, залежно від місяця виходу на пенсію в 2011 році. Особи, що вийшли на пенсію з жовтня 2011 року мали більш вигідне становище, порівняно з особами, що вийшли на пенсію з січня по вересень 2011 року. З 01.10.2017 року абзац 1 частини1 статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", яка діяла на момент призначення пенсії позивачу зазнала змін. Попередня редакція норми втратила чинність та з 01.10.2017 року позивач має право на обчислення пенсії без врахування даних про заробітну плату підряд за будь-які 60 місяців до 01.07.2000 року. Проте, позивач не знала, що таке обчислення для неї є вигідним. Застосувавши при перерахунку пенсії коефіцієнт страхового стажу 1 % - 0,31083, середню заробітну плату за 2014-2016 - 3764,40 грн. та коефіцієнт заробітної плати 1,39950, основний розмір пенсії склав 1637,54 грн., з 01.12.2018 року загальний розмір пенсії позивача складає 1802,21 грн. з урахуванням заробітної плати з 01.09.1991 року по 31.08.1996 року. Проте, без врахування довідки про заробітну плату за 60 місяців підряд до 2000 року за період з 01.09.1991 року по 31.08.1996 року розмір пенсії становить: коефіцієнт страхового стажу 1 % - 0,31167 та коефіцієнт заробітної плати 1,71305, основний розмір пенсії становить 2024,36 грн. на підставі даних заробітної плати з 2000 по 2010 роки. Розрахунок пенсії з урахуванням коефіцієнту страхового стажу 1,35 % та з урахуванням даних заробітної плати з 2000 по 2010 становить: коефіцієнт страхового стажу 1,35 % - 0,42075 та коефіцієнт заробітної плати - 1,71305 та розмір пенсії становить 2727,77 грн., тобто значно вищий, ніж отримує позивач на даний час.

В контексті наведеного, судом встановлено, що з 01.01.2004 року набрав чинності Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до п. 16 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

У відповідності до ст. 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" призначаються такі види державних пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Відповідно до ст. 52 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (в редакції, чинній на час призначення пенсії) право на пенсію за вислугу років мають, в тому числі, працівники освіти, охорони здоров`я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту "е" статті 55.

Пункт 1 статті 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" регулює види пенсій: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Частиною 1 ст.9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 статті 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

За змістом ч. 1 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Заробітна плата для обчислення пенсії розраховується за формулою, наведеною в ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + КзN); К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Виходячи з буквального тлумачення ч. 2 ст. 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" суд зазначає, що для розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії, що призначається вперше, застосовується показник середньої заробітної плати календарного року, що передує року звернення за призначенням пенсії. Під час переведення особи з одного виду пенсії на інший застосовується показник середньої заробітної плати за той календарний рік, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, а від бажання особи залежить лише можливість враховувати заробітну плату (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", тобто показник середньої заробітної плати є незмінною величиною.

Таким чином, посилання позивача на ч. 2 ст. 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не відповідають обставинам даної справи, оскільки вказані положення стосуються осіб, які вперше звернулись за призначенням пенсії, а не тих, яким вона вже була призначена до цього.

Відповідно до ст. 22 "Про пенсійне забезпечення" пенсії за віком призначаються довічно, незалежно від стану здоров`я.

В момент призначення пенсії позивачу, 22.12.2010 року у формулі для визначення заробітної плати для обчислення розміру пенсії застосовано середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії - за 2009 рік у розмірі 1650,43 грн. Відповідно до приписів Закону 1058, позивачем протягом всього часу перебування на обліку в територіальному органі Пенсійного фонду систематично було реалізовано право на здійснення перерахунку, шляхом додавання стажу (ч. 3 ст. 42 Закону 1058) шляхом зміни заробітної плати, з якої обчислюється розмір пенсії.

В свою чергу, за приписами ст. 40 Закону 1058 (в редакції на дату виникнення спірних правовідносин), застосування середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення можливе лише у разі здійснення призначення пенсії (вперше).

При цьому, як вже зазначалось судом, на час звернення ОСОБА_1 із заявою про перерахунок пенсії, позивачу вже була призначена пенсія з 22.12.2010 року, з заявою про перехід на інший вид пенсії позивач до органів пенсійного фонду не зверталась.

Окремо необхідно зазначити, що редакція ст.42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" була змінена та, відповідно, редакція ст. 42 Закону 1058 має ч. 4 наступного змісту: у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Таким чином, позивач помилково стверджує про наявність нормативно-правових підстав для застосування показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014, 2015 та 2016 роки під час проведення чергового перерахунку пенсії позивачу у 2019 році, а дії територіального органу Пенсійного фонду є правомірними.

Також, не обгрунтованими є доводи позивача щодо можливості врахування заробітку при перерахунку її пенсії лише з 2000 по 2010 роки, з огляду на те, що зазначена норма розрахунку заробітної плати для призначення (перерахунку) пенсії прийнята Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року № 3668-VI, та застосовується для призначення (перерахунку) пенсій з 01.10.2011 року. З урахуванням того, що позивачу призначено пенсію з 22.12.2010 року, дана норма не підлягає застосуванню у вказаних правовідносинах.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не обґрунтовані та не базуються на положеннях чинного законодавства, отже в задоволенні позову слід відмовити.

Виходячи з положень положень ст. 139 КАС України, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми сплачено судового збору при зверненні до суду.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 19, 72, 77, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Мукачівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Миру, буд. 151 Ж, код ЄДРПОУ 37857963) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

2. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення, а в разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи в порядку письмового провадження - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.І. Рейті