Ухвала суду № 82066910, 27.05.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 35/82/15-32/175/17-5/135/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

27.05.2019 Справа № 908/4007/15

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Проскуряков К.В., при секретарі судового засідання Рачук О.О., розглянувши скаргу Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго” № 10/262 від 16.05.2019 (вх. № 08-13/44/19 від 16.05.2019) на заступника начальника Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області Гнідої Ю.В.

За позовом: Заступника прокурора Дніпропетровської області (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 38; код ЄДРПОУ 02909938) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах: Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області (49010, м. Дніпро, вул. Лабораторна, буд. 69; код ЄДРПОУ 37988899)

До відповідача: Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго” (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 20; код ЄДРПОУ 00130872)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації (49000, м. Дніпро, вул. Лабораторна, буд. 69; код ЄДРПОУ 38752461)

про стягнення 433 925, 63 грн.

Орган виконання: Дніпровський відділ державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (69006, м. Запоріжжя, вул. Лобановського, буд. 10)

Представники сторін:

Від прокуратури: Стешенко В.С., довіреність № службове посвідчення №038186 від 30.12.2015;

Від стягувача: не з`явився ;

Від боржника (заявника): Дворніков А.О., довіреність № 52/ДнЄ/2018 від 01.11.2018, адвокат (посвідчення адвоката України №5209 від 19.10.2018);

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: не з`явився;

Від Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області: Гнідая Ю.В., довіреність № б/н від 21.01.2019;

ВСТАНОВИВ:

16.05.2019 до господарського суду Запорізької області надійшла скарга Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго” надійшла скарга № 10/262 від 16.05.2019 (вх. № 08-13/44/19 від 16.05.2019) на дії заступника начальника Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області Гнідої Ю.В.

Згідно Витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.05.2019 вказану скаргу передано на розгляд судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 16.05.2019 зазначену скаргу прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 27.05.2019 о 16 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) прокурора, стягувача, боржника та Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області.

24.05.2019 від Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області до суду надійшли письмові пояснення № 29845 від 20.05.2019 (вх. № 08-08/10793/19 від 24.05.2019), відповідно до яких Дніпровський відділ державної виконавчої служби просить суд в задоволенні скарги ПАТ “ДТЕК Дніпроенерго” відмовити.

27.05.2019 від прокуратури Запорізької області до суд надійшли письмові заперечення на скаргу № 05/2-2997/15 від 24.05.2019 (вх. № 08-08/10852/19 від 27.05.2019), згідно з якими прокурор просить суд в відмовити у задоволенні скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 27.05.2019 здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК “Оберіг”.

У судовому засіданні 27.05.2019 представник боржника (ПАТ “ДТЕК Дніпроенерго”) підтримав доводи викладені у скарзі зазначивши, що 11.05.2019 прокуратура Запорізької області звернулась до Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області із заявою про примусове виконання рішення суду, до якої додало оригінал наказу від 10.05.2019 по справі № 908/4007/15 на виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 13.02.2019.

14.05.2019 заступник начальника Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області Гнідая Ю.В. винесла постанову про відкриття виконавчого провадження № 59114150 та постанову про стягнення виконавчого збору. ПАТ “ДТЕК Дніпроенерго” вважає постанову від 14.05.2019 про відкриття виконавчого провадження незаконною та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з тим, що стягувачем у даній справі є Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області, про що зазначено у самому наказі про примусове стягнення від 10.05.2019. Проте, в супереч приписам ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» заступник начальника Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області Гнідая Ю.В. прийняла виконавчий документ та розпочала його примусове виконання відповідно до заяви прокуратури Запорізької області, яка не є стягувачем у даній справі. Матеріали виконавчого провадження не містять доказів, які б свідчили про уповноваження посадових осіб Прокуратури Запорізької області на представництво інтересів Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області. На підставі викладеного, ПАТ “ДТЕК Дніпроенерго” просить суд скаргу задовольнити, визнати постанову заступника начальника Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області Гнідої Ю.В. про відкриття виконавчого провадження № 59114150 від 14.05.2019 з примусового виконання наказу Господарського суду та постанову про стягнення виконавчого збору від 14.05.2019 неправомірними та скасувати, зобов`язати заступника начальника Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області внести зміни до Автоматизованої системи виконавчого провадження щодо скасування постанов від 14.05.2019 про відкриття виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 59114150.

