Рішення № 82072819, 28.05.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2019 р. Справа№200/5528/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С., при секретарі судового засідання Столяренко Я.С. розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом комунального підприємства «КОМПАНІЯ «ВОДА ДОНБАСУ» в особі відокремленого підрозділу Слов`янського регіонального виробничого управління до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участю:

від позивача: Нудна О.А.

від відповідача: Ярова С.Е.

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

Комунальне підприємство «КОМПАНІЯ «ВОДА ДОНБАСУ» в особі відокремленого підрозділу Слов`янське регіональне виробниче управління звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.01.2019 №№ 0005134707, 0005174707 та 0005194707, якими до відокремленого підрозділу позивача застосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату зобов`язань з плати за землю.

В обґрунтування протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень позивач зазначив наступне. Підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стало встановлення несвоєчасної сплати узгоджених грошових зобов`язань з орендної плати за 2018 рік. Водночас, прострочення сплати цих зобов`язань виникло через протиправне зарахування фіскальним органом здійснених позивачем оплат в рахунок сплати зобов`язань за період 2014-2016 роки, без врахування факту звільнення відокремленого підрозділу позивача від плати за користування земельними ділянками в наведений період на підставі статті 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» в редакції, чинній до 08.06.2018. Оскільки земельні ділянки, якими користується підрозділ позивача, перебувають на території проведення антитерористичної операції, в період з 14.04.2014 по 07.06.2016 включно він був звільнений від сплати плати за користування земельними ділянками, а тому зарахування грошових коштів сплачених в рахунок сплати грошових зобов`язань, що виникли в період з 14.04.2014 до 08.06.2016. Наведені дії відповідача призвели до безпідставного відображення в обліковій картці несвоєчасної сплати позивачем зобов`язань за 2018 роки.

Крім цього, позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення суперечать статті 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (Закон № 1669), якою передбачено, що протягом дії цього закону єдиним та належним доказом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави звільнення від відповідальності за невиконання (належне виконання) зобов`язань є сертифікат Торгово-промислової палати України. Позивач зауважив на наявності в нього сертифікатів Торгівельно-промислової палати, що підтверджують настання форс-мажорних обставин та є підставою звільнення позивача від відповідальності за несвоєчасну сплату податків, що виключає можливість притягнення його до відповідальності.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги, просила суд задовольнити позов.

Відповідач протри задоволення заявлених позивачем вимог заперечував, підстави незгоди із позовом визначив в наданому суду відзиві. За змістом відзиву позивач як платник податків зобов`язаний сплачувати самостійно задекларовані зобов`язання з плати за землю. Оскаржувані податкові повідомлення рішення прийняті через несвоєчасну сплату позивачем самостійно задекларованих ним зобов`язань з плати за землю. Положеннями статті 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», в редакції чинній до 08.06.2016 від сплати плати за землю звільнялися платники податків, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції. Після зміни редакції наведеної норми Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», від сплати плати за землю звільнено земельні ділянки, що перебувають на територіях, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють повноважень та населених пунктів, що знаходяться на території лінії зіткнення. Земельні ділянки позивача не знаходяться у межах населених пунктів, на територіях яких органи державної влади тимчасово не здійснюють повноважень або які розташовані на лінії зіткнення (п. 38 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України), з огляду на зазначене підстави для застосування до спірних правовідносин статті 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» відсутні.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала викладене у відзиві просила суд відмовити в задоволенні позову.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 23.04.2019 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 10.05.2019. Судове засідання відкладалося на 27.05.2019, в судовому засіданні оголошувалася перерва до 28.05.2019.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

Комунальне підприємство “КОМПАНІЯ “ВОДА ДОНБАСУ ” (далі – позивач, КП “КОМПАНІЯ “ВОДА ДОНБАСУ”) є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 00191678. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням підприємства є: 87547, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця К. Лібкнехта, будинок 177А, перебуває на обліку в Офісі великих платників податків Державної фіскальної служби.

