Рішення № 82071391, 30.05.2019, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/3867/18

Провадження № 2/211/243/19

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30 травня 2019 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Ніколенко Д.М.,

за участю секретаря судового засідання – Гулько А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за необлікований (донарахований) об`єм природного газу, -

встановив:

Позивач Публічне акціонерне товариство «Криворіжгаз» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за необлікований (донарахований) об`єм природного газу. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач є споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 газовою плитою, водонагрівачем проточним газовим, зареєстровано 3 особи. 04 серпня 2016 року газопостачання за адресою відповідача було відключено за борги шляхом перекриття вхідного крану та встановлення пломби за борги у розмірі 1081,38 грн. 27 березня 2018 року за адресою відповідача представниками ПАТ «Криворіжгаз» було складено акт про порушення № 925, відповідно до якого встановлено порушення Кодексу, а саме: несанкціоноване відновлення газопостачання: зняття пломбу вального матеріалу на крані перед газовим лічильником, газовий кран перебуває у відкритому положенні, газ на газові прилади поступає. Відповідач підписав зазначений акт про порушення без зауважень та застережень. На підставі вищевикладеного, за адресою по АДРЕСА_1 здійснено нарахування не облікованого об`єму та обсягу природного газу з урахуванням у газових приладів і пристроїв та кількості зареєстрованих осіб за період з 27.09.2017 р. по 27.03.2018 р. в сумі 4066,42 грн. Тому у зв`язку з вищевикладеним, позивач просить суд стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та судові витрати.

Ухвалою суду від 29 серпня 2018року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 25 січня 2019 року відмовлено у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз» про захист прав споживача послуг, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, перерахунок розміру об`єму спожитого газу.

Ухвалою суду від 25 січня 2019 року розгляд справи зупинено до вирішення питання щодо відводу головуючого судді у справі.

Ухвалою суду від 30 січня 2019 р. в задоволенні заяви про відвід головуючого судді у справі відмовлено.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 22 лютого 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження на ухвалу судді від 25 січня 2019 року.

Ухвалою суду від 26 березня 2019 року розгляд справи зупинено до вирішення питання щодо відводу головуючого судді у справі.

Ухвалою суду від 29 березня 2019 року в задоволенні заяви відповідача про відвід судді Ніколенко Д.М. відмовлено.

В судове засідання сторони не з`явилися.

Представник позивача ПАТ «Криворіжгаз» Ньорба А.В. надала заяву про розгляд справи за її відсутності, підтримала вимоги позову, наполягала на його задоволенні в повному обсязі.

До суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 та його представників ОСОБА_2 та Ткаченка Є.В. про відкладення розгляду справи у зв`язку з участю представників в іншій справі та зайнятістю на роботі самого відповідача. Доказів зайнятості та неможливості присутності в судовому засіданні як представників, так і самого відповідача, до суду не надано.

Враховуючи викладене суд вважає необхідним зазначити, що відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Однак вказана заява про відкладення розгляду справи свідчить про зловживання стороною процесуальними правами з метою затягування строків розгляду справи, що підтверджується також численними заявами про відвід головуючого судді та неодноразового відкладення в зв`язку із чим розгляду справи, яка перебуває в провадженні суду з 29 серпня 2018 року (а.с.25).

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Також, відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 07 липня 1989 року по справі «Юніон Аліметаріа Сандерс С.А. проти Іспанії», зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідач скористався своїм правом на захист шляхом надання відзиву на позов та правом в передбачені ЦПК України строки надати відповідні докази на підтвердження заперечень чи заявити клопотання про їх витребування.

Тому суд на підставі частини першої статті 223 ЦПК України вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін.

В обґрунтування відзиву на позов зазначено, що відповідач ОСОБА_1 не є власником або співвласником житлового приміщення, а до власника ОСОБА_3 у позивача претензій немає, хоча він не являється її представником. Акт про порушення №925 складений не ОСОБА_3 , а кимось іншим, тобто підпис підроблений, а отже доказ не є належним та містить ознаки кримінального походження. Розподіл газу без договору не допускається, однак позивач не надає доказів укладення договору саме з ОСОБА_1 Відповідно до наданого фото доказу, зйомку зроблено без згоди співвласника, а отже наявні ознаки самоправних дій, тобто доказ кримінального походження і не може бути визнаний судом належним. Крім того з цього вбачається, що відбору поза межами приладів обліку не здійснювалось. Претензій до пломби обліку (лічильнику) у позивача немає, тобто навіть якщо відповідач або власник житлового приміщення й користувався газом, то здійснювалось це через повірений належним чином лічильник з неушкодженою пломбою, а отже позивач ніяким чином не поніс збитки. Незаконне збагачення є кримінальним злочином, про що він просить суд винести відповідну ухвалу з передачею матеріалів до правоохоронних органів, які вже доводять підробку документів, шахрайські дії позивача та ознаки вимагання грошей. Позивач перекрив газ відповідачу без рішення суду всупереч вимогам ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», адже позивачем не понесено жодних збитків, відповідно до ст. 19 Закону, а незаконне збагачення прямо заборонено законом. Позивач вважає, що у нього з відповідачем договір на підставі того, що він начебто споживав газ. Але вимогу сплатити нараховані 4066,42 грн. позивач обґрунтовує відсутністю договору після відключення відповідачу газу (встановлення пломби). Позивач не повідомляє і не надає доказів розірвання договору з відповідачем, як і не надає підтвердження існування такого договору. Тобто по факту визнання позивачем наявності віртуального договору – позивач сам спростовує свої вимоги відповідно до п. 2 гл. 3 розділу 11 Кодексу ГРМ. Крім того, позивач вводить суд в оману не вказуючи того, що окрім лічильника у відповідача є загально будинковий лічильник, відповідно до якого позивач повинен обґрунтувати скільки конкретно вжив кубічних метрів відповідач газу за вказаний період, так як це можливо розрахувати та порівняти з показами лічильника відповідача. Окрім того, з документів, наданих позивачем не зрозуміло, яку саме послугу надає позивач – продає природній газ або тільки транспортує природній газ. Він є громадянином України, тому йому не зрозуміло, чому позивач вимагає з нього платню за газ, який належить йому, при тому, що позивач користується його газорозподільною системою і не сплачує йому за її використання. Окрім того, позивач тривалий час вводить в оману його та інших споживачів щодо кількості розподіленого газу, який залежить від тиску під яким він подається, не виконує покладених на нього обов`язків та не проводить перерахунок спожитого споживачами природного газу, а передає неправильну інформацію щодо споживчого газу за стандартних умов, в результаті чого населенню пред`являються до оплати набагато завищені суми. Тому просить в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування відповіді на відзив зазначено, що відповідач у відзиві посилається на той факт, що договір укладається з власником, або співвласником приміщення. Разом з тим, відповідно до пункту 1 глави 3 розділу 6 Кодексу ГРМ, договір має бути укладений з усіма споживачами, в тому числі й побутовими споживачами. Відповідач дійсно не є власником квартири, однак він зареєстрований у ній, тому посилання відповідача на те, що оскільки він не є власником приміщення, він не є стороною договору з оператором ГРМ не відповідають нормам Кодексу. Також відповідач у своєму відзиві робить заяву про те, що його підпис в акті про порушення, яким він засвідчив ознайомлення з актом підроблений не встановленими особами. Однак вказане твердження не підтверджено належними доказами. Окрім того, не можна погодитись з посиланням відповідача на відсутність здійсненою ним порушення з відновлення газоспоживання, оскільки при такому відновленні ним не порушені пломби на приладі обліку. Так, відповідно до акту про порушення № 925 від 27.03.2018 року пломби були зняті з крану, перед газовим лічильником, що надало споживачу можливість самовільно відкрити кран та споживати газ. Для нарахування заборгованості за необлікований (донарахований) об`єм природного газу позивач встановив наявність ознак, передбачених кодексом ГРМ для такого виду порушення в тому числі врахував й ту обставину, що несанкціонованим споживанням може бути й споживання газу, який обліковується лічильником. Однак це не є кваліфікуючою ознакою цього виду порушення. Так само, Кодексом ГРМ не передбачено врахування причин, які існували у споживача та слугували, для нього, підставою для здійснення порушення. У своєму відзиві відповідач зазначає, що відключення йому подачі газу відбулось неправомірно, без відповідного рішення суду. Така позиція відповідача не підлягає врахуванню, зважаючи на те, що правомірність відключення газу відповідачу у серпні 2016 року не є предметом дослідження в даному судовому процесі. У разі якщо відповідач вважав, що в серпні 2016 року газопостачання за його адресою було припинено не законно та не погодився зі складеним актом на відключення, він міг скористатись правом судовий захист своїх порушених прав. Однак, дії позивача з цього приводу відповідачем не оскаржувались. Крім того, акт на відключення відповідачем підписано без зауважень та застережень. Окрім того, у відзиві відповідач пропонує визначити об`єм фактично спожитого ним у період несанкціонованого споживання газу за показами загальнобудинковото лічильника газу. Проте, порядок визначення необлікованих об`ємів природного газу та зміни їх режиму нарахування побутовому споживачу визначається главою 3 розділу XI кодексу ГРМ та не передбачає альтернативних способів. Також, свою незгоду з позовними вимогами відповідач мотивує тим, що згідно Конституції України він є власником газу, а відтак не зобов`язаний сплачувати позивачу його вартість. Однак позивач згідно Кодексу ГРМ, є оператором газорозподільної системи, тобто суб`єктом господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою. Відповідач не погоджується з розрахунком не облікованого природного газу та наполягає на застосуванні коригуючи коефіцієнтів. Однак донарахований об`єм розподіленого природного газу не є фактично спожитим у спірному періоді, а є технічним розрахунком, здійсненим в установленому порядку. Тому просять задовольнити заявлені вимоги.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з таких мотивів.