Прокурор у судовому засіданні заперечив проти задоволення скарги, з підстав, викладених в письмових запереченнях вих. № 05/2-2997/15 від 24.05.2019 (вх. № 08-08/10852/19 від 27.05.2019), в яких зазначено, що дана скарга є необґрунтованою та безпідставною з тих підстав, що відповідно до п. 6 ч. 6, ч. 7 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження, брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в які прокурором здійснювалось представництво інтересів громадянина або держави в суді. Посилання скаржника в обґрунтування своїх доводів на положення ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» є безпідставним, оскільки вона набрала винності з 15.07.2015, в позов у даній справі подано прокурором 03.07.2015. Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області не здійснює цих у правовідносинах захист інтересів держави на стадії виконання рішення суду у справі № 908/4007/15, що обумовлює необхідність такого захисту прокурором в порядку ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру». На підставі викладеного, просить суд в задоволенні скарги відмовити.

Заступник начальника Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області Гнідая Ю.В. у судовому засіданні заперечила проти доводів викладених у скарзі з підстав, викладених у письмових поясненнях зазначивши, що відповідно до п. 2. ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді. З огляду на викладене, при винесенні постанов від 14.05.2019 про відкриття виконавчого провадження № 59114150 та про стягнення виконавчого збору, порушень норм чинного законодавства України з боку Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області не допущено. На підставі викладеного, просить суд відмовити у задоволенні скарги.

Представник стягувача у судове засідання 27.05.2019 не з`явився.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 342 ГПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Розглянувши скаргу Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго” № 10/262 від 16.05.2019 (вх. № 08-13/44/19 від 16.05.2019) та додані до неї документи, заслухавши прокурора, представника боржника та заступника начальника Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області Гнідої Ю.В., суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно приписів ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до абз. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

В силу ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню

У відповідності до ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно з п. “а” ч. 1 ст. 341 ГПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 342 ГПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.11.2018 по справі № 908/4007/15 в задоволенні заяви Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про перегляд рішення господарського суду Запорізької області від 06.12.2016 по справі №908/4007/15 за нововиявленими обставинами відмовлено, рішення господарського суду Запорізької області від 06.12.2016 по справі №908/4007/15 залишено в силі.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.02.2019 по справі № 908/4007/15 задоволено апеляційну скаргу заступника прокурора Запорізької області, скасовано ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.11.2018 у справі №908/4007/15 про відмову у задоволенні заяви Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про перегляд рішення господарського суду Запорізької області від 06.12.2016 по справі № 908/4007/15 за нововиявленими обставинами. Задоволено заяву Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про перегляд рішення господарського суду Запорізької області від 06.12.2016 по справі №908/4007/15 за нововиявленими обставинами. Рішення Господарського суду Запорізької області від 06.12.2016 у справі №908/4007/15 – скасовано та ухвалено нове, а саме: позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства “ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО” збитки, що заподіяні державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, у розмірі 433 925,63 грн., з яких: 130 177,69 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України; 86 785,13 грн. до спеціального фонду обласного бюджету Дніпропетровської обласної ради; 216 962,81 грн. 81 коп. до спеціального фонду місцевого бюджету Самарської районної у м. Дніпропетровську ради із зарахуванням коштів на аналітичний рахунок, відкритий в головному управлінні Державного казначейства України у Дніпропетровській області за балансовим рахунком 3311 Кошти, які підлягають розподілу між Державними і місцевими бюджетами.

За заявою прокуратури Запорізької області № 05/2-2997-15 від 07.05.2019 про видачу наказу по справі № 908/4007/15 на виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 13.02.2019 по справі № 908/4007/15, господарським судом Запорізької області 10.05.2019 видано відповідний наказ за № 908/4007/15.

У відповідності до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, п. 2 ст. 3 Закону України “Про виконавче провадження”, підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження” примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Наведене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий суд.

Згідно з п. 1 ст. 13 Закону України “Про виконавче провадження” під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення, шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження” зазначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

11.05.2019 прокуратура Запорізької області звернулась до Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області із заявою № 05/1-2/311вих-19 від 11.05.2019 (вх. № 5961/16/4-49 від 11.05.2019) про примусове виконання рішення по справі № 908/4007/15 та відкриття виконавчого провадження, додавши до вказаної заяви оригінал наказу господарського суду Запорізької області від 10.05.2019 по справі № 908/4007/15.

На підставі вищевказаної заяви 14.05.2019 заступником начальника Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області Гнідою Ю.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 59114150 з виконання наказу № 908/4007/15 та постанову про стягнення з ПАТ “ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО” виконавчого збору у розмірі 43 390,56 грн. Вказані постанови винесені на підставі ст. ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження».

