Ухвала суду № 82070205, 27.05.2019, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

У Х В А Л А Справа № 200/12843/18

Ім`ям України Провадження № 1-кс/200/5097/19

27 травня 2019 року м. Дніпро

Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Литвиненко І.Ю.,

при секретарі Божченко А.І.,

розглянувши у приміщенні суду у м. Дніпрі клопотання прокурора по кримінальному провадженню № 42018040000000028 від 16.01.2018 року про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В:

27 травня 2019 року прокурор другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області радник юстиції Болкарьов Євген Сергійович звернувся до суду із клопотанням, у якому прохає накласти арешт на тимчасово вилучене 23.05.2019 року підчас обшуку за адресою: АДРЕСА_1 7 й поверх, майно, яке є речовими доказами у кримінальному провадженні, а саме на:

- печатку Укрексімбанк, м. Київ, МФО №322313, № 190,

- печатку Укрексімбанк, м. Київ, МФО №322313, № 186,

- печатку Укрексімбанк, м. Київ, МФО №322313, № 154.

- печатку ПАТ «ВТБ Банк», відділення Київська регіональна дирекція», МФО 331767, № 13.

- печатку ПАТ «ВТБ Банк», відділення Київська регіональна дирекція», МФО 331767, № 46,

- печатку ПАТ «ВТБ Банк», відділення Київська регіональна дирекція», МФО 331767, № 27.

Необхідність накладення арешту обґрунтовує наступним чином. Слідчим відділом Управління служби безпеки України у Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені № 42018040000000028 від 16.01.2018 року про те що, службові особи ГУ ДФС у Дніпропетровській області, умисно, зловживаючи службовим становищем, в інтересах третіх осіб, не вжили передбачені законом заходи щодо повноти нарахування та сплати (плати за землю), що спричинило заниження податкового зобов`язання з орендної плати, чим завдано шкоди державному бюджету України в особливо великому розмірі, що кваліфіковано за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та відносно посадових осіб ТОВ «Караван Дніпропетровськ», за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, що кваліфіковано за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. Прокуратурою Дніпропетровської області здійснюється процесуальне керівництво у зазначеному кримінальному провадженні. Досудовим розслідуванням встановлено, що між ТОВ «Караван-Дніпропетровськ» та Дніпропетровською міською радою 01.06.2006 року укладено договір оренди, відповідно до умов якого ТОВ «Караван-Дніпропетровськ» отримано в оренду земельну ділянку площею 0,20 га, яку розташовано за адресою: АДРЕСА_2 . 04.03.2005 року між ТОВ «Караван-Дніпропетровськ» та Дніпропетровською міською радою укладено договір оренди, відповідно до умов якого ТОВ «Караван-Дніпропетровськ» отримано в оренду іншу земельну ділянку, площею 20,47 га, яку розташовано за адресою: АДРЕСА_3 . Відповідно до рішення Дніпровської міської ради № 4/65 від 15.07.2015 року «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпропетровська», що набрало чинності 01.01.2016 року, оцінку земельних ділянок у 2017 році змінено, в результаті чого, з урахуванням коефіцієнтів індексації, вона становила за 20,47 га - 641 млн. грн. та за земельну ділянку площею 0,20 га – 2,6 млн. грн., в зв`язку з чим службові особи ТОВ «Караван-Дніпропетровськ» (код 33159964) неодноразово повідомлялися про зміну нормативної грошової оцінки співробітниками ГУ ДФС у Дніпропетровській області. У зв`язку з викладеним, ГУ ДФС в Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Караван-Дніпропетровськ» та складено акт № 10307/04-36-14-02 від 23.02.2018, відповідно до висновку якого ТОВ «Караван-Дніпропетровськ» занижене податкове зобов`язання з орендної плати за землю за період 2016-2017 років на загальну суму 30, 2 млн. грн. Указаний акт перевірки ГУ ДФС в Дніпропетровській області підтверджено висновком судово-економічної експертизи № 1368/1369-18 від 12.10.2018 та підтверджено, що ТОВ «Караван-Дніпропетровськ» занижене податкове зобов`язання з орендної плати за землю за період 2016-2017 років на загальну суму більше 26,5 млн. грн. З огляду на викладене, під час досудового розслідування встановлено, що директор ТОВ «Караван-Дніпропетровськ» ОСОБА_1 , в період часу з 27.12.2016 року по 20.02.2017 року, маючи умисел на ухилення від сплати податків, в особливо великих розмірах та внесення завідомо недостовірних даних в офіційні документи підприємства, будучи обізнаними про зміну та збільшення нормативної грошової оцінки орендованих земельних ділянок, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 та ж/м Сокіл, у районі вулиці Космічної у м. Дніпрі, діючи в порушення вимог п.286.2 ст. 286 Податкового кодексу України, п.п.288.5.1, п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, відповідно до вимог якого розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але розмір орендної плати не може бути меншим 3 % нормативної грошової оцінки (в редакції кодексу станом на 2016 рік) та відповідного земельного податку (в редакції кодексу станом на 2017 рік), вніс завідомо недостовірні дані до податкової декларації з плати за землю за 2016 та 2017 рік у розділ 2 графи 7 «нормативна грошова оцінка земельної ділянки», занизивши її дійсну вартість, після чого засобами електронного зв`язку подав до органів податкової служби, а саме: до електронної бази звітності ГУ ДФС у Дніпропетровській області, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, податкові декларації з орендної плати за землю за 2016 та за 2017 рік, із заниженням нормативної грошової оцінки земельних ділянок, й, відповідно умисно занизив розмір податкового зобов`язання за 2016 та відповідно за 2017 рік, таким чином навмисно ухилився від сплати обов`язкових платежів, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку у дію, що призвело до фактичного ненадходження до місцевого бюджету коштів в розмірі понад 26.5 млн. грн., що є особливо великим розміром. 23.05.2019 року директору ТОВ «Караван-Дніпропетровськ» ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 212 КК України. 23.05.2019 року підчас проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , сьомий поверх у приміщеннях, належних на праві власності ПП «Рен», ЄДРПОУ 32922435 вилучено ряд предметів, а саме:

