Ухвала суду № 82071948, 27.05.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

27 травня 2019 року Справа № 215/4904/18

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до голови виконавчого комітету Криворізької міської ради Вілкула Юрія Григоровича про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

21.11.2018 року на підставі ухвали Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30.10.2018 року про передачу адміністративної справи за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи № 215/4904/18 за позовом ОСОБА_1 до голови виконавчого комітету Криворізької міської ради Вілкула Юрія Григоровича, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність голови виконавчого комітету Криворізької міської ради ОСОБА_2 Юрія Григоровича, яка виявилась у порушенні механізму, порядку, шаблону розгляду скарги ОСОБА_1 від 13.09.2018 року згідно з порядком, визначеним ст. ст. 18, 19 Закону України «Про звернення громадян», ч. 1, ч. 2, ч. 8 ст. 11 Закону України «Про державну службу», та не забезпечення права на свободу пересування та вільний вибір місця проживання;

- зобов`язати голову виконавчого комітету Криворізької міської ради Вілкула Юрія Григоровича протягом 15-ти днів вжити заходи нормативно-правовим актом для забезпечення права на свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні та скласти акт, яким буде визначено місце перебування ОСОБА_1 , згідно з заявою від 13.08.2018 року;

- притягнути до адміністративної відповідальності голову виконавчого комітету Криворізької міської ради ОСОБА_3 за незабезпечення гарантій, передбачених ст. ст. 33, 46, 48 Конституції України, за протиправну бездіяльність, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України.

Ухвалою суду від 26.11.2018 року (суддя – ОСОБА_4 Д.В.) було відмовлено у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності голову виконавчого комітету Криворізької міської ради ОСОБА_3 за незабезпечення гарантій ст. ст. 33, 46, 48 Конституції України, за протиправну бездіяльність, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України.

Ухвалою суду від 26.11.2018 року (суддя – Сидоренко Д.В.) було відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, а адміністративний позов – залишений без руху з наданням позивачу десятиденного строку з моменту отримання ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду: уточненого адміністративного позову та його копій з зазначенням адреси електронної пошти позивача або зазначенням, що така адреса відсутня, а також з викладенням вимог щодо предмета спору з наведенням їх обґрунтування, доказів, що підтверджують вказані обставини (в тому числі доказів направлення до виконавчого комітету Криворізької міської ради заяви від 13.09.2018 року, копії поштового відправлення, оформленого на адресу відповідача, та доказів його отримання з відміткою про її прийняття/реєстрацію даним суб`єктом владних повноважень, та наданням їх копій для суду та відповідача); наданням обґрунтування щодо порушення бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; наданням суду доказів сплати судового збору в розмірі 704,80 грн. або доказів неможливості сплати судового збору, з урахуванням вимог Закону України «Про судовий збір» із відповідним клопотанням.

Ухвалою суду від 08.02.2019 року адміністративну справу було прийнято до провадження.

08.02.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі після усунення недоліків разом з додатками. У цій заяві він, поміж іншого, просить суд: вважати виконаними вимоги ухвали суду від 26.11.2018 року, поновити строк звернення до суду, здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження в режимі відеоконференції в приміщенні Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Крім того, разом з заявою про усунення недоліків позивач надав суду заяву про витребування доказів, в якій, зокрема, просить суд: витребувати у відповідача документи, а у разі їх відсутності зазначити причини неможливості їх надання, а саме: нормативно-правових актів, якими він керувався при розгляді його заяви від 13.09.2018 року; підтвердження отримання ним нормативно-правових актів щодо забезпечення гарантій ст. 33 Конституції України з приводу його заяви від 13.09.2018 року; вихідний номер і дату відправки йому повідомлення про день, час і місце розгляду його заяви від 13.09.2018 року, поштове повідомлення про отримання ним такого повідомлення; документ, де зазначено особу, час, день, місце, де розглядалась його заява від 13.09.2018 року.

В обґрунтування зазначених вище заяв та вимог, заявлених в них, позивач посилається на те, що по-перше, після подання заяви від 13.09.2018 року за вх. № С-8947п в результаті бездіяльності відповідача він не отримав нормативно-правового акту, прийняття якого запитувалось у вказаній заяві, по-друге, він не має адреси електронної пошти, про що ухвалою суду від 26.11.2018 року вимагалось зазначити у виправленій редакції позовної заяви, по-третє, відповідач не надав доказів того, що він не порушив його права на інформацію, права на ліквідацію перешкод при здійсненні його прав та законних інтересів, права викривати недоліки в роботі відповідача для відстоювання його прав, законних інтересів відповідно до Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, Закону України «Про звернення громадян», Закону України «Про інформацію» та ст. ст. 3, 8, 22, 33, 34, 55, 68 Конституція України.

З приводу заявлених вимог позивача суд зазначає, що позивач усунув недоліки позовної заяви, яка на момент подання не відповідала вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України, про що вказано в ухвалі суду від 26.11.2018 року (суддя – Сидоренко Д.В.).

Тому позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України та підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.

При цьому, відповідно до положень ч. 2 ст. 12 КАС України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

З урахуванням положень ч. 6 ст. 12, п. 1 ч. 1 ст. 263 КАС України, справа № 215/4904/18 є справою незначної складності та підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Підстав для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі немає.

