Ухвала суду № 82072719, 30.05.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

30 травня 2019 р. Справа №200/4408/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мозгової Н.А.

при секретарі Синиці М.І.

за участю

позивача ОСОБА_1

представників відповідача Карацюба В.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Маріупольської міської ради за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Міністерство інфраструктури України, Комунальне підприємство «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління» про визнання протиправним та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

27 березня 2019 року позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), звернувся до суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Маріупольської міської ради (код ЄДРПОУ 33852448, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Миру, 70), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Міністерство інфраструктури України (код ЄДРПОУ 37472062, місцезнаходження: м.Київ, пр. Перемоги, 14), Комунальне підприємство «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління» (код ЄДРПОУ 05393725, місцезнаходження: Донецька обл., м.Маріуполь, вул. Миколаївська, 92) з урахуванням уточненої позовної заяви, про

визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 22.10.2018 року №444 «Про затвердження коефіцієнта співвідношення та тарифів на проїзд та перевезення багажу у транспортних засобах комунального підприємства «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління»,

визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 27.02.2017 року №6 «Про узгодження тарифів на проїзд в автобусах, які працюють у режимі маршрутного таксі на маршрутах», від 27.02.2017 року №5 «Про затвердження тарифів на проїзд та перевезення багажу у транспортних засобах комунального підприємства «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління»,

визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 22.10.2018 року №49 «Про внесення змін до рішення виконкому міської ради від 22.10.2018 року №444 «Про затвердження коефіцієнта співвідношення та тарифів на проїзд та перевезення багажу у транспортних засобах комунального підприємства «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління»,

визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 22.02.2019 р. №50 «Про внесення змін до рішення виконкому міської ради від 27.02.2017 року №6».

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії оскаржуваних рішень Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 22.10.2018 року №444 «Про затвердження коефіцієнта співвідношення та тарифів на проїзд та перевезення багажу у транспортних засобах комунального підприємства «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління», від 27.02.2017 року №6 «Про узгодження тарифів на проїзд в автобусах, які працюють у режимі маршрутного таксі на маршрутах», від 27.02.2017 року №5 «Про затвердження тарифів на проїзд та перевезення багажу у транспортних засобах комунального підприємства «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління», визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 22.10.2018 року №49 «Про внесення змін до рішення виконкому міської ради від 22.10.2018 року №444 «Про затвердження коефіцієнта співвідношення та тарифів на проїзд та перевезення багажу у транспортних засобах комунального підприємства «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління», визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 22.02.2019 р. №50 «Про внесення змін до рішення виконкому міської ради від 27.02.2017 року №6».

В обґрунтування зазначив, що не погоджується з вказаним рішенням, оскільки існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Також посилається на те, що вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Зазначає, що невжиття зазначених у заяві заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист позивача, за захистом якого він звернувся до суду.

Позивач наполягав на задоволенні заяви про забезпечення позову.

Представник відповідача заперечував проти задоволення заяви про забезпечення позову.

Розглянувши заяву, вивчивши подані матеріали та докази, суд встановив наступне.

Статтею 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Згідно із ч. 4 ст. 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно із ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Тобто, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

У своєму клопотанні ОСОБА_1 про забезпечення позову просить вжити заходи забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 22.10.2018 року №444 «Про затвердження коефіцієнта співвідношення та тарифів на проїзд та перевезення багажу у транспортних засобах комунального підприємства «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління», від 27.02.2017 року №6 «Про узгодження тарифів на проїзд в автобусах, які працюють у режимі маршрутного таксі на маршрутах», від 27.02.2017 року №5 «Про затвердження тарифів на проїзд та перевезення багажу у транспортних засобах комунального підприємства «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління», визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 22.10.2018 року №49 «Про внесення змін до рішення виконкому міської ради від 22.10.2018 року №444 «Про затвердження коефіцієнта співвідношення та тарифів на проїзд та перевезення багажу у транспортних засобах комунального підприємства «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління», визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 22.02.2019 р. №50 «Про внесення змін до рішення виконкому міської ради від 27.02.2017 року №6».

Виходячи із пов`язаності заходів про забезпечення позову з його предметом, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову, зупинення виконання оскаржуваних рішень фактично призведе до вирішення справи по суті позовних вимог.

На думку суду, даний спосіб забезпечення позову є фактичним вирішенням позовних вимоги на період розгляду справи, що не узгоджується з метою застосування правового інституту забезпечення позову та є неприпустимим.

Суд зазначає, що позивачем не зазначено в чому полягає очевидність ознак протиправності оскаржуваних рішень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, з таким рішенням.

Також, позивач не долучив до позову та заяви про забезпечення позову будь-яких доказів на підтвердження існування очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.

Позивач у своєму клопотанні не навів жодного доводу щодо необхідності застосування заходів забезпечення позову та суд не вбачає очевидних ознак заподіяння небезпеки, шкоди правам та інтересам позивача та інших причин, які б обумовили необхідність вжиття заходів забезпечення позову.

Враховуючи те, що судом не встановлено і позивачем не доведено, в чому саме невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та те що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого клопотання.

На підставі викладеного, керуючись статтями 150, 151, 152, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Маріупольської міської ради за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Міністерство інфраструктури України, Комунальне підприємство “Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління” про визнання протиправним та скасування рішень – відмовити.

Ухвала прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 30.05.2019 року. Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 30.05.2019 року.

Ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасниками справи, які не були присутні в судовому засіданні, ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Мозговая Н.А.