Постанова № 82072775, 04.04.2019, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/625/19

Провадження № 3/592/212/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2019 року м.Суми

Суддя Ковпаківського районного суду м.Суми Чернобай О.І., за участю секретаря судового засідання Павлович Ю.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Управління патрульної поліції в Сумській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр-на України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,

за ч.1 ст.130 КпАП України,

В С Т А Н О В И В :

06.01.2019 року, о 04:08 год., в м.Суми, вул.Леваневського, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем “BMW 528” номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, млява мова. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в закладі охорони здоров`я категорично відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху.

Як зазначено у протоколі судовий розгляд справи було призначено на 17.01.2019 року на 09:00 годину у приміщені Ковпаківського районного суду м.Суми. /а.с.1/

З протоколом водій ОСОБА_1 був ознайомлений про що свідчать його особисті пояснення написані власноруч у протоколі, з чого можна зробити висновок, що про дату, час та місце розгляду справи він був повідомлений належним чином.

Однак, у судове засідання – 17.01.2019 року ОСОБА_1 не з`явився, оскільки за день до засідання – 16.01.2019 року від його захисника Думал О.С., яка здійснювала його представництво на підставі адвокатського ордеру до канцелярії суду надійшла письмова заява про надання їй можливості ознайомитись з матеріалами справи. /а.с.11-13/

У той же день – 16.01.2019 року захисник була у повному обсязі ознайомлена з матеріалами справи про що свідчить власноручно зроблений нею напис на заяві. /а.с.11/

17.01.2019 року, у день судового розгляду, до канцелярії суду надійшла письмова заява від захисника Думал О.С. про перенесення розгляду справи, тому у судове засідання ні захисник, ні сам водій ОСОБА_1 не з`явились. /а.с.15/

Розгляд справи було відкладено на 25.01.2019 року про що захисник і водій ОСОБА_1 були сповіщені належним чином через телефон. /а.с.17-19/

18.01.2019 року від захисника Думал О.С. до канцелярії суду надійшла повторна заява про ознайомлення з матеріалами справи та надання можливості виготовити її копії.

У той же день захиснику була надана для ознайомлення справа і вона повторно була з нею ознайомлена у повному обсязі про що свідчить власноручно зроблений нею на заяві напис. /а.с.16/

24.01.2019 року від захисника Думал О.С., за день до судового засідання, до канцелярії суду знову надійшла заява про перенесення розгляду справи, тому у судове засідання – 25.01.20129 року ні захисник, ні водій ОСОБА_1 знову не з`явились. /а.с.20/

Розгляд справи було відкладено на 15.02.2019 року про що вже новий захисник Піменов Олександр Сергрійович, який з телефону 056-744-86-17 повідомив секретаря судового засідання, що буде здійснювати захист та водій ОСОБА_1 були сповіщені належним чином по телефону. /а.с.21/

15.02.2019 року ні захисники, ні сам водій ОСОБА_1 у судове засідання не з`явились, у зв`язку з чим розгляд справи було відкладено на 14.03.2019 року про що всі вони були повідомлені у телефонному режимі. /а.с.26/

Крім того, водію ОСОБА_1 по пошті був направлений судовий виклик, який він не отримав і конверт з цим викликом повернувся до суду з відміткою пошти “по закінченню терміну зберігання”. /а.с.31/

Судовий розгляд було відкладено на 04.04.2019 року з метою все ж таки забезпечити водію ОСОБА_1 право бути присутнім у судовому засіданні. /а.с.33/

На підставі вищенаведених фактів чітко вбачається, що суд, до останнього дотримуючись прав на захист щодо змагальності судового процесу та забезпечення права особи, відносно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності на допит свідків, судовий розгляд неодноразово відкладав за заявами захисника і такі клопотання про відкладення судових розглядів свідчать про зловживання своїми процесуальними правами як захисником, так і водієм ОСОБА_1 , який навмисно не отримував на пошті судові виклики, внаслідок чого він всіляко у такий спосіб намагається якого-мога довше затягнути судовий розгляд з метою дочекатись закінчення строків давності притягнення до адміністративної відповідальності, які закінчуються – 06.04.2019 року .

