Рішення № 82072478, 29.05.2019, Покровський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 184/1587/18

Номер провадження 2/184/29/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2019 рокум. Покров

Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі: головуючої судді – Малашиної Ю.Б., за участю секретаря – Попівніч Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 02.11.2010 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № б/н, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 5000, 00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

В порушення умов договору ОСОБА_1 зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, тому за кредитним договором № б/н, станом на 01.07.2018 року, утворилась заборгованість у розмірі 18184,26 гривень, що складається з наступного: 886,96 гривень – тіло кредиту, 7422,93 гривень – нараховано відсотків за користування кредитом; 8532,26 гривень – нараховано пені, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 гривень - штраф (фіксована частина), 842,11 гривень – штраф (процентна складова), яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, а також стягнути з неї судовий збір.

Крім того, відповідно до листа від 07.07.2018 року №Е.65.0.0.0/3-365676 АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК», з 21.05.2018 року ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» змінило назву на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (надалі по тексту – КБ «ПРИВАТБАНК»).

Відповідно до ч.2 ст.5 Закону України «Про акціонерні товариства» зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням. Зміна назви юридичної особи не тягне за собою правонаступництва, а лише правовий наслідок проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, пов`язаних зі зміною назви.

Відповідач подала до суду заяву, в якій вказала, що заявлені вимоги позивачем завищені та не підлягають задоволенню в повному обсязі. Зазначила, що до загальної суми заборгованості включена пеня, а також подвійні штрафні санкції за прострочені вимоги. Стаття 61 Конституції України передбачає, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Штраф і пеня є одним видом цивільно – правової відповідальності, а тому одночасне їх застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції України. Крім того, за розрахунками банку нараховані відсотки за користування кредитом істотно перевищують тіло кредиту більш як у 8 разів, в той час як на сьогоднішній день розрахунок відсотків для відповідача бучацької Л.Г. складає 3,5 % щомісячно, а за рік нарахування складного відсотка становить близько 51,11% (або 4,26% щомісячно), оскільки нараховані відсотки за простою формулою підлягають поверненню щомісяця. Крім того, в наданій позивачем розрахунковій таблиці відсутній стовпчик про розмір тіла кредиту, від якого залежить нарахування відсотків та в подальшому нарахування розміру пені. Так, станом на 01.08.2017 р загальна заборгованість за наданим кредитом склала 7617,09 грн., та в подальшому нараховано великі розміри відсотків та пені. Тому у відповідача поста питання з чого складається сума 7617,09 грн. станом на 01.08.2017 рік.

У засіданні 24.05.2019 року представник позивача позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві та відповіді на заяву відповідача, згідно якої вказала, що строк та порядок погашення кредиту здійснюється шляхом внесення щомісячних мінімальних обов`язкових платежів. Розмір та строки внесення щомісячних мінімальних обов`язкових платежів зазначені в Тарифах, а саме:

- розмір щомісячного мінімального платежу складає 7% ( з 02.04.2014року Наказом СП-2014-6635230 від 02.04.2014 р. розмір платежу було зменшено до 5%) від суми заборгованості, але не менше 50 грн. та не більше решти заборгованості;

- строк внесення щомісячного платежу — до 25 числа місяця наступного за звітним.

Платіж включає плату за користування кредитом, передбачену Тарифами і частину заборгованості по кредиту.

У разі несвоєчасного або не в повному обсязі внесення щомісячного мінімального платежу сума кредиту вважається простроченою.

Прострочений кредит - це кредитні кошти, які були надані клієнту та не були повернені у строк, передбачений договором.

У разі виникнення прострочених зобов`язань на суму від 100 грн. Клієнт сплачує банку пеню згідно Умов та Правил надання банківських послуг (п. 2.1.1.12.6.1) та Тарифів. Отже, сторони погодили, що проценти нараховуються до дня коли зобов`язання за зговором не буде виконано належним чином. Відповідач був вільний як у виборі фінансових установ для отримання кредиту так і виборі форми кредитування.

Відповідач укладаючи договір підтвердив згоду зі всіма умовами договору та вважав їх справедливими по відношенню до себе.

Представник відповідача в судовому засіданні 24.05.2019 року позовні вимоги банку визнав частково, а саме: 886,96 грн. – тіло кредиту, 7422,93 грн. – нарахованих відсотків за користування кредитом; 886,96 нарахованої пені, що становить 100% тіла кредиту; судом роз`яснено сторонам наслідки відповідної процесуальної дії та перевірено відсутність обмеження представника відповідача на її вчинення.

