Ухвала суду № 82072672, 30.05.2019, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/1706/19

Номер провадження 1-кс/213/664/19

У Х В А Л А

Іменем України

30 травня 2019 року м. Кривий Ріг

Слідчий суддя Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Алексєєв О.В., за участі секретаря судового засідання Гусарової О.С., за участю прокурора Скороход І.В., слідчого Рябініна Д.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Буліч Н.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі в Дніпропетровській області клопотання слідчого Інгулецького ВП КВП КВ ГУНП в Дніпропетровській області Рябініна Д.В., яке подане в межах кримінального провадження №12018040740000802 від 10 жовтня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч. 2 КК України про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не одружений, неповнолітніх дітей не має, не працює, освіта середня, раніше судимого: 30 березня 2016 року Інгулецьким районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст.186 ч. 1 КК України до 01 року позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76, 104 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном строком 01 рік. Ухвалою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 січня 2017 року скасоване звільнення від відбуття покарання та направлено до місць позбавлення волі. 30 жовтня 2017 року звільнений на підставі Закону України «Про амністію», проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 ,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до суду з вищевказаним клопотанням, в якому зазначив, що ОСОБА_1 , маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, протягом короткого часу після звільнення з місць позбавлення волі, 23 липня 2018 року, приблизно о 17.00 годині, знаходячись біля будинку АДРЕСА_5 , зустрів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якої в руках побачив мобільний телефон марки «Samsung Galaxy J5» модель «SM-J500HZKDSEK» та у нього виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою, реалізуючи який, ОСОБА_1 діючи повторно переслідуючи корисливу мету, зловживаючи довірою зі сторони ОСОБА_2 засновану на знайомстві з ним, під приводом потреби зробити телефонний дзвінок, попросив у останньої належний їй мобільний телефон марки «Samsung Galaxy J5» модель «SM-J500HZKDSEK» IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , запевнивши ОСОБА_2 , що поверне мобільний телефон, одразу після дзвінка, при цьому достовірно знаючи, що повертати мобільний телефон він не буде. ОСОБА_2 , будучи впевнена у правомірності дій ОСОБА_1 добровільно передала їй належний мобільний телефон марки «Samsung Galaxy J5» модель «SM-J500HZKDSEK» IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи за №1644/19 від 17 травня 2019 року становить 2 219,40 гривень, в який встановлено вставлена сім-картка мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_3 , вартість якої згідно висновку судово-товарознавчої експертизи за №1644/19 від 17 травня 2019 року становить 71,00 гривню та картка пам`яті Micro SD об`ємом 64 GB, вартість якої згідно висновку судово-товарознавчої експертизи за №1644/19 від 17 травня 2019 року становить 160,20 гривень.

Після чого, ОСОБА_1 , реалізуючи свій корисливий умисел, шляхом зловживання довірою останньої, незаконно заволодів вказаним вище мобільний телефоном з місця скоєння злочину зник та обернувши викрадене майно на свою користь, спричинивши потерпілій ОСОБА_2 матеріальний збиток на суму 2450,60 гривень.

За даною подією відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018040740000802 від 10 жовтня 2018 року за ч.2 ст. 190 КК України.

У вчиненні кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України органом досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зазначені ризики слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 будучи судимим, скоїв новий умисний злочин, маючи в наявності обвинувальні акти в інших судах, відбував покарання в місцях позбавлення волі, після звільнення перебуваючи на волі короткий термін, знов вчиняв злочини, за які притягнутий до кримінальної відповідальності і обвинувальні акти скеровані до суду, офіційного місця роботи не має, тобто засобів для існування немає, з показань свідка ОСОБА_3 вживає наркотичні засоби, що ще раз вказує на можливість ОСОБА_1 вчиняти інші кримінальні правопорушення на ґрунті вживання наркотичних засобів, не маючи стабільного джерела доходу.

Ці обставини свідчать про те, що підозрюваний на шлях виправлення не стає, продовжуючи свою злочинну діяльність, тому є підстави вважати що ОСОБА_1 і в подальшому продовжить вчиняти кримінальні правопорушення.

Окрім того, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання з метою уникнення кримінальної відповідальності за дане кримінальне правопорушення може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки зареєстрований за межами міста, за місцем реєстрації не проживає, за місцем фактичного місця проживання характеризується незадовільно як особа схильна до порушення громадського порядку.

ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, постійного місця роботи не мав і не має, засобів для існування не мав, що призвело до вчинення злочину, неодружений, неповнолітніх дітей та осіб похилого віку на утриманні не має, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків і ще раз підтверджує про його можливість залишити місце фактичного проживання з метою переховування від органу досудового розслідування та суду.

Крім того, 28 лютого 2019 року стосовно ОСОБА_1 скеровано до Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018040610000569 за ч.1 ст.309 КК України; 22 березня 2019 року за ч.2 ст. 296 КК України обвинувальний акт у кримінальному провадженні№12018040740000756 скеровано до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровької області; 29 березня 2019 року за ч.2 ст. 185 КК України обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018040610000593 скеровано до Криворізького районного суду Дніпропетровської області.