У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 п`ять разів поспіль /17.01.2019; 25.01.2019; 15.02.2019; 14.03.2019; 04.04.2019/ протягом майже трьох місяців не з`являвся у судові засідання, навмисно затягуючи строки давності притягнення до адміністративної відповідальності, тому судом розгляд справи на цей раз відбувся, оскільки з вищенаведеного вбачається, що судом було забезпечене право ОСОБА_1 на справедливий суд, передбачене ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, т.я. йому неодноразово надавалось право на залучення захисника, на виклик свідків і на особисту участь в судових засіданнях.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Однак, з вищенаведених фактів, викладених судом вбачається, що ОСОБА_1 та його захисник подаючи заяви про відкладення судових розглядів та не отримання судового виклику на пошті у такий спосіб домігся перенесення слухання справи та став використовувати всілякі прийоми, які пов`язані із зволіканням у розгляді даної справи про адміністративне правопорушення з метою затягнути судовий розгляд до спливу строків давності притягнення до адміністративної відповідальності і як наслідок уникнення від адміністративного стягнення за дане правопорушення, яке є суворим і він не використовує всі засоби передбачені кодексом про адміністративні правопорушення для прискорення процедури слухання справи і допиту свідків.

За наведених обставин доходжу висновку про можливість подальшого розгляду справи без участі водія ОСОБА_1 та його захисника, оскільки судом всіляко забезпечувалась змагальність судового процесу та право ОСОБА_1 на справедливий судовий розгляд, що свідчить про дотримання основного принципу Європейського суду з прав людини “особа повинна бути почутою”.

У справі «Mirovni Institut v. Slovenia» Європейський суд з прав людини відзначив, що судові розгляди мають гарантувати право на публічне слухання в розумінні §1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Винятки повинні бути виправдані особливими обставинами. Як підкреслив Суд, суспільний характер слухань захищає сторони від здійснення правосуддя таємно, без публічного контролю. Це також є одним зі способів підтримки довіри до судів.

У даному випадку суд забезпечив водію ОСОБА_1 гарантію щодо публічного розгляду справи проти нього і вийняток зроблений судом щодо можливості подальшого розгляду справи без його участі із-за зловживання ним своїми процесуальними правами повністю захищає ОСОБА_2 Б. ОСОБА_3 . від здійснення правосуддя таємно, без публічного контролю.

Крім того, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Каракуця проти України» констатував відсутність порушення прав заявників, а також визнав неприйнятними скарги заявників за статтею 8 Конвенції.

ЄСПЛ зазначив, що заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи, оскільки вони протягом 1 року та 8 місяців не звертались до апеляційного суду за інформацією щодо стану розгляду їх апеляційної скарги.

У даному випадку сам ОСОБА_1 не виявляє належної зацікавленості у розгляді його справи, а навпаки навмисно намагаєтьтся затягнути судовий розгляд до спливу строків давності притягнення до адміністративної відповідальності, що є зловживанням своїми процесуальними правами.

Таким чином, перед прийняттям рішення по даній справі судом були досліджені докази надані патрульною поліцією.

Так, із долученого до матеріалів справи DVD-диску з відеозаписом з відеореєстратора патрульного автомобіля та боді-камер відеоспостереження поліцейських вбачається, що після зупинки, за кермом вищевказаного автомобіля знаходився саме ОСОБА_1 На початку розмови з поліцейськими, коли вони запідозрили його у перебуванні в стані сп`яніння, то ОСОБА_1 повідомив поліцейським, що він хоче пройти огляд за допомогою “Драгеру”. Але коли поліцейські запросили двох свідків і у їх присутності запропонували водію ОСОБА_1 пройти такий огляд на місці зупинки, то він почав казати, що він автомобілем не керував, а просто сидів там. Після чого на неодноразові пропозиції поліцейських пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки або у медичному закладі відмовився від такого огляду в категоричній формі. /а.с.6/

З самого протоколу вбачається, що він складався у присутності двох свідків.

