Постанова № 8207168, 18.02.2010, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          18 лютого 2010 р. м. Чернівці           Справа № 2а-315/10/2470

          16:53

                    Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левицького В.К.,

при секретарі судового засідання Маркуц Х.М..

за участю представників сторін:

позивача - Кондрева К.Г., Ілюк М.І., за довіреністю;

відповідача - Пустовіт Ю.О., за довіреністю,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовомКонтрольно-ревізійного управління в Чернівецькій областідоДержавного підприємства "Сторожинецьке лісове господарство"про зобов’язання виконати вимоги КРУ та стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Контрольно-ревізійне управління в Чернівецькій області (далі - позивач) звернулось в Чернівецький окружний адміністративний суд з адміністративним позовом, з урахуванням уточнених позовних вимог, до Державного підприємства “Сторожинецьке лісове господарство” (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача зайво отримані з Державного бюджету України коштів на проведення відновлювальних робіт по ліквідації наслідків стихії в розмірі 62807,00 грн. на користь Державного бюджету України, зобов’язати виконати вимоги КРВ в районі від 15.06.2009 р. № 24-30-13/495 в частині вжиття заходів щодо відшкодування наданої підприємством юридичним і фізичним особам благодійної та спонсорської допомоги в сумі 71242,00 грн. та недоотриманих доходів (орендної плати) з Сторожинецької райдержадміністрації за оренду легкового автомобіля ГАЗ-3110 в загальній сумі 6273,69 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ревізією фінансово-господарської діяльності відповідача встановлено ряд фінансових порушень та недоліків, які відображені в акті від 15.05.2009 р. № 24-30-42/31, зокрема, проведеною ревізією встановлено фінансових порушень на загальну суму 12 085 071,14 грн.

З метою усунення виявлених ревізією порушень, відповідно до п.7 ст. 10 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” листом від 15.06.2009 р. № 24-30-13/495 відповідачу були направлені вимоги щодо усунення зазначених порушень, однак він не забезпечив виконання вимог КРВ в Сторожинецькому районі Чернівецькій області, що стало підставою для звернення до суду.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали повністю та, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просили суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідачем подано письмові заперечення проти прозову, відповідно до яких вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити та дав пояснення аналогічні викладеним у запереченнях проти позову.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 18.02.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на строк не більше ніж п’ять днів, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частин постанови.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі, судом встановлено наступне.

Державне підприємство «Строжинецьке лісове господарство» (59000, Чернівецька область, м. Сторожинець, вул. Б. Хмельницького, 45, ідентифікаційний код 21440625) зареєстроване Сторожинецькою районною державною адміністрацією Чернівецької області 29.12.19995 р. як юридична особа. Відповідно до установчих документів Державне підприємство «Сторожинецьке лісове господарство», створене на підставі наказу Міністерства лісового господарства від 26.05.1995 р., засноване на державній власності. Підприємство підпорядковане Державному комітету лісового господарства України (органом управління майном) та входить до складу Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства (а.с. 6).

Відповідно до п. 1.1.1 Плану роботи контрольно-ревізійної роботи КРВ в Сторожинецькому районі на І квартал 2009 р. та на підставі направлень на проведення ревізії № 24-30-32/17 від 19.02.2009 р., № 24-30-32/36 від 22.04.2009 р., № 24-30-37/18, № 24-30-37/19 від 24.02.2009 р. ревізорами КРВ в Сторожинецькому районі проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Сторожинецьке лісове господарство» за період з 01.07.2007 р. по 31.01.2009 р., про що складено акт від 15.05.2009 р. № 24-30-42/31 (а.с. 5-70, 184-187, 188).

Ревізією встановлено:

- надання благодійної допомоги в натуральній формі фізичним та юридичним особам, що перевищують 1 відсоток чистого прибутку на суму 71242,00, що є порушенням п. 13 постанови КМУ від 29.11.2006 р. № 1673 (а.с. 56-58);

- недоотримання доходів (орендної плати) в сумі 6,3 тис. грн. (а.с. 59-60);

- зайве отримання з державного бюджету коштів на ліквідацію наслідків стихійного лиха, яке сталося 23-27 липня 2008 р. в сумі 71884,00 грн. (а.с. 67-68).

