Рішення № 82072053, 21.05.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2019 року Справа № 215/5547/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складіголовуючого судді Захарчук-Борисенко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні у м.Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до голови виконавчого комітету Тернівської районноїу м. Кривий Ріг ради Солода Віталія Михайловича про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

30.11.2018 ОСОБА_1 звернувся до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з адміністративним позовом до голови виконавчого комітету Тернівської районноїу м. Кривий Ріг ради Солода Віталія Михайловича, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Солода Віталія Михайловича, яка виявилася у порушенні правового режиму розгляду скарги ОСОБА_1 . від 24.10.2018, не вжитті заходів для забезпечення непорушного права на свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні, на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, на забезпечення для ОСОБА_1 рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму;

- зобов`язати голову виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Солода Віталія Михайловича протягом 15-ти днів вжити заходи нормативно-правовим актом для забезпечення права на свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні, на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, на забезпечення для ОСОБА_1 рівня життя не нижчого від прожиткового мінімумузгідно скарги від 24.10.2018;

- захистити права ОСОБА_1 бути присутнім при розгляді скарги від 24.10.2018 та права викривати недоліки в роботі голови виконавчого комітету Тернівської районноїу м. Кривий Ріг ради Солода Віталія Михайловича для впливу на поліпшення роботи установи, для відстоювання своїх прав та законних інтересів шляхом їх визнання окремим пунктом рішення;

- притягти до адміністративної відповідальності голову виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Солода Віталія Михайловича за незабезпечення гарантій ст. 33, 46, 48 Конституції України, за протиправну бездіяльність згідно п.1 ч.1 ст.20 КАС України.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що 24.10.2018 що він подав скаргу за вх. № С-587 до голови Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Солода Віталія Михайловича, якою просив відповідача діяти відповідно до порядку, системи норм ст. ст. 18, 19 Закону України «Про звернення громадян», ч. ч. 1, 2, 8 ст. 11 Закону України «Про державну службу» та забезпечити конституційні гарантії. Позивач вважає, що відповідач не вжив системи заходів, спрямованих на усунення правових та інших причин не підкорення зазначеним нормам законодавства, відповідно до гарантій ст. ст. 33, 46, 48 Конституції України, не попередив виникнення негативних суспільних наслідків, пов`язаних з порушенням конституційних норм, по суті свідомо бездіяв та не забезпечив невід`ємне та непорушне право на свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні, на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Після звернення до відповідача, він не забезпечив права позивача на ліквідацію перешкод на забезпечення невід`ємного та непорушного права на свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні, на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, на забезпечення для нього півня життя не нижчого від прожиткового мінімуму, не вжив системи заходів, спрямованих на усунення правових та інших причин порушення права викривати недоліки в роботі відповідача для відстоювання своїх прав та законних інтересів, не попередив виникнення негативних суспільних наслідків, пов`язаних з цим правом і відсутністю необхідної позивачу інформації, а також, окремо не повідомив про дату, час та місце розгляду його скарги від 24.10.2018. З огляду на що, позивач просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03.12.2018 адміністративну справу № 215/5547/18 передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Барановським Р.А від 14.12.2018 адміністративну справу № 215/5547/18 було залишено без руху із встановленим терміном для усунення недоліків адміністративного позову.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.12.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 03.12.2018 у справі № 215/5547/18 було залишено без руху із встановленим терміном для усунення недоліків адміністративного позову.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.02.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03.12.2018 було повернуто скаржнику.

20.03.2019 згідно розпорядження в.о. керівника Дніпропетровського окружного адміністративного суду за № 419д, у зв`язку із перебуванням судді Барановського Р.А. у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, на підставі повторного автоматичного розподілу справ, вказану справу було передано для розгляду судді Захарчук-Борисенко Н.В.

Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Захарчук-Борисенко Н.В. від 22.03.2019 адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Солода Віталія Михайловича про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії було прийнято до свого провадження та призначила до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні. Окрім того, суд своєю ухвалою від 22.03.2019 задовольнив заяву ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору за подання даного адміністративного позову, звільнивши його від сплати судового збору, та задовольнив заяву ОСОБА_1 про витребування доказів у голови виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради Солода Віталія Михайловича, витребувавши у відповідача визідний номер і дату відправки позивачу повідомлення про день, час і місце розгляду скарги ОСОБА_1 . від 24.10.2018 та поштове повідомлення, що позивач таке повідомлення отримав.

Копія ухвали отримана сторонами, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення та поштовим конвертом, який повернувся на адресу суду.