Слов`янське регіональне виробниче управління є відокремленим підрозділом Комунального підприємства “КОМПАНІЯ “ВОДА ДОНБАСУ ” без права юридичної особи (код ЄДРПОУ ВП: 35397869), його місцезнаходженням є: 84122, Донецька обл., місто Слов`янськ, вулиця Університетська, будинок 13. Відокремлений підрозділ є платником перебуває на обліку у Слов`янській об`єднаній державній податковій інспекції Головного Управління ДФС у Донецькій області.

Слов`янським регіональним виробничим управлінням 29 жовтня 2014 року отримано Сертифікат (висновок) ОСОБА_1 -промислової палати України № 1201 про настання обставин непереборної сили, яким управлінню засвідчено настання з 10 червня 2014 року обставин непереборної сили при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов`язкових платежів. На момент видачі сертифікату (висновку) ТПП України обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо.

Аналогічний сертифікат (висновок) № НОМЕР_1 за вих. № 5270/05-4 від 25.11.2014 отримано КП “ КОМПАНІЯ “ВОДА ДОНБАСУ ”.

19.12.2018 посадовими особами Головного управління ДФС України у Донецькій області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з плати за землю Слов`янським регіональним виробничим управлінням комунального підприємства «КОМПАНІЯ «ВОДА ДОНБАСУ», про що складено акт № 3347/05-99-47-07 від 19.12.2018 (т. 1 арк. справи 16-18).

Згідно акту перевіркою встановлено порушення термінів сплати податкового зобов`язання з плати за землю за 2018 рік. Так, згідно акту перевірки позивачем 25.10.2018 та 26.11.2018 сплачено зобов`язання в сумі 1520,40 грн., визначені податковою декларацією з плати за землю № 9024437784 від 19.02.2018 по строку сплати 30.09.2018 та 30.10.18 відповідно; 27.11.2018 сплачені зобов`язання в сумі 6425,90 грн. визначені податковою декларацією з плати за землю № 9030775047 від 26.02.2018 по строку сплати 30.10.18; 27.11.2018 сплачені зобов`язання в сумі 7807,65 грн. та 4419,55 грн. визначені податковою декларацією з плати за землю № 9023802676 від 16.02.2018 по строку сплати 30.05.2018 та 30.06.18 відповідно.

27.12.2018 позивачем надані заперечення на акт камеральної перевірки. У відповіді на заперечення від 03.01.2019 відповідач зазначив про залишення без змін висновків акту камеральної перевірки № 3347/05-99-47-7 від 19.12.2018.

16.01.2019 відповідачем на підставі акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0005134707 про застосування штрафних санкцій в сумі 152,04 грн. за затримку сплати грошового зобов`язання з плати за землю на 25-27 днів (т.1 арк. справи 10); № 0005174707 про застосування штрафних санкцій в сумі 642,59 грн. за затримку сплати грошового зобов`язання з плати за землю на 28 днів (т.1 арк. справи 12); № 0005194707 про застосування штрафних санкцій в сумі 2445,44 грн. за затримку сплати грошового зобов`язання з плати за землю на 150, 181 днів (т.1 арк. справи 14).

Наведені податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку, втім рішенням ДФС України № 15522/6/99-99-11-06-01-25 від 03.04.2019 надану позивачем скаргу залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Відповідно до ст. 67 Конституції України та п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов`язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Справляння плати за землю, в тому числі й орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХIII Податкового кодексу України.