На підставі висновків ревізії, 15.06.2009 р. Контрольно-ревізійний відділ в Сторожинецькому районі Чернівецькій області надіслало відповідачу лист за № 24-30-13/495 «Про усунення порушень та недоліків виявлених ревізією» з вимогами, в т.ч.:

-          відшкодувати та перерахувати до державного бюджету (код доходів 24060300 «Інші доходи») зайве отримання з резервного фонду держбюджету коштів на проведення відновлювальних робіт по ліквідації наслідків стихії 71884,00 грн. (п. 2 вимоги);

-           вжити передбачених законодавством заходів щодо відшкодування наданої підприємством юридичним та фізичним особам благодійної та спонсорської допомоги у розмірі 71242,00 грн. В подальшому при наданні благодійної допомоги дотримуватись вимог п. 13 постанови КМ України від 29.11.2006 р. № 1673 «Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та посилення контролю за використанням державного майна і фінансових ресурсів» та п. 1 ст. 75 ГК України (п. 3 вимоги);

-          вжити заходи щодо відшкодування в установленому чинним законодавством порядку недоотриманих доходів (орендної плати) з Сторожинецької райдержадміністрації за оренду легкового автомобіля ГАЗ-3110 в загальній сумі 6273,69,00 грн. шляхом здійснення претензійно-позовної роботи (п. 4 вимоги).

Інформацію про вжиті заходи та виконання вимог відповідач мав подати до КРВ в Сторожинецькому районі Чернівецькій області до 25.06.2009 р. (а.с.71-72).

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, оцінивши в сукупності наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з огляду на таке.

1. Стосовно недоотримання доходів (орендної плати) з Сторожинецької РДА за оренду легкового автомобіля ГАЗ 3110.

Судовим розглядом встановлено та не заперечувалось сторонами, що між відповідачем (орендодавець) та Сторожинецької РДА (орендар) 29.05.2002 р. було укладено договір оренди № 92, за умовами якого орендар отримував у платне строкове користування легковий автомобіль ГАЗ 3110 державний номерний знак 012-80 МР. Як вбачається із акту ревізії відповідачем не проводилося нарахування орендної плати за переданий в оренду легковий автомобіль та відповідно недоотримано доходів (орендної плати) в загальній сумі 6273,69 грн. (розмір річної орендної плати з розрахунку 10% від вартості майна), в т. ч. за ІІІ квартал 2007 р. 2090,90 грн. та 2008 р. 4181,79 грн.

16.06.2009 р. відповідач направив на адресу Сторожинецької РДА лист № 470, яким надав перерахунок на оплату оренди легкового автомобіля ГАЗ 3110, з урахуванням встановлених ревізією порушень (а.с. 97-100).

За вказаних обставин, суд вважає, що відповідачем вжито залежних від нього заходів щодо виконання вимоги КРВ в частині вжиття заходів щодо відшкодування недоотриманих доходів (орендної плати) з Сторожинецької райдержадміністрації за оренду легкового автомобіля ГАЗ-3110 в загальній сумі 6273,69,00 грн.

Поряд з цим суд вважає, що позивач обрав неналежний спосіб захисту порушеного права.

2. Стосовно вжиття заходів щодо відшкодування наданої відповідачем юридичним та фізичним особам благодійної та спонсорської допомоги.

Ревізією встановлено, що в порушення вимог п. 13 постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2006 р. № 1673 «Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та посилення контролю за використанням державного майна і фінансових ресурсів» та п. 1 ст. 75 ГК України відповідачем, було надано благодійну допомогу, що перевищила 1 відсоток чистого прибутку за результатами попереднього звітного року на загальну суму 71242,40 грн., в т.ч. на 46382,40 грн. за ІІ півріччя 2007 р. та 24860 грн. за 2008 р. (а.с. 57).

Частиною 5 ст. 75 Господарського кодексу України передбачено, що державне комерційне підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом. Відчужувати майнові об'єкти, що належать до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно належить, і лише на конкурентних засадах, якщо інше не встановлено законом. Розпоряджатися в інший спосіб майном, що належить до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені цим Кодексом та іншими законами.

Пунктом 13 постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2006 р. № 1673 «Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та посилення контролю за використанням державного майна і фінансових ресурсів» встановлено, що міністерства та інші центральні органи виконавчої влади під час формування та затвердження фінансових планів суб'єктів господарювання державного сектору економіки установлюють суму витрат на благодійну, спонсорську та іншу допомогу суб'єктів господарювання, державна частка у статутному фонді яких перевищує 50 відсотків, у розмірі не більш як 1 відсоток обсягу чистого прибутку (за результатами попереднього звітного року). У разі виникнення об'єктивної потреби у плануванні зазначених витрат понад визначені граничні розміри та/або за відсутності чистого прибутку їх обсяг встановлюється за рішенням органу, уповноваженого управляти майном (корпоративними правами) суб'єкта господарювання, відповідно до поданого суб'єктом розрахунку таких витрат, за погодженням з органами, уповноваженими затверджувати фінансові плани.

Як вбачається із матеріалів справи, постанов спільного засідання адміністрації та профспілкового комітету Сторожинецького держлісгоспу, платіжних доручень, відповідачем в період з 16.07.2007 р. по 27.11.2008 р. було надано спонсорської допомоги на загальну суму 72085,40 грн., в т.ч.:

за ІІ півріччя 2007 р. - 46382,40 грн., тоді як прибуток за 2006 рік становив 23,9 тис. грн., відповідно 1 % - 239,00 грн.;

за 2008 р. – 25703,00 грн., тоді як прибуток за 2008 рік становив 84,3 тис. грн., відповідно 1% - 843,00. (а.с. 57, 109-170).