Учасники справи в судове засідання 29.05.2019 року не з`явились, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Оцінивши подані до суду докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківський кредит - будь – яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь – яка гарантія, будь – яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь – яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено в судовому засіданні, 02.11.2010 року між КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № б/н у спосіб подання письмової згоди Відповідача на приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.

Згідно анкети – заяви від 02.11.2010 р. відповідач погодилася, що вказана заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, становлять між ОСОБА_1 і банком договір про надання банківських послуг. Відповідач ознайомилася і згідна з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банка, які були надані їй для ознайомлення у письмовому виді (а/с.7).

Відповідно до довідки про видачу кредитних карток ОСОБА_1 , отримала наступні кредитні картки: № НОМЕР_1 від 24.04.2013 зі строком дії картки до 04/16, №5168742336548072 від 17.12.2015 зі строком дії картки до 01/18 та №5168742353523354 від 16.12.2016 зі строком дії картки до 09/18 (а/с 101).

Відповідно до виписки по рахунках відповідача вбачається рух коштів як шляхом поповнення картки, так зняття коштів з картки (а/с 96-98).

Факт укладання кредитного договору та користування кредитними картками відповідачем та її представником у судовому засіданні не заперечувалось.

Враховуючи часткове визнання представником відповідача позовних вимог банку, суд приходить до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог КБ «ПРИВАТБАНК, а саме в частині стягнення з відповідача 886,96 грн. тіла кредиту та 7422,93 грн. нарахованих відсотків за користування кредитом.

Оцінюючи вимогу позивача щодо одночасного стягнення з відповідача пені у розмірі 8532,26 грн. та штрафу у загальному розмірі 1342,11, суд виходить з наступного. Згідно зі статтею 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - свідчить про недотримання імперативних положень, закріплених у статті 61 Конституції України, щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. Наведене відповідає правовим позиціям ВСУ, викладеним у постановах від 06.04.2016 року у справі № 6-2387цс15, від 11.10.2017 року у справі №347/1910/15-ц.

Аналіз витягу з Тарифів обслуговування кредитних карток «Універсальна», наявного у матеріалах справи, дає підстави суду стверджувати, що нарахування як пені, так і штрафу відбулось за одне й те саме порушення - порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором.

Враховуючи відсутність у законодавстві закріпленої норми про те, який вид неустойки (штраф чи пеня) підлягає стягненню, та який критерій має бути застосовано для його вибору, суд приходить до висновку про розумність та справедливість стягнення пені, враховуючи визначений ч.3 ст. 549 ЦК України механізм її нарахування, пов`язаний саме із несвоєчасністю виконання грошового зобов`язання.

Водночас, оцінюючи вимогу позивача щодо стягнення з відповідача нарахованої пені у розмірі 8532,26 коп., що майже в 10 раз перевищує тіло кредиту, суд керується наступним.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та наявності інших обставин, які мають істотне значення. Отже, ч.3 ст. 551 ЦК України з урахуванням положень норм процесуального права щодо загальних засад цивільного судочинства дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищую розмір збитків. Такого висновку дійшли Верховний Суд України, зокрема у постанові від 04.11.2015 р. у справі №6-1120цс15, і Велика Палата Верховного Суду у постановах від 12.12.2018 р. у справі №703/1181/16-ц, 20.03.2019 р. у справі № 761/26293/16-ц.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність зменшення розміру пені до 886,96 грн., буде дорівнювати тілу кредиту, відповідатиме завданню цивільного судочинства – справедливому розгляду і вирішенню справи та ґрунтуватиметься на принципі пропорційності, закріпленому у ЦПК України.

У зв`язку із викладеним, суд приходить до висновку про те, що вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню, а з відповідача підлягає стягненню за кредитним договором № б/н від 02.11.2010 року заборгованість за тілом кредиту – 886,96 грн., нараховані відсотки за користування кредитом – 7422,93 та пеня – 886,96 грн., а всього разом 9196,85 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 891,10 грн. (9196,86 грн. х 1762 грн. : 18184,26грн.)

На підставі викладеного і керуючись ст. ст.526,527,530,615,625,1052,1054 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 89, 141,258, 259, 263, 265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНН: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою по АДРЕСА_1 , на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» , код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_3 , МФО №305299, розташованого за адресою:01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро АДРЕСА_2 вул. АДРЕСА_3 Перемоги, АДРЕСА_4 50, заборгованість за кредитним договором № б/н від 02.11.2010 року в розмірі 9196 (дев`ять тисяч сто дев`яносто шість) гривень 85 копійок. .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНН: НОМЕР_2 , на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» , код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_3 , МФО №305299, судовий збір у розмірі 891 (вісімсот дев`яносто одна) гривню 10 копійок.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасники справи, яким повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Орджонікідзевського міського суду Ю. Б. Малашина