Рішення № 82072453, 27.05.2019, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/7486/18

Провадження № 2/487/680/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

27.05.2019 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Гаврасієнко В.О., за участю секретаря судового засідання Полінкевич К.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Управляння Державного агентства рибного господарства у Миколаївській області (Миколаївський рибоохоронний патруль) до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих внаслідок вчинення адміністративного правопорушення

В С Т А Н О В И В:

08.11.2018 року представник Управляння Державного агентства рибного господарства у Миколаївській області (Миколаївський рибоохоронний патруль) звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заподіяної внаслідок вчиненого правопорушення майнової шкоди в сумі 14875 грн. та судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовуванні тим, що відповідно до постанови Заводського районного суду м. Миколаєва від 19.06.2018 року у справі 487/3018/18 відповідача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП. Постановою встановлено, що 16 травня 2018 року о 05 годині 00 хвилин ОСОБА_1 знаходячись на Бузькому лимані м. Миколаїв, займався незаконним ловом риби під час весняно-літньої заборони промисловим знаряддям лову – сіткою, без дозволу на промисел, чим порушив вимоги передбачені пунктами 3.15.4.11, 4.14.1 «Правил любительського і спортивного рибальства», відповідальність за яке передбачена ч.4 ст. 85 КУпАП, про що головним державним інспектором Миколаївського рибоохоронного патруля складено протокол про адміністративне правопорушення № 009366/708 від 16.05.2018 року. Зазначена постанова набрала законної сили. Проте під час винесення постанови по справі 487/3018/18, відповідно до ст. 40 КУпАП судом не прийнято рішення про відшкодування шкоди завданої незаконними діями відповідача рибному господарству України. Позивачем на адресу відповідача було направлено відповідну претензію з вимогою сплатити суму завданої державі шкоди у добровільному порядку, але відповідачем не було добровільно сплачено збитки, а тому представник позивача просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 14875 грн. та судові витрати в розмірі 1762,00 грн.

В судове засідання представник позивача Шилов В.Ю. не з`явився направив до суду заяву, в якій просив справу розглядати у відсутність представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти постановлення заочного рішення не заперечував.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, судові повістки направлялись відповідачу за місцем реєстрації його проживання. Відповідач про причини неявки в судові засідання суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності та відзиву на позов до суду не подав.

Положеннями ст. 280 ЦПК України передбачається,що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1)відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2)відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3)відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд визнав можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, враховуючи те, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин, відзиву до суду не подав та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідженими письмовими доказами по справі встановлено, що згідно постанови Заводського районного суду м. Миколаєва від 19.06.2018 року у справі 487/3018/18 відповідача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, що встановлено з копії постанови.

З протоколу № 009366/708 від 16.05.2018 року вбачається, що під час незаконного лову відповідач виловив рибу: тарань в кількості 167 особин, судак в кількості 1 особина та пузанок в кількості 1 особина, чим заподіяв шкоду рибним запасам України на суму 14875 грн., розрахованих відповідно до Такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування або знищення цінних видів водних біоресурсів, затверджених постановою КМУ від 21.11.2011 року № 1209.

Відповідач повідомлявся про необхідність сплатити матеріальні збитків в розмірі 14875 грн. шляхом направлення претензії №197 про сплату суми завданих збитків Оцінюючи добуті в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю. Судом встановлено, що внаслідок протиправних дій відповідача ОСОБА_1 рибному господарству України було завдано матеріальні збитки в розмірі 14875 грн. Завдані збитки мають бути відшкодовані відповідачем.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 КУпАП якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбаченихчастиною другоюцієї статті.

Згідно ч. 3 ст. 40 КУпАП в інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.

Статтею 4 ЗУ «Про тваринний світ»передбачено, що тварини, які перебувають у стані природної волі в межах території України на які поширюється дія цьогоЗаконуі які перебувають у державній власності, а також об`єкти тваринного світу, що у встановленому законом порядку набуті у комунальну або приватну власність і визнані об`єктами загальнодержавного значення, належать до природних ресурсів загальнодержавного значення.

Згідност. 10 ЗУ «Про тваринний світ», громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

Відповідно до вимогст. 58 ЗУ «Про тваринний світ»та ст.ст.68,69 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», особи винні у порушенні законодавства в галузі використанні і охорони тваринного світу, навколишнього природного середовища зобов`язані відшкодувати заподіяну ними шкоду у розмірах і в порядку встановленим законодавством України.

Відповідно дост. 57 ЗУ «Про тваринний світ», державний контроль у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими державними адміністраціями, сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища і мисливського господарства та полювання, іншими державними органами відповідно до закону.

Статтею 47 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища»визначено, що одним із джерел формування місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища є частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Згідно зіст. 10 ЗУ «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають повноваження щодо визначення розміру збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками.

Відповідно до ч. 4 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Враховуючи викладене,суд вважає,за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь держави майнову шкоду, завдану внаслідок вчинення адміністративного правопорушення в розмірі 14875 грн.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1762,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст.ст. ст. ст. 4, 7, 12, 141, 280 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 536, 610-611, 625, 1054 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Управляння Державного агентства рибного господарства у Миколаївській області (Миколаївський рибоохоронний патруль) до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих внаслідок вчинення адміністративного правопорушення - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Управляння Державного агентства рибного господарства у Миколаївській області (Миколаївський рибоохоронний патруль) держави майнову шкоду заподіяну внаслідок вчиненого правопорушення в сумі 14875 грн. (УК у м. Миколаєві/Заводський район/21081100, ЄДРПОУ 37992781, МФО 899998, р/р НОМЕР_1 ).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Управляння Державного агентства рибного господарства у Миколаївській області (Миколаївський рибоохоронний патруль) судовий збір у розмірі 1762,00 грн. (Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 40850821, п/р НОМЕР_2 ).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: Управляння Державного агентства рибного господарства у Миколаївській області (Миколаївський рибоохоронний патруль), місцезнаходження: м. Миколаїв, пр. Героїв України, 1-а, ЄДРПОУ 40850821.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя В.О. Гаврасієнко