Рішення № 82073151, 21.05.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2019 року м.Житомир справа № 240/2400/19

категорія 110010000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Черноліхова С.В.,

секретар судового засідання Рудченко К.В.,

за участю: прокурора Вихристюк О.Л.,

представника відповідача Кутакова П.В.,

представника третьої особи Рибінцева С.С.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Комета" про визнання протиправним та скасування спеціального дозволу на користування надрами,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся заступник прокурора Житомирської області із вказаним позовом та просить визнати протиправним і скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами №6300, виданий Державною службою геології та надр України 03.12.2018 Товариству з обмеженою відповідальністю "ТД Комета".

Аргументуючи свої позовні вимоги вказує на те, що прокуратурою Житомирської області виявлено факт порушення вимог природоохоронного законодавства під час надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобутку граніту на території Житомирського регіону. При цьому зазначає, що Державною службою геології та надр України протиправно видано спеціальний дозвіл на користування надрами №6300 з метою видобування граніту родовища Маславське - 1, яке розташовано в 0,5 км. на південний захід від с. Крук Хорошівського району Житомирської області Товариству з обмеженою відповідальністю «ТД Комета». Вказаний дозвіл, отриманий, зокрема на підставі протоколу засідання колегії ДКЗ України № 4184, яким, серед іншого встановлені параметри постійних кондицій для підрахування балансових запасів гранітів Маславського 1 родовища, а також апробовані підраховані станом 01.10.2017 балансові запаси незмінених вивітрюванням гранітів вказаного родовища, придатних для видобування блоків. При цьому, наголошує, що постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2019, яка набрала законної сили, такий протокол скасовано з підстав його протиправності. Вважає, що без апробації запасів, шляхом складання протоколу ДКЗ, отримання спеціального дозволу в поза аукціонному порядку неможливе, а тому у зв`язку із виявленими порушеннями, просить позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до ухвали судді від 07.03.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 28.03.2019. Вказаною ухвалою також залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД Комета».

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 25.04.2019 у задоволенні клопотання представника Державної служби геології та надр України про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено.

25.04.2019 під час підготовчого засідання згідно ухвали, постановленої без виходу до нарадчої кімнати, підготовче засідання у справі закрито та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 21.05.2019.

На адресу суду надійшов відзив №04-0309 від 27.03.2019 (а.с.48-58) на позовну заяву та додаткові пояснення (а.с. 118-120) Державної служби геології та надр України, у яких остання просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вказано, що у відповідності до п.25 Порядку №615 Міністерством екології та природних ресурсів України на адресу Держгеонадр надіслано лист №13743/03/12-18 від 18.07.2018, яким внесено пропозицію щодо надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «ТД Комета». Водночас наголошено, що рішення про надання спеціального дозволу на користування надрами приймається виключно за результатом розгляду документів комісією з питань надрокористування. В свою чергу, Державною службою геології та надр України прийнято наказ №300 від 31.08.2018 про надання спеціальних дозволів на користування надрами, зокрема ТОВ «ТД Комета». Одночасно зазначено, що після сплати товариством збору за надання спеціального дозволу на користування надрами та відповідно до наказу №300 від 31.08.2018, підстави для відмови Державною службою геології та надр України у наданні товариству спеціального дозволу були відсутні. Разом з наданим оскаржуваним дозволом, Державною службою геології та надр України укладено з товариством Угоду про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 03.12.2018. Крім того наголошено, що питання щодо припинення дії (скасування) спеціального дозволу покладено на Державну службу геології та надр України, яке в свою чергу не розглядалося останньою, у зв`язку із відсутністю на те підстав передбачених законодавством. Вказує, що постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2019 у справі №806/2202/18, якою визнано протиправним та скасовано протокол №4184 від 05.12.2017, на розгляд до Держгеонадр не надходила. Таким чином вважає, що відсутні підстави для скасування оскаржуваного дозволу у судовому порядку.

У відповіді на відзив №05/2-172 вих-19 від 08.04.2019 (а.с.111-115) позивач зазначив, що визнання протиправним та скасування спеціального дозволу на користування надрами в судовому порядку є найбільш доцільним і ефективним способом захисту інтересів держави і дозволяє запобігти порушенню Закону. Разом з тим, наголошує, що суспільний інтерес, який полягає у скасуванні спеціального дозволу на користування надрами є умовою реалізації функцій держави у сфері надрокористування. Крім того, забезпечення рівності можливостей всіх суб`єктів набути право на видобування надр на конкурентних засадах, переважає приватний інтерес у використанні таких надр ТОВ «ТД Комета», право на які набуте з порушенням вимог закону. Вказує, що у разі продажу такого дозволу на конкурсних умовах (на аукціоні), могло б сприяти надходженню коштів до бюджету у більшому розмірі, ніж початкова ціна сплачена ТОВ «ТД Комета» та не було б порушено фінансового (економічного) інтересу держави.