Таким чином, сума наданої відповідачем благодійної допомоги, що перевищила 1 відсоток чистого прибутку за результатами попереднього звітного року складає 71242,40 грн., в т.ч. на 46382,40 грн. за ІІ півріччя 2007 р. та 24860 грн. за 2008 р.

Суд констатує факт порушення відповідачем порядку надання спонсорської допомоги в розмірі, що перевищує 1 відсоток чистого прибутку та невиконання законних вимог КРВ що усунення вказаного порушення. Проте, встановивши в судовому засіданні наявність вказаного порушення, суд прийшов до висновку, що позивач, звернувшись до суду з позовом до відповідача, обрав спосіб захисту порушеного права, який не відповідає способу, визначеному законом, з огляду на таке.

Статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, їх функції та правові основи діяльності визначені Законом України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” від 26.01.1993 р. № 2939-ХІІ (далі – Закон № 2939).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 цього Закону, головним завданням державної Контрольно-ревізійної служби України є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов’язань, ефективним використанням коштів та майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах, у суб’єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконання місцевих бюджетів, розробленням пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Статтею 8 Закону № 2939 на Головне контрольно-ревізійне управління України, контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі покладено функції з проведення у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов’язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Права державної контрольно-ревізійної служби визначено ст. 10 цього Закону.

Так, відповідно до п. 1, 7, 8, 9, 10 ст. 10 Закону № 2939 органам контрольно-ревізійної служби надано право:

-          перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо);

-          пред’являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства;

-          у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, одержані підконтрольними установами, за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства;

-          накладати у випадках, передбачених законодавчими актами, на керівників та інших службових осіб підконтрольних установ, адміністративні стягнення;

-          звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідно до ст. 15 Закону № 2939 службові особи державної контрольно-ревізійної служби є представниками органів державної виконавчої влади, їх законні вимоги є обов’язковими для виконання службовими особами об’єктів, що ревізуються.

Статтею 6 Конституції України визначено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Функцією судів, що визначена ст. 124 Конституції України, є здійснення правосуддя.

Адміністративні суди, згідно зі ст. ст. 3, 4 КАС України, здійснюють правосуддя в адміністративних справах - переданих на вирішення адміністративного суду публічно-правових спорах, у яких хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування чи їхня посадова чи службова особа. Враховуючи передбачену законами обов’язковість для виконання законних вимог суб’єкта владних повноважень, адміністративно-правовий спір, як правило, пов’язується з оспорюванням чи оскарженням рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень у сфері публічно-правових відносин з боку юридичних чи фізичних осіб.

Суб’єкт владних повноважень має право звернутися до суду лише у випадках, встановлених законом (п. 4 ч. 1 ст. 17, ст. 104 КАС України). Таке право завжди пов’язується практичною необхідністю в обмеженні прав, свобод чи законних інтересів фізичних або юридичних осіб за вимогою суб’єкта владних повноважень, коли суб’єкт владних повноважень без рішення суду не може реалізувати визначену законом компетенцію, або ж у справах про притягнення фізичних чи юридичних осіб до передбаченої законом відповідальності.

Дотримуючись принципів законності, поділу влади, а також компетенції, визначеної Конституцією та законами України, суд не має права перебирати на себе повноваження інших органів державної влади, зокрема у питанні реалізації органом контрольно-ревізійної служби встановленої Законом “Про контрольно-ревізійну службу в Україні” компетенції вимагати від підконтрольних установ усунення порушень, виявлених ревізією.

На думку суду, посилання в даному позові позивачем на п. 10 ст. 10 Закону № 2939 є безпідставним, оскільки цим пунктом визначені підстави, з яких державна контрольно-ревізійна служба має право звертатися до суду, а не способи захисту порушеного права.

Відповідач зобов’язаний виконувати вимоги КРУ в силу ст. 15 Закону №2939, а тому вимога позивача про покладення такого обов’язку ще й рішенням суду є безпідставною. Зобов’язання відповідача виконати ці вимоги ще й в судовому порядку не є способом захисту порушеного права, як не є способом захисту порушеного права, наприклад, зобов’язання платника податків сплатити податки, зобов’язання страхувальника зареєструватися у відповідному Фонді соціального страхування тощо, оскільки такі дії відповідні особи зобов’язані вчинити на підставі закону і за їх невиконання законодавством визначено певні види відповідальності (п. 9 ст. 10 вказаного Закону).

