Ухвала суду № 82072596, 30.05.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

30 травня 2019 р. Справа №200/6799/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кошкош О.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Селидівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, третя особа – Сьома донецька державна нотаріальна контора про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка, ОСОБА_1 , (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Селидівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 41247274), третя особа – Сьома донецька державна нотаріальна контора. Просила зобов`язати зробити перерахунок недоотриманої пенсії за життя ОСОБА_2 з липня 2014 року по жовтень 2018 року, зобов`язати нотаріуса Сьомої донецької державної нотаріальної контори після перерахунку недоотриманої пенсії видати нове свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Згідно з ч. 2 ст. 171 КАС України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

З матеріалів справи вбачаться, що ОСОБА_1 є спадкоємцем майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

16 квітня 2019 року нотаріусом Сьомої донецької державної нотаріальної контори видано свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно якого спадщина складається з недоотриманої пенсії у сумі 45801,35 грн., що підтверджується довідкою Селидівського ОУПФУ Донецької області.

За змістом статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, а в разі відсутності членів сім`ї або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини - входить до складу спадщини.

Суд зазначає, що у даному випадку вимоги про здійснення перерахунку недоотриманої пенсії за життя ОСОБА_2 мають ознаки приватноправового характеру.

Так, статтею 1218 Цивільного кодексу України(далі - ЦК України) визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліменти, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності-входять до складу спадщини.

При цьому, суд вважає, що стаття 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не конкурує зі змістом статей 1218, 1247 ЦК України, оскільки лише підтверджує можливість їх отримання. При цьому, отримання цих коштів повинно відбуватися за вимогами Спадкового права зі встановленням всього кола спадкоємців, строків прийняття спадщини, що можливо тільки в порядку цивільного судочинства.

Тобто, суд зазначає, що майно яке залишилося після смерті особи є спадковим майном, а його отримання носить приватноправовий характер та є першопочатковим у цьому спорі.

Частиною 3 статті 19 КАС України передбачено, що адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Суд зауважує, що згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі Суд) від 20липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви №№ 29458/04, 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» [див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. &?л;…&?ь; фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, «встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови у відкритті провадження, оскільки вищезазначений спір має приватноправовий характер і не належить до юрисдикції адміністративних судів. При цьому, рішення про відмову у відкритті провадження не обмежує сторони у реалізації свого права в порядку цивільного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2019 у справі № 200/284/19-а (номер в реєстрі 81017381).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Суд вважає необхідним роз`яснити позивачці, що вона може звернутись з вказаними позовними вимогами в порядку цивільного судочинства до місцевого загального суду з урахуванням встановлених Цивільним процесуальним кодексом України правил територіальної підсудності.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170, 171, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Селидівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, третя особа – Сьома донецька державна нотаріальна контора про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити позивачу, що розгляд справи має здійснюватися місцевим загальним судом за правилами цивільного судочинства, а також, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Кошкош О.О.