Як зазначає скаржник, відповідно до ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. Так, стягувачем у справі № 908/4007/15 є Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області, про що зазначено в самому наказі про примусове стягнення від 10.05.2019. Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя. Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. У кожному випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Отже, всупереч приписам ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження» заступник начальника дніпровського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області Гнідая Ю.В. прийняла виконавчий документ та розпочала його примусове виконання відповідно до заяви прокуратури Запорізької області, яка не має відношення до справи № 908/4007/18 про стягнення грошових коштів та не є стягувачем у цій справі.

Разом з тим, суд виходить з того, що приписами ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з п. 6 ч. 6, ч. 7 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді; з дозволу суду ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та матеріалами виконавчого провадження, робити виписки з них, отримувати безоплатно копії документів, що знаходяться у матеріалах справи чи виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про виконавче провадження», учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 299 Кримінального кодексу України, статті 512 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження», сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді.

З матеріалів справи вбачається, що 07.07.2015 заступник прокурора Дніпропетровської області звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області до Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, про стягнення 433 925,63 грн., на підставі чого ухвалою від 08.07.2015 судом порушено провадження у справі № 908/4007/15.

Таким чином, прокуратура Дніпропетровської області представляла в суді інтереси держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах: Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області після винесення ухвали про порушення провадження у справі № 908/4007/15, а саме з 09.07.2015.

Підстави для представництва прокурором інтересів держави по справі № 908/4007/15 були предметом дослідження судами всіх інстанцій. Додаткове обґрунтування наявності порушення інтересів держави, необхідності їх захисту прокурором у рамках судової справи № 908/4007/15 на стадії виконання не здійснюється. Безпосереднє представництво інтересів держави у суді першої інстанції здійснювала прокуратура Запорізької області.

Посилання скаржника в обґрунтування своїх доводів на положення ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» є безпідставним, оскільки вона набрала чинності з 15.07.2015, позов у даній справі подано прокурором 07.07.2015.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, слід зазначити, що постанова заступника начальника Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області Гнідої Ю.В. від 14.05.2019 про відкриття виконавчого провадження ВП № 59114150 з виконання наказу № 908/4007/15 та постанова від 14.05.2019 про стягнення з ПАТ “ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО” виконавчого збору у розмірі 43 390,56 грн. винесені у межах повноважень та у спосіб, передбаченим чинним законодавством України, а саме Законом України «Про виконавче провадження».

На підставі вищевикладеного, доводи заявника викладені у скарзі № 10/262 від 16.05.2019 (вх. № 08-13/44/19 від 16.05.2019) на дії заступника начальника Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області Гнідої Ю.В. судом до уваги не приймаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно ч. 1 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

За таких обставин, суд зазначає, що скаржником не доведено порушення Дніпровським ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області вимог чинного законодавства України при прийнятті наказу до виконання та винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 343 ГПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Суд зазначає, що Європейський суд з прав людини, рішення якого відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” застосовуються судом як джерело права, неодноразово наголошував щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони.

У рішеннях Суду у справі Савіцький проти України, no. 38773/05, від 26.07.2012 та у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012 вказано, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін.

У рішеннях у справі Антонюк проти України, no. 17022/02, від 11.12.2008 та у справі Мкртчян проти України, no. 21939/05, від 20.05.2010 Європейский суд з прав людини вказує, що відповідальність держави за виконання судових рішень щодо приватних осіб зводиться до участі державних органів у виконавчому провадженні та обмежується питаннями організації та вчинення виконавчих дій.

Судом також зазначалось, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично (рішення Суду у справі Чіжов проти України, заява №6962/02).

Отже, суд дійшов висновку, що дії заступника начальника Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області Гнідої Ю.В. щодо яких подано зазначену скаргу, не можуть розцінюватись як неправомірні, оскільки вони спрямовані на виконання законного рішення суду з метою захисту та реалізації прав стягувача.

За таких обставин, перевіривши надані докази та скаргу заявника, господарський суд Запорізької області дійшов висновку, що скарга Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго” у справі № 908/4007/15 не підлягає задоволенню у зв`язку з її необґрунтованістю та безпідставністю.

Керуючись ст., ст. 233, 234, 235, 339, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго” № 10/262 від 16.05.2019 (вх. № 08-13/44/19 від 16.05.2019) на заступника начальника Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області Гнідої Ю.В. - відмовити.

2. Копію даної ухвали направити сторонам у справі та на адресу Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області (69006, м. Запоріжжя, вул. Лобановського, буд. 10).

Відповідно до ст.235, пп. 17.5 п. 17 розділу XI Перехідних положень ГПК України ухвала суду набрала законної сили 27.05.2019 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено: 30.05.2019.

Суддя К.В. Проскуряков