02.05.2019 на адресу суду засобами електронного зв`язку від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити позивачеві у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі посилаючись на те, що на скаргу позивача від 24.10.2018 відповідачем 07.11.2018 на адресу позивача була надіслана письмова відповідь із вичерпним роз`ясненням. Також позивачу неодноразово в усній та письмовій формі надавалися роз`яснення щодо порядку та призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, надання одноразової матеріальної допомоги мешканцям району за рахунок бюджетних коштів. Також зазначалось, що управління праці та соціального захисту населення виконкому Тернівської районної у місті ради у межах наданих повноважень здійснювались усі можливі дії по збору документів для призначення позивачу соціальної допомоги. Позивачу неодноразово були надані роз`яснення, що для реалізації права на призначення соціальних допомог йому необхідно особисто вирішити питання реєстрації місця свого проживання. Детальна та вичерпна відповідь на питання, викладені позивачем у його скарзі від 24.10.2018, неодноразово надавалася йому у письмовому вигляді та при особистому спілкуванні зі спеціалістами виконкому, до компетенції яких належить розгляд даних питань, однак позивач відмовляється виконувати рекомендації спеціалісті, які йому надавалися неодноразово, тому по розгляді даної скарги виконком не вважав доцільним запрошувати позивача для повторного надання йому тих самих роз`яснень.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 24.10.2018 ОСОБА_1 звернувся до голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Солода Віталія Михайловича зі скаргою, в якій просив:

- нормативно-правовим актом виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради гарантувати його право на одержання допомоги і забезпечення для нього рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму відповідно до ст. ст. 33, 46, 48 Конституції України та забезпечити призначення допомоги, копію якого надати позивачу для ознайомлення;

- провести службове розслідування та за перевищення посадових обов`язків, халатного відношення до своїх обов`язків начальника управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Каретіну Оксану Володимирівну та її підлеглих притягнути до дисциплінарної відповідальності за не підкорення конституційним принципам і не забезпечення гарантій ст. ст. 33, 46, 48 Конституції України;

- прийняти рішення про визнання місця перебування позивача за адресою: АДРЕСА_1 , за якою він надає соціальні послуги інваліду та повідомити про номер наказу чи розпорядження, чим забезпечити гарантії ст. 33 Конституції України та надати можливість одержання державних соціальних гарантій;

- надати запрошення для позивача, з повідомленням про повноваження осіб з приводу розгляду його скарги від 24.10.2018;

- нормативно-правовим актом на підставі ст. ст. 3, 8, 19, 22, 46, 68, 95 Конституції України зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради вжити систему заходів, відповідно до яких будуть відраховуватися внеском з доходів позивача до ФСС відповідно до загальнообов`язкового державного соціального страхування;

- надати засвідчену належним сином виписку з Єдиного державного реєсту на поліпшення житлових умов позивача за 1987-2014 роки, виписку з книги реєстрації заяв про взяття на квартирний облік сім`ї позивача, які перебувають у черзі на одержання жилих приміщень за 1987-2013 роки стосовно сім`ї позивача;

- документ згідно якого прийнято протокол № 4 від 04.04.2013, який засвідчує виїзд сім`ї позивача на постійне місце проживання до іншого населеного пункту;

- зазначити установу в Тернівському районі м.Кривий Ріг, яка документує відрахування з єдиного податку внесків до ФСС та ПФУ відповідно до позивача;

- зазначити статтю витрат, з якої сплачено 6428,55 грн. за судовий збір у справі №215/2604/16-а.

Відповідачем надано до суду копія відповіді виконкому Тернівської районної у місті ради на скаргу позивача за вихідним №С-587 від 07.11.2018.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка виявилась у порушенні правового режиму розгляду скарги позивача від 24.10.2018, не вжитті заходів для забезпечення непорушного права на свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні, на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, на забезпечення для ОСОБА_1 рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

За приписами ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових осіб і службових осіб цих органів, що зобовязані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, обєднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обовязків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обовязковому прийняттю та розгляду.

Порядок розгляду звернень у формі заяв та скарг, встановлений статтями 15,16 Закону України «Про звернення громадян».

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про звернення громадян», органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, обєднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобовязані обєктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені у них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства, забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Частиною 4 статті 15 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про звернення громадян», орган державної влади, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобовязані, зокрема, обєктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у звязку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше пятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому, загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока пяти днів ст. 20 Закону України «Про звернення громадян».

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що громадяни України наділені правом звернення з відповідними заявами, скаргами до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, засобів масової інформації, їх посадових осіб відповідно до їх функціональних обовязків, а на органи державної влади, органи місцевого самоврядування покладений обовязок по розгляду таких звернень, заяв і скарг у місячний строк від дня їх надходження.

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача зі скаргою від 24.10.2018, в якій просив надати відповідь на 10 питань.

Зі змісту відповіді на вказану скаргу позивача від 24.10.2018., відповідачем за вих. № С-587 від 07.11.2018 була надана відповідь на порушені у скарзі питання.

Вказана відповідь за вих. № С-587 від 07.11.2018 була направлена на адресу позивача, яка зазначена у відповідній скарзі позивача від 24.10.2018, а саме: АДРЕСА_2 , м. Кривий Ріг, вул. Ухтомського, 2-8.