Статтею 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 є споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , де зареєстровано ще двоє осіб (а.с. 5). Власником житлового приміщення є ОСОБА_3

Згідно пункту 7 глави 3 розділу 6 Кодексу газорозподільних систем (далі-Кодекс) фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договорі розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунку Оператора ГРМ та/або документальне підтверджене споживання природного газу.

04 серпня 2016 року, квартиру за адресою реєстрації відповідача за борги в сумі 1081 грн. 38 коп. відключено від газопостачання шляхом перекриття вхідного крану та встановлення пломб, про що складено відповідний акт № 832 на відключення газових приладів та побутових лічильників газу (а.с. 19 – копія акту), який не оскаржено відповідачем.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу, до порушень споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування не облікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належать, зокрема, несанкціоноване відновлення газоспоживання.

27 березня 2018 року за адресою реєстрації відповідача представниками ПАТ «Криворіжгаз» було виявлено порушення Кодексу газорозподільних систем – несанкціоноване відновлення газопостачання споживачем, а саме: зняття пломбувального матеріалу на крані перед газовим лічильником, газовий кран перебуває у відкритому положенні, газ на газові прилади поступає.

В зв`язку з виявленим правопорушенням представниками ПАТ «Криворіжгаз» складено акт про порушення № 925 від 27 березня 2018 р., з яким ознайомлена споживач ОСОБА_3 про що свідчить її підпис в акті (а.с. 6 – копія акту).

Згідно пункту 2 глави 3 розділу ХІ Кодексу, уразі виявлення оператором ГРМ несанкціонованого відновлення газоспоживання або використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу спожитий об`єм природного газу визначається за граничними об`ємами споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача за період з дня припинення газопостачання (або у разі попередньої перевірки відключеного стану - з дня такої перевірки, що має підтверджуватись відповідним актом перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.

На підставі акту № 925 від 27 березня 2018 року здійснено розрахунок не облікованого об`єму природного газу за період з 27.09.2017 р. по 27.03.2018 р. в сумі 4066,42 грн. (а.с. 4, 9, 15, 16– копії протоколу, розрахунків).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Слід також зазначити, що однією із засад судочинства, регламентованих пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з вимогами пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Доводи відповідача про те, що позивачем не надано ніяких доказів, які б підтверджували наявність договору між ним та позивачем, суд вважає безпідставними, оскільки відповідач є абонентом ПАТ «Криворіжгаз» та на його ім`я відкрито особовий рахунок, заяву про відмову від послуг ПАТ «Криворіжгаз» та припинення розподілу природного газу він не подавав, тобто користувався послугами, визнаючи наявність правовідносин, відповідно до укладеного публічного договору розподілу природного газу.

Доказів підроблення підпису ОСОБА_1 в акті про порушення № 925 суду не надано.

Доводи про те, що відповідач не є власником житла, а отже до нього не повинні бути пред`явлені вимоги, спростовуються матеріалами справи, відповідно до яких він є споживачем послуг ПАТ «Криворіжгаз», а отже несе відповідальність за порушення Кодексу ГРМ.

Щодо відсутності порушення зі сторони відповідача з відновлення газопостачання, то відповідно до акту № 925 від 27.03.2018 р. пломби були зняті з крану, перед газовим лічильником, що дало можливість споживачу самовільно відкрити кран та споживати газ.

Питання правомірності відключення газопостачання відповідачу в серпні 2016 року не є предметом розгляду даної справи, відповідачем не надано доказів зворотного – визнання акту від 04.08.2016 р. недійсним, тощо.

Щодо непогодження з розрахунком заборгованості та застосуванні корегуючих коефіцієнтів, то донарахований споживачу об`єм розподіленого природного газу не є фактично спожитим у спірному періоді, а є технічним розрахунком, здійсненим у відповідності до розділу ХІ Кодексу ГРМ, враховуючи затверджені в установленому порядку граничні об`єми споживання природного газу населенням у разі порушення Кодексу ГРМ.

ПАТ «Криворіжгаз» згідно Кодексу ГРМ, є оператором газорозподільної системи, тобто суб`єктом господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління. Позивачу надано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ на території м. Кривий Ріг (крім житлового масиву Інгулець, Інгулецького району в місті Кривому Розі) та Криворізького району Дніпропетровської області в зоні розташування розподільних газопроводів, що перебувають у власності та користуванні ПАТ «Криворіжгаз».

Інші доводи, викладені у відзиві на позов, спростовуються матеріалами справи.

Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 1762,00 грн., сплачений ним при подачі позову (а.с.1), тому оскільки позов підлягає задоволенню в повному обсязі, суд з врахуванням положень ст. 141 ЦПК України вважає можливим відшкодувати позивачу понесені витрати, стягнувши їх з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 625, 714 ЦК України, розділів 1, 6, 10, 11 Кодексу газорозподільних систем, ст. ст. 10, 12,13, 141, 263, 265 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

позов Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз» – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз», код ЄДРПОУ 03341397, юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр.Металургів, 1, заборгованість за необлікований (донарахований) об`єм природного газу в сумі 4066 (чотири тисячі шістдесят шість) гривень 42 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз» судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 30 травня 2019 р.

Суддя Д.М.Ніколенко