Таким чином, суд вважає, що пред’являючи до суду розглядуваний позов про зобов’язання виконати вимоги КРВ в Сторожинецькому районі від 15.06.2009 р. № 24-30-13/495 в частині вжиття заходів щодо відшкодування наданої підприємством юридичним і фізичним особам благодійної та спонсорської допомоги в сумі 71242,00 грн. та недоотриманих доходів (орендної плати) з Сторожинецької райдержадміністрації за оренду легкового автомобіля ГАЗ-3110 в загальній сумі 6273,69 грн., КРУ в Чернівецькій області обрало не належний спосіб захисту порушеного права, який не відповідає способам, визначеним законом.

Окрім того, навіть у разі задоволення судом вимог позивача у тому вигляді, як вони сформульовані в позовній заяві, неможливо здійснити примусове виконання такого судового рішення в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», що також зайвий раз свідчить про обрання позивачем неправильних способів захисту порушеного права держави.

За таких обставин позовні вимоги про зобов’язання виконати вимоги контрольно-ревізійної служби є безпідставними, через що задоволенню не підлягають.

3. Стосовно позовної вимоги про стягнення з відповідача зайво отриманих з Державного бюджету України коштів на проведення відновлювальних робіт по ліквідації наслідків стихії в розмірі 62807,00 грн. на користь Державного бюджету України, суд вважає, відзначити наступне.

Ревізією фінансово-господарської діяльності відповідача встановлено, що підприємством до Генерального плану подолання наслідків стихійного лиха 23-27 липня 2008 р., внаслідок недотримання вимоги п. 5 Плану заходів щодо запобігання неконтрольованій вирубці лісів у Карпатському регіоні та штучного відтворення лісових насаджень, затвердженого Розпорядженням КМУ від 06.08.2008 р. № 1083-р та абз. 5 п. 18 Порядку використання у 2008 р. субвенцій з державного бюджету для ліквідації стихійного лиха, що сталося 23-27 липня 2008 р., затвердженого Постановою КМУ від 02.08.2008 р. № 689 (не враховано, що субвенція на має бути спрямована на відновлення об’єктів, що перебувають в управлінні, оренді та концесії), було включено 2 дамби, які на час стихії були передані в оренду терміном на 25 та 49 років, для відшкодування збитків по їх відновленню, а саме, капремонт дамби в кв. 75 В. Петрівецького лісництва – 27707,00 грн. та капремонт дамби у кв. 25 Їжівського лісництва – 35100,00 грн., що призвело до зайвого отримання з державного бюджету коштів на які було придбано дорожню техніку в сумі 62807,00 грн.

Згідно довідки № 10/001 від 12.02.2010 р. дамби, які одночасно є лісовими дорогами, перебувають на балансі відповідача з 01.06.2007 р., та на момент їх відновлення відповідач був їх балансоутримувачем (а.с. 107).

За наведених обставин, а також з врахуванням вимог ст. 181 та 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», суд вважає, що відповідач, як балансоутримувач, може проводити капітальний ремонт майна та несе ризик випадковості загибелі чи пошкодження майна, а тому понесені витрати здійснено ним правомірно.

Посилання позивача на порушення відповідачем вимог абз. 5 п. 18 Порядку використання у 2008 р. субвенцій з державного бюджету для ліквідації стихійного лиха, що сталося 23-27 липня 2008 р., затвердженого Постановою КМУ від 02.08.2008 р. № 689 суд вважає безпідставним, оскільки вказаний пункт забороняє використовувати кошти субвенцій на відновлення майна, яке отримане державним підприємством в оренду, і стосовно якого державне підприємство є орендарем, а не власником чи балансоутримувачем.

Також суд зазначає, що витрати на проведення капремонту дамби в кв. 75 В. Петрівецького лісництва в розмірі 27707,00 грн. та капремонту дамби у кв. 25 Їжівського лісництва в розмірі 35100,00 грн. здійснено відповідачем згідно локальних кошторисів, складених на підставі дефектних актів, а тому доводи позивача про зайве отримання коштів з державного бюджету, на думку суду, є безпідставними (а.с. 213-222).

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. ст. 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Позивач не надав доказів протиправності отримання відповідачем з державного бюджету коштів, натомість відповідач, на думку суду, надав достатньо доказів, які спростовують доводи позивача про зайве отримання коштів з державного бюджету.

Таким чином, суд приходить до висновку, позовна вимога про стягнення з відповідача зайво отриманих з Державного бюджету України коштів на проведення відновлювальних робіт по ліквідації наслідків стихії в розмірі 62807,00 грн. не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 19, 129 Конституції України, ст. ст. 3, 4, 9, 17, 71, 86, 94, 104, 160 –163 та 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Порядок та строки набрання постановою законної сили та її оскарження.

Постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складання її в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом 20 днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено та підписано судом 23.02.2010 р.

Суддя /підпис/ В.К. Левицький

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО:

Суддя В.К. Левицький