Таким чином із аналізу вказаних документів, слід дійти висновку, що відповідачем у строки, встановлені ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» була надана відповідь на скаргу позивача від 24.10.2018.

Отже, у даному випадку, при розгляді скарги позивача від 24.10.2018 із наданих документів, судом не було встановлено бездіяльності відповідача, а, навпаки, при розгляді вказаної скарги позивача відповідачем були вжиті активні дії, направлені на розгляд скарги позивача у строки, визначені чинним законодавством, за результатами такого розгляду заяви позивачеві була надана (направлена 07.11.2018 на адресу позивача) вмотивована відповідь (прийнято відповідачем відповідне рішення) у формі листа-відповіді за вих. № С-587 від 07.11.2018.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, на позивача покладено обовязок довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Однак, позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів, які свідчили б про бездіяльність відповідача при розгляді скарги позивача від 24.10.2018. з урахуванням того, що відповідачем була надана вмотивована відповідь за вих. № С-587 від 07.11.2018 на скаргу позивача від 24.10.2018 у терміни, встановлені ст. 20 Закону України «Про звернення громадян».

В той же час, відповідачем на адресу суду надіслано належні докази, які свідчать про надання вмотивованої відповіді позивачеві на його скаргу від 24.10.2018, а тому вищенаведені докази спростовують бездіяльність відповідача при розгляді скарги позивача від 24.10.2018, на які позивач посилається у позові.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши правомірність дій (бездіяльності) відповідача при прийнятті відповідачем письмової відповіді при розгляді скарги позивача від 24.10.2018 згідно до вимог ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що бездіяльність відповідача не допущена, а прийняте у формі письмової відповіді рішення відповідача за вих. № С-587 від 07.11.2018 за скаргою позивача від 24.10.2018 прийнято у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача протягом 15-ти днів вжити заходи нормативно-правовим актом для забезпечення права на свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні, на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, на забезпечення для ОСОБА_1 рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму згідно скарги від 24.10.2018, оскільки судом встановлено, що відповідачем була надана вмотивована відповідь на питання позивача, викладені у скарзі, суд зазначає наступне.

Відносини, пов`язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, а також визначення порядку реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлення випадків їх обмеження врегульовано Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.2003 року № 1382 (Закон № 1382).

Згідно статті 2 даного Закону громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Правила здійснення реєстрації місця проживання, форми необхідних для цього документів, порядок передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру встановлюються Кабінетом Міністрів України, що визначено статтею 10 наведеного Закону.

Правила реєстрації місця проживання затверджені Постановою КМУ від 02.03.2016 року № 207 (далі Правила).

Пунктом 9 Правил визначено, що відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - документи, до яких вносяться відомості про місце проживання), а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1.

Відповідно до пункту 11 Правил орган реєстрації відмовляє в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання, якщо:

- особа не подала необхідних документів або інформації;

- у поданих документах містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними;

- звернулася особа, яка не досягла 14 років.

Рішення про відмову в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання приймається в день звернення особи або її представника шляхом зазначення у заяві про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання підстав відмови. Зазначена заява повертається особі або її представнику.

Таким чином, Законом встановлено спеціальний порядок та умови реєстрації місця проживання громадян, вирішення таких питань не входить до компетенції виконкомів міських рад.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» громадяни мають право бути присутніми при розгляді їх заяв уповноваженими органами.

Згідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно до ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ч. 2 ст. КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В адміністративному позові позивачем не ставиться питання про зобов`язання відповідача розглянути його скаргу від 24.10.2018, при цьому, суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

З огляду на викладене та з метою повного та ефективного захисту прав, інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 24.10.2018, про дату, час та місце розгляду скарги повідомити позивача.

Щодо позовних вимог про притягнення до адміністративної відповідальності голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Солода Віталія Михайловича суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно до ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом;6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов`язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю;12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень";13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Порядок і підстави притягнення до адміністративної відповідальності і накладення адміністративних стягнень врегульовано Кодексом України про адміністративні правопорушення, розділом ІІІ якого визначено перелік органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, розмежовано їх компетенцію.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, в частині позовних вимог про притягнення до адміністративної відповідальності голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Солода Віталія Михайловича провадження у справі підлягає закриттю.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було сплачено судовий збір, оскільки позивач був звільнений від його сплати ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2019.

За положеннями ч. 5 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Доказів понесення судових витрат, не пов`язаних із сплатою судового збору позивачем не надано.

Тобто, у разі задоволення позовних вимог позивача, звільненого від сплати судового збору, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242-246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до голови виконавчого комітету Тернівської районноїу м. Кривий Ріг ради Солода Віталія Михайловича (50083, м.Кривий Ріг, вул.Короленко, 1а) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов`язати виконавчий комітет Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 24.10.2018, про дату, час та місце розгляду скарги повідомити ОСОБА_1 .

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

В частині позовних вимог про притягнення до адміністративної відповідальності голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Солода Віталія Михайловича - провадження у справі закрити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко