Рішення № 82073117, 24.05.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2019 року м. Житомир справа № 240/6495/19

категорія 111020300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черноліхова С.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Житомирській області до ОСОБА_1 про стягнення 67582,46 грн,

встановив:

Головне управління ДФС у Житомирській області звернулось до суду із вказаним позовом та просить стягнути з ОСОБА_1 податкову заборгованість в сумі 67582,46 грн з підстав несплати нею податкового боргу у відповідності із вимогами Податкового кодексу України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачу нараховане грошове зобов`язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 5702,40 грн та з орендної плати з фізичних осіб в сумі 61880,06 грн, відповідно до податкових повідомлень-рішень. Внаслідок чого, відповідачу було надіслано податкову вимогу №62323-53 від 26.12.2018, проте в добровільному порядку податковий борг не сплачено.

Ухвалою судді від 26.04.2019 у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на адміністративний позов.

Відзив на позовну заяву від ОСОБА_1 до суду не надходив.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Встановлено, що за ОСОБА_1 рахується податковий борг з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на загальну суму 5702,40 грн та з орендної плати з фізичних осіб в сумі 61880,06 грн, в тому числі за 2017 рік у розмірі 30930,39 грн (залишок) та за 2018 рік у розмірі 30949,67 грн.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України встановлено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України передбачено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Щодо податкового боргу з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, слід зазначити наступне.

Згідно підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті ПК України визначено, що база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

База оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів (п.п.266.4.1 п.266.4 ст.266 ПК України)

Відтак, інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підтверджено, що ОСОБА_1 встановлено право власності на таке нерухоме майно:

- нежитлову будівлю, зокрема склади та столярний цех, загальною площею 281,8 кв.м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (на підставі договору купівлі – продажу №1638 від 21.08.2015);

- житловий будинок з господарськими будівлями, загальна площа якого складає 80,9 кв.м. (на підставі договору дарування №ВКВ/591696,ВКВ/591697 від 23.11.2017);

- нежитлове приміщення – магазин бару, площею 178,2 кв.м., відповідно до свідоцтва про право власності №ЯЯЯ/045804 від 01.06.2009.

У зв`язку із чим, відповідно до вище вказаних норм ПК України контролюючий орган самостійно визначив суму грошових зобов`язань відповідачу. При цьому, надіславши на адресу останньої податкову вимогу №0039768-5113-0650 від 06.04.2018, яка була отримана платником податків - 12.07.2018, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового направлення, яке міститься в матеріалах справи (зворотній бік а.с.11).

Враховуючи викладене та відсутність доказів оскарження податкової вимоги №0039768-5113-0650 від 06.04.2018, визначена контролюючим органом сума заборгованості у розмірі 5702,40 грн набула статусу узгодженого грошового зобов`язання.

Щодо податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб, судом встановлено наступне.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п.287.1 ст.287 ПК України).

Відповідно до п.288.1 ст. 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (п.п.288.2-288.3 ст.288 ПК України). Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Вказаний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Так, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підтверджено, що ОСОБА_1 відповідно до договору оренди №14 від 17.08.2016 має право оренди земельної ділянки площею 0,3065 га до 17.08.2041, а тому, згідно вищевикладеної норми є платником орендної плати земельної ділянки.

У зв`язку із чим, відповідачу нараховано грошове зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб в сумі 61880,06 грн, відповідно до податкових повідомлень-рішень: корінець податкового повідомлення-рішення № 28-5313-0613 від 02.10.2018 на суму 30930,39 грн (залишок) та корінець податкового повідомлення-рішення № 57894-5313-0613 від 02.10.2018 на суму 30949,67 грн. Вказані корінці податкових повідомлень-рішень, Головним управлінням ДФС у Житомирській області були надіслані на адресу відповідача, які в свою чергу були отриманні останньою (зворотній бік а.с.12).

Проте протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення податкове зобов`язання не сплачено.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.3 вказаної статті податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Судом встановлено, що контролюючим органом на адресу відповідача направлена податкова вимога №62323-53 від 26.12.2018 на загальну суму боргу в розмірі 67582,46 грн (а.с.13).

Згідно з п.59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Враховуючи, що сума узгоджених податкових зобов`язань відповідачем не була сплачена своєчасно, вона набула статусу податкового боргу та підлягає сплаті за раніше виставленою податковою вимогою № 62323-53.

Доказів оскарження податкового боргу в сумі 67582,46 грн чи його погашення відповідачем суду не надано.

Як вбачається з п.п.20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно зі п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Оскільки, у матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем податкового боргу в розмірі 67582,46 грн, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо його стягнення та задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов Головного управління ДФС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 39459195) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення 67582,46 грн задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Державного бюджету в особі Головного управління ДФС у Житомирській області (код ЄДРПОУ 39459195) податковий борг в сумі 67582,46 грн

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Черноліхов