Згідно ч.2 ст.251 КпАП України обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У даному випадку обов`язок збирання доказів покладений на інспектора поліції, який склав адміністративний протокол.

Відповідно до ч.1 ст.251 КпАп доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, …

У якості доказів інспектором поліції до матеріалів справи були долучені письмові пояснення двох свідків, які відповідно до правил сч.1 ст.251 КпАп являються письмовими доказами у даній справі і які повинні бути враховані судом.

Так, із долучених письмових пояснень свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5 вбачається, що в їх присутності водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння як на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер» так і в медичному закладі. /а.с. 3-4/

Таким чином, на підставі переглянутого відео запису з реєстратора та бодікамер поліцейських, у суду не виникає жодних сумнівів, що автомобілем “BMW 528” номерний знак НОМЕР_3 39 керував саме ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння які перелічені у протоколі.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що кожна сторона під час розгляду справи повинна мати рівні можливості, і жодна з сторін не повинна мати якихось вагомих переваг над опонентом. (Наприклад Справа «Ноймайстер проти Австрії» 1968 р.)

У даному випадку судом було дотримано вказаних правил рівності сторін при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про що свідчить той факт, що суд п`ять разів відкладав судові засідання, надаючи йому можливість з`явитись в судове засідання, однак сам ОСОБА_1 став зловживати своїми процесуальними правами не з`являючись в судові засідання з метою затягнути розгляду справи до спливу строків давності притягнення до адміністративної відповідальності з метою уникнення відповідальності.

Суд зобов`язаний при розгляді справ усіх категорій неухильно дотримуватися вимог Конституції України, міжнародних договорів, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, тобто з урахуванням рішень Конституційного Суду України та практики Європейського суду з прав людини, ст. 62 Конституції України (презумпція невинуватості) та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд вирішив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (п. 150, п. 253).

Крім того, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (“O’Halloran and Francis v. the United Kingdom”) також зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі ? зокрема, як для даного випадку обов`язку відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

У судовому засіданні, зібраними патрульною поліцією доказами було доведено поза будь-яким розумним сумнівом винуватість водія ОСОБА_1 у тому, що він відмовився на вимогу поліцейського пройти в установленому законом порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Таким чином, дослідивши та проаналізувавши у судовому засіданні усі вищенаведені докази та надавши аналіз цим доказам у даному рішенні, доходжу висновку про повну відповідність дій співробітників поліції вимогам «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції” і повну доведеність вини водія ОСОБА_1 у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на вимогу співробітників поліції у встановленому законом порядку, що є порушенням п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КпАП України.

Обставин, які б пом`якшували або обтяжували відповідальність при розгляді справи не встановлено.

Враховуються характер вчиненого правопорушення, його суспільну небезпеку, особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом`якшують відповідальність вважаю, що ОСОБА_1 повинен бути підданий адміністративному стягненню у виді штрафу з позбавленням його права керування транспортними засобами і з нього підлягає стягненню судовий збір у відповідності з вимогами ст.401 КпАП України у розмірі 384,20 грн.

Відповідно до ч.1 ст.307 КпАП України штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, …а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно ч.ч.1 і 2 ст.308 КпАП України у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Керуючись ст.ст.401 , ч.1 ст.130 КпАП України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням його права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), в порядку ст.401 КпАП України на користь держави судовий збір у розмірі 384 грн. 20 коп. за наступними реквізитами: Одержувач – ГУК у м. Києві /м. Київ/22030106 ЄДРПОУ – 37993783 Банк одержувача – Казначейство України (ЕАП) МФО – 899998 Рахунок – 31211256026001 Код платежу – 22030106.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Сумського апеляціного суду через Ковпаківський районний суд м.Суми протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя О.І. Чернобай