18.04.2019 та 16.05.2019 до суду надійшли пояснення третьої особи, в яких наголошено, що товариством, при подані заяви на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону було подано усі необхідні документи. Внаслідок чого, Держгеонадр з дотриманням усіх норм законодавства у сфері надрокористування надано такий дозвіл, оскільки правові підстави для відмови у його наданні були відсутні. Вказує, що припинення права користування надрами, шляхом анулювання дії спеціального дозволу, порушить не тільки права надрокористувача, але й інтереси держави. Вважає, що звернення до суду із даним позовом, є протиправним, передчасним та таким, що суперечить статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України та просить відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю.

У відповіді на пояснення третьої особи №05/2-150 вих-19 від 25.04.2019 (а.с.141-147), позивач, серед іншого зазначив, що спірний спеціальний дозвіл на користування надрами відповідач видала поза аукціоном, без вагомих на то підстав, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню, що в повній мірі узгоджується з юрисдикцією адміністративних судів відповідно до ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити з підстав, що викладені у позовній заяві та наданих додаткових пояснень.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву та пояснень, наданих під час розгляду даної справи.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Комета» у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову за безпідставністю.

Заслухавши пояснення прокурора, представників відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи та наявні письмові докази у ній, суд дійшов наступного висновку.

Встановлено, що за результатами розгляду матеріалів геолого-економічної оцінки запасів Центрально-Круківської ділянки Маславського 1 родовища гранітів, поданих на розгляд Товариству з обмеженою відповідальністю «ТД Комета» (далі – третя особа, ТОВ «ТД Комета», товариство), оформлено протокол № 4184 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин (далі – ДКЗ України) від 05.12.2017.

В свою чергу ТОВ «ТД Комета» звернулось до Державної служби геології та надр України (далі – Держгеонадра) із заявою (повторно) № 134 від 08.09.2018 на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону на підставі абз.1 п.п.1 п.8 Постанови Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2011. До заяви, в тому числі, додало протокол № 4184 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин від 05.12.2017.

14.06.2018 за вих.№ 10637/03/12-18 Держгеонадра направило документи, подані ТОВ «ТД Комета» до Житомирської обласної ради для погодження надання товариству спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування гранітів Центрально-Круківської ділянки Маславського 1 родовища площею 8,22 га, яка знаходиться у Хорошівському районі Житомирської області (а.с.79).

Разом з тим, Держгеонадра листом №13743/03/12-19 від 18.07.2018, направило вказаний пакет документів до Міністерства екології та природних ресурсів України для внесення пропозиції щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «ТД Комета».

У відповідь, Міністерство екології та природних ресурсів України, у відповідності до п.25 Порядку про надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року за № 615 (надалі – Порядок №615) внесло пропозицію щодо надання такого дозволу, про що викладено у листі №5/4-11/8153-18 від 10.08.2018 (зворотній бік а.с.85).

Разом з тим, рішенням сімнадцятої сесії Житомирської обласної ради VII скликання від 26.07.2018 №1171 погоджено надання такого спеціального дозволу на користування надрами (а.с.80).

Внаслідок вказаного, Держгеонадра прийнято наказ №300 від 31.08.2018, яким надано спеціальні дозволи на користування надрами, в тому числі ТОВ «ТД Комета» для видобування гранітів в Маславському 1 родовищі Центрально-Круківської ділянки.

В подальшому відповідачем, 03.12.2018 ТОВ «ТД Комета» видано спеціальний дозвіл на користування надрами №6300 з метою видобування на користування надрами з метою видобування граніту родовища Маславське - 1, яке розташовано в 0,5 км. на південний захід від с. Крук Хорошівського району Житомирської області.

Як додаток до спеціального дозволу на користування надрами, 03.12.2018 сторонами було укладено Угоду про умови користування надрами (а.с.66-69). Невід`ємною частиною до вказаної Угоди є Характеристика ділянки надр (додаток 1а.с.69) та Програма робіт з видобування корисних копалин, яка визначає види, обсяги робіт, джерело фінансування та строки проведення робіт з метою видобування корисних копалин Маславського 1 родовища граніту у термін дії дозволу ( додаток 2, зворотній бік а.с. 70) та висновок ДНВП «Геоінформ України» за геологічними матеріалами, наданими ТОВ «ТД Комета» (а.с.71).

Позивач, вважаючи наданий спеціальний дозвіл на користування надрами протиправними та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правовідносини між сторонами регулюються Кодексом України про надра, а також іншими Законами України, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до частини першої статті 1 Кодексу України про надра, надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

В силу частини першої статті 4 Кодексу України про надра, надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради.

Користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи (ч.1 ст. 13 Кодексу України про надра).

При цьому, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу (ч.1 ст.19 Кодексу України про надра).

Права та обов`язки користувачів надр визначені статтею 24 Кодексу України про надра.

Аналіз вищевказаних норм та з урахуванням висновку Вищого адміністративного суду України викладеного у постанові від 10.08.2017 року у справі № К/800/17654/15 (821/4521/14), дає підстави вважати, що юридична особа або фізична особа є надрокористувачем з моменту надання їй спеціального дозволу на користування надрами і до моменту закінчення терміну дії або припинення такого дозволу.

Згідно із Положенням про Державну службу геології та надр України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1174 (далі - Положення № 1174), центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується на реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр є Держгеонадра України (пункт 1), який здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7).

Пунктом 4 Положення № 1174 встановлено, що Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами).

Згідно ст. 15 Кодексу України про надра передбачено, що надра надаються у постійне або тимчасове користування. Постійним визнається користування надрами без заздалегідь встановленого строку. Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено.Перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше, а в разі укладення угоди про розподіл продукції - з дня, зазначеного в такій угоді.

За змістом частини другої статті 16 Кодексу України про надра слідує, що спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим.

Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

При цьому, питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін визначає Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615 (далі - Порядок № 615) .

Дозволи надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку, Держгеонадрами, крім корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, дозволи на видобування яких надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим згідно із цим Порядком (п.2 Порядку №615).

Пунктом 4 Порядку №615 визначено, що дозвіл на видобування корисних копалин (промислову розробку їх родовищ) надається після проведення експертизи та оцінки розвіданих запасів корисних копалин в установленому порядку чи апробації прогнозних (перспективних) ресурсів корисних копалин ДКЗ за умови подальшого затвердження нею таких запасів.

Дозволи надаються на такі види користування надрами: геологічне вивчення родовищ корисних копалин; геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; видобування корисних копалин; геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислова розробка родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ); будівництво та експлуатація підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод; створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади тощо); виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції (п.5 Порядку № 615).

Поряд із цим, пп.1 п.8 Порядку № 615 передбачено, що без проведення аукціону дозвіл надається у разі видобування корисних копалин, якщо заявник за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДКЗ, та подав документи на отримання спеціального дозволу не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження запасів, а також видобування корисних копалин (для нафтогазоносних надр на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ протягом трьох років, а в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України - десяти років з моменту надання дозволу.

Абзацами 9-11 п.п17 п.8 згаданого Порядку, визначено, що надання дозволу без проведення аукціону здійснюється протягом 20 робочих днів після сплати у повному обсязі збору за надання спеціального дозволу.

В свою чергу, органом з питань надання дозволу надсилається запит правоохоронним органам та суб`єктам фінансового моніторингу, в якому зазначається код згідно з ЄДРПОУ суб`єктів господарювання - резидентів України, для виявлення суб`єктів господарювання, що здійснюють фінансування тероризму в Україні.

Відповідно до ч.4 ст.45 Кодексу України про надра, запаси корисних копалин розвіданих родовищ, а також запаси корисних копалин, додатково розвіданих у процесі розробки родовищ, підлягають експертизі та оцінюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 28 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінет Міністрів України № 865 від 22.12.1994 (далі - Порядок № 865) визначено, що надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування корисних копалин та акта про надання гірничого відводу здійснюється після державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин.

Тобто, з аналізу наведених норм, вбачається, що отримання ТОВ «ТД Комета» спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування граніту Маславського - 1 родовища, можливе було лише за умови проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин в порядку та за умовами, що визначені наведеним вище Порядком № 865.

При цьому, пунктом 5 Порядку № 865 передбачено, що залежно від ступеня підготовленості до промислового освоєння запасів корисних копалин державна експертиза може завершуватися або затвердженням запасів корисних копалин розвіданих родовищ, або апробацією балансових запасів основної корисної копалини (незмінених вивітрюванням гранітів) та спільно залягаючої корисної копалини (зачеплених вивітрюванням гранітів) придатних для видобування.