Крім того, відповідно до ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З урахуванням цього, суд зазначає, що з матеріалів адміністративного позову порушень строків, передбачених ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.

Стосовно вимоги позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в режимі відеоконференції, суд зазначає таке.

Відповідно до частин 1, 2, 3 ст. 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

При цьому, відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 12 та п. 1 ч. 1 ст. 263 КАС України, справами незначної складності є справи щодо, зокрема, оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.

Суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо, зокрема, оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.

Суд зазначає, що враховуючи приписи ст. 195 КАС України, у суду немає технічної можливості провести судове засідання в режимі відеоконференції в залі судового засідання № 15, у якій суддя Лозицька І.О. здійснює правосуддя та яка закріплена за суддею. А в залах судового засідання, які обладнані необхідним технічним обладнанням, наразі тривають ремонтні роботи. Тому у суду відсутня технічна можливість провести судове засідання в режимі відеоконференції щодо розгляду будь-якої адміністративної справи.

Тобто суд, враховуючи предмет спору в цій адміністративній справі, зазначає, що справи, визначені п. 1 ч. 1 ст. 263 КАС України, розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Тому необхідності у проведенні судового засідання, в тому числі в режимі відеоконференції, у суду немає, а також у суду відсутня технічна можливість провести судове засідання в режимі відеоконференції щодо розгляду будь-якої адміністративної справи.

Такий само висновок зробив і Верховний Суд в рішенні від 04.02.2019 року, справа № 240/5401/18 адміністративне провадження № Пз/9901/58/18, а саме в пункті 9 вказаного рішення.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі – Суд) від 04.10.2010 року у справі «Меньшакова проти України (заява № 377/02) зазначено, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Таким чином, він втілює в собі «право на суд», яке, згідно з практикою Суду, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на «розгляд» спору судом (наприклад, рішення у справі «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ЕСПЛ 2002-ІІ).

Право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (рішення у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, Series A, № 93). Суд підкреслює, що у сфері тлумачення національного законодавства, зокрема, процесуальних правил, що застосовуються у судовому провадженні, його роль обмежується перевіркою того, чи результати такого тлумачення національними органами влади, особливо судами, відповідають Конвенції (рішення у справі «Звольський та Звольська проти Чешської Республіки» (Zvolsky and Zvolska v. the Czech Republic), заява № 46129/99, п. 46, ЕСПЛ 2002-ІХ).

З огляду на це, суд приходить до висновку, що заява позивача у частині вимог про розгляд справи в порядку загального позовного провадження в режимі відеоконференції задоволенню не підлягає.

З приводу заяви про витребування доказів, суд зазначає, що відповідно до положень ч. 2, ч. 3, ч. 4 ст. 79 КАС України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 КАС України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне встановити відповідачу строк для надання до суду разом з відзивом на позов необхідних письмових доказів та витребувати у нього: пояснення щодо порушених питань в заяві про витребування доказів, тобто щодо нормативно-правових актів, якими він керувався при розгляді заяви ОСОБА_1 від 13.09.2018 року, підтвердження отримання ним нормативно-правових актів щодо забезпечення гарантій ст. 33 Конституції України з приводу його заяви від 13.09.2018 року, вихідного номеру і дати відправки йому повідомлення про день, час і місце розгляду його заяви від 13.09.2018 року, поштового повідомлення про отримання ним відповіді на запит, тобто доказів направлення та отримання відповіді на заяву ОСОБА_1 від 13.09.2018 року, а також інші докази, що стосуються предмета спору.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне відкрити провадження у справі, призначити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), та задовольнити клопотання позивача про витребування доказів, витребувавши у відповідача зазначені вище докази.

Керуючись статтями 12, 79, 80, 171, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відкрити провадження в адміністративній справі № 215/4904/18.

У задоволенні заяви позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в режимі відеоконференції – відмовити.

Призначити розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею Лозицькою І.О.

Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів – задовольнити.

Витребувати у голови виконавчого комітету Криворізької міської ради ОСОБА_3 :

- пояснення щодо порушених питань в заяві про витребування доказів, тобто щодо нормативно-правових актів, якими відповідач керувався при розгляді заяви ОСОБА_1 від 13.09.2018 року; підтвердження отримання ОСОБА_1 нормативно-правових актів щодо забезпечення гарантій ст. 33 Конституції України з приводу заяви від 13.09.2018 року; вихідний номер і дату відправки ОСОБА_1 повідомлення про день, час і місце розгляду заяви від 13.09.2018 року, поштове повідомлення про отримання ОСОБА_1 такого повідомлення; документ, де зазначено особу, час, день, місце, де розглядалась заява ОСОБА_1 від 13.09.2018 року;

- належним чином завіреної копії відповіді на заяву ОСОБА_1 від 13.09.2018 року, а також доказів направлення та отримання цієї відповіді ОСОБА_1 ;

- інші докази, що стосуються предмета спору.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи та надати до суду докази такого направлення (надання).

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи та надати до суду докази такого направлення (надання).

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі в мережі Інтернет на офіційному веб-порталі судової влади України за веб-адресою: http://adm.dp.court.gov.ua.

Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України окремо від рішення суду у випадку, передбаченому пунктом 5 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Лозицька