Також, у судовому провадженні відносно ОСОБА_1 за ознаками ч.2 ст. 296 КК України, яке перебуває у Інгулецькому районному суді міста Кривого Рогу судовий розгляд неодноразово відкладався через неявку обвинуваченого, що стало підставою для постановлення ухвали про привід, тобто ОСОБА_1 з метою уникнення кримінальної відповідальності ухиляється від суду і це ще раз підтверджує його схильність до переховування від органу досудового розслідування та суду.

Просить застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 строком на 60 діб з визначенням застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

У судовому засіданні слідчий, прокурор дане клопотання підтримали, вважають, що є достатні підстави для обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватися від органів досудового розслідування, прокуратури та суду. Просять клопотання задовольнити.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 просив застосувати відносно нього запобіжний захід у виді домашнього арешту. Не заперечував обставини ухилення від явки до суду, а також щодо вживання наркотичних засобів.

Захисник в судовому засіданні просила обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту, в задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою просила відмовити. Зазначила, що ОСОБА_1 з`являвся на виклики слідчого, також самостійно з`явився для розгляду даного клопотання, що свідчить про відсутність ризику переховування останнього від органів досудового розслідування та/або суду.

Заслухав думку сторін кримінального провадження, дослідив копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанням.

Відповідно до ст.178 ч.1 п.2 КПК України - слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі і тяжкість покарання, за умови, що застосування іншого запобіжного заходу не забезпечить запобіганню ризикам, зазначеним у статті 177 КПК України.

У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке передбачено ст. 190 ч. 2 КК України і подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПКУкраїни.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, та достатньої підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_1 є раніше судимою особою, не працює, не одружений, дітей та осіб похилого віку на утриманні не має, що свідчить про відсутність тісних соціальних зв`язків підозрюваного, ухиляється від суду щодо розгляду кримінального провадження стосовно нього за ч.2 ст.296 КК України, внаслідок чого ОСОБА_1 було піддано примусовому приводу в судове засідання, що в сукупності свідчить про можливість переховуватися останнього від органів досудового розслідування та/або суду, а також вчинення іншого кримінального правопорушення, підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, а також йому пред`явлено обвинувачення у вчиненні інших злочинів.

Підозрюваному ОСОБА_1 не може бути обрано більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту, у зв`язку із тим, що підозрюваний зареєстрований за межами міста, за місцем реєстрації не мешкає, за місцем фактичного мешкання характеризується незадовільно як особо схильна до порушення громадського порядку, зможе у певний період доби перебувати поза місцем мешкання, що дасть змогу продовжити йому вчиняти нові злочини або переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Особиста порука не може бути застосована до підозрюваного у зв`язку із відсутністю осіб, які заслуговують на довіру. Особисте зобов`язання не може бути застосоване у зв`язку із тим, що перебування підозрюваного на волі не сприятиме виконанню ним, покладених на нього процесуальних обов`язків через вказані причини.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Таран проти України, запобіжний захід у виді тримання під вартою повинен бути необхідним за конкретних обставин. Тримання під вартою відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 5 Конвенції має втілювати вимогу пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, яким здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення. Відповідно до рішення ЄСПЛ Тимошенко проти України, для того, щоб позбавлення свободи вважалося несвавільним - запобіжний захід повинен бути необхідним за даних обставин. Суд зазначає, що на даний час, коли по справі не зібрані всі докази, не проведено всі слідчі дії, та за існування вказаних ризиків, наявні аргументи тільки "проти" звільнення, тобто "за" обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки даний захід є необхідним за вказаних обставин.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», вважаю виправданою необхідність обрання стосовно підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначених вище ризиків, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону і правовими позиціями ЄСПЛ.

При обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , враховуючи те, що він підозрюється у скоєні кримінального правопорушення, що відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, йому відповідно до ст.ст. 183 ч.2, 182 ч.5 КПК України необхідно визначити заставу - 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 28 815,00 грн.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 193-194, 196, 197, 309, 310, 395 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого Інгулецького ВП КВП КВ ГУНП в Дніпропетровській області Рябініна Д.В., яке подане в межах кримінального провадження №12018040740000802 від 10 жовтня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч. 2 КК України про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою - по 28 липня 2019 року включно.

Одночасно для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України, визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави в розмірі 28 815 (двадцять вісім тисяч вісімсот п"ятнадцять) гривень, що може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на такий депозитний рахунок: р/р НОМЕР_4 в ГУДКСУ в м. Київ, одержувач ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172.

Підозрюваний ОСОБА_1 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки: прибувати до кабінету слідчого Інгулецького ВП КВП ГУНП в Дніпропетровської області за викликом слідчого, не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Криворізької установи виконання покарань УДПтСУ в Дніпропетровській області №3.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Криворізької установи виконання покарань УДПтСУ в Дніпропетровській області №3 негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого Інгулецького ВП КВП ГУНП в Дніпропетровської області, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 05 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.В. Алексєєв