Відтак, як вбачається із матеріалів справи, ТОВ «ТД Комета» сплачено збір, за надання спеціального дозволу у розмірі 2150751 грн, що підтверджується платіжним дорученням №2786 від 19.10.2018 (а.с.86). В подальшому, товариство отримало спеціальний дозвіл на користування надрами № 6300 від 03.12.2018 без проведення аукціону. Такий дозвіл виданий Державною службою геології та надр України строком на 20 років, із врахуванням пропозиції ДКЗ України, викладених у протоколі від 30.08.2018 за №9/2018 та погодження Житомирською обласною радою, відповідно до рішення Житомирської обласної ради №1171 від 26.07.2018.

Поряд із чим, окремо слід звернути увагу, що постановою Сьомою апеляційного адміністративного суду від 24.01.2019, яка набрала законної сили, визнано протиправним та скасовано протокол № 4184 від 05.12.2017 засідання колегії Державної комісії по запасах корисних копалин. Підставою для прийняття вказаного рішення суду, слугувало те, що ДКЗ України, незаконно розглянуто матеріали геолого-економічної оцінки і протиправно складено протокол № 4184 від 05.12.2017 року, яким апробовано балансові запаси основної та спільної залягаючої корисних копалин Маславського 1 родовища.

Отже, враховуючи факт визнання протиправним та скасування протоколу № 4184 від 05.12.2017, на підставі якого (та інших документів), виданий ТОВ «ТД Комета» спеціальний дозвіл на користування надрами № 6300 від 03.12.2018, останній також підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Разом з тим, заслуговує на увагу твердження прокурора, що порушення інтересів держави полягає у видачі Держгеонадрами України спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «ТД Комета» без правових на то підстав. Враховуючи те, що, оскаржуваний спеціальний дозвіл Держгеонадрами виданий без проведення аукціону, до бюджету надійшли лише кошти початкової ціни продажу такого дозволу, сплачені ТОВ «ТД Комета» відповідно до платіжного доручення №2786 від 19.10.2018 у розмірі 2150751 грн. Вірно наголошено, що у разі продажу цього дозволу на конкурсних умовах (на аукціоні), при встановленні найбільш конкурентоздатних юридичних та фізичних осіб, що мають змогу видобувати корисні копалини, підлягала визначенню найбільш вигідна для держави ціна, що в свою чергу сприяло б надходженню коштів до бюджету у більшому розмірі, ніж початкова ціна.

Поряд із цим, твердження відповідача та третьої особи, стосовно відсутності підстав для звернення прокурора із позовом до адміністративного суду суд до уваги не приймає, оскільки прокурором обґрунтовано наявність "інтересів держави" порушенням, порядку надання спеціального дозволу на користування надрами, посилаючись на відповідні норми законодавства. Поряд із цим, наявність підстав представництва інтересів держави у цій справі прокурором, судом встановлено та правову позицію викладено в ухвалі суду від 25.04.2019, якою у задоволенні клопотання представника Державної служби геології та надр України про залишення позовної заяви без розгляду, з указаних підстав відмовлено. Таким чином, суд не вбачає необхідності для додаткового дослідження та обґрунтування правомірності підстав для звернення прокурором до суду із даним позовом.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08 квітня 1999 року №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави та обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту, а суду належить встановити такі обставини.

Таким чином, в даній справі позивач обґрунтував наявність "інтересів держави" та підстав для звернення до суду із даним позовом.

Отже, при виданні ТОВ «ТД Комета» оскаржуваного дозволу без проведення аукціону, було не дотримано вимоги природоохоронного законодавства відповідачем, що в першу чергу порушує фінансовий (економічний) інтерес держави та інтереси суб`єктів, які могли б набути право на видобування надр на конкурентних засадах.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Згідно з пунктом 71 вказаного рішення державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Отже, з огляду на встановлені судом порушення вимог чинного законодавства при видачі спеціального дозволу на користування надрами, суд дійшов висновку, що у межах спірних правовідносин факт порушення інтересів держави доведений у повному обсязі.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на встановлені та викладені факти, суд дійшов висновку, що позов прокурора є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Адміністративний позов заступника прокурора Житомирської області (вул. Святослава Ріхтера, 11, м.Житомир,10008, код ЄДРПОУ 02909950) до Державної служби геології та надр України (вул.Антона Цедіка 16,м.Київ, 03057, код ЄДРПОУ 37536031), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Комета" (вул.Технічна 11,м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50069, код ЄДРПОУ 38658854) про визнання протиправним та скасування спеціального дозволу на користування надрами задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами №6300, виданий Державною службою геології та надр України 03.12.2018 Товариству з обмеженою відповідальністю "ТД Комета".

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Черноліхов

Повне судове рішення складене 30 травня 2019 року