- печатку Укрексімбанк, м. Київ, МФО №322313, № 190,

- печатку Укрексімбанк, м. Київ, МФО №322313, № 186,

- печатку Укрексімбанк, м. Київ, МФО №322313, № 154.

- печатку ПАТ «ВТБ Банк», відділення Київська регіональна дирекція», МФО 331767, № 13.

- печатку ПАТ «ВТБ Банк», відділення Київська регіональна дирекція», МФО 331767, № 46,

- печатку ПАТ «ВТБ Банк», відділення Київська регіональна дирекція», МФО 331767, № 27.

Зазначені печатки постановою прокурора від 24.05.2019 року визнані речовими доказами у кримінальному провадженні. Крім того, представники ПП «Рен», ЄДРПОУ 32922435, в ході проведення обшуку не змогли пояснити правові підстави знаходження у власних приміщеннях печаток зазначених банківських установ. Беручи до уваги викладене, є достатні підстави вважати, що вищеперераховане тимчасово вилучене майно пристосовано та використано, як засоби та знаряддя вчинення злочину, тому і виникла необхідність в застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, з метою забезпечення збереження зазначених речових доказів.

Прокурор у судове засідання не з`явився, до суду надав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги клопотання підтримав та прохав його задовольнити.

Представник ПП «Рен», у якого було тимчасово вилучене майно – печатки банківських установ, в судове засіданні не викликався, оскільки не є суб`єктом господарювання, який має право на використання у своїй діяльності печаток банківських установ, - АТ «Укрексімбанк», ПАТ «ВТБ Банк».

Згідно з вимогами ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України. У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна. У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше. Арешт може бути накладений на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу. Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається.

Розглянувши клопотання, дослідивши надані до клопотання додатки, приходжу до висновку про те, що воно не підлягає задоволенню.

Так, 23.05.2019 року підчас проведення обшуку у приміщеннях, розташованих на сьомому поверсі будинку 72 по вул. Велика Васильківська у м. Києві вилучено низку печаток, щодо яких слідчим суддею при вирішення питання про надання дозвіл на обшук такого дозволу надано не було.

Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Згідно із вимогами ч. 5 ст. 171 КПК України, у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Клопотання прокурора про арешт майна надійшло до суду 27 травня 2019 року, тобто після закінчення встановленого ч. 5 ст. 171 КПК України строку на його подання. Про поновлення пропущеного процесуального строку для подання цього клопотання прокурор не клопотав. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 113 КПК України процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Згідно із вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 115 КПК України, строки, встановлені цим Кодексом, обчислюються годинами, днями і місяцями. Строки можуть визначатися вказівкою на подію. При обчисленні строку годинами строк закінчується в останню хвилину останньої години. Відповідно до вимог ч. 7 цієї статті при обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами - і неробочий час. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день, за винятком обчислення строків тримання під вартою та перебування в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи.

До строку подання цього клопотання увійшли години неробочого часу суботи 25 травня 2019 року, однак нормою ч. 7 ст. 115 КПК України не передбачено перенесення строку, який обчислюється годинами та завершується у неробочий день, на наступний робочий день. У зв`язку з чим, приходжу до висновку, що прокурор мав звернутись до чергового слідчого судді у суботу 25 травня 2019 року або надіслати це клопотання до суду засобами поштового зв`язку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 103, 110, 167, 170-173, 309-310, 369, 371-372 КПК України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання прокурора по кримінальному провадженню № 42018040000000028 про накладення арешту на майно – відмовити.

На ухвалу слідчого судді може бути подано апеляцію безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти діб зо дня її винесення.

Слідчий суддя І.Ю. Литвиненко