Як визначено пунктом 288.1 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Згідно з пунктом 287.3 статті 287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з пунктом 113.3 статті 113 вказаного Кодексу штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

15.10.2014 набув чинності Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" № 1669-VІІ від 02.09.2014, яким визначено тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до статті 6 Закону України № 1669-VII від 02.09.2014 "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі - Закон N 1669) в редакції, чинній до 08.06.2016 року, суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, звільнено від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Статтею 10 Закону України № 1669 передбачено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Згідно з ч. 3 ст. 11 "Прикінцеві та перехідні положення" наведеного Закону, закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до статті 1 Закону № 1669 період проведення антитерористичної операції є часом між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Територією проведення антитерористичної операції є територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція затверджений розпорядженням КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053-р та розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ

Із врахуванням приписів частини 3 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», відповідно до яких закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону, суд дійшов висновку, що Закон № 1669 є спеціальним законом у спірних правовідносинах. Отже, застосування Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» не ставиться у залежність від внесення відповідних змін до Податкового кодексу України.

Статтею 10 Закону України № 1669 підставою звільнення від відповідальності за неналежне виконання зобов`язань платником податків, що здійснює діяльність на території проведення антитерористичної операції, зокрема, несвоєчасну сплату податкового зобов`язання визначено наявність сертифікату Торгово-промислової палати України.

Положення Закону №1669-VII є спеціальною нормою закону, яка для суб`єктів господарювання, які здійснюють свою діяльність на певній території протягом певного періоду в часі, в силу об`єктивних обставин - проведення антитерористичної операції, та за умови отримання висновку Торгово-промислової палати України, встановлює підстави для звільнення від відповідальності цих платників податків, в тому числі й в частині неналежного виконання обов`язку своєчасної сплати задекларованих зобов`язань.

Висновки щодо того, що положення статті 10 Закону № 1669 встановлюють підстави для звільнення від відповідальності суб`єктів господарювання, які здійснюють свою діяльність на певній території протягом певного періоду в часі, в силу об`єктивних обставин - проведення антитерористичної операції викладені в Постановах Верховного суду від 03.05.2018 по справі 812/271/17, від 06.02.2018 по справі 812/275/17, правові позиції якого в силу вказівок статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають врахуванню судом першої інстанції при винесенні судового рішення.

До Переліків населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р (втратило чинність) і розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р. (чинне) входить м. Слов`янськ Донецької області, на території яких здійснює господарську діяльність підрозділ позивача та розташовані земельні ділянки.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що Торгово-промисловою палатою України видано позивачу сертифікати № 1201 та 1735, якими засвідчено настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 10.06.2014 при здійсненні позивачем та його підрозділом господарської діяльності на території Донецької області та дотримання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов`язкових платежів.

Враховуючи встановлення статтею 10 Закону України № 1669 визначення сертифікату Торгово-промислової палати належним доказом звільнення позивача від відповідальності, за невиконання зобов`язань, суд дійшов висновку, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення, якими до позивача застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату грошових зобов`язань з плати за землю на підставі пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України прийняті із порушенням статті 10 Закону України № 1669 та підлягають скасуванню.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частин першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір в розмірі 1921,00 грн. за платіжним дорученням № 500 від 18.04.2019. Сума сплаченого судового збору із врахуванням приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає стягненню з бюджетних асигнувань відповідача.

З огляду на викладене вище, на підставі положень Податкового кодексу України, Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов комунального підприємства «КОМПАНІЯ «ВОДА ДОНБАСУ» (87547, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Митрополитська, 177а, код ЄДРПОУ 00191678) в особі Слов`янського регіонального виробничого управління (84122, Донецька обл., місто Слов`янськ, вулиця Університетська, будинок 13, код ЄДРПОУ 35397869) до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (87526, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця 130 Таганрозької дивізії, будинок 114, ідентифікаційний код юридичної особи 39406028) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0005134707 від 16.01.2019 про застосування штрафних санкцій в сумі 152,04 грн..

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0005174707 від 16.01.2019 про застосування штрафних санкцій в сумі 642,59 грн.;

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0005194707 від 16.01.2019 про застосування штрафних санкцій в сумі 2445,44 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на користь комунального підприємства «КОМПАНІЯ «ВОДА ДОНБАСУ» судові витрати в розмірі 1921,00 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення виготовлено 30.05.2019.

Суддя Михайлик А.С.