Рішення № 82067085, 29.05.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.05.2019Справа № 910/17561/18Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., при секретарі судового засідання Максимець В.О., розглянувши матеріали господарської справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Левада Карго»

до публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»

про стягнення 13 229, 83 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Левада Карго» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення основного боргу в розмірі 13 229, 83 грн.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем при здійсненні перевезення, пошкоджено (розукомплектовано) вагон, у зв`язку з чим завдано позивачу збитків.

За змістом статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/17561/18. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

За результатами проведення повторного автоматизованого розподілу справу № 910/17561/18 передано для розгляду судді Кирилюк Т.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2019 прийнято справу № 910/17561/18 до провадження. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 11.03.2019 представник відповідача подав письмовий відзив, в якому зазначив про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки згідно договору суборенди № 70/17 від 18.01.2017, укладеного ТОВ «Лемтранс» та позивачем, останній повинен нести всі витрати, пов`язані з деповським та капітальним ремонтом вагонів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Згідно договору № 70/17 суборенди вагонів від 18.01.2017, товариство з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» 15 березня 2017 року передало, а товариство з обмеженою відповідальністю «Левада Карго» (позивач) прийняло в суборенду вагони № 94842713, № 94861440, № 94859170, № 94842911, № 94861523, № 94861333, № 94861754, № 94513850, № 94514460 та № 94514478, що підтверджується актом приймання-передачі № 2 від 15.03.2017 до договору суборенди вагонів № 70/17 від 18.01.2017, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Згідно пункту 2 акту приймання-передачі № 2 від 15.03.2017 позивач підтвердив, що вагони знаходяться в технічно-справному та комерційно-придатному стані, претензії щодо кількості, якості (комплектності) вагонів відсутні.

Відповідно до залізничної накладної № 35208644 від 30.09.2018 відповідач здійснював перевезення залізничної платформи товариства з обмеженою відповідальністю «Левада Карго» зі станції Рожнятов Львівської залізниці під відвантаження до станції призначення Одеса-Порт.

З матеріалів справи вбачається, що під час прибуття поїзду № 2136 на станції Подільськ Одеської залізниці під час технічного обслуговування у складі поїзда № 2136 виявлено вагони № 94842911 та № 95650768 з неробочими гальмами, відсутні головна частина повітророзподільника, у поїзді № 95650768 відсутній авторежим (крадіжка).

Відповідно до пункту 20 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002 акт про пошкодження вагона (контейнера) складається у разі пошкодження вагона (контейнера) під час перевезення, навантаження, вивантаження вантажу, виконання маневрових робіт, а також в інших випадках для засвідчення обставин і розмірів пошкодження і є підставою для матеріальної відповідальності винних у пошкодженні.

Працівниками публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» під час огляду встановлено факт крадіжки деталей вагонів, про що 04.10.2018 складено акт технічного пошкодження вагонів.

Як свідчать матеріали справи, 04 жовтня 2018 року за матеріалами перевірки факту пошкодження (розкрадання деталей) відповідачем складено висновок, в якому відображено, що під час технічного обслуговування складу поїзда № 2136 виявлено факт крадіжки деталей вагонів № 94842911, № 95650768 (відсутня головна частина повітророзподільника), у вагоні № 95650768 відсутній авторежим.

Відповідно до пункту 20 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, пошкодження вантажного вагона - це порушення справного стану вагона або його складових частин унаслідок зовнішніх впливів, що перевищують рівні, установлені ГОСТ 22235-76, а також унесення змін у конструкції вагонів, заварювання дверей, люків, знімання бортів платформ, дверей напіввагонів, знімного устаткування вагонів тощо, свердління (пробивання, пропалювання) отворів для кріплення вантажів у деталях вагонів, а також кріплення до них вантажів за допомогою зварювання без дозволу залізниці.

Внаслідок відсутності деталей у вагоні, відповідачем вагон № 94842911 направлено на технічне обслуговування та оформлено повідомлення № 1367 від 11.10.2018, № 2184 від 13.10.21018, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до пункту 21 Правил користування вагонами і контейнерами, ремонт пошкодженого вагона здійснюється на підприємстві, що має право на виконання таких робіт, або на найближчому до місця пошкодження вагоноремонтному підприємстві. Перелік таких підприємств оприлюднюється у товарних конторах станцій обслуговування.

Матеріалами справи підтверджено, що виконання робіт щодо встановлення фітингових упорів на розукомплектовані вагони здійснено вагонним депо Одеса-Застава1 регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця». Вартість проведеного ремонту склала 4 683, 89 грн., вартість придбаних деталей (головної частини повітророзподільника) - 8 545, 94 грн.

Відповідно до статті 126 Статуту залізниць України, за пошкодження залізницею вагонів або контейнерів, що належать підприємствам, залізниця несе матеріальну відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди.

Відповідач, у письмовому відзиві не заперечив факти, викладені позивачем у позовній заяві, ні факту пошкодження вагонів під час руху поїзда № 2136, ні факту крадіжки деталей, ні факту ремонту вагону № 94842911 у депо Одеса-Застава1 регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», ні вартості ремонту запасних частин. У тому числі, відповідач, не надаючи пояснень по суті, надав суду власне бачення змісту позовної заяви.

Долучена відповідачем до письмового відзиву копія гарантійного листа ТОВ «Левада Карго» від 09.10.2018 не може бути судом розцінена як доказ, що підтверджує факт взяття на себе витрат, пов`язаних з поточним ремонтом вагону № 94842911 , оскільки згідно Статуту залізниць України на відповідача покладено відповідальність за пошкодження вагонів.

Матеріали справи не містять доказів того, що розукомплектування вагонів сталося не з вини відповідача.

Посилання відповідача, викладене у письмовому відзиві з приводу того, що згідно договору № 70/17 суборенди вагонів від 18.01.2017 на позивача покладено понесення витрат, пов`язане з деповським та капітальним ремонтів вагонів не приймається судом до уваги, оскільки понесені позивичем збитки, що виникли в результаті часткової втрати вантажу під час перевезення відповідачем, не мають жодного відношення до умов договору договору № 70/17 суборенди вагонів від 18.01.2017.

Стаття 224 Господарського кодексу України зобов`язує учасника господарських відношень, який порушив господарські зобов`язання або встановлені вимоги, які стосуються здійснення господарської діяльності, відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, здійсненні уповноваженою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не отримані їй доходи, які уповноважена сторона отримала б у разі належного виконання зобов`язання або дотримання правил здійснення господарської діяльності іншою стороною.

Вимогами статті 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у разі порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитки визначаються, як втрата, яку особа отримала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила чи повинна зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально отримати при звичайних обставинах, якщо б його право не було порушено (упущена вигода).

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Суд зазначає, що саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Статтею 23 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України. За незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Приймаючи до уваги викладені обставини, судом встановлено, що позивачем, внаслідок розукомплектування вагонів понесено збитки в розмірі 13 229, 83 грн., (у тому числі 4 683, 89 грн. - вартість ремонту та 8 545, 94 грн. - вартість придбаних деталей).

Таким чином, позовні вимоги визнаються судом обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Левада Карго» до публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 13 229, 83 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, місто Київ, вулиця Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Левада Карго» (01032, місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 119, ідентифікаційний код 38464969) 13 229 (тринадцять тисяч двісті двадцять дев`ять) грн. 83 коп. - вартість проведеного ремонту та 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. - витрати по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.Ю. Кирилюк